29.7 C
Kyiv
Четверг, Июнь 21, 2018

Tirexxx

Мега коллаб и тусовка!
Выставка работ Sestry_feldman и музыка от 20ft radio
+ угощения от Shankara Food

Крутят хип-хап:
— David
— Misha
— Nemo

Тарас Компаніченко: лекція-концерт

«У Києві золотий гомін» — концерт Тараса Компаніченка до 100 роковин Української революції 1917-1921 років.
В програмі — пісні та поезія доби Українського Відродження. Ви маєте унікальну можливість почути гімни та пісні, твори видатних культурних, громадських, військових та політичних діячів тієї Величної та Трагічної доби, твори, що надихали, кликали на боротьбу за Свободу, Справедливість, Самостійність та Щастя Рідного Краю. Імена більшості з тих, хто творив культуру в часі молодої Української Народної Республіки, золотом вписані в книгу буття нашого народу. Це імена Спиридона Черкасенка, Миколи Вороного, Христі Алчевської, Олександра Олеся, Грицька Чупринки, Олекси Кобця — Варави, Романа Купчинського, Михайла Гайворонського, Василя Пачовського, Павла Тичини, Володимира Сосюри, Федора Гудими, Ярослава Ярославенка, Кирила Стеценка, Володимира Самійленка, Миколи Леонтовича, Олександра Кошиця та багатьох багатьох інших, славних та незабутніх, чиї служіння та офіри на нашій ниві ми маємо ще належно пошанувати. Щиро запрошуємо!

Де: мистецько-гастрономічний простір Остання Барикада (Майдан Незалежності, 1)
Коли: 22 лютого о 19:00
Бронювання столиків: 068 907 1991

Моє зрадливе світло — опера Сальваторе Шарріно

Остання з трьох постановок “Уха” для Національної опери – українська прем’єра “Luci mie traditrici/Моє зрадливе світло” Сальваторе Шарріно. Лібрето автора, за п’єсою “Зрада заради честі” Джачінто Андреа Чіконіні, 1664 року.
Виконують: Естер Лабурдет, Руперт Берґман, Майкл Тейлор, Стефан Олрі, Ухо-ансамбль. Диригує Луїджі Гаджеро.

В ніч з 16 на 17 жовтня 1590 року Карло Джезуальдо, князь Венози, вбив Марію д’Авалос і Фабріціо Карафу – свою дружину та її коханця. Згодом Карло Джезуальдо видав шість книг п’ятиголосних мадригалів, п’ята і шоста випереджали свій час на триста років – ця обставина зробила вбивство в ніч з 16 на 17 жовтня 1590 року одним з найвідоміших в історії музики.
Сюжет на диво добре задокументований: всі троє належали до найвельможніших італійських родин. У нас є листи закоханих, рапорт про огляд тіл, свідчення очевидців, епітафія Торквато Тассо і навіть доповідь посла Венеціанської республіки, написана за два дні після подій. Убита була першою красунею Неаполя, Джезуальдо був її двоюрідним братом і третім уже чоловіком, перший помер від «надлишкового сімейного щастя». Коханців дійсно застали зненацька, але вбивство не було імпульсивним – Джезуальдо його планував. У призначений час до спальні увірвалися троє чоловіків з аркебузами й піками, вони закололи Карафу. В момент смерті він був одягнений в жіночий одяг. Дружину Джезуальдо вбив сам. За свідченнями служника, після першого удару кинджалом, він вибіг з кімнати зі словами «Я не вірю, що вона мертва» – і, повернувшись у спальню, завдав їй ще двадцять вісім ударів. У родовому палаці Марії д’Авалос досі зберігається ліжко, в якому її було вбито. Різьблене, з червоним пологом, воно ефектно з’являється у фіналі відомого доку-фікшена Вернера Герцога про Джезуальдо «Смерть на п’ять голосів».
Коли Джезуальдо повернувся у свій родовий замок у Венозі (кодекс честі і соціальний статус не передбачали можливості суду) – перші кілька місяців він просто рубав ліс у долині. Потім поїхав до Феррари, займатися музикою і свататись до іншої жінки. Отримавши її згоду, повернувся додому – більшість його гіперекспресивних творів було написно у замку із вирубленим лісом довкола. В кінці життя психічні розлади у князя, якого роками мучили докори сумління і тяжка депресія, посилилися. Слуги були зобов’язані щодня бити його; багато років поспіль він намагався дістати мощі свого канонізованого родича – в надії, що вони його зцілять. Помер Джезуальдо чи то від больового шоку внаслідок побоїв, чи то від нападу астми. Друге означає, що задихнувся.
Як розповісти таку історію в опері на 70 хвилин? Як це зробив Шарріно, за мотивами п’єси Чіконіні про герцога і герцогиню Маласпіна, – задихаючись. Основний вокальний жест у «Моєму зрадливому світлі» (жодної арії у звичному розумінні, постійно повторюваний прийом довгих заспівів і проковтнутих слів, перебитих інтенсивними паузами) – неможливий тільки як механічний засіб, для цього він надто тотальний. Разом із поетичним текстом лібрето, складеним із недомовок, він дає відчуття деліріуму, обсесії. Носій – і основний оповідач – очевидний, весь наратив переривається, коли герцог непритомніє. Однак у кошмар залучені всі учасники: вокальний жест однаковий для всіх.
Псевдоман’єристські, орнаментальні вокальні лінії тонуть в улюблених водах Шарріно – тиші та її межових проявах. Це геніальна композиторська робота з матеріалом.
Сюжет працював би як класичний любовний трикутник, якби не фігура служника. В героїню закохані всі учасники історії, вона абсолютний об’єкт бажання – або постає такою у фантазії чоловіка. Її спів притлумлений, суб’єктом вона стає тільки у сценах, де говорить із коханцем. Але хто коханець? Хоча партію виконує контратенор, її вокальний діапазон – контральто, жіночий голос. До того ж, гість лише повторює репліки герцогині або знаходить до них синоніми. Герцог співає бас-баритоном, його служник – тенор, змушений співати в діапазоні баритона. Головних героїв, можливо, двоє, а не четверо: коханець і служник – продовження, відгомони герцога і герцогині Маласпіна. Маласпіна — дослівно “болючий шип”: у першій редакції опера Шарріно називалася “Смертельна квітка”.

Сценографія Катерини Лібкінд, художник із костюмів — Ольга Лістунова, скульптурні об’єкти Олександра Кутового, лінійна продюсерка — Катерина Сула, кураторка — Саша Андрусик.

Виставка Marry me! Виходь за мене!

Marry me!/Виходь за мене! – наскрізь іронічний, починаючи від концепції і закінчуючи творами,проект про те, якою є роль сучасної жінки у суспільстві.

«Marry me!» – це відповідь українських художниць на постійні дискусії в західних та українських медіа та соціальних мережах, які в останні роки з новою силою виникають навколо питання рівності чоловіка та жінки.

Чи лишаються слова «виходь за мене» тою фантастичною, очікуваною мрією, на здійснення якої чекає сучасна жінка? Чим в наш час є інститут шлюбу з точки зору жіноцтва?

На ці питання відповідають –Тереза Барабаш, Анна Бекерська, Тая Галаган, Олена Домбровська, Ганна Киселева, Тетяна Колесник, Аліна Копиця, Альона Кузнєцова, Маша Куликовська, Белла Логачова, Анастасія Лойко, Наталя Луговська, Тетяна Маліновська, Анна Москалець, Ніна Мурашкіна, Ганна Надуда, Анастасія Подерв’янська, Наталія Рой, Ольга Селищева, Ілона Сільваші, Марина Скугарєва, Лариса Стадник, Аліна Федотова, Маша Шубіна, AltalunaArtGroup

За легковажною інтонацією деякі картини приховують важливі теми, але жодна з робіт не претендує на абсолютну серйозність. Тлумачення сенсів художники залишають глядачеві.

Сучасне мистецтво завжди є гостроактуальним. Когось роботи можуть вразити, декого шокувати, або ж насмішити – але байдужими залишать навряд чи.

Куратори проекту – Tatyana Malinovskaya та Юлия Нужина.

Приготуйтесь до гострих вражень та у будь-якій ситуації зберігайте спокій. На відкритті на вас очікує мистецький перфоманс – «жива» інсталяція, яку представить художниця Ніна Мурашкіна за участі українського дизайнерського бренда GOLETS. А також коктейльна прем’єра від Bailyes!
Чекаємо на відкритті 8 грудня о 18:00.

Партнери проекту: Фонд культурних ініціатив ArtHuss, музейно-виставковий центр “Музей історії Києва”, Baileys, GOLETS, Fabergé, Niche, wine club 28.

Арт діалоги з Ігорем Хоборовим з циклу «Пори року»

Вартість: 30 грн + вхідний квиток до експозиції (40 грн дорослі, 22 грн студенти, 15 грн школярі та пенсіонери)

Показ відео «Складне, обтяжене, непросте» Еліаса Парвулеско

На матеріалі мистецьких творів кінця 1920-х – початку 1930-х років (українських радянських фільмів та творів живопису, переважно з першої та другої Всеукраїнських художніх виставок
мистецтв) у відеороботі досліджуються парадокси становлення соціалістичного реалізму.

Важливим процесом у мистецтві цієї доби стає поворот від реальності до умовності під гаслами наближення до «істинної реальності». У радянському кіно становлення нового
художнього методу збігається з появою звуку. Тож у фільмах 1930-х ранній соцреалізм виникає як суперечливе явище семіотичного зниження міри умовності (стосовно німого кіно)
та водночас її ідеологічного збільшення (стосовно психологічної драми 1920-х).

Розглядаючи присутність у творах мистецтва перехідної доби таких межових проявів реальності, як смерть, насилля, біль, голод, крик, – відеоробота ілюструє ці суперечності.
Відео супроводжується текстом (пояснювальною запискою), опублікованим у виданні «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим. Зошит № 2», 2017, (с. 48–53).

Роботу створено у межах дослідницько-мистецького семінару Метод Фонду «Соціалістичний реалізм. Здаватися іншим».

Ансамбль Kwartludium: Графічні партитури польських композиторів

12 жовтня о 19:30 у Домі МК у рамках проекту MK Classics (куратор — Тетяна Калініченко Tatyana Kalinichenko) — спеціальний концерт від XXIII Міжнародного фестивалю сучасної музики “Контрасти”. До Києва завітає польський ансамбль KWARTLUDIUM, який представить концертну програму «ГРАФІЧНІ ПАРТИТУРИ ПОЛЬСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ»

Ансамбль KWARTLUDIUM /PL, у складі:
Кароліна Пьонтковська-Новіцька, скрипка
Міхал Ґурчинський, кларнет, бас-кларнет
Павел Новіцький, ударні
Пьотр Новіцький, фортепіано

Програма концерту:
Боґуслав Шеффер
PR–IVIII (1972)
Non stop (1960)
Kontury (1960)

Кшиштоф Кніттель
Sketches (1979)

Єжи Корновіч
Gullfoss (2012)

Роман Гаубеншток-Раматі
Decisions (1959-71)
Multiple 1 (1969)
Alone 1 (1965)

Концерт відбувається в рамках реалізації проекту за програмою Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща “Промоція польської культури за кордоном”.

Вартість квитків на концерт — 100 грн. Студенти та пенсіонери — 50 грн. Реєстрація обов’язкова за телефоном 044 594 10 63.

Українська Австраліана. Кураторські екскурсії

Музей української діаспори запрошує відвідати кураторські екскурсії у рамках проекту «Художник-Амбасадори. Українська Австраліана»:
— 7 жовтня (субота) 14.00-14.45
— 21 жовтня (субота) 14.00-14.45
— 4 листопада (субота) 14.00-14.45

Вартість квитка на екскурсію – 50 грн. (пільговий – 25 грн.)

Проект «Художник-Амбасадори. Українська Австраліана» вперше в Україні широко представляє понад 60 творів живопису та графіки шести австралійських митців – вихідців з України. П’ятеро з них належать до так званої третьої хвилі еміграції: Володимир Савчак, Тимофій Мессак, Петро Кравченко, Степан Хвиля та Леонід Денисенко переїхали до далекої Австралії по закінченню Другої світової війни. У залах також експонуються картини сучасної українсько-австралійської художниці Світлани Солдатової, котра виїхала на Зелений континент у 1990-х роках за програмою професійної еміграції. Саме про життєві долі та творчий шлях цих шести унікальних митців і йтиметься в екскурсії.

Проводитиме екскурсії співкуратор виставки, провідний науковий співробітник музею Ганна Лексіна Anna Leksina.

По завершенню екскурсії відвідувачів запросять на каву в музеї. Гості зможуть скуштувати справжню італійську каву та десерти, створені за унікальними рецептами українців світу. Зокрема відвідувачі матимуть унікальну нагоду спробувати австралійський чізкейк, який став традиційним не тільки в Європі, але й на Зеленому континенті.

Цікава розповідь та вишукані десерти зроблять ваш день по-справжньому австралійським!

Arts and Film Biennale. Trading illusions

У Києві відбудеться українсько-німецька бієнале мистецтв

З 27 по 30 вересня у мистецьких просторах Educatorium (галерея «Дукат») та Національному музеї Тараса Шевченка презентують роботи художників із Німеччини у рамках IV частини художнього проекту Art and Film Biennale, що був заснований 2013 року у мистецькій колонії Ворпсведе (Нижня Саксонія, Німеччина).

Проект має на меті сприяти зближенню країн Схiдної та Західної Європи, налагодити культурний діалог між Україною та Німеччиною, а також пов’язати сучасне мистецтво Німеччини з творчим досвідом митців України.

Реєстрація на відкриття pза посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLScDmGcHjBtyv0TsnvIDn4Y0JFfsB9eAZ4eOptd2N_4PhSSctw/viewform

Німці за допомогою мистецтва розкажуть киянам про минуле та теперішнє однієї з найвидатніших мистецьких колоній — Ворпсведе, що неподалік Бремена. У своїх роботах митці висвітлюватимуть соціальну динаміку мистецтва та його вплив на Європу сьогодні.

«Бієнале покликана розповісти про мистецьку схожість унікальних європейських міст — Києва та Ворпсведе. Після того як Україна у 2016 році стала почесним гостем бієнале у Ворпсведе, ми щасливі, що цей міжкультурний обмін продовжиться у Києві та сприятиме зближенню наших країн», — коментує подію Юрган Хаазе, ініціатор та директор Art and Film Biennale.

Головною темою проекту є «Торгівля ілюзіями».
«Щодня люди стикаються з ілюзорними формулами та конструкціями кращого світу, що їм пропонують політики. Ілюзії викривлюють сприйняття людиною суспільства в цілому, думки про інші спільноти і культури. У своєму кураторському виборі я орієнтувалася на різні форми ілюзій, що існують сьогодні у суспільстві України та світу, на те, як художникам вдається їх опрацьовувати у своїй творчості», — зазначає куратор української частини проекту Катерина Рай.

«Телевізійні сюжети про Помаранчеву революцію та Євромайдан дали нам уявлення про українців як таких, що прагнуть єднання з Європою. Сьогодні, зважаючи на політичну ситуацію, яка склалася в Україні, Німеччина обов’язково має дати сигнал в підтримку її незалежності та демократичних засад, і для цього ми обрали інструментом мистецтво та культуру, — пояснюють німецькі куратори. — Гасло бієнале «Торгівля ілюзіями» пов’язане із сучасними пошуками в Україні, що отримала незалежність 1991 року, але також із темою ілюзій у мистецтві та соціумі».

«Діалог між культурами — найдавніший і найфундаментальніший спосіб демократичної бесіди, він є протиотрутою відторгнення та насильства. Його мета — дозволити нам мирно і конструктивно жити в мультикультурному світі та розвивати почуття спільності», — вважає заступник Міністра культури України Світлана Фоменко.

Програма заходу передбачає кінопокази, музикальні перформанси, лекції та публічні дискусії, що відкриють нові культурні перспективи.

Свої роботи у рамках цьогорічної бієнале представлять художниця Маргарет Келлі, один із найвідоміших скульпторів Німеччини Вальдемар Отто, німецький фотограф Рудіґер Любріхт, що став відомим завдяки своїм «Чорнобильським серіям».

Серед українських митців будуть представлені Інара Багірова, Катерина Бучацька, Олексій Золотарьов, Віталій Кохан, Денис Кравець, Марсель Онисько, Олексій Сай, Руслан Тремба, Ельміра Шемседінова, група GAZ та інші.

Виставка триватиме до середини жовтня.

Організатори:
Wilhelm Fraenger-Institut (Німеччина)
ГО «Конгрес активістів культури» (Україна)

За підтримки:
Міністерства культури України,
Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина,
Міністерства закордонних справ Німеччини.
http://www.culturalactivism.org/arts-and-film-biennale-kyiv/

Безкінечна подорож, або Енеїда

«Безкінечна подорож, або Енеїда» вдруге у Києві й тепер у зовсім іншому форматі. Цього разу показ відбудеться просто неба, на сходах Національного художнього музею України на Грушевського, 6 в рамках виставки, присвяченої візуальній історії легендарної поеми Котляревського – «Проект Енеїда». Юрій Андрухович читає лекцію, уривки з «Енеїди» та власні вірші. Марк Токар і Віктор Новожилов озвучують «безкінечну подорож» імпровізаційною музикою, мінімалізмом, бароко та гострою бітовою електронікою. vj-група CUBE забезпечує візуалізацію, звертаючись до створених у 60-х роках Анатолієм Базилевичем ілюстрацій до «Енеїди», зображень Дідони й Енея у середньовічному й ренесансному живописі, фото сучасної Полтави, відзнятих режисеркою Олею Михайлюк, та власної анімації.
Обов’язкова реєстрація за посиланням: https://goo.gl/forms/LeO5St3pa9MlHYYw1
Вхід на подію: 70 грн — дорослі та 30 грн — діти, студенти й пенсіонери.