Волоцюга арт 16 — 22 листопада
Цього тижня на нас чекають розповіді про подорожі, зокрема про те, як написати книгу під час мандрів, лекції про музику, театр та мистецтво, відкриття польсько-української виставки феміністичного мистецтва, показ фільму та презентація книги про Анрі Картьє-Брессона, презентація книжки Олексія Чупи «Акваріум», творчий вечір Володимира Рафеєнка та перегляд шести культових кінострічок, а також цього тижня відбудеться довгоочікуваний фестиваль відеопоезії «Циклоп». Всі події — безкоштовні, детальніше сьогодні на ArtMisto.
ДРАМА | Драматург — інструкція із застосування
Драматург соромиться говорити, що він драматург випадковим знайомим. Доводиться довго пояснювати, хто це. А коли жінка каже, що вона драматург — це звучить загрозливо. Перших жінок-драматургів взагалі спалювали на вогнищі за часів інквізиції, не підозрюючи, що за драматургію. Що ж це — професія або властивість особистості? Чи можна бути драматургом і не писати п’єс? Що таке повсякденна драматургія життя і чому потрібно прагнути конфлікту. Використання особистого досвіду у творчості і використання творчості в житті. Драматургія — терапія.
Лектор — Наталія Ворожбит. Український драматург, сценарист.
Обовязкова он-лайн реєстрація
Коли: 16 листопада, 19:00
Де: арт-центр Клоузер, вул. Нижнєюрківська, 31
Подія у Facebook
Зустріч з Микитою Добриніним
У понеділок традиційно зустрічаємося в 19:00 в Арома на Мечнікова, 3.
В гостях буде Микита Добринін, теле- і радіо- ведучий.
Подорожі для Микити — стиль життя, а життя — це подорожі.
Микита розповість:
Як вибрати своє місто і спланувати не банальний маршрут так, щоб все встигнути і не поспішати.
Що ти обов’язково забудеш зробити перед поїздкою і що може її зіпсувати.
Чому завжди краще так, де нас немає.
Як і навіщо заводити нових друзів у подорожі.
Що робити, якщо не пощастило з погодою.
Правила шопінгу в іншій країні
Коли: 16 листопада, 19:00
Де: aroma espresso bar на Мечнікова, 3
Подія у Facebook
Лекція: ЗВУК || world music
Фьюжн в культурних прошарках не проминув і поп музику, яка старанно перемолола і східні, і африканські, і американські, і навіть кельтські мотиви. Все, що ви боялися запитати про Енігму, Енію, Kitaro, Ера та іншої музики для СПА салонів.
Лектор: Влад Фісун. Журналіст, діджей, мандрівник, ведучий шоу «Великий Фісун» і «Дозвільне життя» на Радіо Аристократи
Обовязкова он-лайн реєстрація
Коли: 17 листопада, 19:00
Де: арт-центр Клоузер, вул. Нижнєюрківська, 31
Подія у Facebook
V. Фестиваль відеопоезії CYCLOP |
V. CYCLOP Videopoetry Festival
Хто сказав, що поезія – лише для читання? Її можна і треба бачити. Наприкінці осені, 21-22 листопада, поетичне слово стане видимим на Фестивалі відеопоезії CYCLOP.
Цього разу фестиваль особливий: на честь свого п’ятиріччя, за підтримки Goethe-Institut Ukraine, Польський Інститут у Києві / Instytut Polski w Kijowie, Valsts kultūrkapitāla fonds, Фундація Дарини Жолдак та Центр Довженка — Oleksandr Dovzhenko National Centre, CYCLOP підготував для глядачів та учасників низку сюрпризів. Хоча, якщо відверто, в якомусь сенсі учасником стане кожен відвідувач, адже програма фестивалю передбачає не лише показ найкращих відеопоетичних робіт та нагородження переможців конкурсу, але й безліч інтерактивних проектів, цікавих майстер-класів, лекцій та дискусій.
Спеціально до фестивалю готують свої програми, покази та проекти закордонні гості: арт-директор найбільшого в світі фестивалю відеопоезії ZEBRA Poetry Film Festival Томас Цандеджакомо (Берлін), директорка угрупування PoetryFilm Зета Бенкс (Лондон), польський відеопоет, художник, автор анімаційних фільмів Петр Босацький (Познань) та латвійська текст-група «Орбита» (Артур Пунте, Сєрґей Тімофєєв, Семьон Ханін, Жорж Уаллік, Володимир Свєтлов).
Під час проведення фестивалю в Києві працюватиме справжня «Відеопоетична лабораторія», на базі якої, всього лише за 4 дні, три команди під керівництвом суворих, але справедливих кураторів з Національного центру Олександра Довженка, пройдуть шлях від тексту до фільму, перетворивши на відеопоезії вірші Олег Лишега — Oleh Lysheha. Інфо
Вдруге відбудеться проект «До слова» — додатковий конкурс Фестивалю CYCLOP на найкращий відеосупровід до віршів сучасних поетів. Цьогоріч проект проходить у співпраці з Oksana Zabuzhko (Оксана Забужко). В рамках презентації проекту покажемо відзняті візуалізації її поези «Прощання між зірок». Інфо
Поговоримо на Фестивалі про нові форми існування поезії, про минуле й майбутнє відеопоезії як жанру, й, загалом, як та навіщо поєднувати поезію та кіно (Круглий стіл «Відеопоезія: Історія та майбутнє»).
Окрім закордонних гостів, з проектами та показами на CYCLOP їдуть українські спільноти та угрупування з Полтави (НМО «Magnum Opus»), Запоріжжя (поетичний відеопроект жестовою мовою від Інтеграційного театру «Покажи») та Львова (проект «Іздрик: RE-vision»).
На п’ятому фесті, традиційно, покажемо кращі роботи та підведемо підсумки конкурсу відеопоезії CYCLOP, що цьогоріч набув неймовірних масштабів — на конкурс було надіслано 243 відеопоези з 24 країн світу (Україна, Австрія, Бельгія, Бразилія, Канада, Данія, Франція, Німеччина, Греція, Індія, Ірландія, Ізраїль, Іран, Італія, Литва, Мексика, Нідерланди, Філіппіни, Іспанія, Швеція, Туреччина, ОАЕ, Великобританія, США). Приходьте й дізнайтеся, хто переміг)
На гостей фестивалю чекає й сюрприз від Національного центру Олександра Довженка — кінопоказ стрічки «Людина з кіноапаратом» (1929, Дзиґа Вертов ), — одного із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду і футуристичної концепції «кіноока».
Не обійдеться і без живого слова — CYCLOP пропонує своїм гостям мультимедійний проект «Рибакилим», в якому ми у дуже виважених й водночас неочікуваних пропорціях замішали поетичну декламацію (Ірина Шувалова) та музику (Артем Шестовський, Юрко Єфремов), у супроводі відеоарту від Ігоря Цикури.
Тож що таке відеопоезія? Картинки для тих, кому лінь читати навіть вірші, чи вихід у невідому реальність, вирослу з гримучого поєднання кінематографу, поезії, графіки, музики і соціальних медіа? Смерть поезії чи народження нового мистецтва? Прийдіть та дізнайтеся)
Коли: 21-22 листопада
Подія у Facebook
Показ фільму та презентація книги про Анрі Картьє-Брессона
18 листопада о 19:00 в арт-центрі Closer відбудеться презентація книги видавництва «Клаудберри» «Анри Картье-Брессон. Диалоги» та показ фільму «Анри Картье-Брессон: Просто любовь».
На початку 2015 року незалежне російське видавництво «Клаудбері» переклало з французської на російську книгу «Анри Картье-Брессон. Диалоги» — велике зібрання інтерв’ю одного з найвідоміших фотографів 20 століття, класика документальної фотографії Анрі Картьє-Брессона. До випуску книги видавництво також підготувало російськомовну прем’єру фільму «Анри Картье-Брессон: Просто любовь».
Картьє-Брессон багато у чому вплинув на розвиток фотографії у ХХ столітті. Йому вдалося об’єднати фотографію як мистецтво з фотографією як професією. Саме він підніс живу, репортажну, вуличну фотографію до рангу мистецтва. «Батько фоторепортажу та фотожурналістики», співзасновник агентства Magnum Photos, автор терміну «вирішальний момент», родоначальник «вуличної фотографії» — у Картьє-Брессона безліч титулів, які, на жаль, давно перетворилися на нічого не значущі штампи. Аби побачити справжнього Картьє-Брессона, необхідно відсторонитися від усього того, що було про нього сказано та написано. І одним із варіантів є послухати, що скаже він сам.
Таку можливість дає не лише нова книга «Диалоги», до якої увійшло 12 інтерв’ю і бесід з 1951 по 1998 роки, але і на диво співзвучний з нею фільм «Анри Картье-Брессон: просто любовь». Фільм являє собою велике відео-інтерв’ю, де основну частину часу в кадрі сам Анрі Картьє-Брессон, 92-літній та дуже чарівний. Він розглядає та коментує свої знімки, жартує і згадує. Деякі з його висловлювань режисер Рафаель О’Бірн розвиває в окремі вставні історії.
Показ фільму вже відбувся у Мультимедіа Арт Музеї (МАММ, Москва) та Центрі фотографії «ФотоДепартамент» (Санкт-Петербург).
Режисер: Рафаель О’Бірн Франція, 2001, 52 хв. Демонструється французькою мовою з російськими субтитрами
Коли: 18 листопада, 19:00
Де: арт-центр Клоузер, вул. Нижнєюрківська, 31
Подія у Facebook
Творчий вечір Володимира Рафеєнко
Володимир Рафеєнко — український російськомовний поет та прозаїк. Лауреат Російської премії (2010, 2013). Входить до 100 найвливовіших людей культури за версією «Нового времени».
Коли: 20-го листопада, 19:00
Де: Музей Булгакова.
Подія у Facebook
Відкриття польсько-української виставки
феміністичного мистецтва
З 19 листопада по 21 грудня у Центрі візуальної культури (вул. Глибочицька, 44) в Києві проходитиме польсько-українська виставка феміністичного мистецтва, присвячена темі «жіночого» в суспільстві. Нині ми живемо у світі, де стала можливою реалізація політичної вимоги рівності статей, незважаючи на реальні чи уявні відмінності між ними. Це означає необхідність всебічного осмислення явищ дискримінації, а також аналіз конструктів «маскулінного» та «фемінного». Говорячи про «жіноче», важливо надати голос для висловлювання самим жінкам.
Мета виставки – представити твори сучасного мистецтва, в яких художниці говорять про існування жінок у сучасності та історії, про гендерні ролі, а також про жіночу тілесність, практики і життєві ритуали.
У Польщі феміністичні теми в мистецтві піднімалися ще з 1970-х років і мали значний сплеск у 1990-ті. Польські художниці ґрунтовно опрацьовують теми жіночої тілесності і суб’єктивності. Одну зі знакових польських феміністичних робіт 1990-х буде показано на виставці серед творів останнього десятиріччя. Українська частина експозиції представить найновіші твори художниць, які, осмислюючи різні виміри «жіночого», демонструють гостру реакцію на стан сьогоднішнього українського суспільства. Гендерна тематика у їхніх роботах пронизує теми ідентичності, історії, любові, війни.Кураторка: Оксана Брюховецька
Художниці
Польща: Анна Баумґарт, Івона Демко, Алісія Жебровська, Урсула Клуз-Кнопек, Анка Лесняк, Алека Поліс, Ева Юшкевіч, Зузанна Янін.
Україна: Оксана Брюховецька, Ксенія Гнилицька, Гриця Ерде, Аліна Клейтман, Аліна Копиця, Ірина Кудря, Марія Куликівська, Валентина Петрова, Аліна Якубенко.
Коли: 19 листопада, 19:00
Де: Центр візуальної культури, вул. Глибочицька, 44
Дорожні нотатки:
Кращий трекінг Європи «Лікійська СТЕЖКА»
Ви отримаєте відповіді на питання, які неможливо знайти на форумах:
— Чи варто йти всі 500 км Лікійськоъ стежки?
— Зупинятися в пансіонатах або брати з собою намет?
— Турецькі авіакомпанії нарощують свою присутність на українському ринку, для розумного мандрівника є багато способів бюджетно дістатися до Туреччини
— Якы відрізки шляху найкращі
— Де варто харчуватися і запасатися продуктами
— Чому не можна використовувати звичні нам спальники в поході
— Де шукати черепах?
— Яких турків потрібно боятися?
— Як не померти від спраги?
Відповіді на ці питання, захоплююча розповідь людини, закохану в Туреччину, перегляд відео та фото — все це, помножене на смачну каву і десерти з Хармса — чекає на Вас в середу.
Коли: 18 листопада, о 19:30
Де: кафе Хармс на вул.Володимирській 45а
Вільний лекторій «Київські лекції Малевича. Реконструкція».
Малярство в проблемі архітектури
У 2015 році світ відзначає Рік Малевича, оголошений ЮНЕСКО на честь 100-річчя створення його найвідомішої картини «Чорний квадрат». Вже в перші місяці ювілейного року в Києві відбулось кілька виставок, присвячених Малевичу, а 18 березня відбулась історична подія – повернення Казимира Малевича в Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури, в стінах якої (тоді Київському художньому інституті) він викладав у 1928-30 роках, «лікуючи студентів від реалізму та кольоростраху».
У 1928-30 роках Малевич створив у Київському художньому інституті справжню лабораторію супрематизму і ректор І. Врона призначив одного зі студентів стенографувати все, що говорив геній. На основі цих стенограм К. Малевич підготував цикл статей, які були опубліковані у харківському журналі «Нова генерація» впродовж 1928-30 років.
У Рік Малевича експерти лекторію спробують реконструювати київські лекції майстра, проаналізувати чи навіть посперечатись з ним. У 2015 році лекції Малевича прочитають провідні мистецтвознавці України, а також художники. Вхід на лекції – безкоштовний. Планується запис кожної лекції і його публікація на ютуб-каналі Культурного Проекту.
Лекторій організовує освітня організація «Культурний Проект» спільно з Києво-Могилянською Бізнес Школою (kmbs). Партнерами заходів також виступили: НАОМА, Школа візуальних комунікацій, GlobalLogic Україна, Strumer. Куратори проекту: Тетяна Філевська та Ольга Балашова.
Вхід вільний за умови попередньої реєстрації
Лекція друга: Малярство в проблемі архітектури. Лектор: Д.Антонюк, професор архітектури в НАОМА.
Коли: 17 листопада, 19.00
Де: Нацiональна академiя образотворчого мистецтва та архiтектури
Подія у Facebook
«Подорожі – це така форма свободи. Це можливість жити трохи інакше, аніж живеш повсякденно поміж тих речей, які на тебе тиснуть, але з якими приречений миритися до кінця життя. Боюся, що мені ніколи не вдасться їх позбутися. А подорожі – це можливість жити тут і зараз. В тебе є дуже проста мета – рухатися вперед. Треба мати що їсти, знайти, де переночувати і подумати про безпеку. Тебе не обходять клопоти, окрім цих, і є дуже багато часу, аби просто думати й побути з собою. Це такий культурний спосіб побути бомжем», – вважає Богдан Ославський.
Після подорожі Сходом Богдан Ославський за два місяці написав книжку «Льонтом. Дороги і люди», що цьогоріч вийшла у видавництві Discursus. Сам автор визначає її жанр як «щось середнє поміж есеями і оповіданнями».
Богдан Ославський – письменник, поет, журналіст, засновник порталу Ufra.com.ua. Народився у селі Велика Кам’янка неподалік Коломиї, жив у Калуші, Івано-Франківську, Ворзелі й Києві. Проїхав пів-Центральної Азії, пройшов пів-Карпат, врешті замешкав в Івано-Франківську. Мріє покінчити з автостопом і перейти до подорожей на вітрильнику.
Для участі у події просимо зареєструватися за посиланням
Реєстрація триває до 19 листопада включно. Кількість місць обмежена, тому не баріться
Коли: 20 листопада, 19:00
Де: вул Іллінська, 16
Відкрита дискусія «Антиутопія. Диктатура. Суспільство»
у рамках презентації книжки Олексія Чупи «Акваріум»
Книгарня «Є» та видавництво «Віват» запрошують на відкриту дискусію «Антиутопія. Диктатура. Суспільство» за мотивами роману Олексія Чупи «Акваріум». Учасники дискусії – Олексій Чупа, Вано Крюґер та Анатолій Дністровий. Дискусія відбудеться у четвер, 19 листопада. Початок – о 18:30.
Одного дня звичайний український хлопець випадково купує касету, на якій замість музики записана моторошна сповідь колишнього науковця, соціопата і домашнього тирана, що відловлює людей і просто у київському передмісті створює з них примітивне суспільство, ставши над ними диктатором і Богом. Історія, що вмістилась у 90 хвилин касетного запису, водночас охоплює понад 20 років новітньої української історії – від розвалу СРСР до неназваної, але цілком очевидної революції. Роман-антиутопія «Акваріум» Олексія Чупи розкриває природу диктатури і розповідає про жорстокий соціальний експеримент, усередині якого, саме того не знаючи, живе українське суспільство.
Які ризики повернення диктатур у Європі? Чи можливо уникнути диктатур, чи коливання від диктатури до демократії і навпаки – лише природний цикл, боротися з яким немає сенсу? Чи мають сенс революції? Про це ми поговоримо з письменниками Олексієм Чупою, Вано Крюґером та Анатолієм Дністровим.
Олексій Чупа народився 1986 року у місті Макіївка на Донеччині. Вивчав філологію, працював машиністом на коксохімічному заводі і паралельно писав поезію, а згодом і свою першу прозу. Досить відомий поет, у 2014 Чупа здійснив справжній прорив як прозаїк: протягом року вийшли друком одразу три його книжки – романи «10 слів про вітчизну» («КСД») і «Бомжі Донбасу» («Discursus») та роман у новелах «Казки мого бомбосховища» («КСД»). Того ж року після кількох місяців окупації був змушений виїхати з Донеччини. У 2015 півроку провів у Польщі, працюючи над перекладами польського письменника Марека Гласка в рамках стипендіальної програми Gaude Polonia. Цього року роман Олексія Чупи «Акваруім» був відзначений спеціальною премією від мережі книгарень «Буква» в рамках Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова», а також увійшов у довгий список літературної премії Книга року ВВС-2015
Коли: 19 листопада, 18:30
Де: книгарня «Є», вул. Лисенка, 3 (метро «Золоті ворота»)
Подія у Facebook
Кіноклуб Могилянки
Понеділок, 16 листопада, 18:30.
Перехідний період: перебудова: «Кур’єр». К. Шахназаров. СРСР. 1986. 88 хв.
Напевно, один з найчуттєвіших та найвідвертіших радянських фільмів про юнацтво, любов, меланхолійність та невизначеність. На перший погляд ці категорії зовсім не відповідають загальному настрою періоду 80-х, але насправді індивідуальні переживання головного героя, Івана, віддзеркалюють визначні проблеми його часу — одвічний конфлікт батьків і дітей, проблематику вибору між духовним і матеріальним, загальну ситуацію тотального дефіциту, яка цю саму проблематику і породжує, питання особистості як такої. Але, попри всі ці достатньо складні соціальні питання, що так чи інакше порушуються у фільмі, дивитися його вкрай приємно і легко, бо «Кур’єр» Карена Шахназарова — це талановито прописана і знята трагікомедія, до перегляду якої ми запрошуємо вас понеділок, 16 листопада.
Вівторок, 17 листопада, 18:30.
Американський сон: підліткова реальність: «Дівчина в рожевому». Ховард Дойч. США. 1986. 96 хв.
Кіно поза часом.
Ідеальна, без перебільшень, романтична стрічка від справжнього «духовного батька» молодіжної комедії, Джона Х’юза. Попри те, що режисерське крісло цього разу належить Ховарду Дойчу, саме Х’юза пристало вважати справжнім автором фільму, адже йому належить ідея, як, власне, і сценарій. Фільм зачіпає завжди актуальні проблеми підліткового життя: першу закоханість, справжню дружбу, любовний трикутник, несхвалення з боку однолітків, класову нерівність. Варто зазначити наскільки грамотно прописані тут персонажі. Найяскравішим є, як не дивно, не головний — друг тієї самої дівчини в рожевому, Дакі. Чудовий музичний супровід, легка атмосфера, динамічність, романтика, стиль — все це про фільм «Дівчина в рожевому». Пропоную переконатись у цьому самостійно, переглянувши стрічку в кіноклубі цього вівторка
| 18.XI | Ср. | Нове німецьке кіно: закінчення летаргії.«Париж, Техас». В. Вендерс. ФРН. 1984. 150 хв. |
| 19.XI | Чт. | Чорна культура: blaxploitation. «Трак Тернер». Дж. Каплан. США. 1974. 91 хв. |
| 20.XI | Пт. | Трансгресивний кінематограф Гаспара Ное:«Незворотність». Франція. 2002. 97 хв. |
| 21.XI | Сб. | Повільне кіно: . Іспанія. 2008. 97 хв. |
Коли: початок о 18:30
Інші публікації
Популярное
В тренде
