Міф, який народжується знову: цирк-опера BABYLON

 

До прем’єри цирк-опери «Вавилон» від режисера Влада Троїцького та композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейка готувались близько пів року. Її перше виконання почули на відкритті Гогольфесту — 2016, перед прем’єрний показ був у  Любліні, а Київ почув довершену версію.

«Вавилон» від формації Nova Opera – це історія народження та смерті метафоричної «башти». Біблійна легенда про конфлікт людини й Бога, спроектована на урбаністичну трагедію сучасного суспільства, сповненого апокаліптичних передчуттів.

— Хто по «френдлі-спискам» — проходьте без черги. — доноситься голос десь з самого ДК «КПІ». За тиждень до прем’єри цирк-опери «Вавилон» для друзів формації NOVA OPERA. Зробили «френдлі-списки», вхід по 100 гривень. Френдлі списки допомогли повністю заповнити зал.

Публіка була дуже різна: від студентів, яким найбільше сподобались гімнасти до людей які сперечались з якої частини «Одкровення» був взятий текст.

Спочатку я теж намагалась аналізувати, проводити паралелі, шукати алюзії. Потім згадала слова Євгенія Рахманіна, бас Нової опери, який сказав, що можна розкласти оперу на композицію, драматургію, сюжет, звук, але найкраще буде — запустити у себе музику.

«Перед тим як почути «Вавилон» ви самі для себе повинні прикинути, де і як хочеться жити, що їсти і в яких місцях побувати. Після прослуховування «Вавилона» поставити це питання собі повторно!», — говорить звукорежисер опери Максим Капуста.

«BABYLON став випробуванням для команди Nova Opera на міцність. Нас ніби перевіряли — чи не втратимо ми спільну мову під час роботи над такою глибокою темою,» — розповідає баритон Андрій Кошман.

На відміну від попередньої опери IYOV, де основну частину матеріалу створили за пару тижнів інтенсивних репетицій, над оперою-цирком почали працювавати раніше.  Не весь матеріал увійшов до фінальної редакції твору. Частина відсіялася. «Вокально BABYLON відрізняється від опери-реквієму IYOV різноманіттям вокальних технік та більшим відсотком імпровізації у співі. Це вимагає більшої концентрації і відповідалльності від виконаців. До того ж, все це супроводжується активними мізансценами. які мають синхронізуватися із запрограмованим світлом. Ускладнилася і візуальна складова. Олена Овраменко, наприклад, під час вистави в реальному часі малює декорації. Вони живуть і дихають разом із музикою».

Здається, що гімнасти відволікають від вокалістів та музикантів. Та насправді вони нагадують про хиткість людського становища, про крихкість людини, про можливість легко втратити життя. Ти маєш триматися межі, триматися рівноваги, з обережністю відступати вліво чи вправо, аби не зірватись в безодню.

Було помітно, що опері-цирку не вистачало місця у ДК «КПІ». З цим згодні й учасники опери. Наприклад, баритон Андрій Кошман вважає що Вавилон  настільки потужний за енергетикою твір, що його можна зіграти і на стадіоні. Мар’яна Головко, сопрано, думає що опера чудово б прозвучала в закинутому замку у Франції чи Австрії.

Насправді, стає неважливо де ти слухаєш цю оперу:  у постапокаліптичному приміщенні, залі з ліпниною чи деінде. Складається враження, що Вавилон відбувається прямо зараз, поза цим залом,  і як тільки закінчиться опера ми вийдемо і побачимо на вулиці гієну вогняну. Музика вводить тебе в транс і в один момент ти розумієш що дивишся в одну точку і не можеш дихати.

«Коли ми задумували і формували музичний матеріал, то уявляли такий собі медетативно-шаманський акт, чи то пак, певний еклектичний обряд із великою кількістю нових вокальних звуків і співзвуч. Але опера виявилася іншою. я би сказав протилежною задуму. Усі початкові зерна , ідеї, думки не реалізувались. Під час репетиційного процесу виникало настільки багато непорозумінь і різноголось , що часом здавалось — ось він справжній Вавилон, міф який народжується знову, тут і зараз. Будували разом вежу у вигляді опери і у всіх була єдина мета. В результаті у вийшов яскравий полістилістичний колаж — Опера цирк Вавилон», — коментує композитор Роман Григорів. 

Тим часом, формація повернулась з Харкова, де грала оперу-реквієм «Йов». Вже зараз гастрольний графік розплановано до 2018 року, який має розпочатися п’ятьма виступами формації у Нью-Йорку на фестивалі сучасної опери «Prototype». У Копенгагені композитори планують поставити перформанс «Карнавал» для датської піаністки Елізабет Нільсен, але без вокалу.

Наступним проектом для Гогольfest стане опера «Ковчег».

 

Фотографії — Артем Галкін