»Гарна вистава»: кохання, як об’єкт мистецтва

 

В п’ятницю ввечері, наприкінці робочого дня Адам зустрічає Єву. І їх стосунки одразу починаються з проблеми. Адже Адам (Роб Фельдман) працює охоронцем в музеї мистецтва, а Єва (Слава Красовська) прийшла до цього самого музею з балончиком фарби. Вона хоче зробити маніфест проти цензури у мистецтві, але, говорячи простіше, вона збирається малювати просто на статуї. І тут би Адаму витягти дівчисько з-за огорожі та щонайшвидше побігти на другу роботу, але він ніяковіє, і ця зустріч скоро змінить його життя.

Сюжет побудований навколо заплутаного чотирикутника між героями. Окрім Адама і Єви, в ньому задіяні університетський сусід Адама — Філіп (Олександр Дідик) зі своєю нареченою Джені (Юлія Григор’єва).

Кожен з них звичайна людина зі своїми вадами та перевагами. В кожному з чотирьох можна знайти те, що поєднає глядача із персонажем, і це викликає симпатію. Нам знайомі сором’язливість та невпевненість в собі, бажання прикрити свої недоліки за ширмою нахабної поведінки. Коли ми закохуємось, то прагнемо змінюватись (та змінювати). Ми зраджували та нам зраджували, і це викликало у нас біль. За те, як глибоко показані переживання героїв потрібно завдячити режисерці та акторам. Вони ніби закохані у своїх героїв і це відчувається.

Символічні імена головних героїв ще з афіші натякають глядачу на їх майбутнє. Тільки на відміну від біблійної тезки Єва у виставі не потребує допомоги змія, щоб спокусити сором’язливого Адама. Активна та сучасна дівчина захоплює нашу увагу з першої хвилини. Так само захоплюється нею і Адам. Він не може зрозуміти, як така красуня звернула на нього увагу, і намагається змінюватись, щоб їй догодити.

Зовнішні зміни поступово викликають і зміни зсередини. І його друзі, спочатку приємно здивовані, починають тягнути його назад. Слідом за Адамом змінюється і Єва. Зухвала та весела дівчина, що була на початку вистави, поступово стає спокійнішою та похмурішою. Ми можемо відчути, що її гнітять якісь важкі думки, але не здогадуємось які саме. 

Ця вистава ніби схожа на ідеальну цукерку — яскрава назовні та солодка й смачна всередині. У “Гарній виставі” все в міру, тому її можна порекомендувати майже будь-кому. Вона легка та зворушлива, але не пласка та поверхнева.

Інколи нам потрібен відпочинок від складних драм, що викликають сльози та обурення.

Мистецтво повинно змінювати світ. Хоча б маленький світ однієї людини. Але чи давала вона митцю дозвіл на ці зміни? Де шукати ту межу в мистецтві, яку перетинати не можна? Наприкінці вистави Адам кричить ці питання до Єви. А от чому він був настільки обурений, ви дізнаєтесь, якщо подивитесь “Гарну виставу”.

Фото зі сторінки Tata ART project. Вистава-інсталяція за мотивами п’єси «Адам і Єва.Шейпінг» Ніла Ла Бута. Режисерка — Ната Бударіна.