LINOLEUM−2017: що та навіщо дивитися

Міжнародний фестиваль актуальної анімації та медіа-мистецтва LINOLEUM — найбільший показ авторської анімації в Україні. Крім міжнародного і національного конкурсів, фестиваль складається з серії майстер-класів та лекцій від професіоналів індустрії, показів експериментальної анімації та відеоарту, тематичних позаконкурсних скринінгів та дитячої програми.

Головна мета показати, що анімація це не тільки розвага для дітей, але й вид сучасного мистецтва, де за допомогою нових технологій можна піднімати актуальні теми, залучаючи до цього широку інтелектуальну аудиторію.

У 2017 році фестиваль пройде з 28 вересня по 1 жовтня в Довженко-Центрі. Глядачів очікує 250 фільмів у 12 програмах, 10 майстер-класів та лекцій, а також спеціальна програма, присвячена 90-річчю української анімації.

До складу цьогорічного журі увійшли люксембурзька художниця Баді Мінк, режисер Дмитро Лісенбарт, незалежний український фільммейкер та аніматор Сашко Даниленко, відомий український дизайнер, стиліст, режисер, фотограф, а також художник по костюмах повнометражного анімаційного фільму «Мавка. Лісова пісня» Ольга Навроцька та інші.

Баді Мінк народилася в Люксембурзі, працює художницею, режисеркою і продюсеркою в Люксембурзі та Відні. Її роботи показували на більш ніж 500 фестивалях, включно з Каннами, Берлінале і Санденсом. Вони отримали численні нагороди та демонструвалися у більш ніж 40 ретроспективах на чотирьох континентах. Її художній здобуток виставлявся на Венеційському та Московському бієннале, Центрі Помпіду в Парижі та Лінкольн-центрі в Нью-Йорку. Вона брала участь у багатьох журі, включно з журі Orrizzonti на Венеційському кінофестивалі.

Міжнародна програма

Міжнародна програма буде складатися з чотирьох блоків, до яких включено 43 фільми режисерів з Японії, Німеччини, США, Хорватії, Ізраїлю, Великобританії, Мексики, Канади, Польщі, Еквадору, Сінгапуру, Ірану, Албанії, Китаю та інших країн.

ТОП-5 ВІД ARTMISTO

«Долина білих птахів»
Клавд Ян
Китай
Кожен персонаж у цьому фільмі має унікальне символічне значення.
У пошуках білого птаха головний герой змушений зіткнутись із власним почуттям провини, страхом і розгубленістю. Після довгого шляху він перероджується.

«Етнофобія»
Йоан Жонґ
Албанія, Греція
Виживання, конфлікт і співіснування завжди ходять разом. Все це супроводжується вибухами радості й болю через людську жагу знаходити та перебільшувати відмінності навіть тоді, коли схожість очевидно більша.

«Невидимі перешкоди»
Мусташрік Магбуб
Великобританія
Це фільм-маніфест, створений для нової кампанії, яка підтримує та заохочує дівчат із проблемних регіонів світу, що потребують соціальних змін, вірити в себе.

«Не тим кінцем»
Террі Метьюc
Великобританія
Малколм Фетчер, неврастенік і вже не молодий вчитель, протягом двадцяти років знаходиться в пастці безрадісного шлюбу з дружиною Беверлі. Все це руйнується, коли Малколм починає страждати від кризи особистості та вирішує піддатися своїм найпотаємнішим бажанням.

«Порґандія»
Рісто Кут
Великобританія
Чоловік та жінка з різних світів. У обох життя зосереджується на моркві: чоловік збирає морквяний врожай, а жінка готує з моркви страви. Вони хочуть дістатись одне до одного, та чоловік мусить зібрати 3 мільйони морквин, перш ніж залишити власний світ. План пари руйнує злий морквоїд, який з’явився, аби все знищити.

Національний конкурс

В національному конкурсі 18 робіт буде поділено на 2 блоки. З робіт, які привертають увагу, виділяємо три:

«The Tooth & The Root — Холодна війна»
Микита Кравцов, Юрій Хусточка, Камій Саньє-Кравцова
Україна, Франція
«Холодна війна» — пісня і відео, написані Юрієм Хусточкою, Микитою Кравцовим і Камій Саньє Кравцовою, разом в рамках їх нової команди The Tooth & The Root.

«Моя душа стала жити окремо»
Влад Бурбела
Історія про душу, якій тісно в тілі-клітці. Вона мандрує екзистенційними світами в пошуках переживань і емоцій, яких їй бракувало в матеріальному тілі. Душа долає численні перешкоди перш ніж знаходить що шукала. Та чи того вона прагнула насправді, і чи закінчився її шлях?

«Whye?»

Ася Шульгіна
Гротескний відеоряд Whye розповідає історію самотнього старіючого емігранта, який пише листи неіснуючим людям і поступово втрачає зв’язок з реальним світом. У короткій розповіді Мамлєєва «Відображення», звідки режисерка почерпнула наратив, ліричний герой міняється місцями зі своєю тінню, яка раптом знайшла можливість жити окремим життям.

Позаконкурсні програми

28, 29 та 30 вересня о 19:30 буде представлена анімація країн Східної Європи: Польщі, Чехії та Болгарії відповідно. Крім того, окремими блоками будуть представлені переможці JAPAN MEDIA ARTS FESTIVAL-2017, блоки «Фокус на Японії» та «Фокус на Азії», «Жадаючі кохання» та » Про батьків та дітей», експериментальна анимація та відеоарт, дитяча програма та спеціальні відеопокази, зокрема українська ретроспектива та ретроспектива фільмів Баді Мінк.

Перші звукові українські. Прем’єра

Два перші звукові українські мультфільми, які збереглися до сьогодні, Довженко-Центр віднайшов і придбав на 35 мм плівці в архіві Госфільмофонду Росії. Ці фільми стали яскравим втіленням кількарічних експериментів засновника української анімації В’ячеслава Левандовського та його учнів із технікою шарнірної маріонетки, методом так званого «еклеру» та врешті-решт майстерною синхронізацією зображення і звуку. Такого високого рівня передачі руху героїв і промальовки деталей радянська анімація зможе знову досягнути лише у 50-60-х роках. Прозора алегорія на тогочасну військову загрозу перетворює ці нібито дитячі сюжети на агітаційно-оборонні.

«Тук-Тук і Жук»
В’ячеслав Левандовський, Євгеній Горбач, Семен Гуєцький
УРСР, Українфільм, 1928-1935
Хлопчик Тук разом із другом-собакою Жуком вирощують городину, але на їхній врожай зазіхають ласі до легкої наживи Свиня і Лис, в образах яких недвозначно упізнаються радянські політичні антигерої. Мультфільм, розпочатий у 1928 році піонером української анімації В’ячеславом Левандовським як перший звуковий, закінчили учні художника у 1935 році.

«Лісовий договір»
Іполіт Лазарчук
УРСР, Українфільм, 1937
Звірі укладають угоду — працювати та жити у мирі. До їхньої “Ліги націй” долучається лисиця, яка, приспавши пильність своїх сусідів солодкавою мелодією катаринки із зображенням голуба миру на ній, підступно порушує угоду. Один із режисерів стрічки Іполит Лазарчук стане “батьком” школи української анімації у повоєнний час.