"«Альфа»: захоплюючі деталі про новий боді-горор від улюбленої режисерки Канн"

Фільм боровся за "Золоту пальмову гілку" Каннського кінофестивалю 2025 року.

29 січня 2026 року в українських кінотеатрах дебютує боді-горор "Альфа" (Alpha), створений французькою режисеркою Джулією Дюкорно. Вона здобула "Золоту пальмову гілку" на Каннському кінофестивалі у 2021 році за свій попередній фільм у цьому ж жанрі, "Титан".

"Я усвідомлювала, що в центрі фільму буде її перспектива: маленької дівчинки або підлітка, яка ще частково залишається у дитинстві. Наш інстинкт часто підказує захищати дітей, обманюючи їх або намагаючись уберегти від жахів навколишнього світу, але я впевнена, що діти здатні розуміти і усвідомлювати більше, ніж ми думаємо. Під час монтажу стало очевидно, що навіть у сценах, де дівчинка на ім'я Альфа фізично відсутня, вони можуть бути сприйняті як її інтерпретація цих подій, сформована з її інтуїції або тієї частини інформації, що була їй доступна. Можна стверджувати, що Альфа володіє своєрідним ясновидінням, здатна спостерігати те, що їй зазвичай недоступно", - ділиться своїми думками про новий фільм Дюкорно, чиє ім'я в останні роки стало синонімом провокаційного авторського боді-горору, що несе в собі глибокий соціальний зміст.

Перед прем'єрою фільму в кінотеатрах УНІАН спільно з українським дистриб'ютором стрічки, компанією Adastra Cinema, ділиться захоплюючими фактами про цей фільм, який бере участь в основному конкурсі Каннського кінофестивалю та претендує на здобуття "Золотої пальмової гілки".

Яка основна тема фільму?

Тринадцятирічна Альфа (дебютантка Мелісса Борос), підліток з мароккансько-французьким корінням, одного вечора шокувала свою матір (Гольшіфте Фарахані), повернувшись з вечірки з літерою "А", вибитою на руці. Реакція матері зрозуміла: хто зробив це тату, де і чи була голка стерильною? Як лікар, вона не може стримати гнів, адже її лікарня переповнена випадками нової загадкової інфекційної хвороби, що перетворює людей на мармурово-білі статуї. Вона усвідомлює, що захворювання може передаватися через нестерильні голки. І як тільки ця інформація влягається в її свідомість, у квартиру приходить брат Альфиної матері, Амін (Тахар Рахім), який, здається, бореться з героїновою залежністю, і шукає притулку у родині. Альфа та Амін формують складний зв'язок: обидва відчувають себе відчуженими в суспільстві, мандрують містом під музику Ніка Кейва та Portishead, намагаючись знайти місце, де вони можуть бути справжніми. Щоб вижити у світі, наповненому страхом і невизначеністю, родині Альфи доведеться пройти через численні випробування та заглибитися у власну історію.

Режисерка - триумфаторка Канн

Французька кінорежисерка та сценаристка Джулія Дюкорно за останні роки стала однією з найяскравіших фігур у сучасному європейському кіно, пробуджуючи новий інтерес до радикального жанру боді-горору серед критиків та глядачів. Унікальність Дюкорно полягає в її вмінні поєднувати фізіологічну відразу з глибокою гуманістичною драмою. Вона не лише лякає публіку жахливими тілесними метаморфозами; її творчість використовує тіло як полотно для дослідження тем зрілості, самостійності та потреби в любові, роблячи навіть найкривавіші сцени витвором високого мистецтва.

Світова популярність прийшла до Дюкорно у 2016 році після прем'єри її дебютного повнометражного фільму "Сире" (Raw). Ця історія про вегетаріанку, яка в стінах ветеринарного коледжу відкриває в собі жахливу пристрасть до людської плоті, справила справжній фурор на Каннському кінофестивалі: під час показу деякі глядачі втрачали свідомість, тоді як критики зустрічали стрічку стоячи. Вже в той момент стало очевидно, що в світі кінематографу з'явився новий, безжалісний голос, готовий досліджувати найтемніші аспекти людської природи.

Остаточне закріплення Дюкорно в статусі зірки сучасної європейської режисури відбулося 2021-го, коли її другий фільм "Титан" виборов "Золоту пальмову гілку" Канн. Ця перемога стала знаковою: Джулія - лише друга жінка-режисерка за всю історію Каннського фестивалю (після Джейн Кемпіон), яка отримала цю найпрестижнішу нагороду. "Титан" - дика, провокаційна та водночас неймовірно ніжна історія про трансгресію та несподіване батьківство - підтвердив, що успіх Дюкорно не був випадковістю. Режисерка майстерно володіє мовою кіно, де кожен шокуючий кадр є лише ключем до розуміння вразливості людської душі та пекучих соціальних проблем. І її новий фільм "Альфа" - який, до речі, також змагався за "Золоту пальмову гілку" в основному конкурсі Канн, - зайвий тому доказ.

"Мармурова" недуга як символ пандемії COVID-19 та ВІЛ/СНІДу.

Що ж насправді символізує "Альфа"? Багато аналітиків вважають, що таємнича "мармурова" хвороба, від якої можна заразитися в будь-якому місці, є алегорією на реальні недуги, які суттєво вплинули на життя суспільства, зокрема СНІД та COVID-19.

Оглядач InSession Film зазначає: "Пандемія COVID-19 стала справжнім випробуванням для всіх нас: часом внутрішніх переживань у ізоляції, боротьби з власними страхами та тривогами щодо можливого зараження хворобою, яка забрала життя багатьох людей у різних куточках світу. Ми пережили величезний стрес; це був період, який ніхто не бажає повторювати. На Каннському фестивалі була представлена яскраво виражена (і відверто тривожна) стрічка, що відображає ту епоху, сповнену політичних безумств та соціальної паніки - "Еддінгтон" режисера Арі Астера. Проте існує й інша картина, яка зображує хворобу, що зсередини і зовні руйнує людей - "Альфа" Джулії Дюкорно."

Журналіст охарактеризував стрічку як "глибоко особисту та сумну роздуми про соціальну кризу, спричинену СНІДом, втрату рідних, наші страхи перед смертю, а також про безмежний біль і самотність".

Тієї ж думки дотримується і кінокритик Empire, який визначає "Альфу" як "меланхолійну медитацію на тему горя, сильно інспіровану епідемією СНІДу".

Оглядач TheWrap підсумовує: "Чим глибше фільм занурюється у цю хворобу, тим ясніше стає те, про що сама Дюкорно згадувала: її натхнення походить з особистого досвіду зростання під час епідемії СНІДу в 1980-х і 90-х роках. Цей фільм охоплює багато тем, але в той же час він ілюструє, як страх і стигматизація лише поглиблюють шкоду".

"Альфа" - фільм не такий дикий і жорстокий, як попередні роботи Дюкорно, але не менш захопливий у своїх спостереженнях за плоттю та тим, як вона паплюжить душу (і навпаки). У цій роботі режисерка переосмислює жанр боді-горору - тепер він просякнутий вразливістю та емоційним ризиком, а не лише візуальним шоком. Вона ставить запитання: "Як народжуватися у світі, коли все навколо тебе вмирає?", - про що вона заявила в інтерв'ю перед канською прем'єрою фільму.

На даний момент рейтинг фільму на IMDb складає 5,9 з 10, в той час як на Rotten Tomatoes він здобув 56% підтримки серед критиків. Крім того, на Metacritic експерти в галузі оцінюють його на рівні 50 зі 100, що свідчить про "змішані або середні відгуки".

Можливо, вас також зацікавлять новини: