Архітектура в еру штучного інтелекту: вплив новітніх технологій на професію — аналіз від Уляни Гречки.

Технології штучного інтелекту (ШІ) беруть на себе виконання завдань, які колись вважалися прерогативою людини. Системи, що працюють на основі ШІ, здатні визначати серцеві захворювання, передбачати погодні умови та навіть створювати сценарії.

Чи зможуть комп'ютери коли-небудь спроєктувати безпечну, красиву та повністю функціональну будівлю? "Якби мене запитали рік тому, я б відповіла: "Ймовірно, ні", але зараз я думаю, що так, хоча ШІ знадобиться ще багато років, щоб дійти до повністю автономної роботи без людини", -- вважає Уляна Гречка, архітекторка, членкиня міжнародних асоціацій International Creative and Art Association (ICAA) та American Institute of Architects (AIA), авторка численних наукових публікацій.

Її наукова робота з теми "Інтеграція доповненої та віртуальної реальності в архітектурне проектування та процеси перевірки просторових рішень" вже вивчила, як новітні технології впливають на цю професію. Досвід роботи в компанії Spacial AI надав їй свіжий погляд на потенційні переваги, які може запропонувати штучний інтелект.

Уляна Гречка є випускницею магістратури в галузі архітектури та містобудування з відзнакою, а також авторкою навчального посібника "Основи архітектурного моделювання в Revit". Її наукова діяльність охоплює різноманітні теми, включаючи дослідження інтеграції технологій доповненої та віртуальної реальності в архітектурне проектування, а також верифікацію просторових рішень. Ці роботи були опубліковані в The American Journal of Interdisciplinary Innovations and Research. Окрім того, Уляна працює над темами параметричного дизайну, BIM-технологій та архітектурної ідентичності, результати яких були представлені в науковому збірнику "Теорія та Практика Дизайну". Вона вважає себе стриманою оптимісткою щодо майбутнього штучного інтелекту та впевнена, що швидкий розвиток технологій суттєво вплине на методи роботи архітекторів.

Яким чином новітні технологічні досягнення вплинули на діяльність архітекторів?

Досліджуючи вплив інновацій на архітектурну професію, Уляна звертається до історії: "Архітектори завжди використовували технології для візуалізації своїх ідей. Ми створюємо і описуємо великі та складні проекти за допомогою графіки, креслень і моделей. Протягом тисячоліть наша діяльність спиралася на систему позначень на папері. А з середини 1980-х до середини 2000-х років комп'ютери стали нашим основним інструментом, дозволяючи нам виводити матеріали на папір. Використання комп'ютерних технологій для створення креслень значно скоротило час роботи та підвищило точність у порівнянні з традиційними методами."

З часом архітектурні проекти ставали все більш комплексними, що призводило до значного збільшення кількості необхідних креслень. Нещодавно в Harvard Design Magazine була опублікована вражаюча інфографіка, яка ілюструє, скільки креслень було потрібних для проектування будівель на території Гарвардського університету. Наприклад, будинок, зведений у 1718 році, вимагав лише два креслення, тоді як споруда, побудована в 1911 році, потребувала близько двадцяти. А для нової лабораторної будівлі, зведеної у 2016 році, знадобилося понад тисячу креслень.

Приблизно в 2008 році в світ архітектури активно ввійшло цифрове моделювання, відоме як "інформаційне моделювання будівель" (BIM). Це нововведення дало змогу архітекторам розробляти тривимірні моделі, які не лише відображали геометричні риси об'єктів, але й мали певну "поведінку". BIM значно підвищує точність та ефективність роботи, оскільки організує всю інформацію про будівлю і використовує ці дані для створення креслень. Проте, воно не позбавляє архітектора можливості ухвалювати рішення – врешті-решт, усі рішення залишається приймати людині, підкреслює Уляна.

У своїй дослідницькій праці "Параметричний дизайн та BIM для адаптивних швидкорозгортуваних укриттів з урахуванням багатокритеріальної оптимізації" Уляна розглядає подібний зсув, але з акцентом на "внутрішній механізм" моделі. Параметричні системи дозволяють модифікувати різні варіанти так, що зміна одного параметра автоматично призводить до перегляду всієї конструкції, тоді як BIM виступає як платформа, що забезпечує контроль над цією динамічністю через координацію та управління життєвим циклом. Інтегруючи параметричні дані в програмне забезпечення Revit або ArchiCAD, модель набуває статусу повноцінного носія атрибутів, охоплюючи матеріали, тривалість складання, витрати та експлуатаційні характеристики, а також логіку "цифрового двійника", здатного проходити через різні умови, такі як температура, вітер і сейсмічні явища.

Одночасно з її дослідженням на тему "Інтеграція AR і VR в архітектурному проєктуванні та верифікаційних процесах просторових рішень", опублікованим у The American Journal of Interdisciplinary Innovations and Research, зазначається, що ці технології становлять наступний етап еволюції архітектурного "представлення". AR та VR трансформують способи візуалізації та презентації проєктів, надаючи клієнтам можливість взаємодіяти з простором і "переживати" рішення ще до початку будівництва, що водночас покращує співпрацю та точність комунікації.

Як сучасні архітектори взаємодіють із штучним інтелектом

Уляна висловлює переконання, що в 2026 році важливим питанням буде не лише використання штучного інтелекту бюро, а й те, наскільки відповідально та усвідомлено вони його впроваджують. "У Spacial AI ми вважаємо, що ШІ може зробити процеси проєктування більш чіткими та прозорими, а не лише прискорити їх для досягнення ефективності. При правильному використанні, штучний інтелект може покращити аналітичні можливості, роз'яснити компроміси та підтримати прийняття більш зважених рішень. Натомість, якщо його застосовувати невірно, це може призвести до спрощення складності та відсторонення дизайнерів від відповідальності."

Існують платформи, які наразі знаходяться на етапі розробки та можуть бути корисними для трансформації проектних даних у будівельні. Вони працюють з BIM-моделями, перетворюючи їх на так звані "методи та засоби будівництва" — це включає стратегію реалізації проекту: яка робоча сила потрібна, скільки бригад буде задіяно, які витрати передбачаються та скільки часу знадобиться для виконання. Такі приклади наводить Уляна, базуючись на власному досвіді.

На думку Уляни, ШІ переходить від експериментів до очікуваного стандарту, особливо на етапі раннього пошуку й формування концепцій. Його справжня цінність полягає не в заміні креативності, а в тому, щоб прибирати тертя з процесу проєктування -- допомогти архітекторам простіше виражати задум і швидко бачити життєздатні варіанти. "Ми рухаємося до світу, де команди зможуть завантажувати контекстні дані про проєкт і його результати та одразу досліджувати проєктні рішення, не загрузнувши в ручному налаштуванні чи повторюваних завданнях", -- коментує вона.

Перспективи професії

Зростання штучного інтелекту викликало активні обговорення щодо майбутнього професій дизайнерів, особливо в контексті проектування житлового середовища. Натомість, щоб загрожувати заміною архітекторів, урбаністів і ландшафтних дизайнерів, ШІ має потенціал переосмислити їхні ролі та розширити їхні можливості. Професія проектування в галузі побудованого середовища опиняється на критичному перетині, де людська креативність поєднується з технологічними інноваціями, просторове мислення – з цифровими симуляціями, а фізична матеріальність – з віртуальним моделюванням. Уляна розмірковує про майбутнє архітектурної професії, зазначаючи, що замість того, щоб бути витісненими ШІ, фахівці з проектування не зменшують своїх ролей – вони еволюціонують і стають ще більш значущими в нашому дедалі складнішому урбанізованому середовищі. У світі, де ШІ пронизує всі сфери, дизайн і штучний інтелект повинні доповнювати один одного. Можливо, якщо ми замінимо термін "штучний" на "підсилений", це допоможе нам краще усвідомити, як ефективно використовувати цей потужний інструмент.

На думку Уляни, хоча штучний інтелект володіє здатністю аналізувати закономірності та дані про ефективність, він не в змозі зрозуміти тонкі культурні нюанси і потреби спільнот, які формують дійсно якісну архітектуру та міські простори. Дизайнери вносять цей надзвичайно важливий елемент людського сприйняття, гарантуючи, що створене середовище є не лише технічно досконалим, але й має культурну цінність і соціальну стійкість. Майбутнє архітектурного та урбаністичного проектування полягає не в виборі між людською креативністю і штучним інтелектом, а в їхньому поєднанні, щоб створювати простори, які будуть більш стійкими, комфортними для життя і впливовими, ніж будь-коли раніше.

Професійна експертність Уляни Гречки

Експертність Уляни Гречки в галузі штучного інтелекту для архітектури базується на синергії досліджень, практичного досвіду та визнаних досягнень. Вона є магістром архітектури та містобудування з відзнакою, членом International Creative and Art Association (ICAA), а також входить до складу журі Всеукраїнського щорічного архітектурного конкурсу "Інтер'єр року 2025". Її наукова стаття, присвячена інтеграції AR/VR у процеси проєктування та верифікації просторових рішень, була опублікована в The American Journal of Interdisciplinary Innovations and Research (2025). Крім того, вона проводить дослідження в галузі параметричного дизайну та BIM, які трансформують традиційні підходи до проєктування.

Варто зазначити, що ці висновки підтверджуються реальними прикладами: нині Уляна займає посаду архітектурного дизайнера в Spacial AI, де спостерігає, як штучний інтелект переходить з стадії експерименту до звичних робочих процесів. Її портфоліо вражає: вона здобула перше місце у Всеукраїнському щорічному архітектурному конкурсі "Інтер'єр року 2023" за проект модульного житла для внутрішньо переміщених осіб у Львові, а також третє місце в закритому всеукраїнському конкурсі для ВАКС у Києві (у співаг з Guess Line Architects у 2021 році). Вона є лауреаткою студентського архітектурного конкурсу на найкращу ескізну пропозицію для корпусів Волинської Православної Богословської Академії і переможницею численних всеукраїнських художніх змагань. Саме тому її думки щодо штучного інтелекту сприймаються не як теоретичні міркування, а як обґрунтована професійна оцінка людини, яка активно працює з новітніми технологіями та відповідає за якість архітектурного середовища.