Чи сприймають рослини музику: результати новітніх досліджень
Дослідники виявили, що рослини здатні реагувати на звуки оточуючого світу, проте питання про доцільність програвання їм музики є набагато більш складним, ніж може здаватися на перший погляд.
Дискусії про користь музики для рослин часто виникають у контексті їхнього догляду. Ця концепція, що стала популярною в 1960-х роках завдяки альбомам з "музикою для рослин", знову привертає увагу в сучасному інтернет-просторі. Проте, які висновки щодо цього питання можна зробити на основі останніх наукових досліджень?
Перш ніж перейти до основної теми, варто зазначити, що рослини не мають ані вух, ані мозку, тому вони не можуть сприймати музику так, як це робимо ми, люди. Проте, завдяки ряду недавніх досліджень, вчені виявили, що рослини здатні не лише відчувати вібрації навколишнього середовища, але й адаптувати свою поведінку в залежності від отриманої інформації.
У одному з досліджень резуховидка Таля, піддана впливу звуків гусениць, які поїдають листя, почала виробляти підвищені кількості гірких токсинів для самозахисту. Вражаюче, але ці рослини змогли відрізнити вібрації, викликані поїданням листя, від вітрових коливань або звуків комах, які спарюються, навіть коли частоти були схожими. Захисні механізми рослин активувались лише у випадку реальної загрози.
Рослини здатні реагувати на звукові сигнали, пов’язані з можливостями. Наприклад, деякі види квітів, такі як томати, чорниці та ківі, вивільняють пилок тільки тоді, коли їх вібрує специфічне дзижчання їхніх бджіл-запилювачів, і не реагують на звуки інших видів бджіл. Цей процес може відбуватися дуже швидко: наукові дослідження показали, що всього через три хвилини після відтворення звуку бджоли, що пролітає, нектар у квітах енотери стає більш солодким. Крім того, виявлено, що рослини гороху можуть направляти зростання своїх коренів у бік звуку течії води.
Проте, як знає кожен, хто чув семирічну дитину з блокфлейтою, існує велика різниця між шумом і музикою. Експерименти, розроблені для перевірки впливу музики на ріст рослин, показали неоднозначні результати. Нещодавнє дослідження виявило, що деякі музичні композиції асоціювалися зі значним покращенням росту салату, але не мали жодного впливу на люцерну.
Щодо впливу шуму, одне з досліджень виявило, що шавлія та чорнобривці, які щоденно піддавалися 16 годин безперервного дорожнього шуму, показали значно гірші результати зростання. Чи може такий фоновий шум перешкоджати їхній здатності реагувати на важливі звукові сигнали? На сьогоднішній день вчені не мають чіткої відповіді на це питання.
Джеймс Вонг, ботанік і науковий автор, який має особливу пристрасть до сільськогосподарських культур, екології та охорони навколишнього середовища, розкриває суть цієї історії. Сучасні дослідження показують, що рослини не є байдужими до звукових хвиль і можуть на них активно реагувати. Проте, оскільки багато аспектів цього явища ще залишається непізнаними, науковці поки не можуть точно визначити, які саме звуки, їх частота, гучність або тривалість здатні призвести до певних ефектів.
Перед тим як вирішити грати музику своїм рослинам цілодобово, важливо розуміти, що вони не завжди виявлять вдячність за це, як і ваші сусіди. Вонг, який отримав освіту в Королівських ботанічних садах К'ю в Лондоні, мешкає у своїй невеличкій квартирі разом із понад 500 кімнатними рослинами.
Дослідження демонструють, що рослини володіють складними механізмами, які дозволяють їм сприймати звукові вібрації, що сприяє їхньому виживанню в природному середовищі. Вони здатні розрізняти корисні звуки від небезпечних і відповідно адаптувати свою поведінку. Проте реалізація цих знань у практиці, особливо в контексті музики, потребує додаткових досліджень. На даний момент недостатньо переконливих доказів, щоб рекомендувати певні музичні твори для покращення росту кімнатних рослин.