Чому жінки в СРСР виглядали старшими, і що насправді відбирало в них молодість?

Як радянська система впливала на молодість жінок і чому вони виглядали значно старшими за свій вік, пояснює РБК-Україна.

Жінка у СРСР не мала розкоші старіти повільно. Щоденна боротьба за побут, продукти, чистоту й виживання буквально залишала сліди на обличчі.

Хронічна втома і подвійне навантаження

Після війни більшість радянських жінок працювали на заводах, у колгоспах або вчителювали, а потім удома займалися дітьми й господарством. Прання вручну, приготування на газових плитах, черги за молоком та цукром - і все це без вихідних. Виснаження стало нормою.

У радянський період життя часто нагадувало справжні змагання за виживання. Жінки постійно шукали їжу, дбали про старших батьків, чоловіків, дітей та онуків, а також працювали на дачах і займалися побутовими справами. Усе це лягало на їхні плечі, а часу на догляд за власною зовнішністю майже не залишалося. Тому жінки у віці 50 років часто виглядали значно старшими, як бабусі.

Жінки Радянського Союзу (джерело: pinterest)

Живлення та благополуччя.

Не було можливості отримати різноманітне харчування. Фрукти були доступні тільки в певні пори року, а вітамінів не вистачало. Організм старів швидше, шкіра втрачала еластичність, а зуби страждали від хвороб. Відпочинок частіше проходив на дачах та в садах, ніж на узбережжі.

Також у ті часи жінки мали обмежене уявлення про здорове харчування, і здебільшого отримували інформацію з джерел, які нав'язували суспільство — лікарі, газети, телебачення, або ж з книг на кшталт "Про смачну та корисну їжу".

Косметика і догляд

Сучасний крем із SPF тоді здавався казкою. Єдиним засобом догляду часто був дешевий крем або домашня маска з яйця і сметани. Помада, парфуми чи туш були дефіцитом, який добували "по блату".

Жінки Радянського Союзу (джерело: pinterest)

Соціальні переконання та тенденція до сприйняття старості.

40 років — у той період це вважалося "солідним віком". Жінка повинна була виглядати серйозно, стримано, як справжня мати і дружина. Яскраві вбрання чи помітні зачіски розцінювалися як ознаки легковажності. Все, що надавало її образу більшого суворого вигляду, отримувало схвалення суспільства.

Доступ до косметології, салонів краси мали тільки заможні та публічні люди. Звичайні жінки вчилися доглядати за собою за статтями у газетах, книжкам, телебаченню та завдяки сарафанному радіо.

Напруження та брак психологічного простору

Страх втратити роботу, стояти в черзі за маслом, відправити дитину в табір чи дістати квиток на поїзд - усе це виснажувало нервову систему. Радянські жінки не мали змоги дозволити собі відпочинок, турботу чи навіть депресію.

Жінки Радянського Союзу (джерело: pinterest)

Соціальна роль - без можливості бути собою.

У СРСР жінка повинна була поєднувати в собі ролі працівника, матері, господині та комуністки. Власним потребам не залишалося місця. Внаслідок цього втома, зморшки та байдужість до зовнішнього вигляду стали невід'ємною частиною механізму виживання.

У радянську епоху представники чоловічої статі високо цінували в жінках ті риси, які були сформовані під впливом комуністичної ідеології та культури. Важливими були не стільки зовнішні дані, як старанність і працездатність жінок, які активно брали участь у побудові комунізму та самостійно виконували всі домашні обов'язки, не покладаючись на допомогу чоловіків.

У піснях і фільмах прославляли освічених, відданих і надійних подруг, активісток та спортсменок, які вміли брати на себе відповідальність. Жінки навчалися самостійно вирішувати проблеми та здобували доступні професії. Вони були сильними, незалежними і спроможними подолати будь-які випробування.

Жінки Радянського Союзу (джерело: pinterest)

Жіночність вбити неможливо

Але попри важкі часи, жіночність вбити у радянських життя було неможливо. Вони все одно шукали можливості доглядати за собою, вдягатися у щось приємне. В одязі цінувалася чистота та простота, і це часом важило значно більше за дорогу тканину плаття або його фасон.

Сьогодні 40 років — це еквівалент сучасних 30. Жінки отримали доступ до косметичних засобів, вільного часу та можливість піклуватися про себе. У часи радянської епохи такі речі були недоступні. Саме тому старість не була пов'язана лише з віком, а скоріше з тяжкими умовами існування.