Ця експозиція не присвячена війні. Вона розповідає про життя.

У фойє Львівської національної філармонії, що носить ім'я Мирослава Скорика, в мистецькому просторі "Філарт" триває експозиція, присвячена роботам українських військових художників під назвою "Полотна свободи". Цей проект з'єднує в собі мистецтво та воєнний досвід, відображаючи творчість у контексті боротьби за незалежність.

Простір філармонії, де розташована експозиція, став ареной для спокійної розмови між фронтом і тилом. У фоє філармонії мистецтво лунає з такою ж силою, як і музика — цього разу воно є голосом тих, хто сьогодні захищає Україну, але водночас залишається творцем.

У фокусі експозиції "Полотна свободи" перебувають твори художників, які в умовах повномасштабної війни замість творчих студій обрали військову службу. Серед представлених митців – харків’янин Василь Йолохов, а також львівські художники Тарас Бенях, Роман Хрущ, Богдан Салій і фотомитець Сергій Смірнов.

Ці твори мистецтва — це не лише зображення, а й свідчення життя "до" початку війни. Багато з них були створені в період мирного існування, коли художники насолоджувалися звичайними буднями, розвивали творчі ідеї та не чули тривожних сигналів сирен. Сьогодні ці картини отримують нове значення: вони слугують нагадуванням про втрачену гармонію і водночас символізують те, за що триває наша боротьба.

Назва виставки має глибоке символічне звучання. Кожна робота -- це не лише мистецький твір, а й знак внутрішньої свободи, яку неможливо знищити навіть у час війни. Проєкт підкреслює: український військовий -- це не лише боєць, а й особистість із тонким внутрішнім світом, здатна творити, відчувати і мріяти. Виставка стає нагадуванням про людський вимір війни -- про тих, хто захищає країну, але водночас залишається носієм культури.

"Полотна свободи" є також місцем, де панує вдячність. Ця виставка спонукає глядачів усвідомити важливість миру, культури та життя, що продовжується, незважаючи на війну. Вона нагадує про ціну свободи та тих, хто щоденно бореться за неї.

Ця виставка особлива, тому що сьогодні ми представляємо мистецтво тих, хто не лише творить, а й виборює нашу свободу, -- розповіла журналістці "ВЗ" кураторка виставки Зоріана Мірус. -- Це художники-воїни -- люди, які пройшли фронт, служать нині. Це люди, які зазнали поранень, але не втратили здатності бачити, відчувати й передавати світ через мистецтво. Ця виставка -- не про війну в її прямому зображенні. Вона -- про життя. Про внутрішній світ, пам'ять, надію. Про те світло, яке людина несе в собі навіть у найтемніші часи. Особливо виразно у просторі "Філарт" звучать великі форматні полотна Романа Хруща -- командира навчально-штурмової роти 3-ї окремої штурмової бригади. У його картинах відчувається внутрішня сила, зібраність і пережита напруга, а масштаб робіт формує ритм експозиції, надаючи їй глибини й ваги.

Під час підготовки експозиції відбулася унікальна відеоконференція з Василем Йолоховим, відомим під творчим псевдонімом Erm Wohol. Він є харківським художником та військовослужбовцем, який брав участь у боях у складі 159-ї окремої механізованої бригади разом із Третьою штурмовою. Наразі Василь проходить реабілітацію в київському госпіталі після тяжкого поранення, внаслідок якого втратив кінцівку.

Виставка його творів у приміщенні філармонії стала для нього справжнім подихом свіжого повітря — тихим, але значущим сигналом відновлення його життєвих і творчих сил. Під час нашої бесіди ми детально обговорювали розташування його картин, слухаючи в той же час репетицію концерту, що долинала з залу. У його словах та погляді жила ще одна мрія — повернутися до Львова, прогулятися улюбленою площею Ринок, якій він присвятив безліч своїх робіт, і знову відчути її неповторний дух.

Поряд з нами був Богдан Салій, ветеран 103-ї окремої бригади територіальної оборони, названої на честь митрополита Андрея Шептицького, який взяв участь в урочистому відкритті виставки.

Вражаючим є досвід фотохудожника Сергія Смірнова, старшого лейтенанта 155-ї бригади, який нині перебуває у зоні активних бойових дій. Для нього, чутливого естета та палкого прихильника Львова, ця виставка стала справжнім віддушиною: його львівські пейзажі знову заповнюють зали філармонії, відновлюючи віру, надію і відчуття рідного дому.

Тарас Бенях — це особливий герой, який представляє 125-ту бригаду територіальної оборони та був активним учасником Революції Гідності. Його шлях життя сплітає в собі елементи подорожей і творчості: ще в 1992 році він долучився до створення козацької чайки та мандрував Європою. Цей досвід свободи сьогодні отримує нове, більш глибоке значення.

Більшість представлених робіт створені до початку повномасштабної війни -- у час, коли ці митці творили, будували плани, жили мистецтвом. Адже їхнє справжнє покликання -- бути художниками. І саме до цього внутрішнього покликання вони повертаються сьогодні, навіть крізь досвід війни.

Сьогодні багато митців вирушили на фронт, відмовившись від своїх пензлів заради захисту батьківщини. Тому ця виставка є не закінченою історією, а динамічним і відкритим проєктом, який, безсумнівно, буде продовжувати свій розвиток, збагачуючись новими іменами, долями та витворами, які з’явилися в часи боротьби.