Death Stranding 2: На Пляжі: світ, що не відновився

Олексій Купрієнко. Вдень я займаюся розробкою, а вночі віддаюся іграм та пишу про свої враження від них.

Сиквели річ не завжди передбачувана, особливо ігрові. Де кіно зазвичай втрачає фокус, повторюючи себе, ігри часто розгортаються у глибину. Не просто продовжують історію, а переглядають її під новим кутом і розвивають започатковані раніше механіки. Ігри Хідео Коджіми завжди балансували між кіно і власне іграми. Але якщо перша частина Death Stranding була кінематографічною медитацією про зв'язок, то друга - це спроба подивитися на цей зв'язок зсередини. Вона наче повертає вас на знайомий маршрут, але змінює ґрунт під ногами. Це гра, яка мовчки чекає, поки ти сам вирішиш повернутись. І якщо ти це зробиш, вона зустріне тебе інакшою.

Події Death Stranding 2 розгортаються в реальності, де світ змінився після катастрофічного явища, відомого як "Death Stranding". Фізична межа між світом живих і світом мертвих зруйнувалася. У результаті в навколишньому середовищі з'явилися небезпечні створіння - BT (Beached Things) - примари мертвих, що полюють на живих і залишають після себе зони повного спустошення.

Одним з найнебезпечніших явищ став хіральний дощ (Timefall). Він прискорює час для всього, чого торкається: рослини миттєво в'януть, метал іржавіє, шкіра старіє. Люди мають уникати цих смертоносних крапель. Саме тому більшість пересування в цьому світі відбувається в умовах постійного ризику - погода змінюється раптово, а погодні умови можуть знищити всю доставку або викликати появу BT.

Світу властиві ізольовані спільноти, де мешканці рідко покидають свої домівки. Переміщення між районами можливе лише завдяки кур'єрам, які стають єдиним зв'язком між осередками цивілізації. У цьому контексті головний герой, Сем, відіграє вкрай важливу роль — він не лише доставляє вантажі, а й створює міст між людьми, об'єднуючи їх як у буквальному, так і в символічному сенсі.

Цей всесвіт функціонує за зовсім іншими принципами — тут час не має лінійної природи, смерть не є кінцевою, а взаємодія з зовнішнім світом може виявитися небезпечною. Вся концепція гри зосереджена на тому, щоб гравець не лише діяв в цих обставинах, а й усвідомлював їхнє значення. Це не простий фон — це фундамент всього, що ти робиш.

Незважаючи на відому концепцію симулятора доставки у ворожому світі, Death Stranding 2 поступово розкриває нові аспекти. Гра починається з того, що гравцеві знову потрібно вчитися пересуватися. Як ми пам'ятаємо з попередньої частини, система переміщення є досить складною і становить основу ігрового процесу. Тому відразу ж доведеться пригадати, як маневрувати по важкодоступних територіях і уникати падінь під час підйомів чи спусків. Але, як і з велосипедом, якщо у вас є попередній досвід, "м'язова пам'ять" допоможе швидко відновити навички. Далі на гравців чекають нові елементи цієї складної ігрової механіки, які нададуть знайомим елементам із першої частини нову глибину та багатогранність.

Гравець все ще доставляє вантажі - але тепер завдань більше, як і можливостей для подолання пересічної місцевості. А нагорода навіть за побічні доручення відчутна і дійсно корисна. Це через помітно розширений асортимент споруд, устаткування, транспорту та зброї. Доставки стали різноманітнішими. Вантажі мають властивості - деякі не витримують спеку, інші вибухонебезпечні або надто крихкі. З'явилися нові типи цілей, включно з живими істотами, яких треба транспортувати обережно. Так, у Death Stranding 2 з'явилась фауна, про яку говорилось ще в першій грі. Цей аспект доповнює світ, а ще додає нові активності з порятунку тваринок і доставкою їх у спеціальний прихисток.

Крім мирних тваринок з'явились й нові BT (Beach Things) - потойбічні ворожі істоти. Тепер їх видів стало більше, вони мають різний рівень небезпеки та вимагають різних тактик як для уникання, так і для протидії. Крім BT, які звично з'являються тільки в дощ, по світу можна зустріти й так званих невеличких "хіральних істот", які пересуваються групами та через велику численність можуть складати небезпеку для гравця та вантажу.

Головною відмінністю Death Stranding 2 від своєї попередниці є зміни в доступності техніки. У першій частині гри більшість транспортних засобів відкривалися поступово, тоді як у новій версії гравці отримують доступ до мотоцикла, вантажівки та можливості створення монорейкових ліній практично з самого початку. Проте це не означає, що процес пересування став легшим. Використання транспорту все ще вимагає уважності до рівня енергії, стану дорожнього покриття та обдуманого підходу до використання конструкцій.

На складних ландшафтах транспорт починає перетворюватися на обмеження, а не на вигоду. Адже без вантажівки неможливо перевезти всі ті речі, які були зібрані під час подорожі, проте вона не здатна подолати круті схили через кам'янисті перешкоди. Постійно виникає потреба вирішувати логістичні завдання, які ускладнюються з розвитком сюжету. Спочатку можна просто прокласти альтернативний маршрут, щоб обійти перешкоду. Але з просуванням вперед природні (і не лише) бар'єри стають все більш складними, що робить об'їзди менш ефективними.

Тут і отримують розкриття допоміжні споруди. Їхнє різноманіття та можливості значно розширились з першої частини. Наприклад, монорельси або додаткові віддалені бази відкриває нові способи логістики - гравець сам вирішує, як організувати маршрут і де облаштувати опорні точки.

У переміщенні подекуди допомагатиме корабель DHV Magellan. Це нововведення - база операцій і невеликий хаб для Сема та його команди. Аби уникнути спойлерів, деталей не буде. Але він відіграє неабияку роль у сюжеті та геймплеї.

Будівельний процес у Death Stranding 2, подібно до першої частини, виступає не лише як практичний інструмент для доставки вантажів та досягнення цілей, але й формує базу для асинхронного та дійсно оригінального мультиплеєра. Взаємодія між гравцями в цій частині набула ще більшої ваги, відкриваючи нові горизонти для проходження гри.

Як і раніше, після інтеграції нового регіону в хіральну мережу, на його території починають з'являтися будівлі інших гравців. Деякі з цих величних конструкцій можна і навіть слід зводити спільно, об'єднавши ресурси. Новий монорельс або вже знайомі дороги вимагають значної кількості різних матеріалів. Зрозуміло, що якщо всі гравці, котрим ця споруда доступна, внесуть хоча б невелику частину, процес будівництва значно прискориться.

І справді, навіть якщо внести лише невелику частину змін і продемонструвати іншим, що тут є живий інтерес та активність, з часом можна зауважити, що на карті з'явилася нова ділянка дороги. Вона спростить життя гравцеві та принесе користь іншим. Все залежить від активності самого учасника: наскільки активно він взаємодіє з мережею, підтримує будівлі, виконує спільні завдання. Це створює відчуття, що ти не просто в онлайні, а серед інших людей.

Фізика переміщення залишилася ключовим елементом. Балансування вантажу, втрата рівноваги на схилі, зміна погоди - все це змушує зважати на кожне рішення. Світ став агресивнішим: з'явилися бурі, лавини, підтоплення. Частина маршрутів може змінитися під час місії, і це додає напруги - навіть звичні ділянки вже не гарантують стабільності. Додатково на мобільність і планування впливає згаданий раніше транспорт. Десь після середини гри ледь не обов'язковою стає вантажівка, бо часто посилки стають надто важкими, або треба везти з собою ресурси, щоб відновити віддалену дорогу.

Бойова система також зазнала змін. У першій частині вона була другорядною - конфлікти часто виглядали незграбно. У Death Stranding 2: On the Beach зʼявилися нові типи зброї, спеціальні пристрої для відволікання ворогів, можливість діяти приховано. Stealth став важливішою частиною гри - з'явилися маршрути для обходу ворогів, тимчасове маскування, тактичні можливості. Прямий бій усе ще небажаний, але якщо його не уникнути - у гравця є вибір, як саме діяти.

Це забезпечується неймовірно широким асортиментом озброєння. Гравці можуть обирати з різноманітних гвинтівок, дробовиків, кулеметів та гранатометів, які відрізняються конструкцією та якістю. Крім того, доступні унікальні види зброї та обладнання для різних тактик бою. Зброя постійно підлягає модернізації, а також з'являються нові моделі. Багато з цих елементів можна отримати в якості винагороди за необов'язкові місії та інші завдання. Також відкриваються нові гаджети та пристрої. Отже, обмежившись лише сюжетною лінією гри, можна пропустити чимало захоплюючих моментів.

Death Stranding 2 представила нову систему розвитку персонажа, що складається з двох складових. Перша — це пасивне вдосконалення, яке відбувається під час виконання різних дій, таких як біг, скелелазіння чи затримка дихання. Чим більше ви займаєтеся цими активностями, тим краще стають відповідні характеристики, схоже на механіку, використану в багатьох RPG серії The Elder Scrolls. Друга складова прогресії — це традиційне дерево навичок, де гравці можуть покращувати різні параметри спорядження та його ефективність у використанні. Хоча ці дві системи не кардинально змінюють ігровий процес, вони надають йому більшу глибину, підкреслюючи важливість звичок та дій гравця.

Для нових гравців механіка може здатися повільною, особливо у перші години гри. Але Death Stranding 2 надає більше інструментів для адаптації. Для тих, хто вже грав у першу частину, оновлення будуть відчутні одразу - темп став динамічнішим, ігрові рішення різноманітнішими, а логістика - цікавішою.

Проте варто не лише ознайомитися з рекапом подій першої частини в головному меню, а й зануритися у гру. Адже не лише ігровий процес багато в чому повторює оригінал, але й сюжетна та світобудівна основа є надзвичайно важливими. Прості відео чи слайди не дадуть повного уявлення. Хоча гра намагається надати контекст через діалоги між місіями, на початку Death Stranding 2 також повторює основи в навчанні геймплейних механік і згадує ключові сюжетні моменти.

У Death Stranding 2 сюжет розвивається більш впевнено, ніж у попередній частині. Історія стала більш цілеспрямованою, з чітко визначеними завданнями, конкретними подіями та зрозумілими конфліктами. Тут менше міфології, а більше уваги приділено актуальним подіям. Проте глибокий символізм цього світу залишився незмінним. Сем знову виявляється в знайомій ролі, але цього разу його мета - з'єднати південні регіони, зокрема Мексику, з мережею. Одночасно виникають нові політичні напруження, і світ вже не виглядає єдиним, навіть після всіх попередніх зусиль. Сем тепер не лише кур'єр, а й активний учасник складного процесу, що наближається до дипломатії.

Оповідь подається структуровано. На початку є стислий переказ першої частини у вигляді 17 слайдів, а подальші події пояснюються через діалоги й нові місії. Так, катсцен по відчуттях стало менше, а велика частина сюжету подається через діалоги. Іноді здається, що цих діалогів по радіо, під час отримання чи доставки замовлень навіть забагато. Серед них легко загубитись, що тут важливе для сюжету, а що просто балачки між персонажами. З іншого боку історії компаньйонів Сема розкрити досить кострубато, що викликає дисонанс.

Незважаючи на цей недолік, сюжет залишається захоплюючим. Він містить достатньо змістовних елементів, щоб спонукати гравця продовжувати, а також достатньо драматичних сцен, які справляють враження. Це цілісна наративна лінія з чіткою темою і фіналом, що створює відчуття завершеності. Водночас, вона залишає можливість для продовження, хоч і не є необхідною.

У поданні сюжету важливу роль відіграє акторський склад - знайомий, але доповнений. До гри повертаються ключові образи з першої частини: Норман Рідус знову грає Сема Бріджеса, Леа Сейду - Фраджайл. Зберігається й візуальна присутність інших знайомих персонажів, таких як Die-Hardman чи Мама, навіть якщо їх участь у подіях тепер обмежена. До них приєднуються нові герої, яких втілюють такі актори як Ель Феннінг, Шіолі Куцунa, Джордж Міллер, та деякі інші, яких не було показано в трейлерах. Нові персонажі добре вписуються у структуру історії, не витісняючи старих, а додаючи нові емоційні точки опори. До ролі лиходія повернувся Трой Бейкер і розкрив свого персонажа Хіггса ще глибше та емоційніше на противагу спокійному і малослівному герою Нормана Рідуса.

Death Stranding 2 вражає своєю візуальною складовою. Гра виглядає надзвичайно деталізовано і чітко навіть на стандартній PlayStation 5, а на Pro-моделі вона, безперечно, одна з найкрасивіших ігор свого покоління. Основним фоном служить ландшафт напівпустельного постапокаліпсису, який відтворено з вражаючою ретельністю. Обличчя персонажів вражають своєю реалістичністю, нагадуючи сцени з повноцінного CGI-фільму. Додатково, гра працює стабільно на 60 кадрах в секунду в режимі продуктивності, що є заслугою потужного рушія. Decima від Guerrilla Games показала себе ще на PlayStation 4 в першій частині Death Stranding і підтвердила свої можливості в Horizon Forbidden West.

Особливої похвали заслуговує уважність до дрібниць. Взуття швидко зношується, і якщо воно виявиться повністю зношеним, Сем ризикує отримати травми на ногах. На маршрутах, де часто проходять інші гравці, формуються витоптані стежки. У горах, де повітря розріджене, у Сема може розвинутися гірська хвороба. Сонце може спричинити опіки, а холод - обмороження, якщо провести надто багато часу на свіжому повітрі. І це лише частина багатьох важливих нюансів.

Реалізація численних систем досягла високого рівня, а особисте бачення Хідео Коджіми лише підсилює цей ефект. Наприклад, автоматичне відновлення здоров'я, яке вперше з'явилося в Halo, тут отримало оновлення, з метою зробити його менш прощаючим. У Death Stranding 2 існує два способи відновлення здоров'я. Перший – вживання криптобіоти, що забезпечує швидке відновлення. Другий – автовідновлення, але з використанням витратних матеріалів, таких як пакети з кров'ю. Це виглядає як звичайна система, але з компромісом між традиційними підходами та сучасними інноваціями.

Звукова складова гри створює неповторний ефект занурення. Кроки по вологій землі, металева вібрація дрона, свист вітру в каньйоні – все це звучить природно і допомагає відчути атмосферу світу. Проте звук не є лише фоновим супроводом; він виконує важливу роль, взаємодіючи з музикою. Завдяки звуковим ефектам можна передбачити, що наближається дощ, хто-то проходив цією стежкою або ж що з’являється BT. Коли граєте в навушниках, світ починає дихати разом із Семом.

Музика, як і в першій частині, з'являється в потрібний момент. Не як фоновий супровід, а як частина подорожі. Один трек - під час самотнього переходу через долину. Інший - коли спускаєшся з гори після складної доставки. Композиції Woodkid, Low Roar і Ludvig Forssell не закривають тишу, а супроводжують її. Вони не прагнуть епічності, а лише підкреслюють внутрішній стан гравця.

Death Stranding 2: On the Beach - це не просто продовження. Вона будується на фундаменті першої частини, зберігаючи її унікальну ідентичність, але робить усе масштабніше, глибше й технічно витонченіше. Цей проєкт навмисно уникає простих рішень - він не женеться за видовищністю чи темпом, хоча і дарує часом неочікувані сюжетні повороти та шокуючі моменти. Гра пропонує вдумливе, часом медитативне занурення у світ, де кожна деталь має значення, а кожна дія наслідки. Не ефемерні наслідки для сюжету, а наслідки для самого гравця, які він відчує під час майбутніх доставок.

Для тих, хто тільки починає, гра може здатися досить складною, але насправді вона пропонує захоплюючий досвід, що вимагає уважності, терпіння та співчуття. А для шанувальників першої частини це буде як повернення до рідного дому, де багато чого змінилося, стало більш досконалим і зрілим.

Це гра, яка знову намагається зробити щось своє. І навіть якщо не все вдається однаково добре, вона залишається унікальним явищем. Для фанатів першої частини Death Stranding 2 може стати грою 2025 року. Для новачків - відкриттям і чимось новим серед знайомого досвіду ординарних ігор.