Дві роботи Іллі Рєпіна з харківського музею отримали статус державного захисту: у чому полягає їхня унікальність?

Мінкульт поповнив реєстр скарбів

Два портрети, створені Іллею Рєпіним, які зберігаються в харківському музеї, тепер офіційно визнані видатними культурними цінностями України. Міністерство культури України внесло їх до Державного реєстру національного культурного надбання.

Цю інформацію оприлюднив Художньо-меморіальний музей Іллі Юхимовича Рєпіна при Харківській обласній раді, як зазначає "Думка". Мова йде про твори, які були створені митцем у часи його творчого підйому.

Державний реєстр національного культурного надбання отримав нові поповнення: портрет Маріанни Верьовкіної, створений у 1888 році, та портрет Єлизавети Сапожнікової, написаний у 1880 році. Обидва твори є справжніми шедеврами Іллі Рєпіна, який народився в Чугуєві на Харківщині.

Директорка музею Світлана Бучаста розповіла, що портрет Маріанни Верьовкіної вважається одним із найяскравіших у портретному мистецтві Рєпіна. Маріанна була ученицею художника, а він високо цінував її здібності та навіть порівнював з Рембрандтом.

У рік, коли портрет було завершено, Маріанна випадково поранила праву руку під час полювання. Внаслідок цього їй довелося освоїти виконання роботи лівою рукою. Вражаюче, але подібну навичку також розвинув Ілля Рєпін, коли його права рука зазнала хвороби.

Лікувальний процес Верьовкіної проходив у Німеччині, де вона відкрила для себе західноєвропейське мистецтво. Цей досвід мав значний вплив на її подальшу творчість. Згодом вона стала ключовою фігурою експресіонізму та авангарду в Європі, працюючи в тісній співпраці з Василем Кандинським і Карлом Шмідт-Ротлуфом. Художниця відійшла у вічність у Швейцарії, залишивши по собі багатий спадок, що складається з 90 живописних творів та 170 ескізів.

Другий портрет зображує Єлизавету Сапожнікову. Вона була старшою сестрою Наталії Полєнової, дружини художника Василя Полєнова, та двоюрідною сестрою режисера Костянтина Станіславського. Жінка займалася філантропією, опікувалася училищем, була дружиною фабриканта та московською домовласницею.

Після жовтневого перевороту 1917 року родина Сапожнікових залишилася без засобів до існування через націоналізацію фабрик. Костянтин Станіславський неодноразово звертався до радянського керівництва про підтримку Єлизавети та її дітей.

Обидва портрети експонувалися на виставці у Гельсінкі у 1998 році. Портрет Сапожнікової також показували на виставці у Київському національному музеї російського мистецтва у 2016 році.

Нагадаємо, художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна знаходиться у Чугуєві, у будинку, де художник жив із сім'єю з 1876 по 1877 рік. Головний фокус експозиції -- чугуївський період творчості Рєпіна та його зв'язок з Україною. Зараз експозиція музею не працює через рішення Ради оборони Харківської області. Фонди перебувають у безпечному місці.

Раніше "Телеграф" писав, що вбило легендарний завод на Харківщині. Там виробляли третину всього фаянсу СРСР.