Фільми з програми "Повний короткий" вже наближаються до своїх глядачів!

Програма "Комплексний короткометражний", ініційована RIBBON International у співпраці з "Групою Кінотрон" та компанією Романа Копполи Decentralized Pictures, оголошує результати: чотири режисери-переможці, які отримали фінансову підтримку навесні 2025 року, успішно завершили виробництво своїх короткометражних стрічок.

"Мене вражає, що всі чотири фільми, які представляють різні жанри (анімація, художнє та архівне кіно), мають документальний характер, адже кожен з них досліджує питання історії, пам'яті, місця та часу", -- зазначила автор програми, продюсерка Люба Кнорозок.

Ділимося додатковою інформацією про наші проєкти:

"Оазис прекрасних моментів" Анастасії Фалілеєвої — це світла ностальгія за невблаганним течією часу.

"Оазис чудових спогадів" — анімаційний фільм, що розмірковує про пам'ять і втрату, починається з дитячого запитання брата режисерки: "Чи станемо ми пам’ятниками, коли помремо?"

"Кожен мій фільм терапевтичний, і "Оазис" -- не виключення. В цьому фільмі я вперше торкаюсь теми смерті і втрати в найбільш невідворотному і природному її прояві... коли ти нарешті перестаєш брехати собі, що цього ніколи не станеться, і вперше приймаєш, що ніщо не вічне", -- говорить Анастасія.

У умовах війни виробництво для невеликої команди з Кременчука стало значно важчим: "Оазис позитиву" блищить на екрані, проте в реальному житті зазнає ударів від російських агресорів.

Анастасія Фалілеєва — талановита режисерка та аніматорка з Кременчука. Її попередня робота "Я померла в Ірпені" потрапила до шортлисту 98-ї премії "Оскар" в категорії "Найкращий анімаційний короткометражний фільм". Фільм отримав понад 25 нагород на провідних міжнародних кінофестивалях та був відзначений головною європейською анімаційною премією Emile у 2025 році за найкращий короткометражний анімаційний фільм.

"Земля" Лади Копитової являє собою невидимий місток до втраченого рідного дому.

"Земля" — це ігровий фільм режисерки Лади Копитової, що розповідає історію літньої української біженки, яка потрапляє в неприємну ситуацію на митниці в лондонському аеропорту через банку, наповнену українською землею.

"Земля" стала найзначнішим проєктом у творчій кар'єрі Лади. Режисерка мала на меті відобразити не "таблоїдні" зображення війни, а "гірко-ніжну атмосферу втрати дому — поетичне та метафоричне осмислення болючого досвіду", спростовуючи стереотипні уявлення про "українське" кіно.

Зйомки проходили в Одесі. "Перебування в українському аеропорту під час війни було водночас сюрреалістичним і болючим. Це повернуло спогади про мирне небо, і я рада, що завдяки кіно ми змогли хоча б на кілька днів подарувати команді відчуття минулого життя й нагадати собі, за що ми боремося", -- каже режисерка.

Лада Копитова -- українська сценаристка та режисерка, нині живе в Лондоні, працює в ігровому й документальному кіно. Її короткометражний фільм "Blueprint" був показаний на міжнародних фестивалях та отримав нагороду Best Emerging Filmmaker на канадському фестивалі Courts D'Un Soir. Лада була включена до списку 75 Filmmakers To Watch in 2024 від Women X Film Festival і стала фіналісткою Sundance Cultural Impact Lab 2025.

"Білі скелі Вінниці" Кароліни Ускакович — це невидимі колоніальні наративи, що стосуються експлуатації ресурсів і нової інтерпретації природних ландшафтів.

"Білі скелі Вінниці" — це документальний проєкт, присвячений руїнам колишнього хімічного заводу, які перетворилися на несподіване місце життя в центрі міста. Зазначений завод, відомий як "Хімпром", колись був одним із провідних виробників добрив у Радянському Союзі. Нині його токсична спадщина проявляється в формі насипу фосфогіпсу, відомого як "Біла гора", яка не лише зберігає пам'ять про індустріальне минуле, а й стає новим притулком для міської екосистеми дикої природи.

"Необхідно здійснити деколоніальне переосмислення міських ландшафтів України, вивчити зміни, які відбулися в цьому (пост)індустріальному токсичному середовищі, і представити креативне бачення майбутнього (пост)індустріальних екосистем", -- зазначає Кароліна.

Кароліна Ускакович — режисерка, дизайнерка та творча особистість. Вона займається дослідженням взаємозв'язків між навколишнім середовищем, культурою та теоретичними аспектами. Закінчивши магістратуру з нелінійного наративу в Королівській академії мистецтв у Гаазі, наразі працює в Ноттінгемському університеті. Крім того, вона є співзасновницею Ukrainian Environmental Humanities Network та членкинею дослідницької групи "Цифрові екології".

"На стрімкій скелі" Тараса Співака -- архівне дослідження окупації Криму

"На стрімкій скелі" — це документальний проєкт, який через архіви журналіста та депутата Севастопольської міськради Володимира Ілларіонова переносить нас у "спокійні роки" Криму як Автономної Республіки в складі незалежної України. Слідуючи за Ілларіоновим, відомим як "співець Криму", фільм демонструє, як повсякденність на морі приховує політичні зміни, що поступово позбавляють півострів автономії в 2014 році.

"Головним викликом для мене було поєднання роботи над архівним фільмом з життям у Києві у 2025 році. Це породжує продуктивну напругу між теперішнім і минулим та нагадує мені, що мій інтерес до того, як Крим перетворився на ідеологічний осередок військової агресії, безпосередньо пов'язаний із сучасними подіями," -- зазначає режисер.

Тарас Співак -- режисер, монтажер та дослідник архівів. Навчався на кафедрі культурології Києво-Могилянської академії, згодом разом із однодумцями працював над каталогізацією архіву кіностудії "Київнаукфільм". У режисерській роботі працює з віднайденими матеріалами й тяжіє до діалогу із традиціями кіноесеїстики, політичного фільму, наукового кіно.

Заметки:

RIBBON — це некомерційна організація, що сприяє розвитку українського мистецтва та культури, як історичного, так і сучасного, шляхом організації виставок, реалізації індивідуальних мистецьких проєктів, проведення публічних програм та надання грантів.

Кінотрон — це команда кінематографістів, що розташована в Києві. Їхні роботи отримали численні нагороди на різних кінофестивалях і стали переможцями таких престижних премій, як імені Фелікса Соболєва, "Золота Дзиґа" та "Кіноколо".

Decentralized Pictures (DCP) — це організація, заснована Романом Копполою, яка має на меті виявлення нових талантів у кінематографії та підтримку незалежних режисерів.