Індо-пакистанські стосунки: новий етап загострення із загрозами використання ядерної зброї.

Швидше за все, уряд Індії не буде брати участі в сучасному військовому конфлікті, а віддасть перевагу отриманню політичних вигод.

Індія та Пакистан постають в уяві завжди тандемом, як арабо-ізраїльський конфлікт чи, на жаль, уже й російсько-українська війна. Це закріпилося на тлі територіальної суперечки за землі Кашміру та переросло в геополітичну ворожнечу, приправлену релігійними переконаннями та підживлену національними ідеями.

Світ перебуває у постійному пошуку стабільності та рівноваги, використовуючи корисні надбання співіснування ніби несумісного. Водночас завжди знаходяться сили, здатні ситуативно порушити баланс та дати поштовх для реалізації амбітних прагнень силовим способом. Напад терористів в індійському штаті Джамму та Кашмір став найбільш смертоносним у регіоні за останні два десятиліття й роздмухав полум'я кашмірської суперечки між ядерними Індією та Пакистаном.

Розділ Британської Індії у 1947 році за релігійним принципом передбачав створення мусульманського Пакистану та індуїстської Індії.

Махараджа Кашміру, індуїст, який керував регіоном з переважно мусульманським населенням, тоді прагнув до автономії. Проте, коли релігійно налаштовані групи вимагали об'єднання з Пакистаном та спровокували повстання, правитель вирішив підписати угоду про приєднання до Індії в обмін на військову підтримку. Це рішення стало каталізатором першої індо-пакистанської війни, що тривала з 1947 по 1949 рік.

Її було завершено за підтримки ООН у 1949 році.

Пакистан контролює 40% території Кашмірської долини, яка отримала назву Азад Кашмір (з урду - "вільний Кашмір") і стала частиною його федеративної структури. Штат Джамму і Кашмір, в свою чергу, отримав значну автономію в рамках республіки, а його особливий статус був закріплений у статті 370 Конституції Індії.

Тоді питання залишалося невирішеним, і до 1964 року ситуація в Кашмірі обговорювалася в ООН більше ста разів. СРСР у Раді Безпеки регулярно блокував будь-які резолюції, які пропонували міжнародне втручання або організацію плебісциту в регіоні Кашміру.

Напруга наростала, поки прикордонний конфлікт у безлюдній місцевості не перетворився на другу повномасштабну війну 1965 року. Через рік після початку бойових дій було укладено Ташкентську декларацію, згідно з якою сторони зобов'язувалися вивести війська та вирішувати суперечливі питання мирним шляхом, дотримуючись принципу невтручання у внутрішні справи одна одної.

До спалаху третьої індо-пакистанської війни у 1971 році індійська армія виявилась більш підготовленою. Вона не лише допомогла Бенгалії відокремитися від Пакистану, але й захопила 700 кв. км пакистанського Азад Кашміру. Бойові дії в Кашмірі зупинилися по лінії припинення вогню, яка стала лінією контролю та фактично отримала статус кордону між країнами.

ВІЙСЬКОВІ МОЖЛИВОСТІ ДВОХ ЯДЕРНИХ СУПЕРНИКІВ

У 1974 році Індія випробувала свою першу атомну бомбу, що підштовхнуло регіон до гонки ядерних озброєнь, і це змінило картину та підвищило небезпечний потенціал конфлікту.

Порівнюючи військові спроможності країни-родоначальниці шахів, не слід зосереджуватись на перерахуванні пішаків. Кожен гросмейстер, аналізуючи шахову партію двох інших гравців, починає з обрахунку фігур, які в розпорядженні кожного із суперників, і шукає ферзя.

У 2024 році Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) оцінює ядерний арсенал Індії в 172 ядерні боєголовки, що трохи більше, ніж у Пакистану, який має 170. Варто зазначити, що Пакистан протягом майже 25 років активно намагався наздогнати свого східного сусіда в ядерній гонці, провівши своє перше випробування в 1998 році.

Протягом двох наступних десятиліть, до 2008 року, Ісламабад зберігав незначну чисельну перевагу в боєголовках, бо зосередився на розробленні тактичних ядерних зарядів.

Нью-Делі, модернізуючи свою ядерну зброю, упевнено крокував до створення ядерної тріади. Успішне випробування Індією балістичної ракети Agni-5, озброєної кількома незалежно націлюваними роздільними головними частинами (РГЧ), різко збільшило відстань доставлення до 5 тисяч кілометрів та гнучкість використання її ядерного потенціалу. Технологія РГЧ дала змогу одній ракеті вражати кілька цілей, що збільшило наступальні можливості Індії та ускладнило стратегічні розрахунки не лише для Пакистану, але й змусило задуматись Китай.

Війни отримали нові назви як конфлікти, а терористичні дії стали ключовим фактором дестабілізації.

Порівнюючи військові стратегії з шаховими тактиками, варто підкреслити, що невелика кількість фігур на шахівниці може бути компенсована майстерністю їх розташування та використання. Подібним чином, гірський район Кашміру накладає обмеження на сторони конфлікту, ускладнюючи проведення масштабних військових операцій.

У 1999 році в Кашмірі відбувся конфлікт, відомий як Каргільська війна, що залишив глибокий слід у відносинах між Індією та Пакистаном. Згідно з офіційними даними, Індія понесла втрати у вигляді 527 військовослужбовців, а також двох літаків і гелікоптера. Водночас, оцінки втрат з боку Пакистану, які викликають суперечки, коливаються в межах 500-600 осіб, озброєних стрілецькою зброєю.

У Пакистані поразка слугувала підставою для військового перевороту в країні. Індія перемогою посилила політичну позицію, бо продемонструвала дотримання політики стримування та не захоплювала територій Пакистану.

У XXI столітті на індо-пакистанській шахівниці з'являється новий елемент - джокер, що кардинально порушує усталені правила гри - терористичні організації.

У листопаді 2008 року бойовики взяли в облогу Мумбаї, і побоювання, що Індія та Пакистан перебувають на межі чергового прямого військового протистояння, сягнули найвищої точки. Протягом трьох днів було вбито 166 людей, зокрема шістьох американців. Звинуватили у скоєнні нападу пакистанське угруповання "Лашкар-е-Тайба" (LeT), яке нібито має зв'язки з головним розвідувальним агентством Пакистану - Міжвідомчою розвідкою (ISI).

Хоча знайдені Індією докази підтверджували такий зв'язок, її реакція була зваженою. Замість ескалації напруженості, уряд Індії обрав дипломатичний шлях співпраці з урядом Пакистану для притягнення винних у нападі до відповідальності, що стало передумовою до поліпшення відносин.

З плином часу в індо-пакистанському конфлікті зростає кількість небезпечних джокерів, і ситуація перетворюється з шахової гри, що вимагає логічного мислення, на захоплюючу карткову гру.

У 2016 році озброєні бойовики угруповання "Джаїш-е-Мохаммад" (JeM) убили 18 індійських солдатів на базі в Урі. У відповідь Індія завдала ударів по таборах терористів у пакистанському Кашмірі.

У лютому 2019 року бойовики JeM перевершили себе: напали на колону індійських вояків та вбили щонайменше 40 військових. Індія знову відповіла авіаударом по території Пакистану.

Тривалі зіткнення на землі, що тривали три роки, переросли у повітряні бойові дії, в результаті яких Пакистан знищив два військові літаки та захопив індійського пілота. Як жест доброї волі та свідчення наміру знизити напруженість, уряд Пакистану протягом двох днів передав пілота назад Індії.

Для приборкання мусульманських мітингів на своїй території та посилення оборонних спроможностей Індія перекинула в Кашмір десятки тисяч військовослужбовців. Водночас на власні військові втрати Індія відповіла асиметрично, забрала автономію й розділила штат Джамму та Кашмір.

У серпні 2019 року скасування статті 370 Конституції Індії позбавило Кашмір права самостійно розробляти свої закони, що стало сигналом для більш рішучого курсу уряду прем'єр-міністра Нарендри Моді щодо інтеграції цього регіону.

У вересні того ж року прем'єр-міністр Пакистану Імран Хан на засіданні Генеральної асамблеї ООН звернувся до світової спільноти з закликом приділити увагу ситуації в Кашмірі. Він зазначив: "...Якщо ядерна країна продовжить боротьбу до останнього, наслідки цього торкнуться не лише її, але й інших. Це не є загрозою - це серйозне занепокоєння...".

Світ став свідком ядерних застережень від Хана, проте обстановка в індійському Кашмірі залишалася незмінною. Конфлікти вздовж лінії контролю досягли вершини в 2020 році, коли було зафіксовано понад чотири тисячі обстрілів через кордон, і лише у 2021 році ситуація почала дещо заспокоюватися.

2025 РІК: ВОДНІ РЕСУРСИ ПІД ЗАГРОЗОЮ ДЛЯ "ПРОВІНЦІЇ П'ЯТИ РІЧОК" У ПАКИСТАНІ

З'являється питання: хто ж маніпулює цими джокерами? Протягом понад двох десятиліть терористичні акти стають каталізаторами загострення міжнародних відносин та конфліктів, вигоду від яких постійно отримує лише найпотужніший гравець на арені. Чи справді Ісламабад свідомо провокує, аби зазнати чергової невдачі?

22 квітня 2025 року в туристичному місті Пахалгам, розташованому в індійському штаті Джамму та Кашмір, бойовики групи "Кашмірський опір" здійснили напад, в результаті якого загинуло 26 осіб, а 17 отримали поранення.

Прогнозовано, Індія вжила заходів у відповідь, що спричинило короткочасні збройні зіткнення уздовж контрольної лінії. Окрім того, індійський уряд швидко ініціював серйозні політичні дії проти Пакистану.

Індія закрила свій головний перехід із Пакистаном, вислала з країни всіх громадян Пакистану, призупинила дію договору про розподіл води та звинуватила Ісламабад у сприянні "транскордонному тероризму".

Пакистан спростував пред'явлені йому обвинувачення, вживаючи відповідні дипломатичні заходи: розпочав висилку громадян Індії та проводив переміщення своїх військових підрозділів. Одночасно, в умовах тропічного клімату, блокування основного водного ресурсу для населення, енергетики та сільського господарства є вкрай важливим для країни.

Пенджаб, провінція Пакистану, що в перекладі з урду означає "П'ять річок", є ключовим аграрним районом, який постачає більшість продуктів харчування для 220-мільйонного населення країни. Усі п’ять річок, які протікають через цю провінцію, мають своє джерело в Індії. Тому будь-які обмеження на постачання води Пакистан сприймає як "ворожий акт".

Відправка дипломатичних представників та громадян іншої держави є чітким сигналом про можливу підготовку до збройного конфлікту. Звичайно, під егідою боротьби з тероризмом всі дії виглядають виправданими. Однак, як може обмеження водопостачання для мешканців низини сприяти боротьбі з бойовиками, які укриваються в горах?

Світова спільнота рішуче засудила терористичний акт. А лідери провідних країн-борців із тероризмом підтримали Індію, яка "вийшла на стежку війни".

В історичному контексті індо-пакистанського конфлікту Китай і Сполучені Штати виступали на стороні Пакистану, тоді як Радянський Союз рішуче підтримував Індію.

Тепер Росія, перебуваючи в стані військово-політичної турбулентності, намагається балансувати між Пакистаном та Індією, щоб мати з ними обома добрі відносини. Тому Індія, використовуючи напруженість між Вашингтоном та Пекіном, прагне демонструвати США свою здатність стати для них надійним регіональним партнером. Ще у 2005 році Індія та Сполучені Штати визначили свою оборонну співпрацю як "стратегічне партнерство" і поглибили співробітництво, особливо за часів першої каденції президента Дональда Трампа.

"Глибоко тривожні новини з Кашміру. Сполучені Штати рішуче стоять разом з Індією проти тероризму..." - написав Трамп у соцмережі Truth Social.

"Я глибоко засмучений варварським терористичним нападом у Пахалгамі, Джамму та Кашмірі... Ізраїль підтримує Індію в її боротьбі з тероризмом", - відреагував прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу в соцмережі Х.

Незважаючи на те, що Пакистан пліч-о-пліч зі США з 2001 року боровся з транскордонним тероризмом в афгано-пакистанському регіоні, для індійської націоналістичної спільноти слова "Пакистан" та "тероризм" уже давно стали тотожними й зумовлюють пряму асоціацію. Тому "благословення" світу на боротьбу з тероризмом сприймається в Індії як "зелене світло" для атак на Пакистан.

Певне заспокоєння для регіону принесла чітка позиція зазвичай нейтрального Китаю. "Як надійний друг і всепогодний стратегічний партнер, Китай повністю розуміє законні занепокоєння Пакистану щодо безпеки й підтримує Пакистан у захисті його суверенітету та інтересів безпеки", - заявив міністр закордонних справ КНР Ван Ї.

Бажання здійснити успішну військову операцію проти терористичних угруповань, подібно до ізраїльських дій проти ХАМАСу, ймовірно, залишається в планах Індії. Проте вступ у сучасну військову конфронтацію з великим північним сусідом явно не відповідає інтересам Нью-Делі. Швидше за все, уряд Індії вирішить відкласти свій "бліцкриг" і обере замість можливих військових тріумфів реальні політичні вигоди.

Уряд Моді не відмінив своїх репресивних військово-політичних дій у Кашмірі, які були вжиті у 2019 році, а лише узаконив їх через судове рішення в 2023 році. Тож не варто сподіватися на його компромісність щодо нових санкцій, запроваджених проти Пакистану.

Тим часом в Ісламабаді температура піднялася до 36 градусів, а протестувальники на вулицях виступають проти дій Індії, яка призупинила угоду щодо водного розподілу. Вони закликають свій уряд вжити відповідних заходів.

Людству взагалі притаманно прагнути прогресу, долаючи кордони. Це твердження гарно звучить для наукової статті з описом чергових проривних досягнень у сфері астрофізики або нанотехнологій. Але воно жахливо відображає реальність у геополітиці та соціології, коли груба військова сила, скерована політичними переконаннями, нехтує кордонами й порушує вже усталені суспільні відносини, створюючи локальні потрясіння, які з часом набувають глобального значення й можуть мати непередбачувані наслідки.