Інтерв'ю з Ольгою Атанасовою: акторка розповідає про мовні проблеми та війну, а також про своє особисте життя у світі кіно.

Я можу безкінечно дивитися свої улюблені фільми.

У рамках проєкту "Інтерв'ю24" ми мали змогу поспілкуватися з акторкою про її особисте життя, виклики війни та розвиток українського кіно. Читайте нашу відверту розмову на Кіно 24, де Ольга поділилась своїми думками, переживаннями та натхненням.

Дивіться також Кіно, стосунки з коханим та війна: чесна розмова з зіркою "Конотопської відьми" Тетяною Малковою

Ви - актриса театру і кіно. Яка з цих платформ вам ближче: театральна сцена чи знімальний майданчик? Де ви відчуваєте більше натхнення?

Я завжди черпаю натхнення з творчої атмосфери, будь то знімальний майданчик чи театр. Кіно мені близьке, адже за ним приховані цікаві деталі. Мене захоплює взаємодія з дівчатами з грим-цеху та стилістами. Як тільки я потрапляю на майданчик, починається справжня творчість. Навіть до того, як ступаю на знімальну площу, я вже відчуваю цей особливий кінематографічний настрій. Мені подобаються жартівливі обміни словами з колегами, і, звичайно, сам процес зйомки.

У театрі мене заворожує атмосфера творчості. Це не просто вистава, а цілий процес, що триває від початку до завершення. На сцені ти переживаєш цілу епопею, проходячи через різні етапи і набуваючи нових вражень. У цьому є своя магія, адже ти занурюєшся в життя свого персонажа, черпаючи з нього натхнення і емоції.

Отже, я не можу визначити, що мені більше до вподоби. Я захоплений мистецтвом і ціную як театр, так і кіно. Вірю, що без театрального мистецтва кіно не існувало б, адже театр слугує невичерпним джерелом натхнення, постійним навчанням і тренуванням.

Які проєкти ви наразі реалізуєте, і що саме викликає у вас найбільший інтерес в цих ініціативах?

Наразі займаюся проєктом під назвою "Кохання та полум'я". Мене надихають персонажі, які здатні рятувати людські життя. Вражає не лише сама історія, а й моя героїня, адже вважаю, що її персонаж є найскладнішим з усіх. Коли я вперше ознайомилася зі сценарієм, була вражена тим, що моя Ольга робить наприкінці. Проте у неї є своя правда, і вона насправді хороша людина.

Щодо театральної діяльності, у мене є безліч ідей. Наразі я займаюся двома постановками: "Серцеїдки" та "Дівич вечір".

Ольга Атанасова на зйомках "Кохання та полум'я" / Фото пресслужби СТБ

Які ваші амбіції та цілі на майбутнє в професійній сфері? Чи є певні персонажі, яких ви б хотіли втілити на екрані?

Майбутнє для мене, як і для багатьох українців, пов'язане з виживанням, продовженням життя, створенням чогось нового для своєї країни та її людей, а також надиханням оточуючих. Я прагну залишатися активним у своїй професії, адже улюблена справа приносить мені задоволення і натхнення.

Щодо ролей, дуже хочеться зіграти у комедії. Хочеться щось особливе і непросте, якусь складну особистість. Може, навіть з якимись персонажами на кшталт Джокера, або Харлі Квін в українській інтерпретації.

Сьогодні в Україні зірками стають не лише артисти, а й захисники, працівники ДСНС та інші служби, які допомагають людям жити й Україні - існувати. У серіалі "Кохання та полум'я" спеціалісти ДСНС консультують акторів на знімальному майданчику. Який досвід вам вдалося здобути під час зйомок?

Що герої серед простих людей, які просто говорять і просто живуть, але при цьому кожен день ризикують заради допомоги іншим. Дізналася, що рятувальник - це більш чоловіча професія, бо дуже важко дівчатам носити на собі по 15 кілограмів спорядження. Спілкувалася з диспетчерами, як усе правильно робити. Усі дівчата милі й з почуттям гумору.

Ольга Атанасова з режисером Віталієм Куксою на зйомках "Кохання та полум'я" / Фото пресслужби СТБ

Яке, на вашу думку, повідомлення має передати фільм "Кохання та полум'я" своїм глядачам?

Передусім, ми повинні зберігати людяність, адже підтримка один одного є надзвичайно важливою. І, зрештою, істина завжди виходить на поверхню.

Що саме в сценарії справило на вас найбільше враження? Які елементи змусили вас вирішити взяти участь у цьому проекті?

Моя Ольга - найяскравіший і найнеочікуваніший персонаж. Коли дочитала до кінця, була ну дуже здивована. Тож дивіться і дивуйтеся теж!

Кожен проект відкриває нові горизонти, а кожен новий персонаж надає шанс пережити ще одну історію. Які уроки ви отримали від своєї героїні в серіалі "Кохання та полум'я"?

Що все найкраще попереду і важливо вчасно зробити вибір.

Сьогодні українське кіно знаходиться на важливому етапі розвитку. Які з перетворень, на вашу думку, є найзначнішими в цій ситуації?

В українському кінематографі відбуваються значні трансформації: ми почали створювати власний контент, орієнтуючись на нашу аудиторію і використовуючи таланти наших акторів. Мені б хотілося бачити більше проектів, присвячених видатним українцям. Я б із задоволенням зіграла роль спортсменки чи іншої видатної особистості.

Чи траплялися у вас моменти, коли українські актори опинялися на задньому плані в порівнянні з російськими? Як ви це сприймали? Чому, на вашу думку, така тенденція могла виникнути?

Цю ситуацію створили ті, хто обирав російських акторів для ключових ролей. Я не залишалася без ролей, проте мій досвід був сповнений цікавих моментів. Один із таких випадків стався під час роботи над проєктом "Вітряна жінка". Спочатку на мою роль була затверджена російська акторка, але мені вдалося переконати режисерку, що цю роль повинна виконати я, і в підсумку я отримала цю можливість.

Ольга Атанасова / Зображення з особистого архіву акторки

Що, на вашу думку, потрібно зробити для того, щоб українське кіно вийшло на новий рівень? Які зміни можуть допомогти у цьому?

Для того, щоб українське кіно досягло нових висот, необхідно розробляти якісний контент: важливими є не лише сценарії, а й досвідчені режисери, а також обдаровані актори. Якщо вдасться зібрати таку команду, я впевнений, що проект матиме всі шанси на успіх. Професіонали повинні працювати з вдосконаленим сценарієм. І, звичайно, не варто забувати про фінансування.

Щоб досягти змін, важливо враховувати потреби освіченого та сучасного глядача. Необхідно створювати проєкти, які не поступаються за якістю тим, що пропонує Netflix, аби вони були по-справжньому захоплюючими та несподіваними.

Ваша донька росте без постійної присутності батька. Як ви долаєте цю ситуацію, поєднуючи її з вашою професійною діяльністю?

Я з гордістю можу сказати, що сама займаюся вихованням своєї прекрасної донечки, і в цьому процесі я отримую безліч переваг, адже для неї я є справжнім авторитетом. Мені вдається гармонійно поєднувати це з професійною діяльністю.

По-перше, у нас є комендантська година, тож нічні зміни у нас бувають дуже рідко, а знімальний день - коротший. По-друге, моя донечка вже зі мною грає у виставі, тож ми можемо гастролювати разом. І іноді вона приходить до мене на знімальний майданчик, якщо у мене нічна зміна. Її знають усі актори, і їй подобається зростати в такій атмосфері.

Чи маєте ви можливість та бажання розпочати нові стосунки?

Щодо бажань: ви знаєте, іноді натхнення приходить саме в процесі. Що стосується часу, то зараз у мене обмаль вільних днів, але, як кажуть, у всього є свій час. Тому, звичайно, я не заперечую, якщо щось "сколихне" і почне розвиватися. Проте на даний момент я займаюсь новими проектами.

Ольга Атанасова / Зображення з особистого архіву акторки

Які принципи є для вас найважливішими в стосунках, з огляду на ваш минулий досвід?

Напевно, найбільше значення має те, що якщо у моєму житті з'явиться партнер, то він повинен привнести те, чого мені не вистачає. Щось унікальне, щось чарівне. Адже основні потреби я, на щастя, можу задовольнити для себе та своєї дочки.

З цією людиною мені має бути краще, ніж без неї. Якщо це вже стосується, скажімо, одруження, то я хочу почуватися безпечно і спокійно в цих стосунках.

Яким чином війна позначилася на вашій особистості? Які трансформації ви помітили у собі?

Я пережила суттєві зміни у своєму сприйнятті. Усвідомила, що для справжнього щастя не потрібно багато — значно важливіше те, що неможливо купити. Матеріальні речі втрачають свою цінність, коли їх порівнюєш із нематеріальними складовими життя. Я зрозуміла, що безліч речей є зовсім непотрібними, а всі ці бренди насправді не важливі. Найцінніше — це стосунки з людьми і живе спілкування. Ми разом — це справжня сила. Ця війна відкрила мені нові грані людяності. І, звичайно ж, спілкування з моєю донечкою стало для нас часом зближення — ми стали значно ближчими, ніж раніше.

Які методи допомагають вам зберігати емоційну стійкість у ці непрості часи? Як ви боретеся зі стресовими ситуаціями?

Від стресу у мене є один рецепт, і він дієвий - це спорт. Я займаюся спортом; якщо немає часу їхати в зал, то я бігаю. Недалеко від дому є стадіон, і я бігаю аж поки думки не стануть на свої місця. Спорт допомагає звільнити голову від непотрібних думок.

Фізичні вправи мають неймовірну силу, адже вони дозволяють відволіктися на зовсім інші аспекти життя, а негативні емоції раптом зникають. Я зосереджуюсь на своєму тілі та диханні. Для мене заняття спортом – це справжня терапія.

Сьогодні багато проєктів російською мовою, які існували до війни, поступово переводять на українську. Як ви думаєте, чи слід акцентувати увагу на цьому процесі, чи, можливо, краще зосередитися на створенні нових українських фільмів, серіалів або музичних творів?

На мою думку, важливо розвивати власні ідеї та творити щось нове. Сьогодні музична індустрія, здається, випереджає кінематограф: з'явилося безліч талановитих артистів і гуртів, а якість музики значно зросла. Хотілося б побачити таку ж еволюцію у світі кіно. Хоча існує багато кінопроєктів, я б бажав, щоб їхній рівень був вищим. Можливо, варто зосередитися на меншій кількості, але більш якісних проєктів.

Чи мали ви труднощі з переходом на українську мову? Як ви адаптувалися до цього?

Знаєте, раніше я вела свій інстаграм російською, мені це подобалося. Практично всі вели соцмережі російською мовою, ну, більшість точно. Мені подобалося жартувати російською, перекручувати слова.

Коли я лише почала вести свій Instagram українською мовою, це стало для мене справжнім викликом. Перекладати слова було досить складно. Зараз же я відчуваю, що мені це вдається набагато легше, і спілкуватися українською в Instagram стало для мене справжнім задоволенням, не тільки там. Отже, я швидко адаптуюся до нових умов!

Коли ти починаєш усвідомлено пристосовуватися до нових умов, і в тебе є бажання, все обов'язково вдасться. Навіть якщо іноді в моїй мові проскакують слова, які не належать до української, це не має великого значення. Головне, що люди прагнуть спілкуватися українською, навіть якщо це звучить як суржик. Це чудово, що люди свідомо вибирають українську мову.

Ольга Атанасова / Зображення з особистого архіву акторки

Які ваші погляди на мовну ситуацію в Україні в даний час? Наскільки це питання є важливим?

Я вважаю, що це не має бути примусово. Людина має свідомо і поступово перейти на українську мову. Бо, мені здається, коли це робиться примусом, у багатьох людей виникає відторгнення. А коли людям дається вибір свідомо обрати цю мову, співучу та мелодійну, то люди поступово переходять.

Які фільми чи серіали ви могли б дивитися безкінечно? Що саме в них викликає у вас таку зацікавленість?

Я обожнюю добрі фільми про кохання та мотивацію. Мої улюблені, які я можу переглядати багато разів, це "Щоденник пам'яті" - обожнюю цей фільм, "Форрест Гамп" та "Вічне сяйво чистого розуму", де дуже несподіваний Джим Керрі. А з нового, що я подивилася, мені дуже сподобалося "Забери мене на місяць" - дуже круте кіно.

Порекомендуйте три українські фільми чи серіали, які, на вашу думку, має подивитися кожен. Чому саме ці?

Щодо українських проектів, безумовно, варто відзначити "Спіймати Кайдаша" та "Перевізниця". Вони вражають естетикою, якісною картинкою, а також майстерністю операторів і акторів. Це приклади того, коли все ідеально поєднується. Також мені сподобався "Будинок 'Слово'". Хотілося б більше таких історій про наших героїв.