Катерина Бабкіна: Позбавлена російського контенту

"Цікаво, що в Україні у 2025 році легально можна буде переглядати контент російських блогерів та слухати їхню музику", - зазначила Катерина Бабкіна в інтерв'ю для DW.

Коли в Україні заблокували вКонтакте (далі ВК – Ред.), я не відчула жодного дискомфорту. У мене не було особистого акаунту на цій платформі, я не користувалася там "безкоштовною" музикою, не створювала плей-листи і не спілкувалася з іншими користувачами. Мій бізнес не залежав від реклами або сторінки у ВК, а фан-сторінка Катерини Бабкіної існувала там окремим життям (іноді мене лякає думка, що вона досі активна, але сподіваюся, що ні). У 2016 році український офіс ВК вирішив підтримати наш з Марком Лівіним проєкт BookChallengeUA, спрямований на популяризацію читання, який тривав рік. Я пам’ятаю, як спочатку скептично ставилася до цього, але Марк та головний редактор медіа, що публікувало наші колонки про книги, переконали мене, що для досягнення максимальної аудиторії нам потрібен ВК. Мене здивувало, що в той час в Україні було більше користувачів ВК, ніж, скажімо, Facebook.

Мене вразило те, як через рік після блокування ВКонтакте люди почали активно висловлювати своє незадоволення цим рішенням, вважаючи його цензурою, і використовувати vpn для доступу до платформи. Особисто мене цікавило одне питання: чому це тривало так довго? Війна з росією* розпочалася ще в 2014 році, а блокування ВК, де поширювались ворожі наративи, відбулося лише в 2017-му. Я розумію, що особисті інтереси, навіть якщо вони обмежуються спілкуванням у ВК з колишніми однокласниками, мають свою цінність. Але мені важко зрозуміти, як у світі, де є доступ до величезної кількості інформації, можна витрачати час на встановлення vpn для користування ВК.

Існує один безсумнівний і зрозумілий факт, який може бути зрозумілим для людей з будь-яким культурним і інтелектуальним досвідом: трафік і перегляди призводять до фінансових надходжень, контент приносить гроші, а лайки, репости та кліки — це також джерела прибутку. У цьому випадку ці кошти надходили до Росії, сприяючи загибелі українців на сході України та утриманню Криму під окупацією. Тут, здається, немає місця для сумнівів. Однак я рідко стикаюся з обговореннями, які б акцентували на цьому аспекті.

Не знайшла даних, чи я права, але здається мені, уже за рік-два після блокування ВК ніхто за ним не побивався. Принаймні я не зустрічала згадок про те, що життя без ВК не те чи що щось ніде так не зручно робити, як було у ВК.

Також зверніть увагу: Оксана Забужко: Мій затишний ламповий рашизм.

Не знаю, чи є технічне рішення для блокування російського контенту в Україні на міжнародних платформах, але мені здається, воно можливе. Пересуваючись світом, я ж бо часто бачу в YouTube чи Instagram повідомлення на кшталт "цей контент/ця музика не доступні у країні вашого перебування", а мобільні оператори різних країн автоматично блокують різний контент, причому десь це порно, десь - сайти з серіалами, а десь навіть певні мультики, де надто сміливо висвітлюється гендерне різноманіття. Тобто заблокувати російський контент на території України цілком реально. Це я так повільно підкрадаюся до того, про що має бути колонка: про підлітків, які слухають російську музику і дивляться російських блогерів. І про дорослих, які їх захищають, мовляв, ну це ж підлітки, вони про протест, їх неможливо ні до чого змусити. Дочекайтеся, мовляв, коли ваша донечка стане підлітком, зрозумієте. Взагалі, згадайте, як ми підлітками слухали рукі ввєрх*, зємфіру* чи арію*, і нічого, виросли нормальними людьми.

Я абсолютно заперечую проти розпалювання сліпої ненависті та суспільного її прийняття, навіть якщо це супроводжується схваленням. Адже така ненависть, якщо ви не маєте можливості вчинити насильство проти тих, кого ненавидите, врешті-решт обернеться проти вас самих. Вона може завдати шкоди вашим близьким: дітям, чоловіку чи дружині, сусідам. Інакше кажучи, ваша ненависть, навіть якщо вона має підстави, завдає шкоди не лише вашим ворогам, а й вам самим та іншим українцям.

Справді, це дивно, чи не так? Тому я вважаю, що питання емоційної гігієни слід піднімати знову і знову в суспільстві. Це нагадує ситуацію з алкоголем: на перший погляд, здається, що вживання спиртного допомагає розслабитися і робить життя більш терпимим, але насправді алкоголь є депресантом, який завдає шкоди здоров'ю та скорочує тривалість життя. Так само й з глибокою, безкомпромісною ненавистю до тих, хто, на жаль, її заслуговує: здається, що ви таким чином знімаєте напругу, але насправді це лише шкодить вам і вашим близьким. Легше не стає, а навпаки – все стає ще гірше.

Але з іншого боку, я абсолютно за усі усвідомлені конструктивні дії та акції, які хоч на дещицю зменшать потужність, вагомість, видимість ворога. Так, коли ми були підлітками, ми слухали різні рукі, зємфіру і інший російський шлак. Я от слухала агату простигосподи крісті*. Але, по-перше, тоді росіяни не вбивали нас. Ні, вони це, звісно, робили 500 років до того, але саме в той момент - ні, в той момент вони вбивали чеченців і грузинів. Звучить цинічно, але було не аж так дико підтримувати це своїми грішми. Ну і по-друге - тоді це не так виразно і не так швидко монетизувалося.

Ознайомтеся також: Олег Коцарев: Кримінальний інстинкт - пригоди навколо російського серіалу "Слово пацана"

Кожен підліток, на мою думку, в змозі усвідомити, що перегляди, кліки та взаємодія з контентом - це врешті-решт гроші. І коли вони взаємодіють з російським контентом, це може стати часткою фінансування наступної ракети, яка, можливо, приземлиться в їхньому дворі. Можливо, це всього лише невелика сума, але це все ж вклад. Дивно, але я рідко чула, щоб про це говорили.

Таким чином, підлітки переживають протест, випробовують межі – як батьківські, так і власні, а також межі цього світу. Вони проходять через процес сепарації, руйнують зв'язки та намагаються знайти себе у всьому цьому. Однак, крім цього, для підлітків важливе відчуття приналежності до групи, бажання бути "своїми" серед своїх, а також захоплення модою, популярністю та трендами. Не відкрию вам секрет, якщо скажу, що ці аспекти є основними інструментами маніпуляції. Механізми, за якими щось стає популярним серед підлітків, відомі та прості, як двері. Цими механізмами активно користується російський культурний контекст. Якщо узагальнити, це навіть не є надто витратним – потрібно просто багаторазово повторювати одні й ті ж ідеї з різних джерел. Дивно, що ми досі не змогли реалізувати це у власному культурному просторі.

Ще більш дивно, що в Україні у 2025 році взагалі можливо легально дивитися російських блогерів і слухати російську музику. Навіщо вона нам, і що ми - діти, дорослі, підлітки, втратимо без цього? Цензура? Ок. Згадаймо - колись всі дуже обурювалися забороні куріння у салонах літаків, бо раніше ж можна було, всі курили і нормально жили. Але ні, жили не нормально, і є навіть цифри про те, скільки життів така заборона зберегла.

Досліджуйте також: Яким чином російські спецслужби перетворюють українських підлітків на терористів.

На мою думку, ситуація з російським контентом виглядає подібно. Краще для всіх, якщо його не буде, адже в ньому немає нічого, що могло б бути корисним чи важливим для нас. Це прагматичний і раціональний підхід: ми просто обираємо те, що принесе нам більше вигоди в довгостроковій перспективі. Підлітки швидко забудуть про російських блогерів і співаків після півроку активних протестів, адже світ пропонує безліч альтернатив; а вигоди від цього рішення мають величезне значення для майбутнього.

*Збережено оригінальну орфографію автора.

"Авторська колонка" відображає індивідуальну точку зору автора. Ця думка може не відповідати позиції української редакції або загальному погляду Deutsche Welle.