Країна, що ігнорує свою культурну спадщину, ніколи не зможе знайти власну ідентичність, - зазначає Гудімов.

Без прогресу в мистецтві та збереження культурної ідентичності Україні буде важко віднайти своє справжнє обличчя, навіть після досягнення перемоги у війні.

Про це в етері Еспресо розповів музикант, культурний діяч, галерист та куратор Павло Гудімов.

"Мистецтво можна розглядати навіть як власну терапію. Мистецтво можна розглядати як консолідацію в суспільстві. Мистецтво можна розглядати як натхнення. Мистецтво можна розглядати як Україну. Тому що країна, яка забуває про свою культуру, себе ніколи не знайде, не затвердить, якщо ми загубимо наше мистецтво. Мистецтво - це так само напрямок культури. Театр - це так само візуальне мистецтво, це синтез мистецтв, тобто це і музика, і перформанс, і гра, і література", - розповів Гудімова.

За словами культурного діяча, Україна вже проходила етап втрати культурного потенціалу, коли було знищено покоління митців епохи Розстріляного відродження та запроваджено доктрину соціалістичного реалізму. Він підкреслив, що перемога у війні повинна бути не лише на полі бою, а й у сфері культури: держава зобов'язана зберігати та розвивати мистецтво, підтримувати театри, музеї і культурні заходи. Без цього суспільству буде важко зберегти гідність і відчуття відповідальності перед тими, хто віддав своє життя за Україну.

Те, що ми сьогодні називаємо Розстріляним відродженням, сталося в Україні в 20-30-х роках, коли наша країна пережила справжній розквіт творчості, з'явившись на світло багатьом режисерам, письменникам, кінематографістам і художникам. Але потім настали важкі часи репресій, які відкинули нас, сучасних і прогресивних, на довгі роки, змусивши жити під гнітом соціалістичного реалізму. Я переконаний, що наша перемога може бути лише багатогранною. Якщо ми вийдемо з цієї війни без мистецтва, без потреби в ньому, без гордості за досягнення країни, як ми зможемо дивитися в очі тим, хто жертвує своїм життям, хто ризикує ним, хто вже поклав його на полі бою? Як ми можемо зустрічати їхніх дітей? Чи будемо ми говорити: "Приходьте, а тепер починайте щось створювати"? Необхідно, щоб існувала міцна основа - театри, музеї, галереї і концерти, які стануть фундаментом для нашого майбутнього.

Гудімов наголосив, що в українському культурному просторі нині діє своєрідний етичний фільтр, який відсіює легковажний і недоречний масовий продукт, залишаючи більш змістовні і якісні роботи. Він підкреслив, що популярна музика та масова культура також важливі як точка входу до мистецтва, а розвиток професійного середовища сприятиме формуванню освіченої аудиторії з добрим смаком і мотивацією споживати культурний продукт.

"Слава Богу, є етичний фільтр. Це не те, що ми називаємо, скажімо, цензурування, а те, що називаємо здоровий глузд. Дуже багато легковажної, недоречної попсової продукції, яка просто відпала, її нема. Є більш глибокі речі. Звісно, є і популярна музика, але вона класна. Є рок-музика, вона потрібна, тому що це популярна музика, популярне мистецтво, це є точка входу людей. Масовий продукт, він так само дуже важливий. І оцей снобізм, мовляв, давайте тільки будемо займатися елітарними речами, у мене є така пісня називається "Обмінюю" і там у приспіві чітко "обмінюю високе на низьке". Ти не розберешся, що високе, що не низьке. Дуже важливо тут покладатися на суб'єктивність професіоналів у всьому. І чим більше буде таких професіоналів, тим більше у нас будуть люди освічені, з гарним мистецьким смаком, а саме головне вмотивовані це все і дивитись, і споживати", - підсумував галерист.