Маніпуляції під час повітряних тривог: хто наживається на страхах українців. Сергій Міхальков у подкасті "Медіуми".

У випуску -- про телеграм-канали, які під час "шахедних" атак не просто інформують, а маніпулюють емоціями й перетворюють тривогу на прибутки.

Адміністратори телеграм-каналів під час повітряних тривог активно намагаються залучити нових підписників, обіцяючи "унікальні карти", "таємні маршрути дронів" та "досить точні прогнози атак у реальному часі". Але за цими обіцянками ховаються не стільки турбота про людей, скільки бізнес-інтереси. Де є паніка, там з'являється і прибуток. Хто і яким чином перетворює страх на гроші? Як телеграм-мережі використовують тривожні ночі для збільшення свого трафіку та доходів? Чому журналісти, які викривають подібні схеми, стикаються з інформаційним тиском? І найголовніше — чому деякі українські чиновники та військові самі ж підтримують ці сумнівні канали, надаючи їм інтерв'ю? Про ці питання обговорювали ведучі подкасту "Медіуми" Наталя Соколенко та Вадим Міський з Сергієм Міхальковим, дата-аналітиком видання Texty.org.ua.

Підписатися на подкаст "Медіуми" можна на Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, Megogo Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та інших подкастингових платформах.

00:00 "В Україні існує потужне журналістське співтовариство."

04:25 "Вони не сплачують податки.";

06:00 "Ми натрапили на одну публікацію в телеграм-каналі, де зазначалося: "Ми продемонструємо вам, куди прямує 'орешник'"";

07:16 "Цими повідомленнями вони прагнуть залучити слухачів, аби згодом рекламувати продукти".

10:06 "Якщо державні інституції не працюватимуть над підвищенням довіри до своїх комунікаційних платформ, проблема з Telegram залишиться актуальною."

14:37 "Публікації, націлені проти нас, не дозволяли залишати коментарі."

16:06 "Ви відчуваєте, що стаєте частиною спільноти "обраних" — тих, хто володіє особливою, таємною інформацією."

Вадим Міський: Я хочу почати з відчуття, знайомого кожному з нас: повітряна тривога, темне небо і тиша, яку різко розриває звук "шахеда". Ти читаєш у якомусь телеграм-каналі, що на Київ летить "шахед". Куди саме — дізнайся, натиснувши це посилання. І людина в паніці натискає, потім ще одне, знову одне, і так далі. Врешті-решт, ти вже підписався на десятки каналів. У них немає нічого конкретного — лише безглуздість, реклама, нечіткі прогнози, азартні ігри. А тим часом хтось вже підраховує прибутки від твоїх емоцій і страху, адже ти натиснув на всі ці посилання.

Сьогодні ми обговоримо небезпечну гру телеграм-каналів, що маніпулюють нашими емоціями. З'ясуємо, чому під час обстрілів не лише зростає рівень тривоги, але й збільшуються прибутки адміністраторів деяких із цих каналів. Розглянемо, як функціонують ці механізми довіри — від різноманітних карт пересування "шахедів" у вашому місті до "ексклюзивних" інформаційних повідомлень у закритих телеграм-каналах. Сьогодні ми спробуємо зрозуміти, хто стоїть за цими процесами.

"В Україні існує потужна журналістська спільнота."

Вадим Міський: Одне з доволі гучних викриттів останніх тижнів -- це було розслідування видання Texty.org.ua, яке розповіло, як популярні телеграм-канали, зокрема канал "Труха", використовують повітряні тривоги як інформаційний привід для того, щоб заманити нових підписників. А після цієї публікації відповідей на незручні запитання не послідувало, зате з'явилися заклики до цькування. Коли це сталося -- головреду Texty.org.ua Роману Кульчинському та його дружині надходили певні повідомлення в приват -- то за підсумками того дня в коментарі "Детектору медіа" Роман Кульчинський розповів, що поки не отримував жодних погроз. Зараз уже минуло кілька тижнів. Погрози все-таки прийшли від підписників "Трухи", чи як?

Сергій Міхальков: Ні, я також запитував Романа, хто писав, що саме писали. Він казав, що повідомлень не було. Це свідчить про те, яка саме аудиторія у "Трухи" та який вплив вона має на інформаційне поле України -- і на своїх читачів.

Вадим Міський: Це дійсно цікавий випадок. Щоб захистити свої інтереси, певний сумнівний телеграм-канал спробував задіяти свою аудиторію, спонукаючи її протистояти журналістам, які провели розслідування про них. В результаті, реакція аудиторії виявилася досить млявою, і вона не піддалася на заклики. Натомість, багато українських медіа, висловлюючи солідарність, почали поширювати цей матеріал на своїх платформах. Таким чином, результат виявився цілком протилежним до очікуваного.

Сергій Міхальков: Так. Ми, по-перше, дуже дякуємо за підтримку. По-друге, це свідчить про те, наскільки сильне в Україні журналістське ком'юніті -- справжнє, де журналісти, а не ті люди, які працюють у телеграм-каналах "Труха". Попри те, що номінальний власник "Трухи" говорить про те, що "Труха" зараз змінюється, вони починають запроваджувати якісь журналістські стандарти, починають займатися курсами про "фактчекінг та медіаграмотність". А насправді займаються такими справами, як просто дискредитація, образи, апелювання до військових -- нібито "військові підтримують "Труху" і ображені на "Тексти" за цей матеріал".

"Вони не сплачують податки."

Наталія Соколенко: Так, ці "рефлексії", що стосуються матеріалу "Текстів", ще й приправлені ненормативною лексикою. Мені справді дивно, як вони поєднуються зі "стандартами". І одразу згадалася твоя, Вадиме, розповідь про те, як люди заробляють під час атак "шахедів" — це нагадало мені цитату Карла Маркса про те, що підприємець заради 300% прибутку готовий продати навіть рідну матір. Цікаво, наскільки це прибутковий бізнес для них і чи підлягає він взагалі якійсь регуляції? Я вважаю, що етичній — безумовно. А як щодо законодавства в цій сфері?

Сергій Міхальков: Податки вони не платять. На жаль, ми не можемо вирахувати, скільки взагалі заробляють телеграм-канали, особливо такі великі як "Труха", на основі всієї їхньої мережі. Бо в них там -- до 40 каналів, які ми помітили й зафіксували як частину сітки "Трухи". Але ми можемо десь якось робити висновки за ціною реклами. Наприклад, в Україні існують біржі, платформи, які займаються продажем реклами. Вони -- посередники, тобто пропонують рекламодавцям, зацікавленим особам, розміщувати рекламу в тих чи тих телеграм-каналах і виставляють цінники. І ми бачимо, що, наприклад, один пост на "Трусі" -- ціна від 78 000 до 81 000 гривень.

У одному з телеграм-каналів ми натрапили на повідомлення, де говорилося: "Ми продемонструємо, куди прямує 'орешник'".

Наталя Соколенко: Зрозумілий порядок цифр. Великі суми насправді. Тому поговорімо, як вони збільшують свої прибутки саме під час "шахедних" чи ракетних атак, під час повітряної тривоги. Тобто що відбувається? Вони ж не один майданчик використовують. Вони якось примудряються збільшувати трафік саме під час повітряних тривог.

Сергій Міхальков: Так. Як виникла ідея реалізувати це дослідження? Ми натрапили на публікацію в одному з телеграм-каналів, де говорилося про те, що "ми продемонструємо вам, куди прямує 'орешник'".

Наталя Соколенко: О, Господи...

Сергій Міхальков: Я усвідомлюю, що їм не вдасться це продемонструвати. Однак після цього ми задумалися: яке ж це повідомлення? Чому вони взагалі з’являються? Поряд із такими текстами є посилання, за яким можна перейти – і потрапити на певний канал. І тут: повідомлення, що "ми вам продемонструємо", "в реальному часі розповімо, куди направляється ракета, скільки буде "шахедів"" – і далі знову посилання. Ми переходимо за ним і виявляємо: це або інший телеграм-канал, або канал з тієї ж мережі. Але те, що обіцяють, там відсутнє. Просто ми так і не дізнаємося, куди прямує "шахед".

"Такими повідомленнями вони намагаються зібрати аудиторію, щоб потім просувати рекламу"

Вадим Міський висловлює цікавість щодо способу, яким інформація подається, створюючи враження, що вона надходить з таємних джерел. Проте, за його словами, в офіційних медіа, таких як "Українська правда" чи "Тексти", немає жодних згадок про маршрути "шахедів". Це пов'язано з тим, що така інформація є закритою. Повітряні сили лише в окремих випадках діляться дозволеними відомостями у своїх комунікаційних каналах. Тим не менш, існує багато Telegram-каналів, які публікують подібні новини, викликаючи спекуляції. Це створює ілюзію "ексклюзивності" та доступу до елітних знань, неначе вони змогли видобути цю інформацію спеціально для своїх читачів. Таке явище можна розглядати як психологічну маніпуляцію, і важливо усвідомлювати, як це впливає на сприйняття довіри до тих джерел, які насправді несуть відповідальність за поширювану інформацію.

Сергій Міхальков: Так, ми отримали численні повідомлення про те, що "тут ви дізнаєтеся щось таємне". Кажуть, це — "особа, яка має зв'язки з Збройними силами України і володіє інформацією...".

Наталія Соколенко: З генералом Будановим.

Сергій Міхальков: Я особисто не зустрічався з Будановим, але, можливо... Я впевнений, що щось подібне точно існує.

Наталя Соколенко: "Наш канал отримує інформацію від Буданова" або "ми в курсі завдяки Буданову".

Сергій Міхальков: Так, подібні ситуації справді мають місце. І навіть виникають канали з назвами на кшталт "Офіційний радар". Головне – це яскрава назва, яка привертає увагу, наприклад: "Тут ви дізнаєтеся про воєнні події та атаки". Як приклад, "Повітряний простір України" – це один з каналів, що входить до мережі "Труха". Він має іншу назву, ніж інші канали цієї мережі, адже існує різноманіття, наприклад, "Труха Київ", "Труха Єреван", і, можливо, вже є "Труха Тегеран".

У них є канал під назвою "Повітряний простір України", який дублює контент з основних каналів "Трухи" і надає інформацію про повітряні тривоги, а також про напрямки руху "шахедів". Проте постає питання: звідки вони отримують цю інформацію? Часто телеграм-канали, які називають себе моніторинговими, просто повторюють дані з інших, спеціалізованих джерел. У нашому дослідженні ми підкреслили, що не рекомендуємо жоден конкретний канал, на який варто звернути увагу або покладатися, оскільки це особистий вибір кожного. У телеграмі існують й якісні канали, але я сумніваюся, що "Труха" має доступ до такої інформації, на якій базується їхня діяльність. Ми помітили, що подібні повідомлення служать лише для залучення аудиторії, щоб згодом просувати рекламу.

"Якщо державні інституції не зможуть зміцнити довіру до своїх комунікаційних каналів, ми продовжимо стикатися з проблемами, пов'язаними з Telegram."

Наталя Соколенко: Я видалила Telegram з усіх своїх пристроїв приблизно два роки тому. Коли мені ставлять запитання: "А як ти відстежуєш інформацію, ховаєшся в підвалі чи ні?" -- я відповідаю, що підписалася на офіційний канал "Повітряні сили України" у WhatsApp, а також на інші офіційні джерела, наприклад, канал КМДА. На мою думку, одного такого каналу цілком вистачає. Але я б хотіла почути ваші думки. Люди, яким я рекомендую відмовитися від Telegram, не є фанатами "Трухи"; вони переживають за своє життя та прагнуть зрозуміти, як їм діяти в конкретній ситуації. Вони кажуть: "Коли я читаю певний Telegram-канал, то знаю, що робити з дітьми – чи залишатися в коридорі, чи йти в підвал, чи, можливо, готуватися до ночівлі в метро". Я ж відповідаю, що читаю офіційні канали. Я не можу заперечити, що інформація там менш детальна, але вона все ж є. Тому моя порада – підписатися на офіційні канали і діяти відповідно. А що б ви порадили людям, які "загралися" в "Труху" і не можуть просто так зупинитися, бо відчувають нервозність і страх?

Сергій Міхальков підкреслює, що основним є довіра до офіційних державних структур та представників Збройних сил України. Він зазначає, що, хоча і слідкує за певними телеграм-каналами, які повідомляють про загрози ракетного нападу, завжди перевіряє інформацію з джерел від Збройних сил, щоб дізнатися, чи дійсно існує така небезпека та які деталі надаються. Міхальков нагадує, що на початку повномасштабного вторгнення українці значно збільшили довіру до офіційних органів. Проте, з часом, ця підтримка почала знижуватися, і цим користуються різноманітні "медіаструктури", на кшталт "Трухи", які поширюють власні наративи та інформацію про ракетні загрози. Він вважає, що якщо офіційні органи не вживатимуть заходів для підвищення довіри до своїх комунікаційних каналів, проблема з дезінформацією в телеграмі залишиться актуальною.

Вадим Міський: Ми стикалися з ситуаціями, коли деякі члени Збройних сил давали інтерв'ю в телеграм-канали. Це, на мою думку, негативно позначається на довірі до офіційних джерел інформації і не сприяє розвитку вміння у людей розрізняти надійні джерела від неперевірених, таких як "Труха" та аналогічні.

Наталя Соколенко: Ми не можемо точно сказати, що відбулося в цьому конкретному випадку, чому представник одного з командувань вирішив детально обговорити питання з телеграм-каналом. Можливо, у нього була певна мета. Однак це викликає плутанину у тих, хто вже налаштувався пройти курс медіаграмотності і відмовитися від телеграм-каналів або навіть від цієї платформи в цілому. І тут раптом важлива офіційна особа, особливо в умовах війни, надає інтерв'ю телеграм-каналу.

Сергій Міхальков висловив думку, що це фактично легалізація певного медіа-майданчику. Він піднімає питання про мотивацію військових керівників, які займаються цими справами. З одного боку, виникає чимало запитань: чому особа, яка тісно пов'язана з "Трухою" — Максим Лавриненко, власник і керівник цього медіа та мережі каналів — бере участь у різноманітних державних заходах і спілкується з журналістами не тільки через телеграм, але й через традиційні медіа? Це надає йому певний статус і легітимність. Чому ж військові чиновники обирають саме телеграм-канал для комунікації з українцями? Можливо, тут існує певна взаємозалежність (я не стверджую, що це дійсно так), або ж чиновники просто скористалися цією платформою через значну аудиторію. Наразі "Труха" має 2,8 мільйона підписників — це вражаюча цифра.

"Публікації, які були націлені проти нас, не дозволяли залишати коментарі."

Сергій Міхальков: Хочу ще зазначити, що на початку нашої бесіди ми обговорювали ситуацію, коли "Труха" закликала до написання образ на адресу Романа Кульчинського, але аудиторія не відреагувала на це. Також був ще один випадок: проти нас було опубліковано кілька постів. В одному з них не встигли вимкнути можливість коментування. Всі інші публікації, спрямовані проти нас, вже не дозволяли залишати коментарі.

Наталка Соколенко: Немає коментарів? Ой, які ж ви обережні...

Сергій Міхальков: Схоже, у другому дописі їм не вистачило часу на це. Я ж встиг зробити скріншоти. Помічаю, що користувачі коментують: "О, здається, "Труха" знову починає когось "знищувати"", або: "Знову якась кампанія". Це свідчить про те, що люди розуміють: у даному випадку "Труха" абсолютно не права.

Вадим Міський: Це досить цікаво. У нас також був подібний інцидент із "Детектором медіа". Ми часто опиняємося в ролі героїв їхніх критичних матеріалів. І, звичайно, коментарі під такими публікаціями щодо "Детектора медіа" також часто закривали, або ж це робилося пізніше. Це дає підстави стверджувати, що така стратегія є звичною.

Сергій Міхальков: Складається враження, що "Труха" усвідомлює, що частина її глядачів здатна аналізувати і помічати кампанії, спрямовані проти інших.

"Ви відчуваєте, що долучаєтеся до спільноти "обраних" -- до тих, хто знає щось надсекретне"

Вадим Міський: От ще одна річ, про яку хотілося б запитати, -- це боти, які використовують для накручування підписників або для їхнього заманювання. Наприклад, коли тобі пропонують підписатися, щоб подивитися, що летить і куди летить саме у твоєму місті, натиснувши на посилання, ти опиняєшся в певному боті. У чому його особливість? Цей бот потім тебе зі своїх "лап" не випускає і шле з певною періодичністю свої повідомлення. Відписатися від нього -- неможливо. От розкажіть, будь ласка, що це взагалі за пошесть, як від неї позбутися людям, які вже в це "влипли" і яких ці боти заспамлюють своїми повідомленнями -- з закликами підписатися на різноманітну "Труху" на всіх майданчиках?

Сергій Міхальков: Маю велику проблему — досі не можу повністю очистити свій телеграм після цього дослідження. Чому? Бо доводилося переходити за безліччю посилань, щоб простежити маршрут від одного каналу до іншого. На початку дослідження я натрапив на пост у "Трухи", де говорилося, що потрібно перейти за посиланням, щоб дізнатися, куди летить ракета. Я вирішив перейти. Отримав нове посилання: "Підпишіться на інший телеграм-канал". Знову перейшов — і мені прийшло повідомлення: "Підтвердьте, будь ласка, з якого ви регіону, з якого міста". Далі пішли запитання від бота: "Ви українець?" Одне з повідомлень вразило: "Вам терміново потрібно підтвердити, що ви українець". І так далі — дуже багато різних прийомів.

Що таке боти? Боти — це спеціальні алгоритми, які дозволяють платформі взаємодіяти з користувачами. Їх розробляє адміністратор каналу в Телеграмі. Для чого це потрібно? По-перше, тут активуються психологічні механізми. Ви отримуєте персоналізоване повідомлення з запрошенням підписатися, а також обіцянкою дізнатися про якусь таємну інформацію, про яку інші не мають уявлення. Це створює враження, що ви стаєте частиною ексклюзивного кола обраних, тих, хто володіє якимись надсекретними знаннями.

Вадим Міський: Чи повинно це сприяти залученню?

Сергій Міхальков: З одного боку – так, але з іншого – це активно використовують адміністрації телеграм-каналів. Як саме це відбувається? Вони мають доступ до детальної статистики: з якого конкретно поста приходять підписники, на які повідомлення вони реагують. Це дозволяє точно оцінити ефективність рекламних кампаній: скільки коштів інвестував рекламодавець для залучення клієнта та на яких інших каналах вони отримали вигоду у вигляді нових підписників.

Припустимо, ви вирішили підписатися на якийсь телеграм-канал, наприклад, "Дзвінок Трампу", де обіцяють висвітлити американську політику. Ви заходите в бота, натискаєте на кнопку, але спочатку не помічаєте, що вже стали учасником каналу. Замість цього вам миттєво надсилають інше повідомлення з посиланням на канал "Mandarin Media". Ви намагаєтеся підписатися на нього, а потім — на "insunder ua", і так далі. В результаті, ви втрачаєте рахунок, на який з каналів ви остаточно підписалися.

Вадим Міський: Отже, в результаті ти вже підписався на безліч каналів, що пропонують різноманітний непотріб.

Сергій Міхальков: Так. І з часом ти помічаєш, що твій Telegram заповнений різноманітними каналами.

Які дії слід вжити? Спершу зайдіть у вкладку Telegram, де є опція "Заблокувати та видалити", і негайно видаліть цього бота. Важливо блокувати його як відповідь на отримане повідомлення. Коли ви отримуєте посилання в Telegram, зверніть увагу на те, що вгорі вказано, що це адміністратор певного каналу — саме його потрібно заблокувати без зволікань. Якщо натиснути на посилання, ви ризикуєте отримати безліч небажаних підписок.

У попередніх випусках подкасту "Медіуми" ми обговорили з Юрієм Табаченком святкування столітнього ювілею мовника, щоб привернути увагу всього суспільства. Тетяна Трощинська та Данило Мокрик поділилися думками про етичність публікації новин про смерті в медіа, а Олена Тараненко розповіла, як уберегти себе від медіатравми. Оксана Полулях висвітлила питання штучного інтелекту і його впливу на нову реальність, тоді як Денис Зеленов обговорив роль соцмереж "24 каналу" у контексті AI. Дмитро Литвин торкнувся тем "Укрінформу", "УП", телемарафону та викликів для журналістів. Крістіна Гаврилюк з Мінцифри розповіла про потенціал DMA і DSA в зміні правил на європейському цифровому ринку. Олександр Педан поділився ідеями щодо співпраці з Суспільним, а Катерина Котвіцька з Megogo Audio проаналізувала сучасні тренди в дистрибуції аудіоконтенту онлайн. І, нарешті, Гала Котова з Viber розкрила, як досвід роботи під час пандемії допоміг команді Rakuten Viber адаптуватися і зрости в умовах широкомасштабного вторгнення.