На диво, це не "Арсенальна". Яка ж станція метро в Києві може похвалитися найдовшим ескалатором?

Вона була заснована в далекому 1960 році.

Найдовший ескалатор у київському метрополітені -- на Хрещатику, він розташований біля виходу до вулиці Архітектора Городецького та має 743 сходинки. При цьому найглибшою станцією є Арсенальна, але вона має два роздільних ескалатори.

У київському метрополітені налічується 122 ескалатори. Один з них, розташований на станції Хрещатик, має довжину 87 метрів і є архітектурною пам'яткою, що вимагає особливого обслуговування.

Ескалатор активується з пульта управління, що знаходиться на станції метро Льва Толстого. Диспетчер, присутній на місці, здійснює його контроль. У разі виникнення надзвичайних ситуацій у машинному відсіку передбачені аварійні гальма.

Тунель ескалатора має приблизно 50 метрів глибини. Обслуговування підйомника здійснюють численні працівники.

Станцію було урочисто відкрито ще в 1960 році, коли розпочалася перша черга будівництва. З 1986 року "Хрещатик" отримав статус "пам'ятки архітектури місцевого значення".

Станція "Хрещатик" обладнана трьома вестибюлями на поверхні та трьома підземними залами — одним центральним і двома з платформами для посадки. Зали взаємопов'язані серією проходів-порталів, які чергуються з пілонами. При створенні дизайну центральної станції столиці її автори черпали натхнення з українського мистецтва.

Мармурові пілони прикрашені яскравими елементами з майоліки — особливого типу кераміки, виготовленої з випаленої глини і покритої декоративною глазур'ю. На верхній частині пілонів розташовані карнизи, що зображують соняшники та кукурудзу. Художниця-керамістка Людмила Мешкова виконала розпис стін метро. У 1980-х роках кахельне облицювання стін колій було замінено на мармурове.

Найбільш драматичний період в історії станції настав у 2022 році. Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 26 лютого і тривало до 20 грудня 2022 року, станція "Хрещатик" залишалася закритою. Поїзди просто проходили повз, перетворивши цю станцію з жвавого місця на символ тривоги та затишку.

Раніше "Телеграф" розповідав історію Майдану Незалежності у Києві. Ще кілька століть тому на місці сучасного Майдану було болото, яке кияни називали Козиним.