Дослідження тривало три роки, протягом яких науковці виявили у птахів рису, схожу на людську.

Для здійснення цього дослідження вчені вивчили більше 100 тисяч пташиних мелодій.

Пташині співи заповнюють ліси різноманітними мелодіями, які не лише сигналізують про межі території, але й приваблюють потенційних партнерів, а також сприяють комунікації в групі. Дослідження показують, що ці звуки не є стабільними: вони еволюціонують з одного покоління в інше, подібно до мов і музичних стилів у людей. Таку інформацію наводить сайт earth.com, посилаючись на нові результати дослідження, проведеного в Оксфордському університеті.

У процесі дослідження фахівці вивчили більше 100 тисяч мелодій птахів, щоб виявити, яким чином рух, вік і зміни впливають на різноманітність їхнього співу.

Вчені присвятили три роки, збираючи більше 20 тисяч годин аудіозаписів співу великих синиць в Оксфордширі. Основною метою цього дослідження було виявити, чому одні пісні набирають популярність, тоді як інші забуваються.

"Для вивчення змін у піснях птахів вчені створили штучний інтелект, який може ідентифікувати окремих птахів за їх мелодіями. Ця технологія дозволила їм оцінити відмінності у виконанні пісень між різними птахами та спостерігати за змінами в їх популяціях. Дослідження показали, що птахи одного віку мають більш однорідний репертуар, тоді як спільноти з птахами різного віку демонструють ширшу культурну різноманітність", - зазначено в матеріалі.

Відповідно до висновків науковців, темп зміни пташиних мелодій прискорюється в міру того, як старші птахи залишають свої місця або вмирають. Це пов'язано з тим, що молоді особини активно засвоюють та вводять нові варіації пісень.

Одночасно старші птахи мають важливе значення для збереження мелодій, які поступово зникають. Молоді пташенята приносять нові звучання, тоді як дорослі особини виконують функцію "культурних архівів" стародавніх пісень.

"Ця тенденція ілюструє, як бабусі та дідусі зберігають в пам'яті мелодії, які залишаються незнайомими для молоді. Проте варто зазначити, що зміна пісень не залежить лише від віку. Дослідники виявили, що в умовах активної міграції та змішування птахів, вони починають переймати однакові мелодії, що, в свою чергу, сповільнює еволюційні процеси у їхній музиці", - зазначено в статті.

Відомо, що птахи, що залишаються в околицях свого рідного місця, здатні зберігати унікальну пісенну традицію, аналогічно до того, як ізольовані групи людей формують свої власні діалекти.

"Так само, як людські громади формують свої унікальні діалекти та музичні звичаї, деякі пташині види мають свої місцеві пісенні традиції, що змінюються з часом. Наше дослідження виявляє, яким чином динаміка популяцій — прихід і відхід окремих птахів — впливає на цей процес культурного навчання, формуючи як різноманіття мелодій, так і швидкість їхніх змін", - зазначив провідний дослідник доктор Ніло Меріно Рекальде з Оксфордського університету.

Ця інформація може бути надзвичайно важливою для збереження навколишнього середовища, оскільки вона демонструє, як зміни в чисельності популяцій впливають на культурні звичаї птахів.

"Наше дослідження ще раз підтверджує, що спостереження за окремими особинами протягом їхнього життя відкриває нам нові горизонти в розумінні того, як різні процеси взаємодіють у природних популяціях. Вражає, що ми можемо пояснити акустичний ландшафт, який ми чуємо в лісі кожної весни, через призму кумулятивного впливу індивідуальних переміщень і виживання протягом тривалого часу", - зазначив професор Бен Шелдон з Оксфордського університету, який керує довгостроковим дослідженням у Вайтем Вудс.

Як повідомляв УНІАН, нещодавно виявили птаха, який не зустрічався майже дві сотні років. Мова йде про галапагоського пастушка, якого востаннє зафіксував на острові Флореана Чарльз Дарвін у 1835 році.

Також з’явилася інформація про те, на яку висоту здатні підніматися птахи. Виявилося, що рекорд серед усіх пташиних видів належить грифу Рюппеля, який здійснив політ на висоті 11 300 метрів, при цьому зіткнувшись з комерційним літаком над Кот-д'Івуаром у Західній Африці.