"Вічність на вічність": спірний, проте захоплюючий старт.

На екрани вийшов новий фільм Анни Бурячкової під назвою "Назавжди-назавжди". Світова прем'єра стрічки відбулася у 2023 році в рамках програми Orrizonti Extra Венеційського кінофестивалю. Режисерка вирішила присвятити цю роботу всім підліткам, які прожили епоху дев’яностих.

Головна героїня твору "Назавжди-назавжди", 15-річна красуня Тоня (виконана Аліною Чебан), змінює рідну школу в центрі Києва на навчальний заклад у віддаленому спальному районі. Вона швидко знаходить спільну мову з групою хуліганистих старшокласників, і разом вони вирушають на пошуки пригод у пострадянському місті, яке переживає важкі 1990-ті. Незабаром Тоня закохується в привабливого Зеку, якого вона охрестила Журіком (Захар Шадрін), але паралельно починає також симпатизувати Сані (Артур Алієв), брату своєї нової подруги Лери (Єлизавета Цілик). Цей заплутаний любовний трикутник ускладнюється ще більше, коли Тоня стає жертвою переслідування з боку свого колишнього хлопця, який завжди готовий вирішити конфлікти кулаками — саме через нього вона й залишила попередню школу.

Герої радо порушують усі можливі заборони, розриваючись між блатною романтикою життя "по понятіях" (як кидає Саня в одній суперечці, "по понятіях треба жити") і почуттями одне до одних, між дикою жорстокістю і спалахами ніжності. Власне, режисерка, шкільні роки якої припали на 1990-ті, присвячує цей фільм усім дівчатам і хлопцям, які мали подібний досвід.

Зображення: "Digital Religion" Сцена з фільму "Назавжди-назавжди"

Анна Бурячкова починала у 2012 році зі створення музичних кліпів, телевізійної реклами й соціальних відео. Її роботи були визнані на таких профільних фестивалях, як Berlin Music Video Awards, Berlin Fashion Films, Grand OFF Poland і Cannes Lions' Additional Social Campaign Program. Сценарій "Назавжди-назавжди" вона писала в партнерстві з Мариною Степанською ("Стрімголов", 2017), перебуваючи на карантині через COVID-19. Знімати завершили всього за два місяці до повномасштабного вторгнення. Монтаж і постпродукцію робили вже за кордоном.

Повнометражний дебют Бурячкової -- з низки недавніх фільмів, що так чи інак зачіпають тему дитинства й дорослішання в Україні дев'яностих. Але якщо "Носоріг" Олега Сенцова -- це гангстерська трагедія, "Ти мене любиш?" Антоніни Ноябрьової -- сімейна мелодрама, "Люксембург, Люксембург" Антоніо Лукіча -- комедія, то "Назавжди-назавжди" -- молодіжна драма, жанр, якому в нас ведеться непросто й гідні зразки якого можна порахувати на пальцях.

Тоня Ноябрьова: "Для мене 1990-ті -- це не ностальгія по жвачках, а доба тектонічних змін"

Зображення: надане Анною Бурячковою. Сцена з фільму "Назавжди-назавжди".

Бурячкова майстерно відтворює атмосферу та оточення: музичний супровід, стиль одягу та зачісок; скромні інтер'єри типової квартири, одноманітні двори спальних районів; сигарети й пиво, запеклі бійки, школа як арена конфліктів і секс у непривітних обставинах. Досвід у рекламі позначається на тому, як Анна формує ритм монтажу, а також у яскравій візуалізації — чудова робота оператора Олени Чеховської. Сцени насильства, як і еротичні моменти, виконані на високому рівні, за який не варто червоніти. Сам сюжет продуманий до дрібниць: без сентиментальних сцен, які часто супроводжують молодіжні історії; Тоня повторює свої помилки, обираючи партнерів — проте юнаків, з різних причин, часто тягне до поганих хлопців.

Чого мені бракує в цьому фільмі? Глибини й нюансування характерів. Персонажі позначені певними типажами, але на цьому все. Та сама Тоня-Чебан несе свою вроду радше як маску, за якою не видно її мотивів, її життєпису, її травм, якихось особистих, унікальних рис, і тому в правдивість її існування в кадрі важко повірити. Те саме стосується інших характерів. По суті, вони лишаються слабко розрізнюваною масою молоді, переживання якої по-справжньому не хвилюють, а вищезгаданої фізики насильства й сексу недостатньо, аби втримати всю історію. Один на всіх обмежений набір гримас, жартів і рухів, емоційна й інтонаційна збідненість діалогів. Бурячкова щедро заливає сюжет музикою, однак для заповнення драматургічних і акторських прогалин це не дуже надійний матеріал -- і тому саундтрек здається інколи просто надмірним.

Зображення: надане Анною Бурячковою. Сцена з фільму "Назавжди-назавжди".

Ні, це не провал. Анна Бурячкова -- талановита авторка. Але недоліки, помітні в її хай суперечливому, але цікавому дебюті, можуть стати згубою для наступних проєктів.

Анна Бурячкова висловилася: "Слід припинити обговорення наших проблем. Головне — це те, що ми продовжуємо творити і намагатися підтримувати хоча б ілюзію нормального життя."

Зображення: надане Анною Бурячковою. Сцена з фільму "Назавжди-назавжди".