Не лише Цой: кого насправді слухала українська молодь у 80-х роках – музичні шедеври тієї епохи.

Епоха блиску української музичної сцени

Музика України 70-80-х років XX століття стала важливим культурним явищем, яке подарувало світу безліч видатних артистів та колективів. Ці митці не лише заклали основи національної самоідентифікації, але й стали визначальними фігурами сучасної сцени.

Володимир Івасюк

Композитор, чиї пісні, зокрема "Червона рута" та "Водограй", стали вічнозеленими хітами молодіжних дискотек і справжніми символами української ідентичності, попри їхнє створення у 70-х роках.

Софія Ротару — видатна українська співачка та акторка.

Співачка, що завдяки таким композиціям, як "Балада про мальви" та "У долі своя весна", здобула неймовірну популярність української музики на загальносоюзному рівні.

Назарій Яремчук

Його поетичні композиції ("Стожари", "Зелений гай", "Смерекова хата") стали невід'ємною частиною романтичних вечорів і молодіжних балад.

Вокально-інструментальний ансамбль "Смерічка"

Цей вокально-інструментальний ансамбль, відомий піснею "Верба", сформував буковинську школу естради та часто експериментував, поєднуючи народні інструменти із сучасним звуком.

Вокально-інструментальний ансамбль "Кобза"

Група, яка внесла вагомий вклад у популяризацію музики на основі творів класичних поетів (зокрема, "А ми у двох"), майстерно поєднуючи українські мелодії з сучасними музичними тенденціями.

Вокально-інструментальний ансамбль "Ватра"

Колектив створював якісну естраду з елементами українського мелосу, серед хітів - "Пшеничне перевесло".

Тріо Маренич стало справжнім музичним явищем.

Впливовий гурт, який освіжав народні пісні (зокрема, "Ой під вишнею"), надаючи їм сучасного звучання.

Квітка Цісик — це яскрава особистість у світі музики.

Її композиції "Два кольори" та "Я піду в далекі гори", які розповсюджувалися через заборонені касети з США, стали знаковими для виконання та справжнім культурним феноменом серед національно свідомої молоді.

Західна музика асоціювалася з свободою, елегантністю та забороненим задоволенням. Вона розповсюджувалася переважно завдяки "магнітіздату" — неофіційним записам касет, часто з низькою якістю звучання.

Hard Rock та Heavy Metal (Андеграунд)

Це був вибір "неформалів", "металістів" та тих, хто виступав проти радянських порядків.

Поп, Диско та New Wave (Мейнстрім дискотек)

Ці виконавці були основою будь-якої молодіжної дискотеки, хоча багато з них були офіційно "заборонені" до трансляції.