Вшанування пам'яті імунолога, молодшого сержанта Андрія Рибакова, відомого під позивним "Fish".

Він визначав свій вік не за паспортом, а за "другими днями народження", які пережив на фронті.

Київський імунолог, військовослужбовець 207-го окремого батальйону територіальної оборони 241-ї окремої бригади територіальної оборони, молодший сержант Андрій Рибаков загинув 2 листопада 2024 року.

"Важка втрата... Андрій Фіш Рибаков був хорошою людиною і дуже багато зробив для розвитку імунології в Україні... Світла пам'ять Герою...", - повідомив виконавчий директор Всеукраїнської асоціації дитячої імунології Юрій Степановський.

В Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, де навчався Андрій, повідомили, що вже навесні 2022 року випускник НМУ вирішив стати добровольцем у 207-й батальйон територіальної оборони Збройних сил України, отримавши позивний "Fish". Незважаючи на свою медичну освіту, Андрій виконував обов'язки сержанта, оскільки прагнув бути завжди поряд із товаришами по службі.

"Андрій Рибаков відстоював Україну на Курахівському фронті в Донеччині. Він не раз разом із товаришами потрапляв у критичні ситуації, але завжди залишався на своєму посту. Чесний, сильний і відважний воїн трагічно загинув, захищаючи свою батьківщину. Тепер він став лицарем української армії на небесах. Завжди в строю!" – зазначили у виші.

В тексті також підкреслюється, що він був надзвичайно багатогранним і активним молодим чоловіком, а також важливим професіоналом, який зробив значний внесок у розвиток імунології.

"Андрій Рибаков вирізнявся своєю багатогранністю: вільно володів англійською, був поціновувачем музики та активно подорожував. Він завершив навчання в нашому університеті у 2008 році і присвятив свою кар'єру фармакології, зробивши вагомий внесок в розвиток імунології в Україні. Андрій також організовував наукові заходи, сприяючи збагаченню наукової спільноти. Його друзі називали його "людиною-ураганом", адже енергія і прагнення до дій завжди переповнювали його", - підкреслили у його альма-матер.

Друг військового Олександр Коваль виклав його останнє інтерв'ю й написав: "Дуже важка втрата: більш як 20 років знайомства і дружби з університету. Пан Андрій - лікар, який пішов солдатом, щоб бути ближче до людей в окопах, до кінця... Супер енергійна і різностороння людина. Музика, подорожі, медицина, війна - це все про нього. Дуже боляче...".

Подруга покійного Андрія, Ольга Алієвська, висловлює бажання повернутися до яскравих моментів минулого: "Мені так хочеться опинитися в іншій реальності, в альтернативному всесвіті, де ти відправився на концерт Metallica, займаєшся написанням наукової роботи про гемофілію і готуєшся до лекції про космос... А ще, ти спілкуєшся такою кумедною італійською і звертаєшся до мене, називаючи Оліч".

10 жовтня Андрій святкував свій 39-й день народження на фронті, проте тепер він оцінював свій вік не за паспортом, а за кількістю разів, коли йому вдалося вижити. Цю особливу метрику він назвав "другими днями народження".

В свій останній день народження він ініціював збір коштів для підтримки батальйону.