Вшанування пам'яті курсанта Льотної академії, гранатометника Данила Сікорського, відомого під позивним "Марк".

Вступив до лав збройних сил як доброволець і загинув у віці 20 років на Донеччині.

Данило з'явився на світ 7 листопада 2002 року в місті Херсон. З 2013 року він активно тренувався у кіокушинкай карате і здобув перше місце на чемпіонаті Херсонської області в 2016 році. Щорічно він разом із сім'єю відправлявся на зимовий відпочинок у гори, де навчався катанню на лижах, і на сімейних змаганнях завжди обганяв своїх батьків.

- Цей амбітний молодий чоловік справляв на мене гарне враження. Він багато читав, постійно вдосконалювався, і спілкування з ним приносило задоволення. Його працьовитість і здатність досягати результатів були вражаючими. Це величезна втрата не тільки для нашого клубу, але й для міста та України в цілому, - поділився своїми думками тренер Михайло Олійник.

Данило почав цікавитися авіацією ще в період навчання в ліцеї Херсона. У Миколаївському авіаційно-технічному спортивному клубі "Ікар" він здобув навички пілотування різних моделей літаків.

У 2020 році вступив до Льотної академії Національного авіаційного університету в м. Кропивницькому (нині - Українська державна льотна академія). Став курсантом факультету льотної експлуатації.

У Льотній академії зберігається особисте досьє Данила, в якому міститься його автобіографія. У ній, датованій 15 вересня 2020 року, першокурсник зазначив: "...З 2009 року я навчався у спеціалізованій школі №52 в Херсоні, де поглиблено вивчав українську мову. У 2016 році я продовжив освіту в Фізико-технічному ліцеї при Херсонській міській раді і у 2020 році отримав атестат про повну загальну середню освіту. Я веду активний спосіб життя та займаюсь спортом; нині відвідую тренажерний зал, займаюсь гирьовим спортом. Також я захоплююсь моделюванням, музикуванням і граю на гітарі. Не маю шкідливих звичок і прагну до серйозного навчання".

Для багатьох однокурсників Данило був надійною опорою, щирим, сміливим другом, який завжди готовий прийти на допомогу.

Данило вирізнявся своєю добротою, щирістю та розумом, а також мав велике серце. Він був людиною, яка дотримувалася слова та цінувала честь. Його життя було сповнене гідності, він любив кожен момент і боровся за нашу свободу, віддавши своє життя як справжній Герой, - так згадували його в Льотній академії.

Повномасштабне військове вторгнення Росії хлопець зустрів у рідному Херсоні. Протягом окупації Данило таємно від батьків брав участь у русі опору: розклеював листівки та влаштовував акції протесту. За кілька місяців під владою окупантів їхня сім'я зіштовхнулася з багатьма небезпеками, нестачею продуктів харчування та жахливою невизначеністю. У червні 2022 року, отримавши шанс, Данило вирушив до Одеси, де знайшов роботу.

- Даня завжди проявляв активність у роботі, - поділився його батько Олексій Романович. - Вже з молодих років він намагався підзаробити, працюючи як у мене на фірмі, так і в інших місцях. Він завжди відзначався старанністю, швидко опановував нові навички і ніколи не брався за роботу. Даня був справжнім книголюбом. Його цікавила історія України, давньогрецька та римська цивілізації, а також військові конфлікти минулих епох. Навіть на фронті йому надсилали книги, які він читав під час пауз між бойовими чергуваннями.

Він вирізнявся великою доброзичливістю. Завжди ввічливий, порядний і всебічно розвинений, він мав природжені лідерські здібності. Займався грою на гітарі, карате та важкою атлетикою, — ділиться спогадами мама Олена Сергіївна.

У липні 2022 року Данило пройшов відбір та підписав контракт із Третьою окремою штурмовою бригадою ЗСУ. Через те, що йому не було й 20 років, довелося збирати багато документів та дозволів. Були складні випробування, перевірка фізичних можливостей, потім - кілька місяців навчання. Наступного року він був серед тих, хто тримав фортецю Бахмут, а після - зупиняв ворога біля Андріївки. Був кулеметником. Мав позивний "Марк" - за іменем римського полководця Марка Аврелія.

З 18 березня 2023 року солдата Сікорського призначили на посаду гранатометника в штурмове відділення штурмового батальйону за наказом командира військової частини. За словами його матері, Данило відчував себе на своєму місці в армії і, ймовірно, зв'язав би своє життя з військовою професією.

Лише п'ять місяців довелося воїну захищати Україну. За цей час навчився багатьох бойових премудростей. Він умів згуртувати навколо себе особовий склад, завжди був серед перших, не ховався за спинами бійців. 20 серпня під час штурму ворожих позицій командир групи Данило Сікорський врятував побратима. Але того ж дня отримав смертельне поранення.

- Данило був командиром двох підрозділів. Того дня він витягнув побратима з танка, що палав, відніс його на евакуацію і повернувся на позиції, - розповіла мама бійця.

Родина отримала від Міністерства оборони України сповіщення: "...Ваш син Сікорський Данило Олексійович вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, загинув 20 серпня 2023 року біля населеного пункту Бахмут Донецької області".

Остання прощальна церемонія з "Марком" відбулася 29 серпня в Херсоні. Воїна поховали на території місцевого кладовища.

- Сміливий боець, вірний і відважний. Один з найвидатніших, гордість нашої нації. Більше нічого не можу додати: він - справжній товариш. Приєднався до нас на початку березня цього року, і за цей короткий період виявив себе з найкращого боку, - розповідає товариш Андрій.

У Данила є мама й тато, а також молодший брат на ім'я Михайло.

Данило Сікорський удостоєний кількох державних нагород: почесного знака Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест", відзнаки Командувача сухопутних військ Збройних сил України у вигляді нагрудного знака "За особисту хоробрість", а також ордена "За мужність" III ступеня, який був вручений посмертно.

Вдячність Захисникові!