Після травм – на театральні підмостки: ветерани створюють свої п'єси у Львові.

Відновлення ветеранів. Поряд із фізичними вправами, вони часто вирішують зайнятися підприємництвом або мистецтвом. У одному зі львівських реабілітаційних центрів пацієнти беруть участь у створенні власних театральних вистав.

Жоден із героїв нашого наступного сюжету не мав досвіду написання творів, але за кілька місяців вони представили свої п'єси. Одним із перших глядачів став Роман Гаврилів.

На сцені актори тримають у руках аркуші паперу. Це ще не фінальна вистава, а лише етап сценічних читань — ознайомлення глядачів зі змістом п'єси, що дозволить вдосконалити її. Перші тексти представляють ветерани російсько-української війни, які проходять реабілітацію. Михайло Фатєєв з Миколаєва — один із них. До свого поранення служив у 24-й окремій механізованій бригаді.

Михайло Фатєєв, автор п'єси, ветеран російсько-української війни:

Хотів потрапити в 123-ту, Миколаївську бригаду, але в Генштабу були свої плани, чому я радий. Тому що я вважаю, що людина з російськомовного Миколаєва дуже романтично потрапляє у львівську бригаду з левом на шевроні.

Михайло зазнав травми 24 серпня минулого року. Ворожа куля пройшла через таз. А в перші дні після поранення заробив іще й пролежні.

Михайло Фатєєв, автор п'єси, ветеран російсько-української війни:

Отримати щеплення від "руского міра" на День незалежності України - по-моєму, крута історія.

Перебило праву руку. Біль дикий, кричу, а однією рукою накладаю собі турнікет на руку, затягую, біль нестерпний, кричу.

У своїй п'єсі під назвою "Сам на сам" автор виконав центральну роль. Михайло відкриває, що редагував текст. Остаточна версія сюжету розповідає про зустріч ветерана Ольгерда на шляху до реабілітації з журналісткою, яка прагне дізнатися про його переживання.

Михайло Фатєєв, автор п'єси, ветеран російсько-української війни:

Образ Ольгерда - це сукупний образ, це образ із багатьох історій, які хлопці розповідали мені, бувши в центрі. Це те, як вони опинились там, що вони переживають і саме через цю історію я хотів донести людям, показати той біль, ті випробування, із якими вони стикаються.

Другий автор, ветеран з Чернігова Володимир Завгородній, у своїй п'єсі зобразив життя 65-річного військовослужбовця, який брав участь у бойових діях в Афганістані, а після початку повномасштабної агресії вирішив захищати Україну. Однак історія Володимира зовсім інша. Він виконував бойове завдання на Курщині, де потрапив під ворожий дрон. Його тіло було вражене численними уламками, які серйозно пошкодили праву сторону.

Володимир Завгородній, творець драматургії, ветеран конфлікту між Росією та Україною:

Він обертається навколо нас, і в голові крутиться думка: "От зараз, коли ти розпочнеш наступне коло, я візьму рушницю, і ми поговоримо". Адже стріляти мені було заборонено, адже наші хлопці були поруч. FPV-дрон. І от він починає друге коло. Але, не встигнувши завершити його, падає всього за кілька кроків від мене.

Під час свого лікування він вирішив написати розповідь для своєї родини, щоб поділитися з ними своїми переживаннями. Раніше він ніколи не намагався створювати тривалі тексти. Цю п'єсу він завершив всього за два тижні, перебуваючи в реабілітаційному центрі.

Володимир Завгородній, творець драматургії, ветеран конфлікту між Росією та Україною:

Інспірацією стало оголошення: "Запрошуємо вас до нашого драматичного гуртка". Хоча я не мав жодного досвіду, бажання спробувати було велике. Я вирішив піти, і так усе й почалося.

Над створенням текстів також працювала драматург Любов Ільницька. Вона підкреслює, що творчість ветеранів має величезне значення для суспільства.

Любов Ільницька – авторка драматичних творів.

Ми здатні через ці наративи розповісти про досвіди, до яких чимало з нас не має можливості дотягнутися. Однак для нас важливо зрозуміти, як люди, які пережили військові конфлікти або отримали серйозні травми, сприймають навколишній світ і яке враження він на них справляє.

Послухати читання п'єс прийшли й побратими авторів.

Павло — глядач і ветеран конфлікту між Росією та Україною.

Усе з життя взяте. Загалом сподобалось.

Степан, свідок подій, учасник російсько-українського конфлікту:

Добре, добре. Наш побратим уперше написав - це гарно, люкс. Є трохи і мого, я думаю, і кожного з нас також.

Перед початком роботи над п'єсами ветерани протягом двох місяців проходили навчання у львівських драматургів та авторів.