Президентські вибори в Польщі: протистояння історика та мера

За півроку до президентських виборів у Польщі виборча кампанія входить у гарячу фазу. Чи вдасться прем'єру Дональду Туску переконати поляків обрати главою держави ліберала й подолати блокаду з боку консерваторів?

У серпні 2025 року нинішній президент Анджей Дуда залишить посаду після двох каденцій. Вже у травні буде обрано його наступника на посаді глави держави. Між двома основними політичними таборами - центристською коаліцією навколо прем'єра Дональда Туска і націонал-консерваторами на чолі з лідером партії "Право і справедливість" Ярославом Качинським - загострюється конкуренція за прихильність виборців.

Кандидат від партії "Громадянська платформа", очолюваної Дональдом Туском, - це мер Варшави Рафал Тшасковський. Він презентував свою виборчу програму під час партійного мітингу, що відбувся минулої суботи, 7 грудня, у Глівіце, розташованому в Верхній Сілезії. На підтримку ліберального кандидата зібралося близько семи тисяч членів партії. Після емоційної промови Тшасковського учасників чекав захоплюючий шоу-програма з лазерними ефектами та музикою, що відображала шахтарську тематику.

Того ж дня кандидат від консерваторів Кароль Навроцький перебував за 170 кілометрів від Глівіце, у містечку Ладек Здруй. Це містечко зазнало жахливих руйнувань через повінь у серпні. Поки Тшасковський виступав на великому гала-мітингу, Навроцький демонстрував свою близькість до людей, активно допомагаючи постраждалим розбирати завали та відновлювати зруйновані будівлі. Він переносив мішки з цементом і, під пильним оком журналістів, допомагав заносити холодильник до одного з відремонтованих домів.

"На цих виборах - пан або пропав", - заявив Дональд Туск на мітингу у Глівіце. Очолювана ним ліво-ліберальна коаліція рік тому виграла парламентські вибори, але так і не змогла поки реалізувати передвиборчі обіцянки, оскільки всі ключові законопроєкти уряду ветував президент-консерватор Анджей Дуда. Зняти цю блокаду зможе лише перемога Тшасковського на президентських виборах. Він обіцяє, зокрема, захищати права жінок і відновлювати засади правової держави, підірвані за час правління націонал-консерваторів.

У разі поразки мера Варшави у боротьбі за президентське крісло у країні продовжиться політична стагнація, що може обернутися розвалом правлячої коаліції, прогнозують оглядачі. Отже, ставки для прем'єра Туска дуже високі. П'ять років тому Рафалу Тшасковському забракло до перемоги на президентських виборах зовсім мало. Набравши 10 мільйонів голосів, він лише мінімально програв нинішньому президенту Дуді. Тепер же від його успіху, ймовірно, залежить майбутнє "Громадянської платформи". Тшасковський - найближчий соратник Туска. Мер Варшави є заступником прем'єра у партійній вертикалі. Як і глава уряду, Тшасковський має за плечима чималий політичний досвід. У його біографії вже був і міністерський портфель, і посада держсекретаря в МЗС і депутатське крісло у Європарламенті. Польську столицю він очолив 2018 року.

Мер Варшави усвідомлює, що для досягнення президентського статусу йому потрібно буде заручитися підтримкою виборців з регіонів, де панують більш традиційні погляди. Це літо Тшасковський на власному досвіді переконався, наскільки негативно можуть вплинути на його політичні амбіції публічні акції протесту з боку католицької церкви. Ліберал викликав обурення священнослужителів своїм рішенням зняти релігійні символи, зокрема розп'яття, з фасаду мерії. Навіть всередині його партії звучали критичні голоси щодо його дій.

У ході передвиборчої кампанії Рафал Тшасковський став більш обережним у своїх висловлюваннях. Під час мітингу у Глівіце він акцентував увагу на патріотизмі, єдності суспільства та рівних шансах для всіх. "Я вірю в Польщу, де перемога досягається не силою, а доброзичливістю", - підкреслив він. Тшасковський пообіцяв лібералізувати законодавство про аборти, яке попередня влада зробила одним із найсуворіших у Європі. Політик визначив три основні напрямки своєї програми: економічний розвиток, безпека та рівність можливостей. Він також звернувся до жителів Сілезії, де проходив мітинг, зазначивши, що якщо стане президентом, працюватиме над наданням сілезькій мові статусу регіональної. Нинішній президент Анджей Дуда рішуче заперечує такі вимоги.

Новим та, як для ліберала, незвичним акцентом у виборчій кампанії Тшасковського стали його критичні зауваження щодо ЄС та протекціоністські позиції. "Економічний патріотизм – це те, що нам потрібно. Не можна наївно вірити у глобалізацію", - підкреслив кандидат від "Громадянської платформи", висловлюючи незадоволення нещодавно укладеною угодою про вільну торгівлю між ЄС та південноамериканським економічним союзом Mercosur. "Ця угода ставить під загрозу інтереси польських фермерів і не повинна була бути підписана", - заявив він під час мітингу в Глівіце, намагаючись, очевидно, привернути увагу консервативних селян.

Обговорюючи питання безпеки, Тшасковський заявив, що до 2026 року планує збільшити витрати на оборону до п’яти відсотків від валового внутрішнього продукту. У цьому контексті політик також звернувся до виборців з критикою на адресу Німеччини, підкреслюючи, чому країна з набагато потужнішою економікою витрачає на оборону стільки ж, скільки і Польща, або лише трохи більше?

Згідно з даними соціологічних досліджень, Тшасковський на даний момент має значно вищий рейтинг, ніж його конкурент Навроцький. Зокрема, демоскопічний центр United Survey на початку грудня оприлюднив результати опитування: у перемогу мера Варшави вірять більше половини поляків, тоді як перемоги його опонента очікують лише 27 відсотків респондентів.

Скептичні настрої серед соціологів та політичних аналітиків щодо можливостей партії "Право і справедливість" (ПіС) знову завоювати президентське крісло отримали несподіваний розвиток подій завдяки лідеру партії Ярославу Качинському. У той час, коли провідні члени партії активно розглядали свої шанси на президентську кандидатуру, Качинський вирішив запропонувати на цю посаду особу, яка не є традиційним партійним функціонером, а саме Кароля Навроцького – главу Інституту національної пам'яті Польщі. Навроцький, що є істориком за освітою і дотримується консервативних поглядів, раніше очолював Музей Другої світової війни у Ґданську, де реалізовував історичні концепції, що відповідають ідеології "Право і справедливість".

Після восьми років правління Партії прав і справедливості (ПіС) багато поляків асоціюють цю політичну силу із зловживаннями, кумівством та корупційними схемами. Водночас, Навроцький, хоча й ідеологічно близький до ПіС, намагається представити себе виборцям не як звичайний партійний діяч, а як "нове обличчя" в політиці. У його стилі відзначається відсутність типової для ПіС конфронтаційної риторики; натомість він обирає більш примирливий підхід у своїх висловлюваннях.

"Я прагну покласти край польсько-польській війні", - заявив Навроцький під час свого виступу на мітингу партії два тижні тому. Він підкреслює, що походить із звичайної робітничої родини з Ґданська і живе, на його слова, "з Польщею в серці - скромно, але з честю". У минулому він був боксером-любителем і працював консьєржем у розкішному готелі в курортному Сопоті. Навроцький представляє себе як "людину з народу".

Ознайомтеся також: Вибори в Польщі: Чи прагне Туск позбавити іноземців можливості отримати притулок?

Однак темні плями у біографії маловідомого широкому загалу Навроцькому можуть замість переваги обернутися у виборчій кампанії тягарем. Одне з авторитетних польських видань Польщі минулого тижня оприлюднило розслідування про те, що Навроцький буцімто підтримував особисті зв'язки у кримінальному середовищі, зокрема серед хуліганів з числа футбольних "ультрас" клубу "Лехія Ґданськ", а також з бандами байкерів. Джерела такого майже сенсаційного інсайду достеменно невідомі. Оглядачі однак радять шукати їх серед політичних опонентів Навроцького у середовищі ПіС.

Серед людей, з якими спілкується Навроцький, є Ольгерд Л, колишній неонацист, що неодноразово потрапляв за ґрати через звинувачення у сутенерстві та заподіянні тяжких тілесних ушкоджень. Навроцький стверджує, що це були лише "публічні зв’язки" під час "патріотичних акцій".

Незважаючи на відрив у рейтингах, Рафал Тшасковський запевняє, що не має наміру втрачати пильність. Інакше він може повторити помилку, яку вже вчинили його колеги у 2015 році. Тоді "Громадянська платформа" підтримувала чинного президента Броніслава Коморовського, який не сприйняв свого опонента від націонал-консерваторів достатньо серйозно. Ним виявився маловідомий на той момент євродепутат Анджей Дуда. В результаті Коморовський зазнав сенсаційної поразки, що стало початком восьмирічного панування ПіС у політичному житті країни.