Вітання глави держави України з нагоди святкування Великодня – Офіційний веб-сайт Президента України.

Шановні українці! Дорогі українки!

Сьогодні ми святкуємо надзвичайно важливий день, який з нетерпінням чекають мільйони людей по всьому світу. Це Великдень — свято, що символізує світло, яке яскраво сяє навіть у найтемніші часи, коли навколо нас панують хмари. Цей день приносить надію та нагадує, що, незважаючи на все, добро завжди переможе. Він втілює одну з основних ідей історії Христа: через його муки, смерть і воскресіння ми бачимо, що зло може мати свою владу, але рано чи пізно його час закінчується, і життя відновлюється.

Сьогодні ці слова знаходять відгук у кожному українському серці. І зміцнюють нашу віру, яка попри все не згасає 1152 дні повномасштабної війни.

Кожен з нас переживав моменти, коли на душі тяжко і болісно. Коли запитуєш: "Господи, за що нам це? Чому стільки страждань, чому стільки насильства? Як можна вбивати десятки людей у Сумах у Вербну неділю? Ти ж бачиш, Господи? Як руйнуються дитячі майданчики в Кривому Розі. Як щодня горять Харків, Дніпро, наша Одеса та багато інших міст. Коли ж це все закінчиться? Коли знову настане тиша для нашої землі, для наших людей, для наших дітей? Як не втратити надію після всього, що ми пережили?"

Коли розум не може дати відповіді на ці запитання, ти починаєш слухати своє серце. І щось невидиме, але надзвичайно потужне всередині тебе заважає втратити надію. Воно підказує, де шукати світло, щоб не забутися у пітьмі.

А потім ти поглядаєш на людей навколо. Зосереджуєшся на очах своїх рідних, на обличчях близьких, відчуваєш теплоту обіймів, підтримку як знайомих, так і незнайомців. Це підтримка українців, українок. І ти усвідомлюєш, що поділяєш з ними спільні цінності. Саме ці цінності стали тим зв’язком, що об'єднав нас з самого початку війни і продовжує єднати й досі. Це воля, стійкість, небайдужість та людяність. Ось що є проявом вищої сили. Це – у наших людях. І тому в людях – світло. Тому в людях – сила.

У кожному вчинку, у кожному маленькому кроці на важкому шляху і в кожному слові підтримки, в кожному слові: "Як ти?", "Чим допомогти?", "Бережи себе".

Ми усвідомлюємо, за що виступаємо. Розуміємо, кого захищаємо і чому. Тому, навіть у найскладніші моменти, ми не втрачемо надії. Ця надія - це довіра один до одного. Довіра до тих, хто поряд з нами. До українців і українок. Віра в те, що темряві завжди приходить час, а світло завжди перемагає.

Дорогий народе!

Нехай цей час настане. Година страждань підійде до завершення. З'явиться день, сповнений життя. День миру. День нашої України. День, що охоплює ціле століття. І ми знову зберемося разом. За спільним столом. У мирний Великдень. Коли серця наші наповняться теплом, а душі знайдуть спокій і затишок, і, безумовно, смачна їжа буде на столі. Коли все буде так, як повинно бути.

Ми прагнемо цього протягом усіх 1152 днів. У цьому ми непохитні. Щодня, а особливо сьогодні, коли українці різних християнських конфесій святкують Великдень в один день, ми об'єднані. Разом ми боремося за нашу країну та разом молимося за її майбутнє.

За тих, хто не має змоги святкувати Пасху в колі родини. За наших героїв, які перебувають на передовій, поруч із товаришами. За всіх бійців, воїнів світла. Молимося до Бога, щоб Він оберігав тих, хто стоїть на захисті нашої країни. Щоб зміцнив дух тих, хто потрапив у полон. За наших полонених і за всіх, хто має повернутися додому.

Ми просимо допомогти всім тим, хто присвячує своє життя допомозі ближнім. Берегти заступництвом тих, хто своєю щоденною працею береже Україну. Нехай Бог охороняє всіх, хто рятує, лікує, навчає.

Сьогодні ми звертаємося з молитвою до Всевишнього за всіх, особливо за наших дітей. За кожного хлопчика та дівчинку, які мають право на радісне дитинство. За наших матерів і батьків, що прагнуть спокійного і щасливого літнього періоду життя. За всіх наших співвітчизників, які заслуговують на мир, якого так довго чекають.

Шановні українці!

Наш народ долає дуже важкий шлях. Але я впевнений, ключове слово тут - "долає". І попри все ми кожного ранку знаходимо в собі сили, щоб прокидатись, рухатись, щоб робити своє. Те, що ти можеш. Там, де це потрібно. Для тих, хто цього чекає. І джерелом енергії для нас може стати чимало речей довкола. Усмішка сина чи доньки, голос матері, думки про тих, хто зараз на фронті, чи спогад про того, хто закрив тебе своїм тілом. Ми можемо знайти імпульс до дій у новинах про перемоги наших людей і в нашій культурі, книгах, віршах, музиці. І, звісно, нас надихає символ Великодня та історія Воскресіння Христового. Тому ми точно знаємо: все те каміння, що в нас кидають, не залишиться руїною на нашій землі. Усе каміння, що в нас летить, ми перетворимо на міцний фундамент майбутнього - майбутньої волі, майбутнього миру, майбутнього спогаду про те, що ми пройшли і що нам вдалося. Коли в тяжкі часи вирішальною стає не тільки перемога зброї, а передусім перемога духу. Наша перемога. Нашого духу.

Нехай все це стане реальністю.

Нехай Господь надасть нам підтримку в цій справі.

Нехай панує спокій. Нехай квітне Україна.

Христос воскрес из мертвых!

Воістину воскрес!