Щоденник "Юності". День перший. Польки на фронті, книголюби та кіт в чоботях.
Прем'єра фільму Лукаша Карвовського "Дві сестри" (Польща – Україна) відбудеться в Будинку кіно. Також на вас чекає документальна стрічка "Книголови" режисера Тетяни Ганжі в кінотеатрі "Жовтень", а також анімаційна робота латвійського митця Ґінтса Зілбалодіса під назвою "Потік".
У Києві розпочався 53-й міжнародний кінофестиваль "Молодість". Цьогоріч він удруге від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну проходить у довоєнному форматі: міжнародний, національний і документальний конкурси, дитячий Teen Screen і велика позаконкурсна програма. Основними фестивальними майданчиками слугують кінотеатр "Жовтень" і -- вперше після багаторічної перерви -- Київський будинок кіно. Про перелік основних стрічок фестивалю читайте тут.
Відзначення відкриття "Молодості" відбулося в Будинку кіно, де поєдналися характерна для цього місця бюджетна скромність та неформальний настрій. Особливою зіркою заходу став іранський режисер-дисидент Мохамад Расулоф, лауреат "Золотого ведмедя" Берлінале, який очолив міжнародне журі фестивалю.
Фільмом, що відкриває "Молодість", стала драма Лукаша Карвовського під назвою "Дві сестри" (Польща – Україна). Це перша повнометражна стрічка, знята в Україні після повномасштабного вторгнення, яка була створена влітку 2022 року.
Зведені сестри Малогжата і Ясміна, стосунки між якими давно розладналися, вирушають до України, щоб урятувати тяжко пораненого батька, який працював волонтером на лінії фронту. Спершу сестри подорожують автомобілем, потім потягом, автобусом і, зрештою, пішки. Потрапляють під обстріли, а неподалік від Харкова випадково опиняються на окупованій території.
У фільмі "Дві сестри" гармонійно переплітаються драматичні та комедійні елементи, а акторські виступи вражають своєю яскравістю і точністю. На жаль, Карвовському не вдається зберегти рівновагу в наративі до самого кінця, і в третій частині стрічка помітно втрачає свою переконливість. Тим не менш, з огляду на умови його створення, цей проєкт можна вважати справжнім громадянським актом.
Також у суботу в позаконкурсній програмі "Українські прем'єри" відбувся показ ще однієї українсько-польської картини -- документальних "Книголовів" (реж. Тетяна Ганжа).
Для свого повнометражного дебюту Тетяна обрала найінтелектуальніший ринок Києва -- книжковий, біля метро "Почайна". Вона фільмує і продавців, і покупців, але зосереджується більше на перших. Ці дивакуваті люди, що сидять у спеку й у холод серед книжкових пагорбів, набувають характерів і біографій, кінематографічної плоті й крові. Хтось співає пісні на власні вірші, хтось заїдає життєві халепи солодким, хтось два роки відвоював у Афганістані, хтось знайшов у книготоргівлі вихід із життєвого тупика. Дискусії, які тут лунають, -- про війну та мир, про старе й нове, про зречення російської культури й утвердження української. Фільм вийшов захопливий і по-своєму ніжний.
А в кінотеатрі "Жовтень" перший фестивальний ранок розпочався новою роботою латвійського аніматора Ґінтса Зілбалодіса "Потік" (програма "Фестиваль фестивалів"). Режисер працює в різних техніках. Його повнометражний дебют "Далеко" визнали найкращою стрічкою на фестивалі анімації в Ансі, а світова прем'єра "Потоку" відбулася в конкурсі "Особливий погляд" Каннського кінофестивалю.
Головним персонажем "Потоку" є кіт, який проживає у покинутому будинку, загубленому серед лісових хащів. Невдовзі стає зрозуміло, що це не єдине місце, яке залишилося безлюдним — вся планета опинилася в такій же ситуації. Виникає всесвітній потоп, і кіт, відмовившись від властивого його роду егоїзму, змушений завести дружбу з іншими тваринами. Разом із собакою, мавпою, капібарою та птахом вони вирушають у подорож на човні в пошуках далекого гірського притулку.
Краса цього фільму не тільки в його заворожливих краєвидах, детально промальованих режисером, а й у природності персонажів. Зілбалодіс не уподібнює тварин людям, не ставить їх на дві ноги, не вкладає їм в уста діалоги, начитані акторами за кадром. Усі герої мають пластику й реакції, притаманні їм у природі, але при цьому завжди зрозуміло, що відбувається, в кого які звички, характер і ставлення до інших. Це і красиве, і зворушливе кіно.