Щоденник "Юності". День третій. Роман з вбивцею, кінематографічна утопія та сімейна революція.

Вражаючі свідчення про жорстокі російські тортури представлено в "Ізоляції" Ігоря Мінаєва, а також у витонченому кіноесе британця Марка Казінса "Раптовий погляд на глибші речі" та канадо-іранській фантасмагорії Матьє Ранкіна "Універсальна мова".

У Києві триває 53-й міжнародний кінофестиваль "Молодість". Цього року захід вдруге від початку повномасштабної агресії Росії проти України відбувається у звичному довоєнному форматі. У програмі фестивалю – міжнародні конкурси, розділені на повнометражні, короткометражні та студентські категорії, а також національні та документальні конкурси, дитячий Teen Screen і велика позаконкурсна програма. Основними локаціями для показів стали кінотеатр "Жовтень" та, вперше після тривалої перерви, Київський будинок кіно. Ознайомитися з переліком ключових фільмів фестивалю можна тут. Деталі другого фестивального дня читайте тут.

У понеділок на фестивалі "Молодість" тривають покази конкурсних програм короткометражних фільмів та студентських робіт. Кожна з добірок поділена на три частини. У секції короткометражок Україну представляє Александріна Туркан із документальною новелою "Ми хочемо жити тут", а у студентському конкурсі свої роботи демонструють Дар'я Нащубська та Надія Хатимлянська з ігровими фільмами "Відбиток пам'яті" та "Кімнати, які ми ділимо" відповідно.

Також стартували прем'єри в рамках ще одного змагання – документального.

Канадська драма "Біллі", створена режисером Лоренсом Коте-Коллінзом, пропонує вражаючу та незвичайну історію. Головний герой, Біллі, є справжнім фанатом кіно, який постійно знімає свою власну реальність. Його знайомство з Лоренс виникає завдяки спільній любові до кіномистецтва, але одна ніч закінчується жахливим нападу з боку Біллі. Через кілька років він опиняється за ґратами за вбивство двох осіб і отримує діагноз шизофренії. Незважаючи на всі випробування, Лоренс не залишає його, а починає документувати їхній зв'язок, який стає дедалі більш інтимним. Використовуючи листування та особисті відеоархіви Біллі, вона щиро ділиться своїм життям і почуттями. Однак ця історія є не лише романтичною, а й дотепним кінематографічним дослідженням шизофренії, що розкривається через чуйний та співчутливий погляд авторки.

"Фестиваль молодого кіно" (реж. Ів-Марі Має, Франція) — це документальний фільм, що відтворює незабутні моменти з життя кінофестивалю, який проводився в місті Єр на півдні Франції з 1965 по 1983 рік. У той час цей фестиваль займав друге місце за значимістю в країні після Каннського, оскільки на ньому демонстрували лише дебютні, експериментальні та інноваційні стрічки. Організатори фестивалю сприяли відкритому обміну думками, що часто перетворювало перегляди фільмів на запальні дискусії та навіть конфлікти. У Єр з'їжджалися видатні режисери, актори та письменники. Однак з часом Фестиваль молодого кіно не витримав конкуренції з Каннами та втратив фінансову підтримку, що призвело до його зникнення. Ів-Марі Має не лише відтворив історію цього неповторного заходу, але й зафіксував атмосферу французької кіноспільноти в епоху "нової хвилі".

"Фестиваль молодого кіно"

А завершився третій день "Молодості" українською прем'єрою нового фільму іранського режисера-дисидента Мохаммада Расулофа "Насіння священного інжиру", представленого самим режисером, який очолює Міжнародне журі фестивалю.

"Насіння священного інжиру"

У "Насінні..." Расулоф знову, як і в попередньому фільмі "Зла не існує", торкається повсякденного життя прислужників режиму і того, як їхня робота впливає на їхніх близьких. Картина починається з того, що Іман, батько двох юних дочок, отримує посаду слідчого судді. В Тегерані якраз тривають протести, відповідно, Іман підписує смертні вироки як на конвеєрі, і відповідно росте його параноя з одного боку, і віддалення від дружини й дочок із другого. Расулоф майстерно показує велику драму іранського народу через драму окремої родини, яка перетворюється на поле бою в прямому сенсі.