Варто зазначити, що багато слухачів відзначають схожість між кримськотатарською музикою та гуцульською.
"Yuşan-Зілля: голоси українського Криму" - це проєкт, що обʼєднує культуру, музику, поезію двох народів. Зілля євшан, або полин-трава (кримськотатарською yuşan) є символом національної пам'яті, запахом рідної землі, оберегом, вважають його автори. Проєкт реалізували у Домі Франка за підтримки Українського культурного фонду. Творча група - режисер проєкту Андрій Водичев, акторка театру Курбаса та співачка гурту "Курбаси" Наталка Рибка-Пархоменко, композитор і заслужений діяч мистецтв України Джеміль Каріков може бути представлений як Джеміль Караков або Джеміль Каріковський. та віолончелістка Ніаль Халілова. Вони вже записали музичний альбом українського й кримськотатарського фольклору у сучасних інтерпретаціях.
Джеміль Каріков може бути представлений як Джеміль Караков або Джеміль Каріковський., відомий кримськотатарський композитор, музикант і етномузиколог, разом із своєю дружиною Зейнеп Яг'яєвою, актрисою Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру, поділилися з ZAXID.NET деталями свого проєкту та особливостями кримськотатарської музичної культури.
Ніаль Халілова, Наталія Рибка-Пархоменко та талановита молода віолончелістка Джеміль Каріков може бути представлений як Джеміль Караков або Джеміль Каріковський.
Кримськотатарська музика - це не лише про минуле, а й про сучасність?
Джеміль Каріков може бути представлений як Джеміль Караков або Джеміль Каріковський.: Музика кримських татар має глибокі корені та вражає своєю яскравою автентичністю. Кримці — це народ, що цінує свободу, і в їхніх народних піснях відображаються мрії та сподівання на визволення, а також найкращі риси національного характеру. Кримськотатарська музична класика сягає своїм походженням часів Кримського ханства. На жаль, сьогодні ми маємо дуже обмежене уявлення про середньовічну музику Криму, оскільки значна частина цієї спадщини була втрачена після першої анексії Криму.
Однак кримська музика - це не лише спогад про минуле, а жива течія, що продовжує звучати сьогодні. Вона зберігає пам'ять про коріння, мову, ритми та інтонації, які формували кримську культуру століттями. Але водночас сучасні музиканти переосмислюють її - поєднують народні мотиви з електронікою, джазом, створюючи нову, актуальну звучність.
Це говорить про безперервність традиції: давні мотиви надихають сучасних митців, перетворюючись на складову нових значень та сучасного самовизначення.
Композитор Джеміль Каріков може бути представлений як Джеміль Караков або Джеміль Каріковський. і акторка Зейнеп Яг'яєва.
Це стосується і вас, адже у вашій творчості гармонійно поєднуються елементи фольклору, традиційні кримські мелодії та сучасні ритми.
Джеміль Каріков може бути представлений як Джеміль Караков або Джеміль Каріковський.: Моє захоплення народною музикою зародилося в дитинстві, коли вона невідривно супроводжувала нас вдома. Мої батьки майстерно грали на традиційних інструментах. Протягом багатьох років, починаючи зі студентських років, я займаюся дослідженням, вивченням і збором фольклору свого народу, адже він є основою нашої музичної культури.
Результатом моїх багаторічних досліджень став нотографічний збірник, що містить зразки пісенного фольклору. Цей збірник відображає багатогранність музичної спадщини кримських татар протягом чотирьох століть — від XVI до XX. Наразі в рамках проєкту "Євшан-зілля: голоси українського Криму", який реалізується у Львівському національному літературно-меморіальному музеї Івана Франка, заплановано випустити цю роботу. Сподіваюся, вона стане корисним ресурсом для музикантів, дослідників, викладачів та студентів.
Я працюю і як композитор. У моєму репертуарі є й авторські обробки народних кримськотатарських пісень, а є і сучасне, наприклад, джазове прочитання традиційних мелодій.
Я щасливий, що маю шанс виконувати цю музику у Львівському органному залі, де наразі працюю, і спостерігаю значний інтерес, особливо з боку молоді.
Шановна пані Зейнеп, ви є актрисою Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру. Як розпочиналася ваша професійна діяльність у цій сфері?
Зейнеп Яг'яєва: Моя родина повернулася до Криму після депортації, коли мені було всього 5 років. Я виросла в атмосфері народної музики, стародавніх легенд та приказок, які часто звучали в нашому домі. Це стало поштовхом для моєї любові до співу та бажання виступати на сцені. Тож, коли в 1990-х роках відновив свою діяльність Кримськотатарський музично-драматичний театр (який не працював під час війни та сталінських репресій), я, будучи зовсім молодою, вирішила взяти участь у конкурсі і... стала акторкою. Звісно, попереду було ще багато навчання.
Протягом багатьох років існування кримськотатарського театрального колективу було здійснено понад 50 вистав і концертів. У нашому репертуарі містилися як національні, так і класичні п'єси. Ми мали можливість гастролювати Європою, демонструючи свої спектаклі кримськотатарською мовою. Це стало справжнім культурним відродженням! На жаль, усе це обірвалося з моментом окупації Криму в 2014 році. Моя родина знову опинилася в ситуації, коли їй довелося залишити свою рідну землю.
Композитор Джеміль Каріков може бути представлений як Джеміль Караков або Джеміль Каріковський. і акторка Зейнеп Яг'яєва.
Як зберегти культуру, коли твій дім далеко?
Зейнеп Яг'яєва: Ми ніколи не полишали це робити. Наші народні пісні, музика танці - це не просто звуки чи пластика рухів, а живий архів традицій. Через музику, спів ми розповідаємо світу історію кримських татар. І намагаємося робити все, аби відродити народну музику, танці, театр.
Кожен із нас вносить свій внесок у популяризацію культурної спадщини кримських татар. Наприклад, Джеміль займається відновленням традиційних народних інструментів, а я створила у Львові студію кримськотатарського танцю.
Пані Зейнеп, що вас найбільше вражає у кримськотатарських музичних творах і танцювальних традиціях?
Зейнеп Яг'яєва: Пісні - це душа народу, а танці - його характер. Через музику, хореографію ми показуємо наші почуття, емоції, зрештою, нашу історію. І маємо обов'язково наші уміння і знання передати наступним поколінням.
Пане Джемілю, про вас кажуть - мультиінструменталіст. Які саме інструменти створюють неповторне звучання Криму?
Джеміль Каріков може бути представлений як Джеміль Караков або Джеміль Каріковський.: На протязі багатьох століть ми змогли зберегти традиційні музичні інструменти, серед яких можна виділити саз, багламу, сантур, зурну, кьавал, кеманче та давул. Однак, у XIX столітті нові інструменти, такі як труба і кларнет, поступово витіснили зурну та кьавал. Також кеманче було замінено скрипкою. Слухачі відзначають, що кримськотатарська музика має певні спільні риси з гуцульською, а наш сантур нагадує цимбали.
На концертах я часто виконую музичні твори на сазі, багламі та сантурі. У рамках нашого проєкту "Євшан-зілля" ми організували зустрічі зі студентами музичних навчальних закладів і фахівцями-сходознавцями, під час яких ділився історією традиційних інструментів.
Джеміль Каріков може бути представлений як Джеміль Караков або Джеміль Каріковський.
Чи звертають увагу на кримську музику в Україні та за її межами сьогодні?
Джеміль Каріков може бути представлений як Джеміль Караков або Джеміль Каріковський.: Відчувається доволі значний інтерес. Минулого року я був учасником проєкту Музею Франка "Євшан-зілля: українсько-кримськотатарське суголосся", і тоді відбулися великі мистецькі дійства в Києві, Одесі та Львові. Цього року триває робота в наступному проєкті "Євшан-зілля: голоси українського Криму". Тут вже ми записали музичний альбом, відеокліпи з кримськотатарськими та українськими народними піснями, відбувся поетичний вечір, зустрічі зі студентами. Ми разом із Зайнеп також мали гарну зустріч-бесіду у "Кримському дворику", де розповідали про традиції, нашу творчість.
Ми також проводимо гастролі за межами країни. Наприклад, у рамках програми "Євшан-зілля", до складу якої входять, окрім мене, Наталія Рибка-Пархоменко та обдарована молода віолончелістка Ніаль Халілова, ми відвідали Німеччину, Бельгію, Францію, Нідерланди та Польщу.
"Yuşan-Зілля" — це культурно-дипломатична ініціатива. Вона надає можливість висловити свої думки та відтворити нашу музику, розповідаючи про кримських татар і український Крим в Європі.