"Кінець Spotify": артисти закликають до бойкоту стрімінгового сервісу.

Рух пропонує слухачам і артистам відмовитися від Spotify через несправедливі виплати та вплив алгоритмів.

В Окленді, штат Каліфорнія, провели серію лекцій під назвою "Смерть Spotify", спрямованих проти домінування найбільшого у світі музичного сервісу. Ініціатори прагнуть переосмислити, як створюється, розповсюджується й сприймається музика у цифрову епоху, повідомляє The Guardian.

Захід, що відбувся в бібліотеці Bathers, об'єднав інді-музикантів, діджеїв та представників незалежних лейблів, таких як KEXP, Cherub Dream Records, Dandy Boy Records, No Bias та Amor Digital. Квитки на лекції розійшлися за лічені дні, а ініціатива привернула увагу навіть слухачів з Барселони, Бангалару та інших міст світу.

Рух набирає популярності на фоні зростаючої критики Spotify. Музиканти вже давно висловлюють своє незадоволення мізерними роялті та алгоритмічною системою, що, на думку опонентів, "перетворює слухачів на пасивних споживачів". У січні музична журналістка Ліз Пеллі опублікувала шокуючу статтю під назвою Mood Machine, в якій стверджувала, що Spotify підриває музичну індустрію, сприяючи створенню безбарвної фонової музики.

Дискусія стала особливо напруженою після інвестиції співзасновника Spotify Даніеля Ека в компанію Helsing, що спеціалізується на створенні військових технологій із застосуванням штучного інтелекту. У відповідь на цей крок кілька музичних колективів, зокрема Massive Attack, King Gizzard & the Lizard Wizard, Deerhoof і Hotline TNT, вирішили прибрати свої треки з платформи Spotify.

Однією з головних ініціаторок руху стала Стефані Дукіч, яка, ознайомившись зі статтею Пеллі, вирішила розпочати дискусію про вплив стрімінгових платформ на музичний сектор. Спільно зі своєю подругою, працівницею художньої галереї Манасою Картікеян, вона заснувала ініціативу, метою якої стало "навчитися спільно відмовлятися від алгоритмів".

"Ми вирішили відверто обговорити, яким чином ми сприймаємо музику і які втрати зазнаємо, коли віддаємо перевагу алгоритмам у прийнятті рішень," -- зазначає Дукіч. Вона підкреслює, що головним девізом проєкту стало: "Ні алгоритмічному прослуховуванню, ні крадіжці роялті, ні музиці, створеній штучним інтелектом".

Критики Spotify підкреслюють, що як музиканти, так і слухачі мають спільну відповідальність за зміни: "Необхідно прийняти той факт, що ви не завжди зможете миттєво отримати доступ до всього. Це спонукає вас уважніше розглянути, кого і що ви підтримуєте".

Аналогічні бойкоти мали місце і раніше — Тейлор Свіфт, Том Йорк, Ніл Янг та Джоні Мітчелл неодноразово прибирали свої пісні з платформ у знак протесту, проте з часом поверталися. Однак, на думку професора музики Еріка Дротта з Техаського університету, сучасний рух має свої відмінності.

"Цього разу артисти менш відомі, але більш принципові. Вони вже не вірять, що Spotify справді допомагає їм знайти слухача", -- пояснює Дротт.

Фронтмен гурту Hotline TNT, Вілл Андерсон, висловив свою позицію щодо платформи Spotify, зазначивши, що їхня команда не планує повертатися туди: "Справжнім любителям музики там немає жодного сенсу залишатися. Spotify прагне, щоб ви навіть не замислювалися над тим, що саме лунає". Їхній альбом Raspberry Moon, який продавався безпосередньо через Bandcamp — платформу для купівлі музики, а також стрімився на Twitch, приніс "тисячі доларів прибутку", обійшовши Spotify.

Аналогічний метод використала співачка Керолайн Роуз. Її свіжий альбом під назвою Year of the Slug доступний виключно на вінілі та на платформі Bandcamp.

"Безглуздо вкладати душу в музику, щоб потім віддавати її безкоштовно", -- говорить співачка.

Роуз є активною учасницею Спілки музикантів та працівників суміжних професій (UMAW), яка виступає на підтримку бойкоту Spotify та ініціює законодавчі пропозиції, зокрема Закон про мінімальну оплату праці для музикантів, що був запропонований конгресвумен Рашидою Тлаїб. Крім того, UMAW взяла участь у кампанії, що закликала фестиваль South by Southwest відмовитися від фінансової підтримки виробників зброї.

"Ми прагнемо, щоб люди більше замислювались над тим, як сприймають музику. Дотримуючись лише алгоритмічно сформованих уподобань, ми насправді руйнуємо культуру в її коренях", -- зазначає Картікеян.

Вихід на ринок сервісів штучного інтелекту, таких як Suno AI, призвів до збільшення щоденного обсягу завантажень на стримінгові платформи до 20 000 згенерованих треків, що складають значну частину музичних плейлистів. Цей безперервний потік породжує віртуальних "артистів", які здобувають популярність і комерційний успіх, хоча багато з їхніх творців не вказують на штучне походження своїх творів.