Світло незважаючи на все: сім короткометражок від Wiz-Art

У львівському Палаці мистецтв 20 грудня фестиваль Wiz-Art покаже добірку з семи короткометражних фільмів з України, Бельгії, Чехії, США та інших країн. Кожен з них досліджує світло у всіх його проявах: як фізичне явище, філософську метафору, кінематографічний прийом та символ спільності.

Чеський короткометражний фільм "Камінь Долі" (ориг. Kámen Osudu) режисерки Юліє Черне, який вперше показали в програмі Berlinale Shorts на 75-му Берлінале 2025 року, - це анімаційний мюзикл, що досліджує щоденні мрії та тривоги через сюрреалістичну візуальну мову.

У центрі сюжету - камінь, який прагне свободи та нових вражень. Знайшовши затишну віллу на узбережжі, він вирішує оселитися там і зануритися в роздуми про свої страхи й бажання. Цей 11-хвилинний фільм заснований на авторській комікс-трилогії Черне та містить легкі автобіографічні нотки: камінь виступає як своєрідне альтер его режисерки, але його переживання можуть бути співзвучні будь-якій людині. Завдяки цьому, глядач швидко відчуває зв'язок із персонажем і знаходить у його історії відображення власного життя, незважаючи на численні фантастичні елементи.

Фільм вражає своєю унікальною та багатогранною візуальною мовою, що нагадує сюрреалістичні твори Девіда Лінча. Анімації коливаються від простих до майже фотореалістичних, як, наприклад, зображення коня, і разом з восьмихвилинним музичним номером створюють неповторну атмосферу. Тексти пісень написані режисеркою, а музику та вокал виконав відомий чеський поп-музикант Йогуш Матуш. Це оригінальне поєднання робить "Камінь Долі" живим, нестандартним та захоплюючим короткометражним анімаційним мюзиклом.

"Лойнс" (зображений на головному фото) - це короткометражний ігровий фільм, що триває приблизно 25 хвилин. Режисером цього твору є Доріан Джесперс, а його виробництво є спільним проектом Бельгії, Франції, Північної Македонії та Великої Британії.

Події цього фільму розгортаються в Ліверпулі дев'ятнадцятого століття, де відбувається абсурдний судовий процес, у якому на лаві підсудних опиняється мертвий чоловік — без імені, без жодних пояснень злочину, але з уже визначеною провиною. У хаотичному амфітеатрі суду, заповненому гучними вигуками натовпу, розкиданими книжками та гротескними фігурами судді і адвокатки, правосуддя перетворюється на фарс, де логіка поступається місцем масовій істерії. Фільм поєднує елементи історичного босхіанського гротеску, сюрреалізму та метафізичних мотивів, розмиваючи межі між минулим і сучасністю. Сам процес стає не лише судом над тілом, а й зловісною алегорією пам'яті, вини та неможливості досягнення справедливості.

У творі "Лойнс" акцент ставиться на атмосферу та емоційний настрій, а не на звичну сюжетну канву, що відображає авторський підхід Джесперса. Завдяки повільним кадрам, роботі з простором і звуковим оформленням, режисер досліджує теми ізоляції, очікування та внутрішніх трансформацій, спонукаючи глядачів пережити не стільки події, скільки глибокі емоції.

"Шоста варта" - це ізраїльський анімаційний короткий метр 2025 року тривалістю 6 хвилин, режисера Томeра Гадада. Фільм входив до фестивальних програм анімаційних блоків, зокрема на майданчиках на кшталт Miami Jewish Film Festival, де був представлений як міжнародна прем'єра.

Сюжет обертається навколо шести друзів, які щороку збираються біля багаття, перетворюючи цю зустріч на своєрідний ритуал пам'яті та дружби. З кожним новим багаттям спогади, пережиті травми й надії героїв нашаровуються, і анімаційна форма дозволяє візуально показати те, що зазвичай лишається в межах внутрішнього діалогу.

Гібридний короткометражний фільм від української режисерки Лілії Сивицької, що об'єднує в собі як документальні, так і художні складові.

Дія розгортається у Києві після звільнення міста, де головна героїня стикається зі своїм "альтер его" — закордонним фотографом. Разом вони вирушають в захоплюючу подорож містом, досліджуючи його історію та сучасність, і виявляють крихкі моменти кохання на фоні війни. Фільм порушує теми романтичних стосунків та пошуку смислу життя в умовах хаосу, демонструючи, як війна переплітається з особистими переживаннями та емоційними зв’язками. Це можна уявити як короткометражний спін-офф "Стрімголов", в якому знову з’являється акторка Даша Плахтій, показуючи, яким чином могла б продовжитися історія її персонажа з фільму Марини Степанської, якби вона вирішила залишитися з іноземцем.

Гібридна форма мистецтва об'єднує справжні історії з поетичними, стилізованими моментами, що дозволяє заглибитися в тему польоту як символу свободи, мрій чи внутрішнього розвитку. Завдяки візуальним образам неба, динаміки та тіл у просторі, фільм досліджує, як люди вчаться "літати", незважаючи на свої страхи, обмеження та зовнішні умови.

Короткометражна стрічка Ромена Дюмонта, виконана в стилі, що поєднує ігрове кіно з документалістикою, містить драми та портретні елементи. Фільм був створений компанією Ad Vitam Court і бере участь у міжнародних фестивалях короткометражного кіно, де його виділяє сплав художнього виразу та спостережливого підходу.

За сюжетом, під час документальних зйомок харизматичний регулювальник руху на ім'я Чеун конфліктує з місцевим інспектором, що призводить до його звільнення. Зникнення Чеуена з вулиці подається як згасання ліхтаря на вулиці Кліньянкур, а в цій "темряві" режисер змушений переосмислити власну роль у кіно, тоді як сам герой продовжує "вигадувати" власне кіно вже поза камерою.

Цей короткометражний фільм автобіографічного жанру розповідає про повсякденність Кента, чоловіка, що має зріст всього 1,2 метра. Він намагається вести звичайне життя в суспільстві, яке орієнтоване на людей середнього зросту. З креативністю та винахідливістю він долає всі штучно створені бар'єри, з гумором сприймає труднощі та завзято бореться зі своїми особистими обмеженнями.

Незважаючи на невеликий зріст, Кент має величезне серце й завжди знаходить спосіб подати будь-яку ситуацію у комедійній та позитивній формі. Фільм демонструє його спроби вести нормальне життя - працювати, спілкуватися, жартувати і радіти дрібницям - і робить це з легкістю та легким сатиричним відтінком, підкреслюючи силу характеру героя.

Анімаційний короткометражний фільм режисера Цзяхана Лі з Китаю, представлений, зокрема, у програмі Manchester Animation Festival. Фільм розповідає історію маленького птаха на кам'янистому узбережжі, який відкидає камінці вперед, поки на пляжі не з'являється тріщина. З цієї тріщини починають виринати "безліч див", що перетворює мінімалістичну історію на поетичну притчу про випадковість, допитливість і відкриття нового світу.

Птах представлений в дуже спрощеному вигляді - всього кілька ліній, тоді як його оточення поступово стає більш складним і детальним у міру розвитку короткометражного фільму. Збільшення розмірів птахів може розглядатися як символ особистісного зростання через досвід і дослідження навколишнього світу. Коли з'являються кольори, зображення набувають ще більшої привабливості, а швидкість анімації разом із плавними змінами створюють унікальний ритм руху.

Візуальна простота, що втілюється у птаху, камені та морі, створює яскравий контраст із багатогранністю асоціацій. Це дозволяє інтерпретувати "рідкісний камінь" як символ трансформацій, прихованих можливостей або непередбачуваності життєвого шляху.