Несподіванка! Актор Андрій Альохін висловився про ставлення до українського дубляжу, назвавши його "грубим" та неповажним.

Не можна сказати, що ця ідея виникла вперше, проте цього разу вона набула значного розголосу.

Ситуація стає тривожною. Адже сотні людей висловлюють свою любов до українського дубляжу, вважаючи його найкращим і найталановитішим. Але тут ми стикаємося з тим, що до нього ставляться, м'яко кажучи, несерйозно. І хто ж взагалі має сміливість так висловлюватись? Давайте розберемося в цьому питанні.

Отже, Андрій Альохін написав публікацію, пронизану почуттями, злістю та безнадією. Ось вона.

Це відповідь на пост кінотеатру "Оскар" стосовно прем'єри мультиплікаційного фільму "Ваяна 2".

Нещастя. Андрія щиро підтримали його колеги з кінематографа та глядачі, відзначаючи це лайками, репостами і коментарями, в яких висловлювали своє обурення щодо цих "анатоліїв", які вже встигли набриднути на прем'єрах фільмів.

Однак тут ваша Антоніна трохи заплуталася: чи має Андрій скарги на кінотеатр "Оскар" (на сторінку якого він пропонує йти відзначати х*ї), чи все-таки на дистриб'юторів? Адже це, по суті, різні організації. Саме дистриб'ютори займаються прокатом і прем'єрами фільмів. Ваша Антоніна, зізнатися, лише кілька разів отримувала запрошення від кінотеатрів, і ці заходи були досить специфічними, наприклад, спеціальні покази.

Чи є справедливим звинувачувати тих, хто не запросив "анатолічів", якщо це зробила компанія Kinomania Film Distribution? Ми, звісно, не пропонуємо влаштовувати їм "накидку", але просто хочемо підкреслити, що це варто врахувати. Андрій, безумовно, усвідомлює цю ситуацію, але коментатори все ж нагадують йому про це. Він не погоджується з їхньою точкою зору.

Ваша авторка частково Альохіна та його думку гаряче підтримує. Стільки ґвалту навколо того дубляжу, тим часом як актори та акторки, роботу яких так люблять, назагал практично невідомі. Хіба прославляться дубляжними пародіями, як Катерина Сергеєва. Вони не є знаменитостями, іменами яких заманюють глядачів на кіно. А заманюють, відовідно, запрошеними до дубляжу зірками телебачення чи шоубізнесу. Саме тому, напевне, Андрія і вкурвило те, що музиканта Олега Михайлюту в дописі смм-ники кінотеатру назвали "зіркою дубляжу".

Дружина Михайлюти, стилістка Ольга Навроцька, вирішила виступити на захист чоловіка в коментарях.

З іншого боку, Фагот уже озвучив безліч персонажів, тому вважати його зіркою дубляжу цілком виправдано. Якщо ми почнемо оцінювати акторів лише за їхньою освітою, це буде неправильно. Також варто врахувати ще один момент: зірка — це людина, яка відома широкій аудиторії і може залучити глядачів на виступи. Наприклад, Михайлюта озвучував відомого Джека Горобця, що свідчить про його популярність у світі дубляжу. Тож, нехай комусь це не подобається, але він безумовно є зіркою у цій галузі.

Ми в Антоніні, до речі, не вважаємо писати гнівні коменти під якоюсь дичиною неправильним. Бо, знаєте, є ті, хто проти таких дій і називають це "комсомолом". Антоніна не має таких стійких асоціацій із совком, бо критика під дописами брендів чи відомих людей - це загальносвітова практика. Інакше доведеться обізвати комсомольцями і японців, які були обурилися, що Кім Кардашьян хоче випускати білизну під назвою Kimono Intimates. Мовляв, це ображає їхній традиційний одяг.

Та усе ж, під дописом "Оскара" я побачила десятки людей, які взагалі не зрозуміли суті проблеми, бо замість трішки заглибитися як що організовується, просто налетіли з питаннями "а нафіга ви запросили?". Бо вони не запрошували. Інша справа - справді могли б згадати акторів дубляжу і поставити їхні фотки, це було б правильно. Але, на жаль, якось немає такої традиції.

Тепер давайте розглянемо цю тему з більш широкої перспективи. Андрій має рацію в тому, що існує певна аномалія в нашому так званому інституті зірок. Як ми вже неодноразово спостерігали, продюсери комерційних фільмів часто запрошують акторів, які не завжди володіють високими акторськими навичками. Проте вони мають величезну армію прихильників, які прийдуть у кінотеатр, щоб на них подивитися.

Питання щодо доцільності всього цього варто ставити практично всім учасникам ринку. Проте продюсери запевнять вас, що їхні дії обумовлені комерційними інтересами, і вони матимуть рацію. Вони мають на це право. Але як же тоді розвивати цей непростий інститут кінозірок? Як забезпечити, щоб наші актори й акторки не залишалися лише "о, цього я десь бачила"? Це питання, знову ж таки, має багатоаспектний характер.

До речі, згадана у дописі Альохіна Ксенія Мішина якраз одна з тих, хто наближається до статусу саме зірки. Її впізнають, її ім'я знають, бо Мішина займається своєю промоцією не один рік. І це велика робота, яку повинні робити інші теж. Але не всі хочуть цим займатися. Щоправда, у такому процесі, крім участі у популярних проєктах та ведення інсти, треба ще вміти адекватно реагувати на виклики, чого Ксенія робити не навчилася.

Проте, звичайно, проблема стосується не лише акторів, а й усієї індустрії. Люди, яких ми спостерігаємо на екрані, повинні дійсно бути зірками. Так само, як і ті, чиї голоси супроводжують нас під час перегляду закордонних фільмів. Якщо українці так високо цінують свій дубляж, то було б цілком природно знати і цінувати тих, хто його створює.

Цей процес має набагато більший масштаб, ніж просто публікації в соціальних мережах, хоча вони, безумовно, також відіграють важливу роль. Наприклад, мені було б цікаво побачити більше постів або відео, в яких команда дубляжу ділиться своїм досвідом перед виходом іноземних фільмів у прокат. Це не лише привертає увагу, але й робить фахівців цієї сфери більш помітними.

Що стосується прем'єрних показів, то популярні особистості з великою аудиторією запрошуються і будуть запрошуватися для участі. Це насправді питання реклами. Головне — це репутація організації, адже важливо, щоб їх присутність викликала бажання відвідати захід. Звісно, кінотеатри та дистриб'ютори також повинні зважати на необхідність регулярно публікувати матеріали з фотографіями акторів і акторок, які займаються дубляжем. Це стане важливим аспектом їхньої стратегії.

Ну і питання також до журналістів. Звісно, ЗМІ зацікавлені брати коментарі у медійних людей та ставити саме їх у свої фоторепортажі. І ніхто не має права нам вказувати що робити. Проте коли ви робите репортаж з прем'єри мультика, просто дуже логічно записати в'ю з тими, хто дублював персонажів. Це так само цікаво, як і фотка чергової блогерки у карколомній сукні. А часом - ви не повірите - і значно цікавіше.

Фото: фейсбук Андрія Альохіна