Всі фінанси Євробачення, Єрмак на відстані та Ющенко проти Рейгана. Що переглянути на YouTube?

Цього тижня багато ініціатив звертаються до історії, яка насправді не є такою вже й віддаленою.

Відкриття зимової Олімпіади в п'ятницю стало фоном для нової хвилі масованих обстрілів, які були здійснені російськими ракетами. Увечері суботи ми намагалися знайти моральну підтримку, спостерігаючи за національним відбором на Євробачення. Так і продовжуємо жити на межі краси та жаху, втішаючи себе думкою, що в світі існує більше прекрасного, ніж зла.

Напередодні національного відбору в кількох медіа з'явилися інтерв'ю з основними претендентами цьогорічного конкурсу. Слава Дьомін, приміром, поспілкувався в студії з Хаятом, а також провів пряму трансляцію з Монокейт — колишньою солісткою гурту "Го-А" Катериною Павленко. Альберт Цукренко в своєму подкасті "СучЦукрМуз" також запросив Хаята, тоді як Марічка Падалко провела бесіду з Лелекою, а Раміна мала зустріч із Джеррі Хейлом.

Загальним питанням для всіх учасників було те, що спонукало їх взяти участь у Євробаченні. Серед усіх конкурсантів лише Лелека була новачком. Відзначимо, що майбутня переможниця національного відбору справила враження. Як з'ясувалося, її менеджери з Суспільного запропонували їй подати заявку на участь, тоді як сама вона навіть не думала про цю можливість.

Замість цього, варто зазначити, що Катерина Павленко та Джеррі Хейл вже мали можливість виступити на основній сцені музичного конкурсу. Хаят, хоча й не здобув перемоги на національному відборі, але намагається повторити спробу вже вчетверте.

Здавалося б, можна було б залишити цю можливість у минулому, але ні. Хаят, Монокейт та Джеррі Хейл знову наважилися кинути виклик долі.

Найбільш буденне тлумачення запропонувала Катерина Павленко.

— Музика — це моя пристрасть у житті. Я маю шанс виступити, підготувати вражаючий номер, здобути новий досвід і знову представити себе міжнародній аудиторії, але вже під ім'ям Монокейт. Чому б не скористатися цією можливістю, адже у мене є чудова пісня, і я вмію класно виступати! Чому б не спробувати? — поділилася співачка зі Славою Дьоміним.

Хаят і Джеррі Хейл, навпаки, не обговорювали власні справи.

Для мене це найбільш усвідомлена заявка. Перші дві, ще до початку війни, були зосереджені на розвитку та популяризації музики і власної особистості. Водночас торішні та нинішні заявки повністю відображають реалії, в яких ми зараз живемо. Хочеться донести до світу, який починає втомлюватися, що ми є мембраною, що стримує всю ту агресію та ненависть, яка може безперервно обрушитися на них. Як музикант, для мене це можливість висловити своє бачення поза межами нашої країни. Це наш простір для дипломатії, -- розповів Хаят Альберту Цукренку.

Кожен веде своє життя [на Заході]. Справжній зв'язок можна встановити, звертаючись не до розуму, а до почуттів. Музика є найзручнішим і найшвидшим способом дістатися до серця, -- зазначила Джеррі Хейл у Раміни.

Назагал інтерв'ю Раміни помітно відрізнялося від усіх інших. Ведуча поспілкувалася з гостею не лише у студії, а відвідала з нею рідне місто Джеррі Хейл -- Васильків у Київській області. Співачка провела екскурсію головними локаціями свого дитинства та юності -- показала музичну школу, дім культури, кав'ярні, де співала наживо, і "Сільпо", яке надихнуло її написати перший хіт "Охрана, отмєна".

Текст виглядав динамічно і навіть без зайвого пафосу, незважаючи на великий потенціал такого роду інформації. Можливо, це стало можливим завдяки деталям з біографії Джеррі Хейл, які вона вирішила поділитися. Наприклад, вона згадала, що її батьки довгі роки продавали м'ясо та сало на місцевому ринку. Батько купував свиней живими в селах, а потім різав їх удома. Іноді співачка не могла записувати свої треки, оскільки на фоні чувся вереск тварин. Джеррі Хейл висловила велику вдячність своїм батькам за моральну та матеріальну підтримку, але на сьогодні вона стала веганкою.

Та й Раміна інколи з теплої ванни виштовхувала. Зокрема, спитала про нещодавній скандал Кажани з лейблом Джеррі Хейл та про витрати на Євробачення.

— Яка вартість моєї зйомки? Інтерв'ю з невеликим монтажем обходиться приблизно в тисячу доларів, а такі проекти, як фільм про Афганістан, можуть коштувати близько 20 тисяч доларів. Витрати на поїздку на передову — це приблизно 100 тисяч гривень. А як у тебе? Розкажи про свій маршрут? — вирішила ведуча продемонструвати гості, що обговорювати фінанси — це зовсім не страшно.

Співачка з "прямого маршруту" все ж таки обійшла питання, зазначивши, що ціни надто варіюються. Проте, коли мова зайшла про Євробачення, на якому вона виступала разом з Альоною Альоною, вона дала чітку відповідь.

— Ми витратили до 300 тисяч доларів. Звичайно, ми залучали бренди, без їхньої допомоги нам би це не вдалося, — зазначила вона.

Дивно, що Катерина Павленко, навпаки, відзначила, що не слід залучати бренди, адже всі витрати на поїздку покривав Суспільне. Вона навіть не пам'ятає, скільки це коштувало, оскільки у неї не було власних коштів.

Отже, все стає зрозумілим через порівняння в найбуквальнішому розумінні.

Подкаст Цукренка отримав 5,7 тисячі переглядів всього за два дні, тоді як Хаята у Слави Дьоміна набрав 47 тисяч переглядів за чотири дні. Експрес-інтерв'ю з Монокейт зібрало 3,3 тисячі переглядів за один день, а розмова Марічки Падалко з Лелекою досягла 31 тисячі переглядів протягом трьох днів. Лідером стала Раміна з Джеррі Хейл, яка зібрала майже 145 тисяч переглядів за добу.

Незважаючи на те, що суспільство активно слідкує за національним відбором та його учасниками, жоден з цих інтересів не зрівняється з тим, що викликав ексглава Офісу президента Андрій Єрмак. Цього тижня справжнім лідером за переглядами стало розслідування "Української правди", присвячене його долі після несподіваного звільнення в листопаді минулого року. Менш ніж за добу відео з провокаційною назвою "Хрещений батько на удальонці. Як "Українська правда" знайшла Андрія Єрмака" здобуло вражаючі 464,5 тисячі переглядів.

Ті, хто не пам'ятає, можливо, забули, що колишній керівник Офісу Президента після свого звільнення оголосив про намір вирушити на фронт, але згодом його сліди загубилися. Принаймні, в зоні бойових дій або в Територіальному центрі комплектування його так і не бачили. Пізніше з'явилася інформація про те, що Андрій Єрмак відновив своє адвокатське посвідчення, що вказує на ймовірність його повернення до юридичної практики. Однак існували й інші версії, зокрема, що колишній державний діяч міг вирішити спробувати себе в ролі магістра.

Розслідування, проведене "УП", виявило, що відставка Єрмака не є такою очевидною, як могло б здаватися. Після свого звільнення він продовжує мати значний вплив на вищих чиновників, користується державними приміщеннями, а також, як стало відомо після публікації відео, державною охороною.

На завершення розслідування трапився випадок, який у журналістських колах відомий як "журналістська удача" — ситуація, що несподівано відкриває нові можливості для розслідувачів і не підлягає жодному плануванню. Це, наприклад, може бути увімкнений мікрофон під час приватних бесід представників влади. Цього разу на сцені з'явився телевізор, який залишився в приміщенні після візиту колишнього керівника Офісу президента. Про важливість цієї миті вже згадала наша колега Антоніна, і хочу лише додати, що Єрмак має певну пристрасть до авантюрних радянських комедій про кримінальні елементи. І варто зазначити, що без якогось потойбічного втручання, здається, тут не обійшлося. Справді, треба було так розгнівати вищі сили, щоб їм довелося спуститися на землю та взятися за пульт...

"Українська правда" зазвичай не залишає приводу для смутку, але цього тижня справила особливе враження. Перед тим, як ознайомитися з розслідуванням про Єрмака, я переглянула документальний фільм журналіста "УП" Романа Кравця, присвячений третьому президентові Віктору Ющенку.

Відео було створено в рамках проєкту "УП" під назвою "Хуіз", який присвячений життєписам шести президентів України. Це тривалий проєкт, адже перша частина, що стосується Леоніда Кравчука, була опублікована ще у 2024 році, тоді як друга, присвячена Леоніду Кучмі, з’явилася в середині 2025-го. Незважаючи на це, причини таких затримок між випусками абсолютно зрозумілі.

Фільм, присвячений Ющенку, триває більше трьох годин і детально відтворює його шлях до політичної вершини, а також події його роботи на посаді президента.

"Це найскладніший проект, який я реалізував за 12 років у сфері журналістики. Понад вісім місяців плідної роботи", -- зазначив автор у коментарях під своїм відео на YouTube.

Здавалося, що важкість виконання завдання полягала не тільки в численних деталях про епоху, зібраних Романом Кравцем, але й у складності характеру центрального персонажа.

Сьогоднішній третій президент сприймається багатьма як моральний орієнтир. Він виступає гарантуючи не лише збереження історичної спадщини, а й формування проєвропейського курсу для нашої країни. Ющенко користується величезною популярністю серед молоді, ставши культовою постаттю з безмежним мемним потенціалом для міленіалів. Як же ми могли не помітити такого величного лідера? Проте ці думки починають сумніватися, щойно ви поспілкуєтеся з людьми, які безпосередньо взаємодіяли з Віктором Ющенком. Саме з такими особами ми провели бесіди для створення цього відео. Здається, що суспільство знає не стільки справжнього Ющенка, скільки його медійний імідж, — зазначає автор та ведучий на початку.

У фільмі Роман Кравець згадав не лише про досягнення третього президента, а й про провали. Наприклад, про проєкт "лікарня майбутнього" під патронатом першої леді Катерини Ющенко, на який збирали гроші всім світом і який так і не реалізували. Або про повну реабілітацію Віктора Януковича після Помаранчевої революції та зраду її гасла "бандитам -- тюрми". Нарешті, про ймовірну причетність Ющенка до передачі славнозвісного Межигір'я у приватну власність. Підозра третьому президенту за "незаконне заволодіння державним майном за попередньою змовою групою осіб, у тому числі колишнім прем'єром Віктором Януковичем" на суму 540 мільйонів гривень, що оголошена у 2019 році, досі нікуди не поділася, як виявилося.

Фільм, попри численні подробиці, прізвища, паролі та явки, переглядається на одному диханні. Це водночас і історичний відео-довідник про епоху, і політичний трилер, і -- неочікувано -- непоганий терапевтичний засіб. Бо добре показує, що сьогодні, навіть під час великої війни, -- краще, ніж учора. Адже російська агресія, зрада частини українських політиків, "стурбованість" Заходу й інша ріалполітик у середині 2000-х були надійно приховані та чинили свій руйнівний вплив під ковдрою. А зараз усе на поверхні та, відповідно, боротися з очевидним легше, ніж із привидами.

Відео Романа Кравця набрало близько 122 тисяч переглядів всього за 9 днів.

Цього тижня великий проєкт-біографію показав і канал "Історія без міфів" із ведучим Владленом Мараєвим. Він розповідав про 40-го президента США Рональда Рейгана. Зараз американського політика в Україні згадують доволі часто і добрим словом через його непримиренне ставлення до Радянського Союзу. До того ж у Рейгана день народження 6 лютого. Отже, самий час послухати про автора крилатого виразу про "імперію зла".

Проект Мараєва не виявився таким масштабним, як робота Кравця, хоча тривав стільки ж – 2,5 години. У ньому бракувало експертних коментарів та багатьох архівних відео- і фотоматеріалів. Крім того, ведучий читав свій текст з паперу, а не з суфлера. Проте, незважаючи на це, образ колишнього президента США вийшов яскравим і багатогранним.

Напевно, найменш відома і найцікавіша частина розповіді стосувалася ставлення Рональда Рейгана до України. Ще у січні 1968 року на той час губернатор Каліфорнії Рейган видав наказ про відзначення на території його штату Дня незалежності України з нагоди 50-річчя незалежності УНР.

У документі йшлося, що "45-мільйонна українська нація є найбільшою неросійською нацією в Європі, яку насильницькі включили до складу СРСР".

Згодом Рейган став першим американським президентом, який визнав Голодомор в Україні 1932 -- 33 років і створив комісію з розслідування його причин і наслідків. Результати були опубліковані у 1988 році та довели штучність Голодомору, мільйонні жертви та відповідальність режиму Сталіна за цей злочин.

Крім того, Рейган активно підтримував український рух і не раз зустрічався з членами української діаспори.

Хоча Мараєв відкрито зазначив, що Рональд Рейган виявляв інтерес до України, головним чином, з метою пошуку нових способів тиску на Радянський Союз, це не зменшує значущість його дій для нас.

За добу проєкт подивилися 31,5 тисячі разів.

На завершення, я хочу порекомендувати нове відео на каналі журналістки Дарії Гірної під назвою "Обличчя незалежності". Цей проєкт присвячений учасникам руху опору в СРСР. Дарія проводить інтерв'ю з дисидентами, покоління яких швидко зникає, і таким чином зберігає цінні свідчення про історію України в другій половині XX століття.

На цей раз Дарка Гірна зустрілася з представницею "шістдесятників" Маргаритою Довгань. Вона є вдовою відомого скульптора Бориса Довганя, близькою подругою Василя Стуса, а також знайомою Павла Тичини та Алли Дудаєвої, вдови президента Ічкерії Джохара Дудаєва. Маргарита стала свідком багатьох значущих подій тієї епохи.

Без сумніву, героїня цього випуску мала безліч історій для розповіді. Проте найбільше вразили прості, повсякденні спогади з дитинства та юності Маргарити Довгань. Вони не лише відображають масштаб ідеологічного терору в СРСР, але й демонструють, як навіть у найскладніших умовах люди знаходили способи чинити опір.

-- У нас був викладач зарубіжної літератури в університеті. Тоді більша частина зарубіжних письменників були нашими "ворогами". Коли він хотів нам щось порекомендувати, він починав смертельно критикувати когось і називати прізвища. Це означало, що треба ці прізвища записати та шукати ці книжки. Бо він таким чином давав нам зрозуміти, що треба це читати, -- розповіла Маргарити Довгань.

Важко усвідомити, що це сталося всього 60 років тому, але водночас легко уявити, що подібне може трапитися знову, якщо Росія вирішить вторгнутися сюди.

Протягом шести днів це відео отримало 17 тисяч переглядів.