Вояджер 1 знаходиться на відстані, що дорівнює одному світловому дню від нашої планети.
Космічний зонд NASA Voyager 1, який розпочав свою місію в 1977 році, досягнув нового значного досягнення. Цей компактний апарат, за розміром подібний до легкового автомобіля, став першим створеним людиною об'єктом, що перетнув межі міжзоряного простору. Протягом майже п'яти десятиліть він подорожує від Землі зі шаленим темпом 61 100 км/год. 18 листопада 2026 року, о 10:16 за всесвітнім координованим часом (UTC), зонд офіційно опиниться на відстані одного світлового дня від нашої планети, що дорівнює 25,9 мільярдам кілометрів.
Шлях, який промінь світла долає за 24 години, зайняв у Voyager 1 понад 49 років. Як зазначають у NASA, ця подія поповнює довгий перелік унікальних досягнень місії, адже Voyager 1 та його близнюк Voyager 2 залишаються єдиними апаратами, що працюють за межами геліосфери -- захисної бульбашки сонячних частинок і магнітних полів.
На честь цієї особливої події космічне агентство запрошує всіх бажаючих 17 листопада, після заходу Сонця, надіслати світловий сигнал у небо. Використовуючи спеціальний мобільний додаток або звичайний ліхтарик, ви зможете передати в космос літери "V G R" у форматі азбуки Морзе, висловлюючи свою підтримку далекому мандрівнику.
Зв'язок із зондом займатиме дві доби
As Voyager 1 nears the distance of one light-day from our planet, you have the opportunity to monitor its location, visualize the duration of its communications to Earth, and retrace its journey through the solar system. Simply use our complimentary online solar system simulator to experience it all!
Give it a go: https://t.co/IOhgYvdB3x https://t.co/q8WkWypZLB
NASA's Solar System account (@NASASolarSystem) posted on November 13, 2026.
Досягнення відстані, що дорівнює одному світловому дню, має не лише символічне, а й практичне значення для інженерів місії. Це безпосередньо впливає на швидкість обміну інформацією між Землею та зондом. Керівниця проєкту Voyager у Лабораторії реактивного пересування NASA (JPL) Сюзі Додд ілюструє це простим прикладом: якщо передати команду апарату о восьмій ранку в понеділок, відповідь надійде на Землю лише близько восьмої ранку в середу. Радіосигналам, що рухаються зі швидкістю світла, потрібно цілих доба в один бік і стільки ж на повернення. Початкове завдання Voyager 1 полягало в прольоті повз Юпітер і Сатурн, що зонд успішно завершив у 1979 та 1980 роках. Однак апарат продовжив свій політ далі. Разом із Voyager 2 вони передали детальні знімки планет-гігантів, а в останні роки займаються дослідженням характеристик міжзоряного середовища.
Послання крізь мільярд років
Попри феноменальну витривалість, запаси енергії на борту Voyager 1 поступово вичерпуються. Апарат живиться від плутонієвого джерела, потужність якого неухильно падає. Протягом останнього року фахівці NASA були змушені по черзі вимикати наукові прилади, щоб максимально подовжити життя місії. Зараз у робочому стані залишаються лише два інструменти: магнітометр та підсистема плазмових хвиль, яка фіксує слабкі електромагнітні коливання міжзоряного простору. У NASA сподіваються підтримувати зв'язок із зондом до початку 2030-х років, поки рівень енергії не впаде нижче критичного мінімуму. Проте вимкнення електроніки не означатиме завершення місії.
На борту Voyager 1 та Voyager 2 закріплені позолочені мідні диски -- так звані Золоті платівки. На них записані привітання понад 50 мовами, звуки дощу й морського прибою, музика від П'ятої симфонії Бетховена до рок-н-ролу Чака Беррі, а також карта пульсарів із координатами Землі. Крім того, платівка містить звернення тогочасного президента США Джиммі Картера, яке, ймовірно, переживе нашу цивілізацію на мільярд років уперед і слугуватиме знаком доброї волі людства для можливих позаземних цивілізацій у безмежному Всесвіті.
Раніше ми розглядали, чому прощальне фото Voyager 1 має більше значення сьогодні, ніж 36 років тому.