Як підліток, що освоює мистецтво вживання ненормативної лексики. 12 роздумів після перегляду "Голого пістолета".

У 1988 році Девід Цукер представив світові комедію "Голий пістолет", а вже у 2025-му він висловлює своє невдоволення новим перезапуском. Він стверджує, що Леслі Нільсен був унікальним і його не можливо замінити, а також підкреслює, що новий проект не відповідає належному тону, має недостатній бюджет і взагалі не те. Це нагадує типову сентенцію "все було краще раніше" та "я б зробив це інакше". Цукер став на чолі кампанії проти фільму, але його підтримка виявилася обмеженою, адже глядачі з нетерпінням чекають нових частин франшизи. Ностальгія за якісними пародіями має свою силу. Тому багато людей вирушать до кінотеатрів на новий "Голий пістолет", особливо після позитивних відгуків критиків. Фільм, без сумніву, збереться непоганою касою, але чи буде потреба у продовженнях визначиться з часом, коли хайп спаде й з'являться численні відгуки від простих глядачів. Остаточну оцінку фільму дадуть фанати оригіналу...

Деталі

На даний момент до остаточного висновку ще далеко, тому мій внесок буде досить обмеженим. Проте я готовий поділитися своїми непрофесійними враженнями від фільму. Я спеціально переглянув оригінальну трилогію за кілька днів до прем'єри, щоб мати можливість порівнювати. І я планую робити це досить часто. Також у тексті будуть спойлери, тому якщо ви не хочете їх дізнаватися, просто прокрутіть до розділу "Чи варто дивитися?".

1. Фільм намагається знайти баланс між традицією та новаторством. Один з персонажів, з'являючись у ранніх сценах перед зображенням свого батька — символом оригінальної стрічки, проголошує бажання бути подібним до нього, але при цьому додати щось своє. З цього моменту я, як глядач, не можу не порівнювати стару і нову версії. Тут не просто згадують легенду з ніжністю — заявляється намір створити щось настільки ж вражаюче, але з власним відтінком. Тому я змушений оцінювати фільм через цю призму: чи дійсно це так само вражаюче і що саме нового воно приносить? З одного боку, можу відзначити сміливість творців, адже не боятися порівнянь з класикою — це варте поваги. Але з іншого, така сміливість має бути підкріплена високою якістю продукту. На жаль, у цьому випадку її явно не вистачає.

2. У стрічці менше жартів. Я вже бачив відгуки критиків, які вважають кіно кумедним. Чи це так? Авжеж, бо жанр - комедія, головне тут - саме жарти. Якби це не було смішно, це був би претендент на найгірший фільм року. Проблема в іншому: концентрація приколів дійсно низька. Оригінал змушував посміхатися по декілька разів щохвилини, а цей фільм так не робить. І проблема не в тому, що жарти якісь не такі - просто їх відносно мало. Посміхнувся - почекав хвилину-дві - посміхнувся - знову почекав - знову посміхнувся... Це все ще доволі висока концентрація смішного за мірками комедії, але у порівнянні з оригіналом - суттєвий крок назад.

3. Зло нецікаве. "Голий пістолет" ніколи не був про топ-лиходія, але регулярно пропонував пам'ятні сцени зі злодіями. Наприклад, розмова у кабінеті та трагедія з рибою з першої стрічки. Або сцена з заручницею у третьому фільмі. Завжди злодій був залучений у хоч один топ-жарт. А тут всі найкращі моменти - без нього. До того ж, апарат, який впливає на свідомість, є, по суті, дещо видозміненою копією аналогічного з першого фільму. Те саме. І от у нас вже вторинний злодій без крутих жартів. Слабкі поганці - те, що часто переводить фільм з категорії "топ" у "норм".

4. У фільмі є кілька дійсно вдалих жартів, зокрема сцени з переодяганням у дівчинку та сніговика, а також моменти з використанням пістолетів під час фінальної битви. Однак, проблема полягає в тому, що оригінал за 15-20 хвилин пропонує більше гумору. Наприклад, сцена у в'язниці з третього фільму триває близько 15-20 хвилин і містить кілька дійсно смішних моментів, які викликають справжній сміх. Я не заперечую, що новий "Голий пістолет" має свої комедійні моменти, але, на мою думку, їхня кількість і якість поступаються оригіналу.

5. Ми даремно переживали, що новий фільм виявиться надто толерантним. Приємно відзначити, що кінематограф не боїться відтворювати старі традиції. Чи можна вважати нетолерантні жарти прийнятними? Це питання залишається відкритим, але якщо обирати між "так" і "ні", то однозначно обираю другий варіант. Однак, чи потрібні такі жарти у фільмі під назвою "Голий пістолет"? Так, адже це частина канону. Якщо ти прагнеш уникнути їх зовсім, тоді краще створити щось своє. Назва накладає певні зобов'язання. Чудово, що новий "Голий пістолет" це усвідомлює. Тому там присутні нетолерантні жарти, але в обмеженій кількості. В оригіналі їх було більше. Нова версія нагадує підлітка, який тільки починає освоювати вульгаризми. Можливо, їй потрібно більше часу. Хронометраж першого фільму не дав можливості навчитися по-справжньому. Якщо вже заявляєш про свою сміливість, то будь таким постійно, а не лише раз на 15 хвилин.

6. Тут спостерігається значне повторення оригіналу. Наприкінці жінка готується до пострілу, тримаючи пістолет у руках. Злодій вдається до використання пристрою для маніпуляції свідомістю. Основна дія розгортається на спортивній арені. Так, деякі елементи змінено, і я погоджуюсь, але... чому взагалі було повторювати? Хоча фільм 1988 року не можна вважати надто оригінальним, він являв собою своєрідну мозаїку з усіх популярних стрічок того часу – був унікальним у своїй неоригінальності, адже жоден інший фільм не вживав стільки кліше. А тут, виходить, ми маємо пародію на пародію? Повторення старої історії з новими персонажами? Добре, але якщо це так, то чому позиціонувати цю розповідь як продовження? І найголовніше: як можна зберегти всі елементи оригіналу, але при цьому втратити основне – насиченість жартами?

7. Персонажі цього твору суттєво поступаються оригінальним героям. І це стосується всіх без винятку. Про лиходія вже згадувалося раніше. Ліам не може зрівнятися з Леслі, адже його емоційність перевищує рамки франшизи. Його дівчина, хоча й більше залучена в розслідування, не створює враження, що вона "з іншого світу" на фоні головного героя. Таке ж відчуття виникає і з іншими персонажами. Хоча мені сподобалися Ліам Нісон і Памела Андерсон, вони, на жаль, не дотягують до рівня своїх попередників у цій конкретній історії. Можливо, варто було створити для них окрему сюжетну лінію, але автори цього не зробили. У 88-му році все було на висоті з усіма ключовими акторами. Тому наївно вважати, що просто скопіювання старої структури гарантує той же успіх з новими персонажами. Крім того, у героїв не вистачає хімії. Наприклад, пара Джейн та Френка виглядала значно переконливіше.

8. Трейлери виявилися надто інформативними. Це стара проблема, але щоразу вона завдає болю. "Голий пістолет" містить безліч жартів, але дійсно смішних моментів не так вже й багато. Тому варто "потурбуватися" про ці комедійні сцени, хоча б не демонструючи їх заздалегідь. Проте трейлери видають усе: і живого сніговика, і перетворення дівчинки на поліцейського, і епізод з портретами родичів. Я розумію, що саме ці елементи можуть зацікавити глядачів і спонукати їх піти в кіно, але через те, що найяскравіші моменти вже показані, багато хто може оцінити фільм нижче. Мені здається, що тут наявний конфлікт інтересів: збори важливіші за думку глядачів. Це сумно. Фільм, очевидно, переживав за свою успішність у прокаті.

10. Не варто знущатися з фільмів 80-х у 2025 році. Оригінал вже робив це, пародіюючи фільми свого часу, а новий варіант просто повторює цю ж стратегію. Хоча в ньому є кілька жартів про сучасність (так багато кави!), загальна концепція все ще зводиться до сміху над давніми стрічками. Я навіть усвідомив, що не можу зрозуміти, для кого створено цей "Голий пістолет". Старші глядачі, безумовно, віддадуть перевагу оригіналу і скажуть, що "раніше було краще". А нове покоління, яке не знайоме з класикою, не зможе оцінити численні посилання на кліше старого кіно.

11. З'явилося більше "кривляння". Обличчя персонажів переповнені емоціями. У 88-му році вони виглядали майже абсолютно спокійними в будь-якій ситуації, завжди залишаючись надзвичайно серйозними, а тепер дозволяють собі значно більше. Це було очевидно навіть за трейлером, тож єдине питання полягало в тому, чи принесе така зміна щось нове для фільму. На жаль, ні. Можливо, враження були б іншими, якби стрічка не повторювала свого попередника, але оскільки вона це робила, емоції на обличчях героїв позбавили проект тієї магії, яка була в оригіналі.

12. Трилогія минулого століття не відзначалася швидкістю розвитку подій, але цей фільм виглядає ще більш повільним у порівнянні з нею. "Голий пістолет" ніколи не славився великою кількістю критично важливих сюжетних моментів; його ритм завжди був досить помірним. Чому так? Бо дії часто переривалися жартами. І це не просто кілька жартів — їх було безліч. Головний герой переміщався з точки А в точку Б, при цьому потрапляючи в кумедні ситуації. В новому "Голому пістолеті" паузи між діями використовуються для жартів. Наприклад, сцена зі сніговиком і його історією гальмує розвиток сюжету. Це смішно? Так. Чи додає це атмосфері? Так. Але за ці три хвилини ми не просуваємося в сюжеті ні на йоту. І саме це позначається на загальному відчутті фільму. Він повільніший у порівнянні з оригіналом.

Чи варто дивитися?

Ваша насолода від фільмів-пародій з безліччю жартів залежить від того, наскільки ви їх скучили. Останнім часом такі фільми виходять нечасто, тому якщо ви прагнете побачити щось подібне, варто звернути увагу на цей проект. У ньому присутні комічні моменти та кілька дійсно вдало реалізованих жартів. Також варто зазначити, що фільм не боїться бути сміливим у своєму гуморі. Оригінал не відзначався толерантністю, і ця нова версія теж не є винятком — це збережено. "Голий пістолет" може забезпечити непогане розваги, а виконання Ліама Нісона та Памели Андерсон заслуговує на похвалу. Проте, якщо ви сподіваєтеся на рівень фільму 1988 року, то, на жаль, це не те місце. Це перезапуск, який неминуче порівнюється з оригіналом, і тому виявити його в старій трилогії просто неможливо. Вибору немає.

І він програє взагалі всі порівняння. Він жартує менше, аніж оригінал. Він робить це менш гостро, не так часто звертається до суперечливих з точки зору толерантності жартів. Гірше влучає з акторами на головні ролі. Десь губить свій шарм, дещо втрачає у темпі. І головне: він зводить з розуму оцим словом "перезапуск". Бо він ним ніби натякає, що починає все з самого початку, але одночасно продовжує оригінальну історію. Ця спроба всидіти на двох стільцях призводить до того, що "Голий пістолет" розповідає нам дуже (дуже-дуже) схожу на сюжет 40-річної давнини історію, тож виглядає дещо вторинним, але заявляє, що тут все по-новому. Я не знаю, наскільки це перезапуск. Скоріше пародія на пародію.

"Голий пістолет" протягом менш ніж 80 хвилин відчайдушно намагається зберегти своє місце в світі кіно, а глядачі можуть спостерігати за цим "в прямому ефірі". Він прагне довести, що заслуговує на життя і на продовження історії. Деякі його зусилля виявляються вдалими, а деякі — ні. Чи виходить фільму вижити в кінці кінців? Так, він непоганий і, ймовірно, навіть вартий уваги у своєму жанрі, якщо враховувати останні роки. Але це більше свідчить про кризу жанру. Оригінальний фільм не мав потреби боротися за своє місце чи щось комусь доводити. Я розумію, що первісний матеріал настільки сильний, що з ним важко конкурувати. Однак цей фільм, з незрозумілих причин, намагається зайняти цю нишу. Було б краще, якби запросили тих самих акторів і створили щось абсолютно нове.