Як штучний інтелект втілює мрії в життя та переосмислює наше сприйняття сновидінь.

Мистецтво, яке черпає натхнення з штучного інтелекту, все частіше ставить запитання: чи здатні ми ще розрізнити людську креативність від машинної? Виставка "Data Dreams: Art and AI", що проходить у Сіднейському музеї сучасного мистецтва, відкриває нові перспективи на цю тему. У ній представлені художники, які досліджують, яким чином алгоритми формують нові погляди на світ, інформує The Conversation, зазначає Kreschatic.

НавігаціяШтучний інтелект та спільна свідомість.Розмежування між людиною та технікоюЕкологічні аспекти даних та матеріальні основи технологічних процесів.Сни про час і нові обрії.Свіже сприйняття сну.

У часи, коли від цифрових систем неможливо втекти, навіть наші мрії потрапляють у глобальну мережу даних. Алгоритми, які вивчають поведінку людей, формують так звані "соціальні сни" — статистичні репрезентації колективної свідомості. Ці візуальні образи не лише ілюструють технологічний прогрес, а й розкривають, що означає бути людиною в епоху, де мрії переплітаються з кодом.

Штучний інтелект та спільна свідомість.

Мистецтвознавець Хіто Штайєрль у своєму творі "Mechanical Kurds" аналізує, як генеративні алгоритми відображують соціальні структури. У своїй роботі художниця вивчає існування курдських працівників, які займаються маркуванням даних для систем спостереження, що, в свою чергу, контролюють їхнє повсякденне життя.

Її відеоінсталяція трансформує звичайні сцени у відображення світової залежності людства від технологій. Штайєрль характеризує ці зображення як "середні образи" — вони не зображають конкретну особу, а скоріше відображають узагальнене сприйняття суспільства щодо самої себе, зазначає авторка статті.

Розмежування між людиною та технікою

Художниця Лінн Гершман Лісон у своїх відео "Logic Paralyzes the Heart" і "Cyborgian Rhapsody" досліджує, як штучний інтелект впливає на емоційний світ. Її кіборги, які одночасно є спостерігачами й творцями, живуть у реальності, де межі між людською сутністю та технологією стають невловимими.

У одному з епізодів персонаж взаємодіє зі своїм цифровим альтер его, що перетворює цю сцену на символ того, як сучасні люди спілкуються зі своїми віртуальними проекціями. Цей художній прийом акцентує увагу на тому, що в епоху штучного інтелекту навіть емоції підлягають алгоритмічному аналізу.

Екологічні аспекти даних та матеріальні основи технологічних процесів.

Художники Кейт Кроуфорд і Владaн Йолер у роботі "Anatomy of an AI System" розкривають прихований ланцюг існування розумних пристроїв -- від видобутку рідкісних металів до переробки електронних відходів. Їхня інсталяція демонструє, що технологічні досягнення мають екологічну ціну, яку людство часто ігнорує.

У цьому контексті мистецтво перетворюється на спосіб вивчення матеріальної сутності штучного інтелекту. Глядач отримує можливість спостерігати не лише за естетичними досягненнями новітніх технологій, а й за їхньою темною стороною — вичерпанням природних ресурсів та зростанням обсягу токсичних відходів, що супроводжують еволюцію цифрової цивілізації.

Сни про час і нові обрії.

У відеопроєкті "The Feral" Фаб'єн Жіро розробляє алгоритм, який матиме можливість безперервно навчатися протягом тисячоліть. Кожне нове покоління митців вноситиме свій унікальний "епохальний шар", поглиблюючи наше сприйняття історії та перспективи майбутнього. Цей експеримент перетворює штучний інтелект на хранителя колективної пам'яті людства.

Інший письменник, Крістофер Кулендран Томас, об'єднує відео, створене за допомогою генеративних технологій, пости з соціальних мереж і політичні архіви, в результаті чого виникає альтернативна версія світової історії. Алгоритм безперервно трансформує зображення, формуючи "рухливу правду", що відображає динамічний характер сучасного інформаційного простору.

Свіже сприйняття сну.

Ця виставка нагадує, що мрія -- це не лише стан свідомості, а й політичний акт. У світі, де алгоритми прагнуть оптимізувати кожну дію, саме здатність мріяти стає останнім притулком людської свободи.

Як зазначала Сюзанна Оскар, "захищати право на мрію — це не просто ностальгія, а опір тиску продуктивності". Саме мистецтво, яке з'єднує дані, алгоритми та креативність, може допомогти нам усвідомити нашу ідентичність у безмежному морі цифрових зображень.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому штучний терапевт може виявитися небезпечним для психіки користувачів.