Яків Гніздовський: американський митецтво з українськими коренями, чиї твори оздоблювали Білий дім.

Яків Гніздовський - найславетніший український художник, який досяг успіху за кордоном. Він відомий як графік, скульптор, іконописець, різьбяр по дереву (свої гравюри він спочатку вирізав на дереві, а потім робив із них відбитки - така техніка називається "дереворит" або "дереворіз"), художник зі створення гобеленів, мистецтвознавець.

Гніздовський мав унікальний дар, який дозволяв йому бачити об'єкти мистецтва в будь-яких неживих предметах і живих істотах. Його твори зберігаються у бібліотеці Конгресу США, галереях Бостона й Денвера, університетах Вашингтона та Делаверу, музеях України та Японії, приватних колекціях.

"Творчість художника, - зазначав Гніздовський, - є найскладнішою з усіх професій, проте немає нічого кращого за неї". У 2015 році, з нагоди століття митця, Тернопільська область оголосила цей рік роком видатного живописця. На його батьківщині, в Україні, про Гніздовського та його творчий шлях дізналися не так давно: міфи, які виникали в медіа про нього, поступово наповнюються реальними фактами його життя та мистецтва.

"Нехай малює!"

Яків Гніздовський з'явився на світ 27 січня 1915 року в селі Пилипче, що тоді належало до Борщівського району, а нині є частиною Чортківського району в Тернопільській області. З самого раннього віку, за словами рідних, Яків не мав інших захоплень, окрім живопису. Він міг безперервно малювати, забуваючи про все навколо. Батьки, помітивши його пристрасть до мистецтва, не змушували сина займатися домашніми справами або працювати в полі, як це було прийнято в їх селі, а лише підтримували його творчість. Коли в родині з'явився перший важкий фотоапарат, Яків почав захоплюватися фотозніманням, підходячи до кожного кадру як до створення живописної роботи. Наприклад, він провів цілий день, фотографуючи свою племінницю Марту з півнем і куркою в руках. Після закінчення сільської школи Яків продовжив навчання в гімназії в Чорткові, а згодом вступив до духовної семінарії у Львові.

В'язниця та стипендія від Шептицького

Під час студентських років Гніздовський зацікавився націоналістичними поглядами та був активним учасником підпілля ОУН. Коли у гуртожитку, де він мешкав, відбувся обшук, його затримали за зберігання пропагандистських матеріалів – на той момент йому було лише 19 років. Після кількох днів у в'язниці, завдяки незначності його правопорушення, він зміг уникнути серйозного покарання. Яків продовжив свою художню діяльність, займаючись ілюструванням книг і журналів, а також редагуючи популярне львівське видання "Арка". Його талант привернув увагу багатьох митців і політиків Галичини, серед яких був митрополит і меценат Андрій Шептицький, який оплатив його навчання у Варшавській академії мистецтв. Однак через окупацію Польщі нацистами у 1939 році, Гніздовському не вдалося завершити навчання, і він був змушений виїхати до Італії. Пізніше, переїхавши з Риму до Загреба, він продовжив навчання в Загребській академії мистецтв, але незабаром і звідти йому довелося втекти. Через чотири роки після завершення Другої світової війни, після кількох років, проведених у таборі для переселенців на півдні Німеччини, Гніздовський ухвалив рішення емігрувати до Сполучених Штатів.

Досягнення в Сполучених Штатах...

На новому етапі свого життя Яків Якович спочатку оселився в Сент-Полі, штат Міннесота, де йому вдалося швидко знайти роботу дизайнером у рекламній агенції. Саме тут він досягнув свого першого успіху: у 1950 році на графічній виставці в Міннеапольському інституті мистецтв його твори привернули увагу як глядачів, так і критиків. Його техніка, що черпала натхнення з творчості Альбрехта Дюрера та японської ксилографії, виявилася унікальною для Сполучених Штатів, завдяки чому Гніздовський швидко здобув популярність. Через чотири роки він провів свою першу персональну виставку в США, а незабаром нью-йоркська галерея Асоціації американських художників придбала 220 (!) відбитків з серії ксилографій "Сосни", що стало свідченням його художнього та фінансового успіху.

...в усьому світі

Не минуло й багато часу, як у 60-х роках минулого століття Гніздовський здобув міжнародне визнання. Його виставки спочатку відбулися у Франції, де в Парижі він не лише отримав популярність, а й закохався та одружився. Пізніше його роботи були представлені в Японії, де мистецькі шанувальники з усього світу захоплювалися його творчістю. Виставка в Токіо 1975 року справила враження навіть на сина японського імператора Хірохіто; його ентузіазм призвів до того, що всі представлені роботи були придбані однією з найбільших галерей Японії - "Йосейдо". Твори Гніздовського нині зберігаються у багатьох музеях, навчальних закладах та приватних колекціях, а дві його картини - "Зимовий пейзаж" і "Соняшник" - прикрашали Білий дім, оскільки 35-й президент США Джон Кеннеді сам вибрав їх для оформлення свого кабінету. Гніздовський також здобув популярність як автор екслібрисів і карикатур, розписав іконостас для греко-католицької церкви в Нью-Йорку та створив марки для "пластової" пошти.

Таємниче місце вічного спочинку

Яків Гніздовський пішов з життя 8 листопада 1985 року в Нью-Йорку. У 1990 році його вдова, Стефанія Гніздовська, подарувала численні його роботи українським музеям. У 2005 році урну з його прахом було перевезено зі Сполучених Штатів і перепоховано у Львові на відомому Личаківському цвинтарі. Місце його вічного спочинку має містичний підтекст: в архіві художника зберігається фотографія, на якій він сидить на могилі Івана Франка, дивлячись у напрямку до свого нинішнього поховання. У його рідному селі Пилипче функціонує музей Якова Гніздовського, заснований його племінником, також художником, Яковом (Івановичем) Гніздовським.