Якщо ви не можете дочекатися Євробачення 2025, спробуйте подивитися один фільм, що втілює в собі всю радість і абсурдність цього шоу, хоча, на жаль, він також містить і російських персонажів.
У час, коли Євробачення щорічно перетворюється на арену для кітчу, драматичних моментів та несподіваних щирих почуттів, глядачі, очікуючи шоу, можуть звернути увагу на щось інше. Фільм "Євробачення: Історія вогненної саги" на Netflix стане відмінним способом заповнити час до пісенного конкурсу 2025 року.
У ній знайдеться все: феєрія костюмів, безглузді, але прилипливі пісні, і типова добродушна наївність, якої не вистачає сучасному цинічному кінематографу. Головна ідея -- не посміятися з конкурсу, а з любов'ю обіграти його найсмішніші сторони.
Режисер Девід Добкін подарував глядачам тепленьку сатиру, яка в найкращому сенсі заміщує справжній конкурс. Хоча фільм не позбавлений недоліків, він все ж таки вражає своєю неспішною, мелодійною чарівністю, властивою самому Євробаченню.
Історія про амбіцію, яка переважає над логікою.
У центрі сюжету – дует з Ісландії: мрійливий Ларс Еріксонг (Вілл Феррелл) та скромна, обдарована Сігріт Еріксдоттір (Рейчел МакАдамс). Їм випадає можливість представити свою країну на Євробаченні, і, незважаючи на численні труднощі, вони вирушають до сцени в Единбурзі. Їхня подорож сповнена несподіванок, ельфійських легенд і внутрішніх переживань. Взаємини між персонажами розвиваються з нотами братерства, а не романтики, що надає їм особливої чарівності. Незважаючи на це, у цій незвичайній парі є щось глибоко зворушливе. Глядачі сподіваються на їхній успіх не через те, що вони найкращі, а через те, що вони справжні.
Музичне оформлення фільму вражає – хіти звучать не як пародійні варіації, а як справжні кандидати на участь у конкурсі. Головна композиція "Double Trouble" створена з таким же ентузіазмом, як і треки з реального Євробачення. А зворушлива баладна пісня "Húsavík", виконана шведською співачкою Моллі Санден (вокал для персонажа МакАдамс), стає емоційною кульмінацією історії. Ця пісня навіть здобула номінацію на "Оскар". Музика є серцем фільму, що підтримує його енергію, навіть коли сценарій відстає. І, як у справжньому Євробаченні, тут важливі не лише перемоги, а й шлях до сцени.
Гумор на межі пародії та любові
Незважаючи на всю свою комічну абсурдність, цей фільм ніколи не переходить межу знущання над своїми персонажами. Гумор Вілла Феррелла, хоч і іноді передсказуваний, зберігає свою теплоту. Хоча сюжету бракує чіткої структури, а деякі жарти виглядають затягнутими, загальна атмосфера стрічки залишається позитивною. Іронія особливо яскраво виявляється в образі Ларса — невдалого співака з великими амбіціями. Це не просто насмішка з тих, хто зазнає невдач, а скоріше історія про людей, які не здаються, навіть коли всі навколо кажуть їм, що у них немає шансів.
Російський акцент та частка драми.
Неочікуваним моментом у стрічці стає персонаж російського учасника Олександра Лемтова, якого грає Ден Стівенс. Його акцент не є насмішкою, а радше театральним прийомом, що підкреслює саму концепцію шоу. Спочатку образ Лемтова виглядає карикатурно, але з часом розкривається як складна і багатогранна особистість. Він виступає відображенням того, як у Євробаченні — так само, як і в житті — під яскравою поверхнею часто приховані інші, менш очевидні аспекти. Хоча присутність російського персонажа у 2025 році може викликати суперечки, у рамках сюжету це скоріше данина традиціям, аніж політична заява.
Найбільший успіх фільму -- у створенні простору, де глядач може втекти від реальності. У цій ідеалізованій версії Євробачення немає цинізму, лише блиск, музика і велика мрія. І хоча "Історія вогненної саги" не претендує на глибину чи гостру сатиру, вона компенсує це щирістю. Режисер Добкін зміг передати ту дитячу радість, з якою багато хто дивиться справжній конкурс. А пісня "Húsavík", з її поєднанням ісландської мови і потужної емоції, справді змушує повірити в силу музики. Іноді саме це й потрібно, щоб дочекатися справжнього шоу.
OBOZ.UA пропонує дізнатися історію про найепатажніших учасників пісенного конкурсу Євробачення.