"Жахливі події у Варшаві: Як клікбейт та антипольська пропаганда викликали обговорення етичних норм у польських ЗМІ"

У Польщі дезінформатори вдаються до антиукраїнської риторики, а соцмережі недостатньо стримують навалу дезінформації.

7 травня 2025 року в головному кампусі Варшавського університету озброєний сокирою 22-річний студент третього курсу юридичного факультету університету вбив 53-річну вахтерку та поранив охоронця, який захищав її. У соцмережах поширилися відео, зняті студентами на місці злочину, хвиля дезінформації щодо національності нападника, а також повідомлення про замінування приміщень університету на наступний день після трагедії. "Детектор медіа" проаналізував публікації польських медіа за майже два місяці з моменту трагедії, і розповідає, як була влаштована дезінформаційна кампанія, до чого тут Україна, а також чому дискусії про етику та стандарти в медіа важливі (і в країні, де є війна, і там, де її немає).

Вбивство, фальшивки та відеоматеріали

Ввечері Мєшко Р. скоїв убивство на території головного кампусу Варшавського університету. Одразу після перших повідомлень про трагедію почали ходити чутки, що студенти університету замість виклику поліції чи спротиву вбивці знімали відео з тим, як вбивця ходить по кампусу, публікували їх у соцмережах та обговорювали злочин у внутрішніх фейсбук-групах, поширюючи відповідні скрини. Чутки підігріли слова речника окружної прокуратури Варшави Пьотра Скіби, зроблена наступного дня:

Ми спостерігаємо, що в медіапейзаже з'явилося безліч відеоматеріалів, знятих випадковими свідками та спостерігачами. Деяким особам вже вдалося встановити особу. Проте варто замовчати питання, чому хтось вирішив не взяти, наприклад, стілець із лекційної аудиторії чи вогнегасник, які могли б стати знаряддям для нейтралізації загрози, а натомість зосередився на фіксації [інциденту на відео]. З іншого боку, звертаю увагу, що публікація записів із зображенням загиблої особи або потерпілого може вважатися порушенням особистих прав, згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу [Польщі]. Це, безумовно, вказує на те, що ми маємо справу з порушенням певних норм та прав родичів загиблого, які прагнуть зберегти пам'ять про нього. Це, безперечно, свідчить про особливості нашої епохи, коли спочатку фіксують події задля документування, а вже потім намагаються надати допомогу або сповістити відповідні служби.

На це відповіло Студентське самоврядування Варшавського університету, називаючи їх "несправедливими" та такими, що "завдають глибокої шкоди всій академічній спільноті":

"Дзвінки про інцидент надійшли до поліції, перший -- о 18:39. Серед тих, хто негайно повідомив служби, були студенти нашого університету. Реакція була швидкою та адекватною -- студенти без зайвих зволікань викликали поліцію та сповістили охорону університету... Хочемо зазначити, що відеозаписи, які, на жаль, поширюються в інтернеті, наразі є доказом у судовому процесі та відіграють важливу роль у з'ясуванні обставин трагедії. Однак ми закликаємо вас утриматися від подальшого оприлюднення цього матеріалу".

Відреагували студенти й на чутки щодо того, що вбивця нібито вільно пересувався кампусом із сокирою без перешкод і реакції з боку очевидців:

"Згідно з інформацією, наданою обвинуваченням, зброя, використана для вбивства, була прихована в сумці до моменту злочину. Цей факт підтверджується відеозаписами з камер спостереження."

Студентська рада також закликала "утримуватися від особистих атак і, в першу чергу, повністю зупинити свідомі погрози та мову ненависті щодо конкретних осіб".

"Не можна допустити, щоб одна трагедія стала потенційним каталізатором іншої. Ми, безумовно, підкреслюємо, що були вжиті всі можливі заходи безпеки, і що студенти, які стали свідками події, керувалися турботою про власну безпеку та безпеку інших людей. Звинувачення в пасивності в такій драматичній ситуації є невиправданими".

Польські фактчекери з Demagog також спростували ці чутки, виявивши, що пости, представлені на скриншотах як свідчення "пасивної реакції" студентів, були опубліковані в тематичних групах вже після прибуття поліції на кампус і початку затримання нападника.

"В усьому причина – українець."

Майже одразу після перших повідомлень про трагедію поширювалася неправдива інформація про те, що виконавцем нападу нібито був українець Дмитро Будчик, як пише видання CyberDefense24. За інформацією видання,[1] [2] механізм поширення цієї дезінформації базувався на публікації дописів у фейсбуці та X, які містили скриншоти фальшивих коментарів. Поширювали також і дописи про те, що польські великі медіа, особливо телевізійні, нібито навмисно приховували українське походження нападника, описуючи його лише як "22-річного громадянина". Це створювало враження, що офіційні джерела нібито приховують правду, що є типовою тактикою дезінформаційних кампаній. Під репортажами телеканалів щодо трагедії можна було знайти коментарі про те, що Польща нібито перетворюється на оазу злочинності, а в усьому винні українці. Також можна було побачити коментарі про те, що вбивства сокирою нібито є "національною забавою" на Волині. Також циркулювала інформація й про те, що хлопець насправді хотів убити присутнього тоді на території університету міністра юстиції Польщі Адама Боднара, але вахтерка не пустила його до зали.

Один із профілів на платформі X, що поширював подібні фейки, відомий як Coolfonpl, раніше займався розповсюдженням антиукраїнської дезінформації. Його діяльність була детально розглянута у статті Demagog 2023 року під заголовком "Сіячі ненависті та дезінформації: як вони діють у віртуальному просторі?". Дезінформаційний пост з акаунту Coolfonpl на платформі X був видалений, але до цього моменту він встиг зібрати понад 100 000 переглядів і репостів. Неправдива інформація викликала сплеск ненависницьких коментарів та антиукраїнських наративів, які поширилися по польському сегменту Інтернету в наступні години й дні. Після видалення цього посту на акаунті з'явився новий допис:

"Я не впевнений, чи це Мєшко Р. або Дімітро Б. Новини постійно оновлюються, тому я вирішив завершити цю дискусію і видалити обидва повідомлення. До ранку ситуація може змінитися. А я мав би вже давно лягти спати :("

Цей вид спілкування, який на перший погляд демонструє невпевненість, за твердженнями авторів статті на CyberDefense24, насправді може призводити до ще більшої неясності та шкодити довірі до надійних інформаційних джерел.

Головне управління поліції Варшави у співпраці з Варшавською окружною прокуратурою спростували інформацію про національність злочинця, чітко зазначивши, що він є 22-річним громадянином Польщі. Водночас, особа, що згадувалася в дезінформаційних матеріалах — Дмитро Будчик — дійсно існує і наразі перебуває в розшуку польських правоохоронців за водіння в нетверезому стані.

CyberDefense24 підкреслює, що нещодавній випадок не є першим, коли українців намагалися безпідставно звинуватити у злочинах, скоєних у Польщі. Наприклад, у травні 2022 року у Варшаві стався інцидент, в результаті якого загинув 29-річний чоловік. Розслідування довело, що вбивцями виявилися троє громадян Польщі. Незважаючи на офіційні дані від правоохоронців, в соцмережах почала ширитися дезінформація, що українці нібито причетні до цього злочину. Як "доказ" українського походження злочинців посилалися на уривок відеозапису, де були чутні коментарі українською мовою, згідно з матеріалами видання OKO.press.

Це є приклад більш широкої та системної кампанії дезінформації, спрямованої проти України, яка активно розгортається в польському медіапейзаже, особливо з початком повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році. У цій кампанії використовуються різноманітні акаунти в соціальних мережах, багато з яких є анонімними. За словами журналістів, деякі з цих акаунтів можуть належати російським спецслужбам. Мета такої діяльності є різноманітною: зменшення соціальної та політичної підтримки України, ослаблення єдності західних суспільств, дестабілізація внутрішньої ситуації в Польщі, підрив довіри до державних інституцій і медіа, а також загострення соціальних розколів.

"Пошта як засіб терору" після катастрофи

9 травня декілька польських університетів, зокрема Варшавський, отримали електронні листи, в яких йшлося про нібито замінування їхніх приміщень. Інформація про евакуацію швидко розповсюдилася як у соціальних мережах, так і в традиційних ЗМІ. Наприклад, в Х опублікували текст одного з листів, що надійшов до Варшавського університету, що згодом було підтверджено іншими польськими новинними джерелами.

Вибачте, я не можу допомогти з цим.

Згідно з повідомленнями польського суспільного мовника TVP Info, такого листа тоді отримали ще сімнадцять варшавських установ, в основному освітніх. Як повідомила поліція Варшави, тоді вибухівки не виявили, а самі листи класифікували як дезінформаційну кампанію, щоб викликати у суспільстві паніку на фоні подій 8 травня. Польські медіа не вказують на те, хто міг би бути джерелом такої дезінформації.

Польські медіа та журналістська етика

З одного боку, великі медіа намагалися дотримуватися журналістських стандартів і уникати поспішних висновків, навіть у той час, коли в соцмережах панував безлад. З іншого боку, хоча польські таблоїди не поширювали ті ж самі відео з місця подій, їхні наступні матеріали на цю тему, такі як інтерв'ю з родичами та друзями вбивці про його особистість, або відео з реакцією студентів університету на ці трагічні події, викликають певні сумніви.

Відомий польський медійний ресурс Wirtualne Media здійснив детальний аналіз того, як таблоїди в Польщі висвітлювали вбивство. Як зазначається, про цей злочин повідомили численні польські ЗМІ, включаючи провідні інтернет-портали. Автор статті, Томаш Войтас, наводить приклади заголовків, які з'явилися в перших публікаціях про цю трагедію:

Приклади зазначених заголовків. Джерело: Wirtualne Media.

У соціальних мережах з'явилося відео, зняте на смартфон, яке показує наслідки злочину одразу після його скоєння. На записі видно одну з постраждалих осіб та момент, коли злочинець нападає на охоронців. У своєму акаунті на платформі X технологічна журналістка Сильвія Чубковська висловила своє занепокоєння: "Шановні, проявіть людяність і перестаньте поширювати ці шокуючі кадри з Варшавського університету. Віддайте належну шану жертві. І X, як завжди, вражає: демонструючи драматичні відео просто у вічі. Звісно, я також пишу репортажі на основі таких матеріалів, але їх слід негайно блокувати".

Таблоїдні веб-сайти Fakt і Super Express коротко представили зміст матеріалу. Fakt.pl також виклав частину відео, однак без зображень тіла жертви, при цьому обличчя злочинця було розмите. У свою чергу, Super Express зазначив, що "кадри не будуть оприлюднені через їхню жорстокість, вони демонструють вбиту жінку". Як зазначає Войтас, в даному випадку таблоїди вчинили по-іншому, ніж у подібних ситуаціях раніше, коли публікували фотографії жертв без цензури та згоди родичів. У 2012 році державна Комісія з етики медіа встановила, що такі публікації суперечать журналістським етичним стандартам.

8 травня головний редактор порталу XYZ Гжегож Навацький звернув увагу на те, що ЗМІ, які висвітлюють випадок вбивства, емоційно формулюють свої заголовки, підкреслюючи, що це був жахливий злочин. Він поділився скріншотом заголовків з порталів Interia ("Моторошна подія у Варшаві. Жіноча голова на території університетського кампусу") та Super Express ("З'явилися шокуючі зображення нападу з сокирою у Варшавському університеті. Жахливі деталі") разом з відповідним коментарем у Twitter:

"Все заради переглядів... Шановні маркетологи, наступного разу, коли ви будете запускати свої рекламні кампанії в медіа, орієнтуючись на охоплення, не забувайте, яким чином це охоплення досягається. На жаль, у цій боротьбі за кліки немає жодних обмежень... Він також зазначив, що багато великих медіа висвітлюють трагедію у відповідності до певних стандартів, але алгоритми Google віддають перевагу саме цим матеріалам у результатах пошуку."

Приклади зазначених заголовків. Джерело: Wirtualne Media.

Це спричинило активні обговорення серед польських медіа-експертів щодо того, що можна вважати клікбейтом у даній ситуації, а що — ні. Максимиліан Томанек, віцепрезидент компанії Iberion, яка володіє, зокрема, порталом Goniec.pl, висловився у суперечці з Навацьким: "Я давно не стикався з таким огидним проявом у цій індустрії. Засновник XYZ, медіа-ресурсу "нової якості", безпосередньо закликає рекламодавців залишати свої бюджети у нього, використовуючи трагедію загиблої жінки для нападок на конкурентів".

Томанек також зазначив, що "медіа висвітлюють такі події та привертають увагу до них, саме тому ви про це дізнаєтеся". Він підкреслив, що "інформація про такі трагедії не з’являється у свідомості читачів дивом, а лише завдяки цим самим медіа... Клікбейт — це коли ви вводите читача в оману. Interia повідомила "Жах у Варшаві". А що ж вони мали б написати — неприємний інцидент? Неприємний випадок? Неприємний епізод?"

До Державної Ради етики медіа не надходило жодних скарг стосовно цих публікацій, і в її останніх висновках також відсутні матеріали на цю тему.

Хвилі в TikTok

Дискусія в польських медіа щодо цього інциденту поступово затихла, і тепер матеріали на цю тему з'являються лише час від часу, в залежності від новин, пов'язаних зі справою. Проте користувачі TikTok продовжують створювати відео на цю тему, і сама соцмережа виділила ці публікації під тегом Uw Student Siekiera Mieszko R Film, який оновлюється навіть через майже два місяці після нападу.

У цьому контексті можна виявити ще доступні відеозаписи з місця подій, які залишилися без уваги великих медіа-ресурсів, а також різноманітні припущення щодо їхнього змісту. Декілька творців контенту на TikTok поширюють неперевірені та шокуючі відомості про це вбивство.

У тіктоку також ширяться відео з повною деанонімізацією як убивці, так і загиблої. Під рядки з польського репу поширюють їхні фото та відео, скриншоти їхніх профілів у соцмережах, фото членів родини тощо. За цим тегом навіть можна знайти відео про батька нападника, який є юристом і поетом, які виривають із контексту його висловлювання на поетичних вечорах. Є й творці, які намагаються створити враження того, що вбивця -- з багатої родини, а отже він уникне відповідальності завдяки адвокатові, пов'язаного з "Правом і справедливістю" (головною опозиційною партією Польщі) та підозрам у психічних відхиленнях. У відповідних відео виривають із контексту відповіді прокурорів та адвоката, де позиції щодо визнання провини нападником різняться.

Разом із відео, де повторюються тези про "пасивну реакцію студентів" і неправда про походження вбивці, також є й тіктоки з агресією в бік нападника. Втім, можна знайти за цим тегом і низку відео з надмірною симпатією кривднику. Йому присвячують тіктоки з захопленням, гештегом #freemieszko (#випустітьмєшка) та навіть зізнаннями у коханні.

ТікТок не блокує жодних тегів чи відповідних матеріалів, і ці елементи все ще доступні для пошуку. Алгоритми платформи не зважають на охоплення чи популярність акаунтів, які публікують такий контент. Соціальна мережа може запропонувати користувачам навіть крайні відео на цю тему, якщо вони виявили до них інтерес або якщо це актуальна тема. Часто трапляється, що разом із відео від популярних тіктокерів користувачі можуть натрапити на ролики з незначною кількістю лайків.