Склад журі Каннського фестивалю: хто ці особистості?

Жюльєтт Бінош вважає, що кіно може змінити світ

13 травня розпочався 78-й Каннський кінофестиваль. 24 травня відбудеться церемонія вручення "Золотої пальмової гілки" та інших престижних нагород. Саме журі основного конкурсу визначатиме, хто отримає ці почесні призи. Далі ми розповімо та представимо всіх членів журі.

Голова журі - Жюльєт Бінош, акторка, Франція

Фільмографія 60-річної французької акторки Жюльєт Бінош включає близько 70 кінопроектів. Її перша значна роль була в стрічці "Побачення" режисера Андре Тешіне, яка дебютувала на Каннському фестивалі у 1985 році. "Я з'явилася на світ на Каннському кінофестивалі," -- нерідко зазначає Бінош.

Серед її найзнаковіших творів можна згадати такі фільми, як "Англійський пацієнт", "Шоколад", "Коханці з Нового мосту" та "Камілла Клодель 1915". У 2023 році вийшов фільм "Смак пристрасті", де вона виконала головну роль, а також нещодавно дебютував серіал The New Look, в якому вона перевтілилася в образ Коко Шанель.

Чотири десятиліття перетворили її на міжнародну зірку. Вона знімалась у таких видатних режисерів як Міхаель Ганеке (Австрія), Девід Кроненберг, Абель Феррара (США), Олів'є Ассаяс, Леос Каракс, Клер Дені (Франція), Амос Гітай (Ізраїль), Наомі Кавасе, Хірокадзу Коре-еда (Японія), Кшиштоф Кесьльовський (Польща), Хоу Сяо-сянь (Тайвань) тощо.

Фільм іранця Аббаса Кіаростамі "Копія вірна" приніс їй нагороду Каннського фестивалю у 2010 році. Бінош є володаркою таких нагород як ("Оскар", BAFTA, "Сезар", нагороди за найкращу жіночу роль у Берліні та Венеції тощо. У 2018 році Бінош очолювала журі Берлінського фестивалю.

Карлос Рейгадас, режисер, Мексика

Один з найвідоміших мексиканських кінематографістів сучасності. Досить довго ходили розмови, що він представить свій новий фільм, однак на фестивалі він з'явився в зовсім іншій ролі.

53-річний Рейгадас колись вирішив покинути блискучу кар'єру міжнародного юриста, щоб присвятити себе кінематографу. Під впливом екзистенціалістського мистецтва і філософії, його фільми відображають духовні мандрівки персонажів, які занурюються у власні внутрішні всесвіти. Через ці подорожі він досліджує такі глибокі теми, як любов, страждання, смерть і пошук сенсу життя.

Він працює повільно і знімає небагато фільмів, але кожен з них стає справжнім витвором мистецтва. Драма "Після мороку світло" (2012) принесла Рейгадасу нагороду за найкращу режисуру на 65-му Каннському кінофестивалі.

У його кінематографічному доробку можна знайти такі стрічки, як "Японія", "Битва на небесах", "Безмовне світло" та "Наш час".

Голлі Беррі, відома американська актриса.

Американська актриса Холлі Беррі - володарка премій "Оскар"(2002), "Золотий глобус" (2000) і "Еммі" (2000). Одна з найвисокооплачуваніших акторок у Голлівуді, Вона відома за фільмами "Люди Ікс", "Бал монстрів", "Хмарний атлас", "Ідеальний незнайомець", "Пароль Риба-меч", "Помри, але не зараз", "Жінка-кішка" та багато інших. Голлі Бері - перша афро-американка, яка отримала "Оскар" за найкращу роль.

Паял Кападія — це індійська кінорежисерка.

У 2024 році фільм "Усе, що ми уявляємо світлом" режисера Паял Кападії здобув Гран-прі на Каннському кінофестивалі, що миттєво зробило її ім'я відомим у світі кінематографа. Ця зворушлива історія дружби стала символом повернення Індії до конкурсу Канн після тридцятирічної паузи. Фільм отримав декілька номінацій на "Золотий глобус" і завоював численні нагороди, серед яких "Найкращий фільм" на Asian Film Awards у Гонконзі 2025 року. Паял Кападія, випускниця Індійського інституту кіно та телебачення, раніше зняла кілька короткометражок, зокрема "Післяобідні хмари", що була представлена на La Cinéfondation у 2017 році, а також здобула популярність завдяки документальному фільму "Вся ніч без знання".

Альба Рорвахер, італійська акторка.

Відомою італійською акторкою є Альба Рорвахер, яка з'являлася у таких фільмах, як "Аморе" режисера Луки Гуаданьїно, "Самотність простих чисел" Саверіо Костанцо, "Спляча красуня" Марко Беллоккьо та "Клятва діва" Лаури Біспурі. На Каннському кінофестивалі вона разом із сестрою, режисеркою Аліче Рорвахер, презентувала кілька робіт у конкурсній програмі, серед яких "Чудеса" (Гран-прі, 2014), "Щасливий Лазар" (приз за найкращий сценарій 2018) та "Химера" (2023). Також вона брала участь у фільмах "Казка з казок" Маттео Гарроне (2014) і "Тре піани" Нанні Моретті (2020). Альба співпрацювала з такими відомими режисерами, як Арно Деплешен, Меггі Джилленхол, Стефан Брізе, Ноа Баумбах та Ізабель Койше. Нещодавно акторка виконала роль у стрічці "Марія" Пабло Ларраїна. Її творчість була відзначена численними нагородами, включаючи Кубок Вольпі на Венеційському кінофестивалі, премію "Марк Ауреліо д'Оро" на Римському кінофестивалі, дві нагороди "Давид ді Донателло", дві "Настро д'Ардженто" та дві премії "Глобо д'Оро".

Цього року головою журі "Золотої камери" стала сестра Аліче Рорвахер.

Лейла Слімані, письменниця, Франція, Марокко

Лейла Слімані опублікувала свій перший роман "У саду людожера" у 2014 році, він був номінований на Prix de Flore 2014. Її другий роман "Солодка пісня", отримав Prix Goncourt 2016 та Grand Prix des lectrices Elle 2017. Він був екранізований у 2019 році за участю Карін Віар та Лейли Бехті. Потім вона опублікувала ще три романи: "Країна інших" (Grand Prix de l'héros Madame Figaro 2020), "Спостерігайте, як ми танцюємо" та "Я заберу вогонь". Лейла Слімані також є авторкою оповідань, есе та коміксів. Вона отримала премію Сімони де Бовуар за боротьбу за права жінок. У 2024 році вона написала сценарій до Церемонії відкриття Олімпійських ігор у співавторстві з Томасом Джоллі.

Дьєдо Хамаді — режисер з Конго.

Увійшовши в історію Каннського кінофестивалю своїм фільмом "Дорога за мільярд" (2020), проте фестиваль тоді не відбувся. Дьєдо Хамаді критикує інституції своєї країни, Республіки Конго. У 2015 році він створив власну продюсерську компанію Kiripifilms. У 2017 році він зрежисував фільм "Мама-полонена", який отримав Гран-прі на фестивалі Cinéma du Réel, а в 2019 році отримав грант від Фонду Макміллана-Стюарта в Гарвардському центрі кінознавства. Наразі він працює над серіалом "Мілімо, мандрівні душі Кіншаси", який він продюсує та режисує для Canal+, а також над своїм наступним повнометражним фільмом під назвою "Життя - це залізниця".

Хон Сансу — корейський режисер, який здобув популярність у Південній Кореї.

Хон Сансу не лише видатний режисер, але і неймовірно продуктивний. Редко який значущий фестиваль проходить без його нових робіт. Наприклад, він створив фільм "Камера Клер" ("Спеціальні покази", 2017) прямо на Каннському фестивалі.

Хон Сан Су створює низькобюджетні фільми, що зображують звичайне життя, які здобули визнання на престижних міжнародних кінофестивалях.

У його кінематографічному доробку можна знайти такі роботи, як "Потреби мандрівників", "Наступного дня", "Казка кіно", "В іншій країні", "Післязавтра", "Хо-хо-хо" та багато інших.

Джеремі Стронг – американський актор, відомий своїми видатними ролями.

Джеремі Стронг – лауреат нагороди "Еммі", "Золотий глобус" та "Тоні", а також номінант на "Оскар" і "BAFTA". Нещодавно його вражаюча гра в ролі Роя Кона у фільмі "Учень", що був представлений у конкурсній програмі Каннського кінофестивалю 2024 року, принесла йому номінації на "Оскар", "Золотий глобус" і BAFTA. Того ж року він здобув "Тоні" за найкращу чоловічу роль у п'єсі "Ворог народу". У кінематографі Джеремі з'явився у фільмах таких видатних режисерів, як Аарон Соркін у "Чиказька сімка", Адам Маккей у "Великий поріг на позначку", Джеймс Грей у "Армагеддон", Кетрін Бігелоу у "Нуль: Темрява тридцять" та Стівен Спілберг у "Лінкольн". Його виконання ролі Кендалла Роя в серіалі HBO "Спадкоємці" принесло йому "Еммі", "Золотий глобус" та нагороду "Вибір критиків". У 2025 році глядачі зможуть побачити його в біографічному фільмі Скотта Купера про Брюса Спрінгстіна під назвою "Позбав мене від небуття".