Це був 1913 рік – час стрімкого технологічного прогресу. Відкриття першого в Києві «сінематографу» стало справжньою подією, тому всі газети були переповнені бадьорими оголошеннями на кшталт такого:

”Грандиозный синематографъ Театръ ”лира“ уже открытъ. Комфортабельное помещение, усовершенствованная вентеляция, масса воздуха , богатое освещение, лучшия картины кинематографа изъ 4 отд. Подъ картины играетъ симфонический Оркестръ. Вежливая и преду­предительная прислуга, все это служитъ лучшимъ удобствомъ для уважаемыхъ Кіевлянъ”.

(газ. “ЮК”, 25.08.1913 р.)

А потім, у 1937 році, «Лірі» було присвоєно ім’я Чапаєва, і вона загубилася посеред безлічі інших. Національна спілка кінематографістів України вирішила відновити справедливість і повернути кінотеатру автентичну назву. Але всі розуміли, що зміна назви – це не новина, особливо в теперішні часи. А якщо до перейменування додати «кінотеатр, де показують тільки українське» — це вже буде більше, ніж просто новина. Це буде сенсація.

І ось 26 лютого відбулася презентація «Ліри» — першого кінотеатру в Україні, де показують лише вітчизняні стрічки. Перший кінотеатр українського фільму – і журналістам знову можна бути не менш пафосними, ніж 100 років тому! Ми даємо вам 5 причин ходити в цей кінотеатр:

  • На вас чекає комфортабельний зал на 100 осіб із украй демократичною атмосферою. Не вистачає місця? Принесіть стільчик із коридору!
  • Ціна квитків – від 10 до 25 гривень. Ви тільки подумайте: від 36 до 90 центів за квиток!
  • Тут ви побачите виключно українське кіно на будь-який смак. Хочете український блокбастер? Будь ласка. Хочете більше арт-хаусу, хардкору, класики? Жодних проблем. Нема куди повести дитину? Ведіть у «Ліру» на українську анімацію. Гризете лікті, що не встигли сходити на «Поводир» і «Плем’я»? Ось вона, «Ліра», яка вас врятує. Подивитися короткометражки про Майдан? Приходьте в четвер 5 березня.
  • Близько 50 фільмів репертуару «Ліри» було знято протягом останніх трьох років.
  • Якщо ти молодий талановитий режисер і хочеш показати свої фільми на великому екрані – повір: у «Лірі» на тебе вже зачекалися.
  • Сюди будуть регулярно приходити справжні живі режисери і проводити майстер-класи. Під час майстер-класів, звичайно ж, будуть демонструватися їхні роботи. Культурно збагачуйтеся донесхочу!
  • «Ліра» розташована за кілька хвилин пішки від Софійської площі – на Великій Житомирській 40. Історичний центр Києва, зручно добиратися, — чим не свято для культурної людини?

Відеопрезентація «Ліри»

А тепер слово тим, хто безпосередньо брав у цьому участь.

Сергій Тримбач, голова національної спілки кінематографістів України:

«Сьогодні щасливий день. Українське кіно отримає дах над головою, господарів і надійних шанувальників. Відтепер десятки наших фільмів мають системний вихід до глядача. Блискуча ідея — повернути кіно справді театральний принцип показу, створити стереоскопічний образ національного кіно. Це майданчик любові до України, до мистецтва, до пізнання самих себе»

Лариса Зубенко, Начальник відділу кінопрокату КП Київкінофільм:

«Ця ідея з’явилася до Нового року, але втілили ми її тільки зараз. Ідея виникла в нашого комунального підприємства «Київкінофільм» з ініціативи Національної спілки кінематографістів. Хоча, чесно кажучи, ідея виникла тому, що за останні три роки було знято багато фільмів, і ці фільми з’являються у прокаті і відразу зникають. А в нас кожен фільм буде демонструватися на репертуарній основі, тобто постійно»

Лариса Кадочнікова, режисер документального фільму «Автопортрет»

«Я подумала, що буде дуже мало людей. Кілька чоловік. Але коли я під’їхала, я була приємно вражена. Стільки людей! Це прекрасно»

Дмитро Томашпольський, режисер документального фільму «Автопортрет», ініціатор створення «Ліри»:

«Через 3 місяці можна буде зробити висновок. І якщо глядач дійсно дуже хоче дивитися кіно — ми повинні його знімати. Якщо глядач не буде — тоді не треба робити вигляд і розповідати патріотичні анекдоти, з приводу, що ми всі хочемо дивитись українське»

Мирослав Слабошпицький, режисер фільму «Плем’я»:

«Щодня будуть іти чотири, п’ять, шість фільмів. І кожен фільм чергуватиметься – завтра о 14-й, післязавтра — о 17-й, щоб кожна людина могла подивитися такий нескінченний фестиваль українського кіно»

В офіційному пабліці «Ліри» можна ознайомитися з репертуаром на березень, а ми в свою чергу поділимося трейлерами найцікавіших фільмів, які покажуть уже з 2 березня.

«Пригоди Котигорошка та його друзів», 2014
(2 березня, 12.30)

Українська анімація – одна з найкращих у світі. Просто ми про це не знаємо. «Ліра» заповнить цю прогалину.

«Побачення наосліп», 2013
(6 березня, 19.00)

Найращий фильм 5-го Одеського міжнародного кінофестивалю (Приз журі).

«Наша Надія», 2014
(6 березня, 19.00)

Це документальний фільм про Надію Савченко. Думаю, тут не потрібно зайвих слів.

«Люби мене», 2012
(7 березня, 17.00)

Фільм українсько-турецького виробництва, який розповідає про стосунки турка і українки, але це не те, про що ви зараз думаєте. Це фільм, із якого «Ліра» розпочала свій шлях. Журналісти ARTMISTO були на показі і радять усіма кінцівками.

Також не пропустіть кіноальманахи «Чорний зошит Майдану» і «Україно, гудбай!». До речі, це проекти молодих режисерів (на яких, повторимо, з нетерпінням чекає «Ліра»!)

І наостанок процитуємо Мирослава Слабошпицького:

«Мені здається, все це гідно якої-небудь європейської малої кінематографії, якою Україна, можливо, коли-небудь стане. Повне розмаїття: тут є хороші фільми, тут є погані фільми, тут є фільми видатні, тут є фільми кращі, є масові, є фільми елітарні. Зараз ми маємо справжній портрет кінематографа».

Добавить комментарий