16807032_1341521755919381_7442684998118839251_nВ п’ятницю ввечері, наприкінці робочого дня Адам зустрічає Єву. І їх стосунки одразу починаються з проблеми. Адже Адам (Роб Фельдман) працює охоронцем в музеї мистецтва, а Єва (Слава Красовська) прийшла до цього самого музею з балончиком фарби. Вона хоче зробити маніфест проти цензури у мистецтві, але, говорячи простіше, вона збирається малювати просто на статуї. І тут би Адаму витягти дівчисько з-за огорожі та щонайшвидше побігти на другу роботу, але він ніяковіє, і ця зустріч скоро змінить його життя.

15039627_1213421528729405_3809857207448101915_oСюжет побудований навколо заплутаного чотирикутника між героями. Окрім Адама і Єви, в ньому задіяні університетський сусід Адама — Філіп (Олександр Дідик) зі своєю нареченою Джені (Юлія Григор’єва).

Кожен з них звичайна людина зі своїми вадами та перевагами. В кожному з чотирьох можна знайти те, що поєднає глядача із персонажем, і це викликає симпатію. Нам знайомі сором’язливість та невпевненість в собі, бажання прикрити свої недоліки за ширмою нахабної поведінки. Коли ми закохуємось, то прагнемо змінюватись (та змінювати). Ми зраджували та нам зраджували, і це викликало у нас біль. За те, як глибоко показані переживання героїв потрібно завдячити режисерці та акторам. Вони ніби закохані у своїх героїв і це відчувається.

15000832_1213421522062739_8133711832204194562_oСимволічні імена головних героїв ще з афіші натякають глядачу на їх майбутнє. Тільки на відміну від біблійної тезки Єва у виставі не потребує допомоги змія, щоб спокусити сором’язливого Адама. Активна та сучасна дівчина захоплює нашу увагу з першої хвилини. Так само захоплюється нею і Адам. Він не може зрозуміти, як така красуня звернула на нього увагу, і намагається змінюватись, щоб їй догодити.

14324533_1147335292004696_5661550258733494870_oЗовнішні зміни поступово викликають і зміни зсередини. І його друзі, спочатку приємно здивовані, починають тягнути його назад. Слідом за Адамом змінюється і Єва. Зухвала та весела дівчина, що була на початку вистави, поступово стає спокійнішою та похмурішою. Ми можемо відчути, що її гнітять якісь важкі думки, але не здогадуємось які саме. 

14292304_1147335788671313_7837143849411450479_n

Ця вистава ніби схожа на ідеальну цукерку — яскрава назовні та солодка й смачна всередині. У “Гарній виставі” все в міру, тому її можна порекомендувати майже будь-кому. Вона легка та зворушлива, але не пласка та поверхнева.

Інколи нам потрібен відпочинок від складних драм, що викликають сльози та обурення.

Мистецтво повинно змінювати світ. Хоча б маленький світ однієї людини. Але чи давала вона митцю дозвіл на ці зміни? Де шукати ту межу в мистецтві, яку перетинати не можна? Наприкінці вистави Адам кричить ці питання до Єви. А от чому він був настільки обурений, ви дізнаєтесь, якщо подивитесь “Гарну виставу”.

Фото зі сторінки Tata ART project. Вистава-інсталяція за мотивами п’єси «Адам і Єва.Шейпінг» Ніла Ла Бута. Режисерка — Ната Бударіна.

Добавить комментарий