Ремарк. Сальто в труні

22 червня 1898 року в місті Оснабрюк народилася велика німецька письменниця Еріх Марія Ремарк. Вона була другою з п’яти дітей книжкового палітурника Петера Франца та домогосподарки Анни Марії. В 1904 році дівчинка вступила до церковної школи, а через рік — до католицької семінарії. У 18 років її забрали до армії, а вже наступного року Еріх Марія була направлена на Західний фронт.

Десь так, в альтернативній реальності, на провулку ТП розпочинається біографія чоловіка, у якого було три офіційних дружини, безліч жінок та імпотенція.
Більш ніж над Ремарком знущаються хіба що над Кафкою. Глобалізація, інтернет та мережі метаморфозували чувака з письменника, який мало не отримав Нобелівську премію в автора цитат для вбитих амуром підлітків. Кожного разу, коли Еріха Марію називають жінкою або коли хтось постить його цитату, не підозрюючи про контекст, Ремарк так перевертається в труні, що земля здригається не лише над Поллет Годар, котра похована поряд, землетрус охоплює усеньке Локарно. Пожалійте мужика, дайте йому спокійно відпочити. Заради Бога, читайте його книжки, а не цитати.

10 фактів з життя Ремарка:

Факт 1. Затяганий до дір
Вроджений Еріх Пауль змінив ім’я на честь матері в 1918 році, коли та померла. Якби знав шо буде, то, мабуть, і не міняв би.

Факт 2. Такий самий затяганий
Коли перші романи Ремарка зявилися на світ, гітлерівці поширили інформацію, буцімто справжнє прізвище Ремарка — Крамер (Ремарк навпаки) і він нащадок французьких євреїв. Цікаво те, що зараз про це ніхто і не згадав би, але Еріх так непокоївся про чутки, що сам постійно говорив про нацистів і прізвище, розповсюджуючи інформацію.

Факт 3. Не факт, а спостереження
Перечитуючи малочисельні інтерв’ю Ремарка та мемуари Марлен Дітріх, можна зробити висновок, що письменник переживав не лише за прізвища, а геть за все. Ремарк був надто вразливий та не вірив у власні сили. Особливо його непокоїла його популярність, бо він вважав, що письменник з нього так собі. І з кожним романом непокоївся все більше, бо жодна його книга так і змогла перевершити «На Західному фронті без змін».

Факт 4. Сором
Першими роботами Ремарка стали три романи: «Станція на горизонті», «Гем» та «Притулок мрій». Не читайте їх, спаскудите враження про Ремарка. Він сам так соромився першого роману, що скупив весь тираж.

Факт 5. Дивина та й годі
Марлен Дітріх називала Ремарка Равіком, друзі кликали його Боні. Улюблений напій Ремарка — кальвадос, письменник збирав картини імпрессіоністів та килимки.

Факт 7. Печальний
Сестра Ремарка — Елфріда Шольц була гільйотована за антигітлерівські речі. Письменник присвятив їй роман «Іскра життя».

Факт 8. Невизнання побратимами
Романи Ремарка не любив ні Стефан Цвейг, ні Томас Манн, останнього дратував рекламний галас навколо Еріха, а також його політична індеферентність.

Факт 9. Жінки 
— танцівниця Ютта
Їх шлюб протримався 4 роки. Після розлучення, вони побралися ще раз, фіктивно, щоб у Юти була можливість емігрувати до США. Ремарк щомісяця виплачував Ютті кошти та заповів чималеньку сумму.
— Марлен Дітріх
Кохав актрису безбожно, коли вона від’їздила до Штатів листи писав кожного дня, а коли запропонував побратися, Марлен відповіла, що нещодавно зробила аборт від Джеймса Стюрта.
— Поллет Годар
У Поллет до Ремарка було двоє законних чоловіків, перший бізнесмен, після розлучення з яким вона отримала страшенно велику сумму на той час — 375 тисяч франків. Другий — Чарлі Чаплін. Еріх та Поллет познайомилися у 1951 році і до самої смерті Ремарка у 1970 були разом.

Факт 10. Чорна кішка, білий кіт
Стрічка Еміра Кустуріци містить епізод, в якому жінка на ім’я Чорний обеліск витягає м’яким місцем гвіздки. Режиссер позичив цей образ у Ремарка: фрау Бекман, завдяки своїй здатності витягати сідницями залізні гвіздки середньої величини із стіни допомогала своєму другу Карлу Брилю вигравати парі, заробляючи хоч якійсь кошти в складні післявоєнні 1920-ті роки в Німеччині.

З Днем Народження, чоловіче!

Стаття присвячується Олександру Сємьонову.