100 фактів з життя 100 Нобелівських лауреатів з літератури
Коли мої друзі привезли мені подарунок з Дубліна, мені стало соромно, бо подарунок – це поезія Шеймаса Хіні в оригіналі. А я ні сном, ні духом хто це такий. А Шеймас, між іншим, лауреат Нобелівської премії з літератури 1995 року. Звісно, не всі з повагою cтавляться до цієї премії, мовляв дискредитувала себе, політично заангажована та інше. Але тре погодитися, що Нобель серед світу премій був і залишається найсоліднішою нагородою.
Все ми знати не можемо, але щось ми знати мусимо. Тому впродовж двох з половиною місяців, щопонеділка, ArtMisto публікуватиме десять фактів з життя десятьох Нобелівських лауреатів.
Факт: Батьки познайомилися в окупованому Парижі в 1942 році. Друга Світова війна лежить в основі всього доробку. Брат Руді помер у віці 10 років. Романи Модіано не раз екранізувалися. Критики одностайні, у тому, що створені Патріком образи епохи дуже реальні, але вони не розуміють, якими прийомами користується письменник.
Цитата: «Немає способу краще, ніж дивитися привидам прямо в очі, поки вони не розтануть»
Варто прочитати: Дора Брюдер
99. Еліс Манро, Канада, 2013 рік
Факт: Єдина лауреатка, що отримала Нобелівську премію за короткі оповідання; мати чотирьох доньок, однак одна померла через 15 годин після народження; працювала офіціанткою та збирачем тютюну; порівнюють з Чеховим та Стефаником.
Цитата: «Прочитавши некролог, Карла і Кларк вперше дізналися, що за п’ять років до смерті Леон Джемісон став володарем великої премії. Премії за вірші. Це ніхто не обговорював. Очевидно, людям легше було повірити в зариті скляні глечики, набиті грошима, ніж в гроші, отримані за написання віршів»
Варто прочитати: Надто багато щастя
98. Мо Янь, КНР, 2012 рік
Факт: Мо Янь — це псевдонім, у перекладі з китайської означає «мовчи». Справжнє ім’я — Гуань Моє (кит. 管谟业)
Цитата: «Оволодієш грудьми — оволодієш жінкою» — тихо плило в повітрі. «Оволодієш жінкою — оволодієш світом». І який з того висновок? — «Оволодієш грудьми — оволодієш світом».
Варто прочитати: Пишні груди, широкі сідниці
97. Томас Транстремер, Швеція, 2011 рік
Факт: За основною професією — лікар-психолог, працював у в’язниці для неповнолітніх, з інвалідами,ув’язненими і наркоманами. Професійний піаніст. Нарівні з Еммануїлем Сведенборґом, Авґустом Стріндберґом та Інґмаром Берґманом, світовою культурною громадськістю розглядається як один з тих, хто виходить за рамки вузько-національного і становить так зване обличчя шведського світосприйняття в загальному світовому контексті.
Цитата: «Усередині церкви чаші для милостині,
Вони самі відриваються від підлоги
І йдуть вздовж лав»
Варто прочитати: Збірка віршів «Траурна гондола»
96. Маріо Варгас Льоса, Перу, 2010 рік
Факт: Балотувався на посаду президента Перу; мав негаразди с Маркесом.
Цитата: «Фантазія роз’їдає життя, і слава богу»
Варто прочитати: Зелений дім
95. Герта Мюллер, Німеччина, 2009 рік
Факт: За часів Євромайдану пані Герта активно підтримувала прагнення українського народу повернутися до сім’ї європейських країн. Під час Російської окупації письменниця пікетувала російську амбасаду в Берліні
Цитата: «Намагатися виразити словами те, що у тебе на серці, все одно як втоптувати траву у землю. Але й мовчати не легше»
Варто прочитати: Жінка мешкає в горстці волосся
94. Жан-Марі Ґюстав Ле Клезіо, Франція,2008
Факт: Перші книжки написав у віці восьми років, автор історії життя і кохання Фріди Кало і Дієго.
Цитата: «Недостатньо одного бажання змінити суспільство, потрібно здійснити революцію в собі»
Варто прочитати: Небесні жителі
93. Дорріс Лессінг, Велика Британія, 2007
Факт: Найстаріший за віком лауреат у галузі літератури на момент присудження; у віці 6 років переїхала до Зімбабве; літературна кар’єра розпочалася, коли Дорріс вернулася до Лондона
Цитата: «Чоловік ніколи нічого не просить у жінки — ну, хіба що іноді він просить геть усе, але лише на той час, поки йому це потрібно»
Варто прочитати: Африканські оповідання
92. Орхан Памук, Туреччина, 2006
Факт: народився в заможній сім’ї; зараз викладає порівняльну літературу в Колумбійському університеті.
Цитата: «Я знаю, що всі люди в натовпі і в самоті, вранці і ввечері постійно думають про тих, на чиєму місці вони хотіли б бути»
Варто прочитати: Чорна книга
91. Гарольд Пінтер, Велика Британія, 2005
Факт: Дебютував із п’єсою «Кімната», у 1990 році брав участь в екранізації романа Кафки «Процес», за його сценарієм були поставлені фільми «Останній магнат» Фіцджеральда та «Коханка французького лейтенанта» Фаулза; є почесним доктором наук півтора десятків європейських університетів.
Цитата: «Або в’їжджаєш в цю п’єсу, або ні. Філософії ніякої взагалі. Філософію можна залишити на випадок поганої погоди»
Варто прочитати: Сторож
90. Ельфріде Єлінек, Австрія, 2004
Факт: Почала писати через нервовий зрив і приступи паніки.
Цитата: «Багато жінок виходять заміж або знаходять свою гибель в чомусь іншому»
Варто прочитати: Діти мертвих
89. Джон Максвелл Кутзее, Південна Африка, 2003
Факт: Захистив дисертацію з творчості Семюеля Беккета; отримав відмову у візі США через свої протести війни у В’єтнамі.
Цитата: «Біль візьмемо за істину, все інше піддамо сумніву»
Варто прочитати: Осінь в Петербурзі
88. Імре Кертес, Угорщина, 2002
Факт: Єврей, сидів у концтаборах Аушвіц та Бухенвальд, весь досвід того жаху лежить в основі його робіт. Перекладав філософські праці Ніцше та Вітгенштейна.
Цитата: «Найголовніше — не опускати руки: адже завжди як-небудь та буде, бо ніколи ще не було, щоб ніяк не було»
Варто прочитати: Кадиш по ненародженій дитині
87. Відьядхар Сураджпрасад Найпол, Велика Британія, 2001
Факт: Дідусь працював збирачем тросникового цукру, тато журналістом, Відьядхар вирішує йти шляхом тата і відправляється з острову в Тринідаді до Лондона з метою вступити до Оксфорду. Після багатьох поневірянь йому вдалося влаштуватися на ВВС. Не зміг приїхати на похорони батька, бо не було грошей на квиток.
Варто прочитати: збірка оповідань «Міґель-стріт»
86. Гао Сінцзянь, Франція, 2000 (мова — китайська)
Факт: Політичний твір «Втікачі» , який посилається на протести на площі Тяньаньмень у 1989 році, привів до заборони всіх його творів у Китаї.
Варто прочитати: Перші розвідки в мистецтво сучасної художньої літератури
85. Гюнтер Грасс, Німеччина, 1999
Факт: У 2006 році відомий німецький письменник Гюнтер Грасс приголомшив усе суспільство, оголосивши, що під час війни він служив у Ваффен-СС*. У той час, за словами Грасса, він сприймав цю організацію як космополітичні елітні війська, а в подвійних рунах в петлицях уніформи Ваффен-СС не бачив нічого поганого. Грасс заявив, що під час служби в Ваффен-СС він не здійснював військових злочинів і не зробив жодного пострілу.
*відомі бойові формування СС, що виникли на основі так званих «політичних частин» і зондеркоманд СС.
Цитата: А може, я тому і не ставив питання, бо вже не був дитиною?
Варто прочитати: Бляшаний барабан
84. Жозе Сарамаґо, Португалія, 1998
Факт: Був вимушений рано покинути школу і продовжував навчання в училищі, де опановував фах автослюсаря, оскільки це обіцяло реальні заробітки. У 1991 році побачив світ роман «Євангеліє від Ісуса». Головний сюжет роману зав’язується навколо біблійної оповіді про вбивство безвинних немовлят у Вифлеємі, а сам Ісус постає перед читачами звичайною людиною зі своїми пристрастями та вадами. Роман відразу викликав гнівну реакцію католицької церкви та португальської критики, а автору було заборонено висувати його на здобуття літературних нагород.
Цитата: Мені не потрібен гравець — прекрасна людина з чудовим характером. Ці якості я хотів би бачити у своїх дітях. Мені потрібен той, хто відправить м’яч у сітку.
Варто прочитати: Кам’яний пліт
Факт: Народився в бідній сім’ї робочого та селянки. Сім’я Фо допомагала пораненим партизанам і рятувала від концтаборів єврейських вчених, переправляючи їх до Швейцарії. Даріо був актором, режисером, автором скетчів для кабаре і вуличних театрів, керував пересувний театральною трупою; автор сценічних фарсів-арлекінад, документальних політичних драм в традиціях брехтівського театру
Варто подивитися: Містерія Буфф
Варто почитати: Випадкова смерть анархіста
82.Віслава Шимборська, Польща, 1996
Факт: Під час Другої Світової війни працювала клерком на залізниці аби уникнути вивезення до Німеччини. Через матеріальну скруту була вимушена кинути навчання у Ягеллонському університеті. Віслава підписала маніфест, котрий мав заохотити владу до прискорення виконання смертних вироків, звідки виникло звинувачення, що письменниця має кров на пері.
Цитата: «три найдивніших слова:
коли я кажу Майбутнє, то перший склад вже в минулому
коли я кажу Тиша, то я її нищу
коли я кажу Ніц, то створюю щось, що вже не належить небуттю»
Варто прочитати: Збірка віршів «Люди на мосту»
81. Шеймас Гіні, Ірландія, 1995
Факт: Був старшим серед 9 дітей у сільській родині. Поезія Хіні майже повністю сконцентрована на Ірландії, на її історії, ірландських міфах та легендах; Шеймас був доктором літератури, професором поезії, викладачем риторики. Новина про присудження Нобелівської премії у 1995 році прийшла, коли Гіні із дружиною був у Греції й ніхто, ані діти, ні репортери не могли з ним зв’язатись, щоб повідомити звістку.
Цитата: «Будь певен — мій паспорт зелений.
Ні склянки не випито нами
на честь королів»
Варто прочитати: Смерть натураліста
80. Кендзабуро Ое, Японія, 1994
Факт: У віці дев’яти років Кендзабуро майже одночасно позбувся опікаючої його бабусі і батька, який загинув на війні. В університеті захоплювався Паскалем та Камю, однак для дипломної роботи обрав Сартра. В студентські роки пише новелу «Дивакувата робота», що привертає увагу громадськості, а також стає переможцем конкурсу, після чого письменницька кар’єра Ое йде лише вгору.
Цитата: «- Хіба я зможу піти на війну? Я ще зовсім маленький і на війну не встигну. Я, напевно, спізнюся на війну, та?
— Не встигнеш на війну? Запізнишся на війну? Чому? Ні, ти не повинен спізнитися. Війна, ще одна війна, а потім знову війна. Війни не кінчаються. Ні, синку, на війну ти, напевно, не запізнишся. На війну ніхто не запізниться. Всі підуть на війну, всі стануть солдатами. Ну, йди, грай, загартовуйся. А то вдягнуть тебе в солдатську форму, а ти он який миршавий.»
Варто прочитати: Особистий досвід
Факт: Отримала ступінь магістра в Корнельському Університеті на підставі магістерської дисертації на тему самогубства в романах Фолкнера і Вірджинії Вулф. На одне із засідань молодих письменників прийшла з розповіддю про темношкіру дівчину, котра пристрасно мріяла мати очі блакитного кольору. Пізніше ця розповідь послужив основою для першого роману Моррісон «Найблакитніші очі» (1970)
Цитата: «Чоловік – це всього на всього чоловік. А от син – це вже й правда щось!»
Варто прочитати: Джаз
78. Дерек Волкотт, Сент-Люсія, 1992
Факт: Стипендіат Рокфеллерівського фонду. Стажувався в в Нью-йорку та Лондоні. Дерек із бідної сімї вчителів, рано став сиротою. Навчався на Ямайці. Викладав у Бостонському та Гарвардському університетах, а також мав театральну майстерню в Тринідаді, де почасти ставив і свої п’єси.
Цитата: «Прибери з полиць чужі портрети,
Любовні листи, відчайдушні вірші …
Сядь за стіл. Бенкетуй і святкуй.
Святкуй себе. Святкуй своє життя»
Варто прочитати: Зоряно-яблуневе царство
77. Надін Гордімер, Південна Африка, 1991
Факт: Перше оповідання вона написала у віці 9 років під враженням обшуку поліції в кімнаті темношікрої покоївки. Гордімер з часом вирішила боротися проти апартеїду своїми творами. Політично вона була близька до Африканського Національного Конгресу та Нельсона Мандели.
Варто прочитати: Домашня рушниця
76. Октавіо Пас, Мексика, 1990
Факт: Брав участь в антифашистському письменницькому конгресі в Валенсії, був на фронтах громадянської війни в Іспанії. Висвітлив для світової літератури «мексиканський характер».
Цитата: «Вони думають, що світ можна виправити, а ми знаємо — що тільки спокутувати»
Варто прочитати: Лабіринт самотності
75. Каміло Хосе Села, Іспанія, 1989
Факт: На світогляд Сели та на його письменницький шлях надзвичайно вплинули його ранні читання. Коли хлопчик хворів, він подовгу був вимушений сидіти вдома, так одного разу він прочитав знамените видання Ріванденейри «Іспанські класики» в 70 томах!
Цитата: «Ми, голі жінки, можемо говорити, що хочемо; те, що говоритися в ліжку, не рахується. Я замовкну, коли одягнуся!»
Варто прочитати: Сім’я Паскуаля Дуарте
74. Наґіб Махфуз, Єгипет, 1988
Факт: Єдиний представник арабського світу, що отримав Нобелівську премію. Якось на письменника напав фанатик з ножем і серйозно поранив його, , хоча ніяких підстав щодо того не було: Наґіб вважався досить ліберальним письменником, не викликав незадоволення з боку ісламістів.
Цитата: «Життя без совісті і честі — все одно що земля, позбавлена сили тяжіння»
Варто прочитати: Таверна чорного кота
Факт: Батько Воле був директором англійської школи. В 26 років Шоїнка ставить ряд п’єс, що приносять йому популярність. Неодноразово був заарештований за антиурядові висловлювання. Професор англійської мови університету Іфе. Письменника дуже щанують в Нігерії, але владі це не заважає забороняти його твори. Воле Шоїнка зараз 80 років.
Цитата: «Якщо не будеш тренувати мозок, голова у тебе розвалиться, твої мізки перетворяться на кашу, їх склюють пташки, як он ту гнилу папайю»
Варто прочитати: П’єса «Людина померла»
Факт: Коли Клод був геть малим, батько загинув на полях Першої світової, мати невдовзі – від раку. В 23 уже сам Сімон іде воювати проти Франко, а потім і на полях Другої світової. Потрапив в полон, втік. Брав участь у французькому русі опору.
Цитата: «Підтримка порядку є основна умова, при якому суспільство може присвятити себе будь-якій іншій діяльності, але його не можна вважати метою суспільства»
Варто прочитати: Дорога Фландрії (переклад Романа Осадчука відзначений Премією Сковороди)
71. Ярослав Сайферт, Чехословаччина, 1984
Факт: Перший чеський письменник, що отримав Нобелівську премію. З двадцяти років займався журналістською діяльністю: працював у газеті, книгарні та видавничому домі, був редактором сатиричного журналу та фундатором літературного угрупування. Досить багато писав для дітей. Два роки поспіль займав посаду голови Спілки чехословацьких письменників. Попри всі намагання радянської влади заборонити Сайферта, зробити цього їй не вдалося через величезний авторитет письменника. Одним із небагатьох перекладачів Сайферта українською був Павло Тичина.
Цитата: Мамино дзеркальце
«Входжу. І в серці знемога:
порожньо біля порога,
пусткою віє неначе.
Очі підводжу без тями —
дзеркало висить так само,
я ж за сльозами не бачу»
Варто прочитати:Моцарт у Празі
70. Еліас Канетті, США,1981 (мова — німецька)
Факт: В сім’ї Еліаса розмовляли мовою ладино (єврейсько-іспанською). Йому належить термін «акустична маска», що значить інтонаційна та ритмомелодійна звукова інструментовка мовлення, тісно пов’язана із психофізичними та психоемоційними особливостями персонажа.
Цитата: «Великі автори афоризмів читаються так, ніби всі вони добре знали один одного»
Варто прочитати: Засліплення
69. Чеслав Мілош, Польща, 1980
Факт: Самоідентифікував себе як поляка і литовця. Дебютував як поет у Вільнюсі на шпальтах університетського часопису Alma Mater Vilnensis. Протягом 20 років був професором слов’янської філології в університеті Каліфорнії (Берклі), а також став професором Гарвардського університету. Виступав проти комуністичної влади.
Цитата: Того, хто апелює до історії, перебивають нечасто. Мерці не воскреснуть, аби висунути свої заперечення.
Варто прочитати: Поневолений розум
68. Одіссеас Елітіс, Греція, 1979
Факт: Елітіс — це псевдонім поета, що насправді складений із початкових літер слів «Греція» Ελλάδα, «надія» ελπίδα, «свобода» ελευθερία і «Єлена» Ἑλένη, що вважалась уособленням краси. Справжнє імя — Одіссеас Алепуделіс. Елітіс — не лише поет, але й художник. Був знайомий із Пікассо та Матіассом.
Варто прочитати: Дерево світла і чотирнадцята краса
67. Ісаак Башевіс Зінґер, США, 1978 (мова — ідиш)
Факт: Батько Ісаака був раввином-хасидом. Народився Зінгер в селі під Варшовою, однак згодом іммігрував до США. Перекладав Гамсуна, Манна, Ремарка.
Цитата: «А поки я не став Месією, може, позичите мені п’ять злотих?»
Варто прочитати: Ілія, раб
66. Вісенте Алейксандре, Іспанія, 1977
Факт: Входив у групу молодих письменників-сюрреалістів, (до якої також належав Гарсіа Лорка), що проголосила себе послідовниками відомого іспанського поета Луїса де Гонгора-і-Арготе і називали себе «покоління 1927». Під час Громадянської війни в Іспанії його поезії «Безіменний ополченець» та «Розстріляв», написані в манері народних романсів, стають фронтовими листівками. Після перемоги франкістів творчість Вісенте була надовго заборонена.
Варто прочитати: На смерть Міґеля Ернандеса
65. Сол Беллоу, США, 1976
Факт: Таку кількость нагород, яку мав Сол Беллоу мав не кожен Нобелівський лауреат. Два роки поспіль він був удостоєний нагороди на найкращу книгу року, Беллоу був першим американецем, що отримав Французьку літературну премію, після чого він отримав Пулітцерівську премію, а потім і Нобеля. На думку літературних критиків, література США минулого століття трималась на двох стовпах: Вільям Фолкнер та Сол Беллоу.
Цитата: «Кожен інтелектуал по-своєму мудак. Ви на свої ж питання не знаєте відповіді»
Варто прочитати: Дар Гумбольта
64. Еудженіо Монтале, Італія, 1975
Факт: Мріяв стати оперним співаком. У 1938 відмовився вступити в фашистську партію і був звільнений з посади бібліотекаря. За заслуги перед італійською культурою Монтале отримав звання довічного сенатора, був почесним доктором Кембріджського та Міланського університетів.
Варто прочитати: Панцири каракатиць
63. Гаррі Мартінсон, Швеція, 1974
Факт: У 1940 році пішов добровольцем на радянсько-фінську війну 1939-1940 р., де воював проти СРСР. За 30 років Гаррі Мартінсон став лауреатом 10 премій і спеціальних стипендій. Наклав на себе руки, зарізавшись ножицями влікарні.
Варто прочитати: Аніара
62. Ейвінд Юнсон, Швеція, 1974
Факт: В 20 років письменник разом з двома-трьома друзями косив сіно й заготовляв ліс на маленькій фермі в Уппланді, де мав вільний час читати та писати. В результаті подружнього професійного співробітництва із другою дружиною з’явилися шведські переклади творів Камю, Франса, Сартра, Йонеско, а також датських, німецьких і англійських письменників. Нобелівську премію розділив із Гаррі Мартінсоном за рахунок запеклих суперечок протягом яких Нобеля хотіли віддати чи то Набокову чи то Беллоу чи то Грему Гріну.
Варто прочитати: Дні його величності
61. Патрік Вайт, Австралія, 1973
Факт: В дитинстві письменник жив у квартирі з сестрою, нянею і служницею, в той час як батьки жили в іншій квартирі. Гомосексуаліст, перший партнер – священик.
Цитата: «Я не весь з кінського лайна. Пошкребіть мене і самі побачите. Дозволяю вилами»
Варто прочитати: Дурні похорони
Факт: Був одним із небагатьох учнів, який не вступив до Гітлер’югенд, але згодом був змушений воювати, сидів у полоні у американців. Коли Солженіцина вислали із Радянського Союзу, прихисток йому дав саме Белль.
Цитата: «Людей ніщо так не бентежить, як клоун, який викликає жалість. Це все одно, як вам пиво подав би офіціант у інвалідному візку»
Варто прочитати: Очима клоуна
Факт: У віці 12 років знайомиться з відомою поетесою Габріелею Містраль (лауреат Нобелівської премії 1944 року), котра стає його літературним вчителем. Був консулом Чилі в багатьох країнах по всьому світу. Висувався від комуністичної партії на пост президента Чилі. Помер від раку простати, існує теорія, що його отруїли.
Цитата: «Так, мабуть, буде до кінця мого життя. Одна рука б’є, а інша — простягає букетик квітів, щоб я не пам’ятав зла»
Варто прочитати: Спроба безмежної людини
58. Ясунарі Кавабата, Японія, 1968
Факт: У віці двох років двох років Ясунарі лишився сиротою, а в 15 у нього вже не було жодного родича, окрім сестри, яку він бачив одного разу в житті. Незадовго до смерті Кавабата дізнався, що хворий на Паркінсона; нещодавно загинув його друг Місімо Юкіо. Помер письменник у себе вдома через отруєння чадним газом. Одна з версій — самогубство, інша — нещасний випадок внаслідок алкогольного сп’яніння, однак фактичні причини смерті досі залишаються нез’ясованими.
Цитата: «Ми не маємо права прощати або не прощати кого-небудь за смерть»
Варто прочитати: Мейдзін
57. Міґель Анхель Астуріас, Гватемала, 1967
Факт: Після військового перевороту в Гватемалі в 1954 році 12 років прожив у вигнанні. Його син Родріго Астуріас, під псевдонімом Гаспар Мулом, очолював Гватемальську національне революційне об’єднання під час громадянської війни в 80-х роках. Після мирної угоди 1996 став одним з кандидатів в президенти.
Цитата: Думки солодкі, вони просочують череп цукром
Варто прочитати: Маїсові люди
Факт: Після приходу Гітлера до влади, Неллі та її матері допомогли вибратися з Німеччини не абихто, а лауреатка Нобелівської премії 1909 року Сельма Лагерлеф та члени Швецької Королівської сім’ї.
Цитата: «Ми пошрамовані до того,
Що нам здається смертю
Коли вулиця услід кидаєнам
Недобре слово»
Варто прочитати: Збірка віршів «Зоряне затьмарення
55. Шмуель Йосеф Аґнон, Ізраіль, 1966
Факт: Народився в Австро-Угорщині, тепер територія Тернопільської області, виходець Галичини. Перший з івритомовних та їдишемовних письменників володар цієї високої відзнаки. Агнон – це взаємодія багатьох мов та культур: польська, українська, єврейська, австрійська, німецька. В своїй промові він згадує про вплив творчості Миколи Гоголя на власну; критики знаходять багато спільного між ним та Коцюбинським. Зображений на купюрі 50 шекелів.
Варто прочитати: Весільний балдахін
54. Йоргос Сеферіс, Греція,1963
Факт: Його батько був викладачем університету та найкращий перекладачем Байрона новогрецькою. Йоргос довгий час був у вигнанні; пише Сеферіс дімотікою (новогрецькою) та кафаревусою (архаїчною формою), таким чином намагається знайти правильне майбутнє для рідної мови. Роль, яку відіграв поет у відродженні новогрецьокї літератури у XX столітті, була вирішальною при прийнятті рішення Нобелівським комітетом. Із встановленням у Греції 1967 року режиму військової диктатури «чорних полковників» поет відмовився друкуватися на батьківщині.
Цитата: «Прочитані книги плутаються всередині нас. Іноді мені в голову приходить думка зробити одну-єдину книгу з усіх книг, які я прочитала: вирвати з них сторінки, порізати на дрібні шматочки, кинути їх в корзину, гарно помішати, а потім виймати один за одним і переписувати»
Варто прочитати: Бортовий журнал (I,II,III)
Факт: В основу голлівудських фільмів лягли 17 його творів, деякі з них знімалися неодноразово. В 1947 році Джон відвідав Україну, ось що він писав: «Ці українці — прекрасні приязні люди, з чудовим почуттям гумору. Я ретельно записую довгі розмови з селянами й робітниками, щоби не забути. Нам просто пощастило, що ми змогли сюди приїхати»
Цитата: У порівнянні з письменництвом скачки — солідний, надійний бізнес.
Варто прочитати: Зима тривоги нашої
52. Іво Андрич, Югославія, 1961
Факт: У 1914-му був заарештований австрійським урядом за участь у патріотичній організації «Молода Боснія». («Млада Босна» сербська революційна молодіжна організація, виступала за звільнення Боснії та Герцеговини від австрійської окупації )
Цитата: «Три речі на світі неможливо приховати: кохання, кашель та злидні»
Варто прочитати: Міст на Дрині
51. Сен-Жон Перс, Франція, 1960
Факт: Справжнє ім’я Алексіса Леже. Псевдонім «Сен-Жон Перс» складений з імен апостола Іоанна і римського поета I століття Персія. Працював дипломатом. В Парижі Леже часто бував у літературних колах Андре Жида та Поля Валері.
Цитата: «Сучасна культура схожа на величезну ассенізационную станцію, в одному із закутків якої через безглузду забаганку розмістили крихітну парфумерну лабораторію»
Варто прочитати: Хроніка
50. Сальваторе Квазімодо, Італія, 1959
Факт: Один із основоположників італійського герметизму (герметизм —модерністська течія в італійській поезії, яка спиралася на принципи «закритого», ізольованого від світу мистецтва). Він не вважався найзначнішим італійським поетом, тому повідомлення щодо присудження йому Нобелівської премії з літератури було несподіванкою. Про нього писали: «досить простий поет в порівнянні з такими майстрами, як Монтале, Еліот чи Єйтс». Відомий як критик та перекладач.
Варто прочитати: Давати і мати
49. Хуан Рамон Хіменес, Іспанія,1956
Факт: Його творчість поділяють на три періоди: в першому він тяжіє до французького символізму, в другому – до англомовних поетів, третій же – це духовний пошук та іспанські містицизм.
Варто прочитати:Платеро та я
48. Галдор Лакснесс, Ісландія, 1955
Факт: справжнє ім’я і по-батькові Гатльдоур Ґудйоунссон. Виріс на фермі. Католик, соціаліст. Дочка письменника стала кінорежисером у дусі магічного реалізму, а внук є відомим в Ісландії виконавцем хіп-хопу.
Цитата: «Якщо на світі і є злочин, то це злочин бути неосвіченим»
Варто прочитати: Ісландський подзвін
47. Франсуа Моріак, Франція, 1952
Факт: Для письменника стало справжнім шоком, як його родина ще не поховавши бабусю вже ділила лишену нею спадщину. Завдяки Моріаку Нобелівська премія з літератури була присуджена Солженіцину.
Цитата: «Коли згадуєш про той час, коли ти кохав, здається, що з тих пір більше вже нічого і не трапилося»
Варто прочитати: Іісусове життя
46. Пер Лаґерквіст, Швеція, 1951
Факт: у батьківському домі висів портрет Мартіна Лютера і було три книги: Біблія, збірник псалмів і книга проповідей. Радикальний соціаліст, значний вплив на письменника справив кубізм та Стріндберг.
Цитата: В кого бог одного разу вселив свій дух, того він не кине, в тому він залишиться жити, хоч би і прокляттям.
Варто прочитати: Кат
45. Бертран Расселл, Велика Британія, 1950
Факт: Основоположник англійського неореалізму та неопозитивізму, засновник сучасної філософії логічного аналізу. Спочатку Расселл із симпатією поставився до «соціального експерименту» в Росії, але зустрівшись із Леніним, він розчарувався. Ленін справив на нього враження зелота, повністю поглинутого революційними перетвореннями. Рассел дожив до 98 років, завжди був активним науковцем.
Цитата: «Більшість людей швидше розлучаться із життям, ніж поворушать мізками»
Варто прочитати: Мудрість Заходу
Факт: Писав вірші напрямку «південна готика» і був одним із двох найяскравіших представників цього стилю. Завдяки Шервуду Андерсену зосередждується на прозі. Після публікації і надзвичайного успіху роману «Галас і шаленство» купує собів будинок в Оксворді. Коли матеріальні справи йдуть на спад, погоджується на роботу сценариста. Співпрацює з режисером Говардом Гоуксом, з яким він добре ладнав, оскільки обидва любили випивку й полювання. Володар 2 Пулітцерівських премій.
Цитата: «Покладіть в алкоголь жука і отримаєте скарабея; покладіть в алкоголь мешканця Міссіссіпі і отримаєте джентльмена»
Варто прочитати: Галас і шаленство
Факт: Мати поетесса, вчився у Гарварді, жив зі своєю дружиною (хворіла істерією) разом із Бертранном Расселом (лауреат Нобелівської премії), внаслілок чого Рассел і дружина захопилися один одним, а Еліот був змушений поїхати до Массачусетсу. Після публікації першої збірки був названий «головним поетом авангарду», другу збірку власноруч друкувули подряжжя Вулф. Езра Паунд порадив Еліоту скоротити його головне творіння «Пустельну землю» вдвічі. У 30-ті покінчив будь-які відносини із дружиною, але вона не давала йому спокою, потім потрапила до психлікарні, де і померла. Офіційно вони так і не були розлучені.
Цитата: «Велика частина видавців — невдалі письменники, як і більша частина письменників»
Варто прочитати: Пустельна земля
Факт: Андре Жід став першим сучасником, якого надрукували в серії «Бібліотека Плеяд». Товаришував з Полем Валері. Людиною, яка спокусила Андре Жіда на перший гомосексуальний досвід, був Оскар Уальд. Це трапилося під час подорожі Алжиром.
Цитата: «Вірте тим, хто шукає істину; не довіряйте тим, хто її знайшов »
Варто прочитати: Тесей
41. Герман Гессе, 1946
Факт: На межі 60-70-х років Гессе був кумиром бунтівної молоді та найчитанішим європейським письменником у США та Японії. До того як стати письменником, Гессе був механіком та книготорговцем. Тричі був одружений, мав трьох синів.
Цитата: «Кожна людина вважає страждання, що випали на її долю, найвеличнішими»
Варто прочитати: Гра в бісер
40. Ґабріела Містраль, Чилі, 1945
Факт: Справжнє імя Лусіла Годой Алькаяга, псевдонім взяла в честь лауреата Нобелівської премії 1904 року Фредеріка Містраля. Дипломат, борець за права жінок. Літературний вчитель Пабло Неруди. Габріела Містраль була лесбіянкою, недавно було опубліковане її любовне листування з Доріс Даной.
Цитата: «Якщо трапиться так, що тебе хтось поранить, не бійся покликати мене. Поклич мене, де б ти не знаходився, навіть якщо ти на ложі ганьби. І я прийду до твоїх дверей — хай усенькі дороги покриються колючками — мене ніщо не зупинить. Я не хочу, щоб хто-небудь інший, хай то сам Господь, поправляв подушку біля твоєї голови»
Варто прочитати: Тала
39. Йоганнес Вільгельм Єнсен, Данія, 1944
Факт: Вважається найвизначнішим данським письменником 20-го століття. У Єнсена було 10 братів та сестер, четверо (включаючи Йоганнеса) стали письменниками. В юності писав детективи.
Варто прочитати: Люди Химмерланда
38. Франс Ееміль Сіланпяя, Фінляндія, 1939
Факт: народився в селянській родині в Гямеенкюре. Між його знайомих були художник Ееро Ярнефельт, композитор Ян Сібеліус, Після навчання переїхав з Гельсінкі до свого рідного села, оженився на Сігрид Саломяки, дочки фермера сусіднього села. Вони мали вісім дітей. Єдиний лауреат Нобелівської премії – представник Фінляндії.
Варто прочитати: Померла в молодості
Факт: Отримала і Пулітцерівську, і Нобілівську премії. Писала про китайських селян. Була дочкою і дружиною місіонерів. Вдочерила дівчинку.
Цитата: «Діти, яких не люблять, стають дорослими, які не можуть любити»
Варто прочитати: Сини
36. Роже Мартен дю Ґар, Франція, 1937
Факт: почав писати під впливом творчості Льва Толстого. Товаришував з Андре Жідом.
Цитата: «Без праці талант — це феєрверк: на мить засліплює, а потім нічого не залишається»
Варто прочитати: Сім’я Тібо
35. Юджин Гладстоун О’Ніл, США, 1936
Факт: Юджин О’Ніл — батько Уни О’Ніл, в 1943 році стала дружиною режисера і актора Чарльза Чапліна, і дід актриси Джеральдін Чаплін. При цьому Юджин був всього лише на півроку старше свого зятя Чарльза. Відомий своїм передсмертним висловом «Я так і знав! Я так і знав! Народився в готелі і, чорт забирай, в готелі помираю»
Цитата: «— А господь пробачить мене, Джим?
— Може бути. Він може і пробачить тобі те, що ти зробила мені. Може пробачить мені те, що я зробив тобі. Але як він собі пробачить, цього я не розумію»
Варто прочитати: Траур — доля Електри
34. Луїджі Піранделло, Італія, 1934
Факт: Батько Луїджи володів сірчаним рудником. Починав Піранделло літературну діяльність як поет, потім почав писати короткі оповідання, став визнаним майстром психологічної новели, і лише після того став драматургом, п’єси котрого ідуть по всьому світу. В Україні Піранделло дуже шанує режисер Владислав Троїцький, в створеному ним театрі «Дах» часто можна побачити спектаклі по Луїджи.
Цитата: «Кому випало щастя породити хоч один справжній живий персонаж, той може сміятися навіть над смертю»
Варто прочитати: «Новели на рік»
33. Іван Бунін, без громадянства, 1933
Факт: Бунін міг одним, двома жестами передражнити чи представити когось — зі знайомих, чим викликав захоплення оточуючих. Завдяки цим здібностям Бунін пізніше став чудовим читцем своїх творів. Особливо важливими для Буніна були знайомство і подальша дружба з Антоном Чеховим, у якого він подовгу гостює в Ялті та незабаром стає своїм у його родині. Жовтневу революцію Бунін рішуче і категорично не прийняв. Він відкидав усяку насильницьку спробу перебудувати людське суспільство, оцінивши події жовтня 1917 року як «криваве божевілля» і «повальне божевілля». Бунін був першим з російських письменників, який одержав Нобелівську премію.
Цитата: «Є, брат, жіночі душі, які вічно нудяться якоюсь сумною спрагою любові і які від цього від самого ніколи й нікого не люблять».
Варто почитати: Темні алеї
32. Джон Голсуорсі, Велика Британія, 1932
Факт: Вчився на адвоката в привілейованій школі, потім в Оксфордському університеті. Дружив з Джозефом Конрадом,саме Голсуорсі переконав Конрада публікувати свої оповіді про подорожі, ставши таким чином ініціатором його літературної кар’єри. Отримання Нобелівської премії пройшло заочно, так як Джон страждав від невимовних головних болей внаслідок пухлини мозку.
Цитата: «Шлюб без пристойної можливості його розірвання — це одна з форм рабовласництва»
Варто прочитати: Сага про Форсайтів
31. Ерік Аксель Карлфельдт, Швеція, 1931
Факт: Нобелівську премію отримав посмертно. Усі тексти Н.п дуже довгі і єдиний короткий якраз Карлфельта, дуже просто «за його поезію».
Варто прочитати: Сад Фрідоліна
Факт: Літературна критика ввжає його найбільшим сатириком своєї доби, особливо в романах, де він змальовує нищівну картину життя американців середнього класу у 20-х роках. Здоров’я Льюїса було підірвано алкоголізмом. Перший американський письменник-лауреат Нобелівської премії з літератури. Також дуже відомий своєю особливою доповіддю на врученні «Страх американців перед літературою».
Цитата: «На світі, дуже багато добрих, сердечних людей, але дуже мало таких, хто додав хоч що-небудь до наших знань»
Варто прочитати: Беббіт
29. Томас Манн, Німеччина, 1929
Факт: Перша новела одразу стала успішною, тому Томас полишає роботу і зосереджується на літературній діяльності. Значний вплив на формування Томаса Манна як письменника мав його старший брат Генріх Манн (по одній із його книг був знятий фільм за участі Марлен Дітріх). Не дивлячись за його жорстокий спротив проти нациського режиму, його книжки, на відміну від брата та сина Клауса, не потрапили до числа спалених під час гітлерівського режиму, ймовірно через ту саму Нобелівську премію.
Цитата: «Нема видовища огидніше, ніж людина, котра зневажає себе, але все ж з боягузтва і марнославства хоче бути привабливою і подобатися»
Варто прочитати: Чарівна гора
28. Сігрід Унсет, Норвегія,1928
Факт: Батько Сінгрід був відомим археологом, але він помер, коли дівчинці було 11, і вона мусила залишити школу і йти працювати. Цілих десять років своєї юності вона мусила працювати в комерційній компанії електрики, аж поки не видала свою першу збірку віршів. Є однією з наймолодших лауреатів, Нобеля отримала в 46 років. На війні вона втратила сина, а від хвороби померла дочка.
Цитата: «Душа навіть власної дитини подібна незнайомій країні з нескінченною безліччю звивистих шляхів і доріг. Кожна мати думає, ніби добре знає і розуміє своїх дітей, але настає день, коли будь-який з них скаже, що це не так»
Варто прочитати: Крістіан, дочка Лавранса
27. Анрі Бергсон, Франція, 1927
Факт: У своїй творчості Анрі згадують такі письменники як Франсуа Саган, Джек Лондон, Харукі Муракамі та Генрі Міллер. Доктор філософії — дві дисертації: «Досвід про безпосередні дані свідомості», «Ідея місця в Аристотеля» (латинською мовою).
Цитата: Тисяча фотознімків Парижа – це не Париж.
Варто прочитати: Вступ до метафізики
26. Грація Деледда, Королівство Італія, 1926
Факт: За її романом «Попіл» було знято німе кіно із Елеонорою Дузе в головній ролі.
Цитата: «Народжений художником не може померти ділком»
Варто прочитати: Чесні душі
Факт: Єдина людина, яка удостоєна одночасно і Нобелівською премії, і Оскара за сценарій «Пігмаліон». Вперше на українській сцені Шоу поставив Лесь Курбас у 1918 році, то був спектакль «Кандіда». Саме Б. Шоу разом із Ібсеном і Чеховим був «батьком» гостро соціальної, інтелектуальної драми, «драми ідей». Марксист, у 30-ті виступав за вбивство людини, якщо вона є паразитом у суспільстві. Майстерний оратор, займав активну громадянську позицію, балатувався до парламенту. Б. Шоу заперечував факт українського голоду й репресій проти української інтелігенції. За 45 років подружнього життя Шоу з дружиною жодного разу не кохалися — так домовилися ще до весілля, бо обоє вважали секс огидною справою.
Цитата: «Тепер, коли ми навчилися літати у повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди»
Варто прочитати: Пігмаліон
24. Владислав Реймонт, Польща, 1924
Факт: Якось внаслідок аварії на залізниці Реймонт був доправлений до лікарні зі зламаними ребрами (2 ребра) та у медичній карті було зазначено 12, завдяки чому отримав хороше відшкодування. Реймонт належав до кола неоромантиків «Молода Польща». Батько письменника був сільським органістом, мати – зі збіднілої шляхти, Реймонт часто згадує про це у романах.
Цитата: «— Як це вам вдалося, отче, провезти мене через кордон?
— Сказав, що везу п’яного. Офіцер поставився з повагою до такої обставини»
Варто прочитати: Селяни
23. Вільям Батлер Єйтс, Ірландія, 1923
Факт: Брат одного з найвідоміших ірландських художників Джека Єйтса, друг Езри Паунда, коханий феміністки та революціонерки Мод Гонн, вірші Єйтса цінував Оскар Уальд. Єйтс захоплювався окультизмом та боротьбою та брав активну участь в боротьбі за незалежність Ірландії.
Цитата: «Я бачив більше чоловіків, яких погубило бажання мати дружину і дітей та тримати їх у комфорті, ніж чоловіків, яких погубило пияцтво і повії»
Варто прочитати: Гвинтові сходи
22. Хасінто Бенавенте, Іспанія, 1922
Факт: Прихильник режиму Франко, нині критики схильні вважати, що Бенавенте гомосексуаліст.
Варто прочитати: Гра інтересів
21. Анатоль Франс, Франція, 1921
Факт: Твори Франса були включені в католицький «Індекс заборонених книг». Біограф, заступник директора бібліотеки Французського сенату, член Французької академії, прибічник соціалізму
Цитата: Безумством революції було бажання оселити чесноту на землі. Коли людей хочуть зробити добрими, мудрими, вільними, помірними, великодушними, то неминуче приходять до бажання перебити їх усіх.
Варто прочитати: Червона лілея
20. Кнут Гамсун, Норвегія, 1920
Факт: Прибічник нацизму, вважав Гітлера висвободитем Європи. Народився в селі, дитинство провів у ідилії з природою. З 9 років працював на дядька через скруту в сімї, родичі часто били малого Кнута. Він втік і багато подорожував Норвегією і США. Індустріалізацію вважав злом, патріархальне селянське життя – добром. Справжнє імя Кнут Педерсен.
Цитата: — Що у тебе з очима? Вони зовсім червоні. Ти плакав?
— Ні, — відповідав він, сміючись. — Я надто пильно вдивлявся в свої казки, а там дуже яскраве сонце.
Варто прочитати: Соки землі
19. Карл Шпіттелер, Швейцарія, 1919
Факт: Критики звинувачували Шпіттелера у плагіаті за поему «Прометей і Епіметея», вони угледіли запозичення з Ніцше «Так сказав Заратустра», насправді ж перше видання поеми вийшло раніше за Ніцше.
Цитата: «Нам потрібен єдиний символ, який допоможе подолати наші слабкості. І такий символ у нас, на щастя, є. Це наш швейцарський прапор»
Варто прочитати: Олімпійська весна
18. Генрік Понтоппідан, Данія, 1917
Факт: Засновник натуралізму у датській літературі. У Генріка було п’ятнадцять братів та сестер.
Цитата: «Життя подібне на війну: хто знаходиться в самій гущі бою, той найменше думає про небезпеку, найменше боїться крові»
Варто прочитати: Із хат
17. Карл Адольф Г’єллеруп, Данія, 1917
Факт: Коли Карлу було три помер його батько – лютеранский священник, його дядько віддав хлопця вчитися на теолога, незважаючи на богословський диплом з колледжу Г’єллеруп вийшов атеїстом.
Варто прочитати: Млин
16. Вернер фон Гейденстам, Швеція, 1916
Факт: Написання збірки «Карл XII та його вояки» змусило письменника здійснити подорож по слідам короля для достовірності матеріалу. Таким чином Вернер фон Гейденстам потрапив до України. Іван Франко переклав його новели «Шведи на Україні», «Чиста біла сорочка», «Гляди, отсе мої діти» і опублікував їх разом зі своєю передмовою в «Літературно-науковому віснику». Тричі було перекладено оповідання Гейденстама «Мазепа і його посол», в тому числі відомий переклад «Мазепа і його амбасадор», який виконав скандинавський історик і публіцист українського походження Богдан Кентржинський.
Цитата: «Бути щасливим — означає мати привід любити самого себе»
Варто прочитати: Дерево Фолькунгів
15. Ромен Роллан, Франція, 1915
Факт: Захистив диссертацію на тему «Походження сучасного оперного театру. Історія опери в Європі до Люллі і Скарлатті », став профессором музики, викладав в Сорбонні. Спілкувався з Львом Толстим та Максимом Горьким. Писав листи Сталіну, аби вступитися за репресованих, але не отримав відповіді.
Цитата: Мистецтво заслуговує пошани і любові лише в тому випадку, якщо воно справді людяне і звертається до усіх рішуче людей, а не лише до купки педантів.
Варто прочитати: Жан Крістоф
14. Рабіндранат Тагор, Британська Індія, 1913
Факт: Будинок сім’ї Тагорів «Джорасанко» був визначальним культурним центром міста, письменник жив серед атмосфери мистецтва та просвітництва. В одинадцять років Рабіндранат пройшов «upanayan» — обряд посвячення в повноліття, його поголили налисо і відправили у притулок, де він повинен був провести певний час, співаючи мантри та медитуючи. Езра Паунд хвалив вірші Тагора за «вищу мудрість». Тагор був удостоєний почесного ступеня чотирьох університетів Індії, був почесним доктором Оксфордського університету.
Цитата: «Кожна народжена дитина — це звістка про те, що Бог ще не розчарувався в людях»
Варто прочитати: Чандаліка
13. Гергарт Гауптман, Німецька імперія, 1912
Факт: Навчався у реальному училищі. Письменник з великим успіхом об’єднує зображення самої грубої дійсності з фантастичним світом мрій, майстерно зображує економічне становище сілезькіх робітників. З 1919 року в театрах України ставляться п’єси «Ткачі», «Візник Геншель», «Затоплений дзвін», «Ганнуся», «Ельга», «Перед заходом сонця».
Цитата: «Життя — це майже безперервний ланцюг власних відкриттів»
Варто прочитати: Колега Крамптон
12. Моріс Метерлінк, Бельгія, 1911
Факт: Приїхавши навчатися до Парижа, письменник жив у відомого символіста Жоржа Гюїсманса. Повернувшись до Бельгії, Метерлінк був змушений працювати юристом у конторі батька, твори ж свої друкував у Франції аби родина не дізналася про його вподобання. Його літературна кар’єра злетіла до небес із появою статті відомого критика, в якій він зазначав, що Моріс створив «найгенільніший твір нашого часу», малася на увазі п’єса «Принцеса Мален». В Україні Метерлінка перекладали Максим Рильський та Леся Українка.
Цитата: Фея: моя онучка дуже хвора.
Тільтіль: Що з нею?
Фея: Важко зрозуміти. Вона хоче бути щасливою …
Варто прочитати: Життя бджіл
11. Пауль Гейзе, Німецька імперія, 1910
Факт: Король Максиміліан II надав Хейзе стипендію за те, щоб письменник брав участь в інтелектуальному житті при дворі.
Цитата: «Дилетант — це курйозна людина, яка відчуває задоволення, роблячи те, чого не вміє»
Варто прочитати: Діти століття
10. Сельма Лагерлеф, Швеція, 1909
Факт: Перша жінка письменник відзначена Нобелівською премією. Лесбіянка, подруга Софі Елкін. Освіту Лагерлеф одержала в Королівській жіночій академії в Стокгольмі. Отримувала стипендію від короля Оскара та фінансову підтримку з боку Шведської Академії. Радянському глядачу відома, як автор казки про Нільса та диких гусей.
Цитата: «Поки на світі існують жінки, завжди будуть існувати і бовдури, які у всьому їм потурають»
Варто прочитати: Чудеса Антихриста
9. Рудольф Крістоф Ойкен, Німецька імперія, 1908
Факт: Слава Ойкена була короткою, саме тому більшість його робіт забута в наш час. Багато робіт письменника присвячено дослідженню Арістотеля. Викладав в Оксфорді та інших престижних вузах, мав кафедру в Базелі. Велися суперечки щодо присудження йому Нобелівської премії, але більшість вважала його найвеличнішим мислителем свого часу.
Варто прочитати: Соціалізм: аналіз
8. Редьярд Кіплінг, Велика Британія, 1907
Факт: Наймолодший лауреат Нобелівської премії. Батьки назвали письменника на честь озера, на берегу якого зустрілися – Радьярд. В Індії, звідки він родом, його попросили написати книжку для дітей про джунглі, так Кіплінг став письменником. Співець британського імперіалізму, змальовував колоніальні народи, як дітей, котрих треба всьому навчати, зараз не надто популярний в Індії, хоча за життя був. Його вірш «Якщо…» визнано найулюбленішою поезією серед британців.
Цитата: «Жоден мул не любить нагадування про те, що його батько був віслюком»
Варто прочитати: Мауглі
7. Джозуе Кардуччі, Королівство Італія, 1906
Факт: Найвизначніший поет Італії XIX століття. Батько Джозуе був палким прихильником італійського літератора Мандзоні. Ще хлопчиком Кардуччі виховував вовченя і сокола; дізнавшись про це, батько віддав комусь вовченя, а соколові скрутив шию, с тих пір оскаженіле дитя зненавиділо не батька, а його улюбленого письменника. Вірші почав писати в 10 років. З 1862 року – масон.
Варто прочитати: Odi Barbare
6. Генрик Сенкевич, Російська імперія ,1905
Факт: У письменника було три дружини, усіх трьох звали Марія. Перша Марія, Шеткевич, померла від туберкульозу, після чого Сенкевичу анонімно було надано 15 тисяч рублів, на які він створив фонд по допомозі хворим на туберкульоз. Друга Марія, Водолкович, родом із Одесси, кинула Сенкевича, після чого він одружився на третій Марії, Бабиній. Українському глядачеві відомий перш за все, як автор «Вогнем і мечем».
Цитата: «Я завжди вірю в те, у що мені вигідно вірити, і в цьому полягає моя філософія»
Варто прочитати: Камо грядеши
5. Хосе Ечеґарай-і-Ейсаґірре, Іспанія, 1904
Факт: Обирав між геологією, математикою, політичною економіком і театром, а вибрав літературу. Член Іспанського Парламенту, за ініціативи письменника був створений Центральний банк Іспанії. Профессор математики та фізики.
Варто прочитати: Божевілля чи святість
4. Фредерик Містраль, Франція, 1904
Факт: Після закінчення юридичного факультету, письменник став фермером та головним поетом Південної Франції. Містраль був один з організаторів руху фелібрів* і співробітників «Revue félibrienne», друкованого органу, який відстоював літературну самобутність Провансу.
*Літературний рух, створений з метою відродження провансальської літератури та окситанської мови.
Варто прочитати: Мірей
3. Б’єрнстьєрне Б’єрнсон, Норвегія, 1903
Факт: Б’єрнсона вважають одним з чотирьох великих норвезьких письменників, решта три — Генрік Ібсен, Йонас Лі та Александр Хьєлланн. Письменник написав слова норвезького національного гімну.
Цитата: «Поки людина впевнена в собі, її ніхто не переможе»
Варто прочитати: Понад наші сили
2. Теодор Моммзен, Німецька імперія, 1902
Факт: У той рік премію мав отримати Лєв Толстой. Але через неприйнятні для комітету погляди Толстого, вони вирішили розширити рамки і давати премію не лише за художні твори. Моммзен — найвидатніший історик XIX ст. в галузі Історії античного Риму та Римського права. Моммзен, спочатку один, а потім з друзями і учнями, зібрав, обробив і систематизував понад 100 тисяч документів з римської історії — їхнє видання почалося 1863р. і зайняло 20 томів. У прусському парламенті представляє Прогресивну партію, а після того, як Бісмарк об’єднав незалежні німецькі держави в єдину Німецьку імперію, стає членом рейхстагу, де виступає проти внутрішньої політики Бісмарка, а також проти антисемітизму, широко поширеного в університетському середовищі.
Цитата: Єврейство в давньому світі було дієвим ферментом космополітизму та національного розладу
Варто прочитати: Банатотомна праця «Римська історія»
1. Сюллі-Прюдом, Франція, 1901
Факт: Справжнє ім’я Рене Франсуа Арман Прюдом. Письменник був учасником Франко-прусської війни і активним прихильником Дрейфуса. Багато хто з літературного кола вважав, що Нобелівська премія мала дістатися Льву Толстому.
Варто прочитати: Impressions de la guerre
Серія статей присвячена Каріні Перепадьє та Олів’є
Інші публікації
Популярное
В тренде
