Сир. Разом з хлібом, вином та оливковою олією – один з чотирьох стовпів європейської гастрономії. Кілька років тому в Україні почався справжній бум крафтового сироваріння: десятки відчайдушних експериментаторів почати власне виробництво як класичних сирів за європейськими рецептами (а іноді – і з залученням європейської сировини), так і авторських варіантів. Традиційні регіональні сири – вурда, будз, бринза – раптом також стали асоціюватися не лише з домашньою кухнею, але й з вельми цікавим продуктом для рестораторів.
Закрутилося. Роки пошуку одне одного, розробка логістики, непростий шлях сертифікації – і ось вже кілька ресторанів пропонують гостям на «сирну тарілку», а дегустацію з 20-30 видів сирів, вироблених в різних точках країни.
Більше того, з’являються фромаж’є – «сирні сомельє» — люди, які знають все про сири та сироваріння, допомагають гостеві створити власний дегустаційний сет сирів, обрати гідні вина, тощо.
Наприклад, Ольга Терницька, шеф-фромаж’є Сім’ї ресторанів Дмитра Борисова, займається саме цим: створює колекції сирів в ресторанах, навчає інших «сирних сомельє», проводить дегустації та керує невеличкою власною сироварнею Сім’ї.
Вирішили разом з нею створити гід цікавими українським сирами. Їх наразі більше 50-и. Якщо хочете їх спробувати, сміливо вирушайте до ресторанів «Остання Барикада», «Ватра», «Канапа» та «Бессарабія». Дегустуйте, куштуйте нове та не бійтеся обирати українське.