7 стратегій, завдяки яким "Супермен" і "Фантастична четвірка" відроджують жанр супергеройського кіно.

У фіналі фільму "Фантастична 4: Перші кроки" повідомляється, що наступного року ми знову зустрінемо всіх героїв у новій частині "Месників". Це свідчить про те, що проект не передбачав можливості провалу в прокаті. Нещодавно Ґанн, режисер "Супермена" та Ісуса DC (вибачте за каламбур), оголосив про початок роботи над продовженням історії про людину в плащі, яка матиме нову назву, але ключову роль у ній виконає Кларк Кент. Це стало можливим завдяки успіху стрічки: збори проекту DC склали близько 550 мільйонів доларів, тоді як результати Marvel сягають приблизно 250 мільйонів євро. Вірогідно, до завершення прокату обидва фільми зібрали б близько 1.3-1.4 мільярдів. І пам'ятаєте, як кілька місяців тому в YouTube можна було бачити відео про те, що глядачі втомилися від супергеройського кіно? Виглядає так, що це не зовсім правда. Можливо, вони втомилися від низькоякісного контенту. Лише варто створити хороший фільм, і глядачі знову закохуються в надлюдей.

У цьому матеріалі ми спробуємо з'ясувати, чим саме "Супермен" і "Фантастична 4" відрізняються від звичних фільмів про супергероїв, які з'явилися останнім часом. Під час аналізу, звичайно, будемо розкривати деталі нових та старих стрічок, а також все, що потрапить під руку.

Немає абсолютної перемоги.

Найбільш видатним антагоністом у всесвіті Marvel залишається Танос. Це, зокрема, пов'язано з його перемогою, хоча й не остаточною – принаймні, за результатами "Месники: Війна нескінченності". Саме тому ми відчуваємо його потужність; адже сильні здобувають перемоги, а навіть якщо й зазнають невдач, то вміють уникати поразок. Одна з основних проблем останніх фільмів студії полягає в тому, що зло завжди зазнає невдачі, часто навіть з нищівним результатом (як у "Тор 4" чи "Дедпул і Росомаха"). Це виглядає вражаюче і залишає нас з відчуттям щасливого фіналу, але робить кожен наступний фільм дедалі більш передбачуваним. Він тільки починається, а ти вже впевнений, що супергерої вийдуть переможцями, і, вірогідно, без серйозних наслідків для себе. Проте "Фантастична четвірка" пропонує інший підхід. Галактус, місцевий антагоніст, виживає і навіть не отримує жодних ушкоджень після фінальної битви. Добро не перемагає – воно лише відсуває свою поразку на невизначений термін.

Галактус все ще хоче знищити Землю та забрати дитину. Він опинився десь далеко у космосі, але єдина його проблема - відстань. Як тільки він її подолає, знову загрожуватиме планеті. Отже, перемоги як такої нема. Зло виявилося настільки сильним, що знищити його не вдалося. І це добре: нарешті нема остаточного хепі-енда, нарешті головні герої не вирішили всі проблеми за останні 10 хвилин стрічки.

Злодій - "слабкий"

Останнім часом у світі кіно про супергероїв ставки постійно зростають. Спочатку сюжети крутяться навколо боротьби з геніями, які прагнуть визнання, а тепер з кожним новим фільмом з'являється новий божественний ворог. Загроза дійсно повинна ставати дедалі серйознішою з кожною новою стрічкою, проте якщо підвищувати планку занадто швидко, це може призвести до критичного моменту, коли ви натрапите на стіну, за якою немає подальшого розвитку. Перемога над черговим богом, над ще одним потужним противником, і навіть над тим, хто знищив половину живих істот у всесвіті – куди ж далі йти? Можливо, слід повернутися назад і знайти спосіб пояснити глядачеві, чому герой, який щойно переміг бога, не може впоратися з куди слабшим супротивником. Інший варіант – продовжувати підвищувати градус божественних загроз, але це швидше за все призведе до заперечення реальності. "Супермен" має перевагу, оскільки всесвіт DC починається з нуля, проте для своєї першої стрічки вибирає найменш вражаючого лиходія – Лютора, який, так, є генієм, але його мотивація залишає бажати кращого, і він не має реальних аргументів проти Супермена.

У одній з останніх сцен Кларк стоїть перед своїм супротивником, який усвідомлює свою поразку і вже не має сил протистояти. Він завжди покладався на інших, щоб досягти своїх цілей. Хоча його фізично не перемогли, він уже визнав свою поразку, і це виглядає сумно. Проте навіть цей злочинець зміг дати відсіч Супермену і був близьким до перемоги. Це свідчить про те, що навіть трохи сильніший ворог може поставити під загрозу людину в плащі. І не обов'язково на赋ати антагоністу божественні сили. "Слабкий" злодій може бути досить цікавим персонажем, якщо у фільмі вдало показано баланс сил.

Сюжет > динаміка дій

Багато людей відвідують кінотеатри, аби насолодитися фільмами про супергероїв, сподіваючись на вражаючу комп'ютерну графіку. Адже саме Marvel і DC інвестують у цей аспект найбільше коштів. Але ось у чому проблема: іноді цього виявляється недостатньо. Безумовно, приємно спостерігати за польотом Супермена або космічними перегонами, але неможливо безперервно показувати такі сцени протягом усього фільму. Необхідно робити паузи, щоб донести до глядача хоч якусь сюжетну лінію. І тут виникає складність: якщо занадто багато часу присвятити екшен-сценам, історія стає поверхневою, неповною і просто нецікавою. Глядачі лише чекають на моменти вибухів і бійок, іноді змушені терпіти до 10-15 хвилин нудьги. Щоб вирішити цю проблему, потрібно змінити акценти і зробити сюжет більш захоплюючим. Для цього варто витратити більше часу на розвиток історії. Прикладом цього є "Фантастична 4", яка за дві години містить лише три екшн-сцени.

Проте ця історія розповідає про родину, в якій панує взаємна любов. Вона наповнена теплом та затишком, створюючи особливу атмосферу. Герої отримують можливість розкритися, розкриваючи свої справжні переживання. "Фантастична 4" переносить акцент на сюжет та емоції, ставлячи їх вище за екшн, і таким чином завойовує симпатії глядачів.

Більше захоплюючих другорядних персонажів.

Останні випуски "Месників" заслуговують на звання найкращих супергеройських фільмів десятиліття, адже їхнє створення було ретельно підготовлене протягом років. Як головні, так і другорядні персонажі вже мали власні сольні проекти або з'являлися в попередніх стрічках. Це дозволяло нам глибше переживати за їхні долі в "Війні нескінченності" та "Фіналі", адже втрати персонажів відчувалися значно сильніше. Яскраві другорядні герої, безперечно, збагачують фільми на основі коміксів — це беззаперечний факт. Вони дають глядачам можливість перепочити від основних сюжетних ліній, заповнюючи прогалини, які не можуть закрити головні герої. Наприклад, Нова у "Дедпулі та Росомасі" привносить серйозність, якої бракує основній комедійній парі. Хоча це хороший другорядний персонаж, таких у сучасному кінематографі про супергероїв, на жаль, залишилося обмаль. Зазвичай їхня роль зводиться до простого збільшення тривалості фільму. У "Супермені" ж ми знайомимося з кількома такими героями, які активно впливають на розвиток сюжету і за якими цікаво спостерігати.

Містер Терріфік та Метаморфо рятують Супермена з полону та запобігають катастрофі в світі. Зелений Ліхтар вражає своєю харизмою, заповнюючи кожну сцену своєю присутністю. Лоїс просто неймовірна. І це ще не всі герої. Коли на екрані з'являються ці персонажі, глядачі із захопленням спостерігають за ними, а не лише чекають на повернення Супермена. Якщо надавати увагу цікавим другорядним персонажам, глядач буде задоволений.

Менше другорядних героїв

Почекайте, не поспішайте з критикою. Вгорі дійсно зазначено, що багато цікавих другорядних персонажів – це важливо. Але це не єдиний шлях до досягнення успіху. Є й інші підходи. Навіть найяскравіші другорядні персонажі потребують певного часу на екрані. Їх варто показати в дії, надати їм важливі моменти для розвитку сюжету та інші події. Це, безумовно, підвищить якість фільму, проте може забрати час у розвитку екшену та основних героїв. Отже, існує можливість зосередитися практично виключно на головних персонажах, надаючи їм можливість максимально розкритися. Яскравим прикладом є "Фантастична четвірка", де за один фільм кожен з героїв отримує кілька сольних сцен, що дозволяє глядачам краще зрозуміти їхню сутність. Так, Бен виявляється добрим і чуйним, Джонні – веселим, але дуже розумним, Рід – егоїстичним, а Сью – турботливою матір’ю.

Другорядні персонажі присутні, але їх не так багато. Завдяки цьому, Срібний Серфер отримує достатньо часу, щоб продемонструвати свої здібності та розповісти свою історію. Він став одним із найяскравіших другорядних героїв Marvel за останні роки. І це стало можливим завдяки свідомому вибору залишити зайве позаду.

Время для занятия вдвоем.

Супергерої - теж людини. Вони мають свій побут, свою щоденну ранкову рутину, свої проблеми, а ще - закоханості. Майже кожна надлюдина, яка мала сольний фільм, отримувала собі від сценариста другу половинку. І це нормально, без цього нікуди. Але вкрай погано, коли ця половинка вписана до сюжету "для галочки". Приклад - лінія Джокера та Харлі у першому "Загоні самогубців". Любов нізвідки, ніякої хімії між персонажами. Ніби просто додали "щоб було". Липневі прем'єри у цьому набагато кращі. "Супермен" пропонує декілька чуттєвих та милих сцен між Кларком та Лоїс. "Фантастична 4" дає справді багато часу Ріду та Сью, щоб ті пораділи вагітності, посперечалися щодо побуту, поділилися своїми хвилюваннями щодо майбутнього родини тощо. Якщо супергеройське кіно повинно мати любовні лінії, то саме такі.

Стосунки, у яких хоча б один - надлюдина, це дуже важко. Бо та завжди у небезпеці. А якщо у парі таких аж дві, то тим паче. І цікаво спостерігати, як партнери реагують на ці обставити. Як діють. Що думають. З якими проблемами стикаються. Все це можна розкривати. Супергеройське кіно потрохи це усвідомлює.

"Не" камео

Я зовсім не проти появи улюблених персонажів у фільмах, навіть якщо це всього лише на кілька хвилин. Проте, з цим явищем часто зловживають. Наприклад, у "Людина-павук 3: Додому шляху нема" намагаються приховати сюжетні прогалини за рахунок повернення старих героїв. Глядачі радіють знайомим обличчям і не помічають очевидних помилок у сценарії. Це ще можна було б зрозуміти, якби такі трюки використовувалися рідко, але насправді ми стикаємося з цим у кожному другому фільмі. Камео намагаються підвищити інтерес до стрічки, але часто вони погано вписуються в сюжет, шкодять йому або взагалі не додають нічого корисного. Якщо якийсь елемент не покращує фільм, то він зайвий і його слід прибрати. Ось нові "Супермен" та "Фантастична четвірка" вирішили відмовитися від таких прийомів. Marvel має величезний всесвіт персонажів, але в цих випадках не використала жодного з них для підтримки своїх героїв. DC, через перезапуск, має обмежені можливості, але навіть мала Миротворця, якого не залучила, адже це не його історія.

Строго кажучи, камео в обох стрічках є, але рекордно мінімальні. Миротворця показують по телевізору, а там він коментує Супермена, може, секунд 8-10. А "Фантастична 4" після титрів засвічує Доктора Дума, його час на екрані - до 5-и секунд. Фанати оцінили, але фільму такі рішення не нашкодили - це не ті камео, що були раніше.

Взагалі кажучи, "Супермен" і "Фантастична 4" - це вже не те супергеройське кіно, яке ми звикли бачити раніше. За останні кілька років воно стало більш виваженим, позбувшись зайвих елементів, змістивши акценти та прийнявши кілька вдалих і логічних рішень. Фільми на основі коміксів знову набирають популярності. Все, що було потрібно, - це уникнути класичних помилок, характерних для цього жанру.