Агропромислові технології у 2025 році: тенденції та еволюція агротехнологій в Україні та на глобальному рівні.

Дмитро Казанцев Дмитро має понад 5 років досвіду в журналістиці, пише SEO-тексти, а також статті про IT-бізнес, економіку, стартапи. Захоплюється наукпопом, джазом та кіно.

Виручка українського агросектору у 2024 році сягнула майже $24,7 млрд, що є другим показником за всю історію України. Як заявив на початку 2025 року міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль, торік українські аграрії змогли забезпечити 59% валютної виручки в країні. "400 млн людей залежать від українського продовольства. І розкриваючи потенціал, цю цифру можна збільшити до 600 млн. Для цього потрібно багато праці, зусиль і синергії", -- зазначив міністр.

Агротехнології, або AgriTech, представляють собою сукупність інноваційних методів у сфері рослинництва та вирощування сільськогосподарських культур, спрямованих на покращення врожайності, підвищення якості продукції та зростання економічної ефективності виробництва, враховуючи вимоги екологічної безпеки. Це передбачає використання сучасної техніки та інформаційних технологій у аграрному секторі. Ми вирішили дослідити, які зміни відбуваються у глобальному AgriTech-просторі, а також поспілкувалися з експертами про актуальні проблеми та тенденції в українській аграрній сфері.

Яким чином еволюціонують агротехнології на глобальному рівні?

Експерти прогнозують, що в найближчому майбутньому прогрес у передових технологіях, зростаюча потреба в автоматизації та роботизації, а також реалізація екологічних рішень стануть каталізаторами для розширення світового ринку AgriTech. Серед сучасних агрономічних технологій, на думку фахівців, можна виділити:

▪️сільськогосподарське використання безпілотних літальних апаратів;

▪️Супутникова зйомка земельного фонду агропромислового комплексу;

▪️спостереження за зростанням врожаїв через IoT-датчики;

▪️моніторинг стадій розвитку сільськогосподарських культур із використанням технологій комп'ютерного зору;

▪️застосування штучного інтелекту для оцінки темпів збільшення врожайності;

▪️застосування мікрометеорології, що базується на детальному погодному прогнозуванні;

▪️автоматизовані системи зрошення, що управляються комп'ютером;

▪️управління світлом та теплом в умовах закритих приміщень та теплиць;

▪️інтелектуальний програмний аналіз для прогнозування фітозахворювань;

▪️застосування біотехнологічних методів;

▪️гідропоніку -- спосіб вирощування рослин в штучних середовищах без ґрунту;

▪️застосування алгоритмів машинного навчання для оцінки результативності сільськогосподарського виробництва.

Міністерство цифрової трансформації України у лютому 2025 року презентувало стратегію розвитку AgriTech. Як вказано у документі, завдяки держпідтримці інновацій та співпраці з приватним сектором наразі на ринку AgriTech домінує Північна Америка -- 43% світового ринку у 2023 році. Щодо очікувань, то експерти відмічають, що у найближчому майбутньому ринок AgriTech розвиватиметься найшвидшими темпами в Азійсько-Тихоокеанському регіоні завдяки урядовим ініціативам та фінансовій допомозі на розвиток галузі.

У документі виділено основні категорії технологій на глобальному ринку AgriTech, серед яких: автоматизовані системи та роботи, агрофінансові рішення та комерційні платформи, безпілотники, інновації для збільшення врожайності, технології для розвитку тваринництва, а також точні методи землеробства.

А ось відома міжнародна компанія McKinsey & Company в I кварталі 2024 року опитала близько 4400 фермерів у Європі, Індії, Латинській Америці та Північній Америці. Згідно з опитуванням, підвищення цін на сировину залишається основною проблемою для аграріїв, а екстремальні погодні явища виходять на друге місце.

Згідно з проведеним дослідженням, основними викликами для AgriTech-сектору на глобальному рівні є невизначеність у питанні рентабельності інвестицій та значні витрати на впровадження і підтримку технологій. Наприклад, у Північній Америці 53% фермерів висловили занепокоєння щодо прибутковості своїх інвестицій. Однак у США є Дональд Трамп👨🏻🦰, який обіцяє аграріям великі перспективи. 5 березня 2025 року під час свого виступу в Конгресі він заявив: "Нова торгова політика США буде вигідною для фермерів. Я підтримую фермерів. Вони зможуть ефективно працювати на внутрішньому ринку США, і жоден конкурент не зможе їм завадити".

Що стосується AgriTech-інновацій на 2025 рік, експерти сінгапурської компанії FJDynamics, яка спеціалізується на цифровізації, автоматизації та нових енергетичних рішеннях, а також є світовим лідером у сфері точного землеробства, визначили сім основних трендів:

▪️Пристрої Інтернету речей змінюють підходи до агрономії.

▪️Штучний інтелект буде застосовуватися для забезпечення сталого розвитку в аграрному секторі;

▪️аналітика даних буде активно розвиватися у сільському господарстві;

▪️використовуватиметься автономна сільськогосподарська техніка;

▪️з'являтимуться нові біотехнології та розумні системи зрошення;

▪️Блокчейн використовуватиметься для забезпечення прозорості в ланцюгах постачання.

▪️Аграрії впроваджуватимуть цифрові двійники — це технологія, яка дозволяє створювати віртуальні версії їхніх ферм, що дає змогу моделювати та контролювати процеси в реальному часі.

Слід підкреслити, що збільшення чисельності населення на Землі виступає ключовим фактором, що стимулює розвиток аграрного сектора. Незалежно від політичних змін у світі чи соціальних трансформацій, попит на сільськогосподарську продукцію, зокрема на продукти харчування, буде стабільно зростати. Відтак, очевидно, що ринок AgriTech також поступово розширюватиметься.

Яким чином еволюціонує ринок AgriTech в Україні?

На тлі викликів, що постають перед аграрним виробництвом через війну, українські фермери також відчувають значний вплив кліматичних змін. Ось кілька ключових проблем, з якими сьогодні стикається сільське господарство:

▪️посушливі умови та брак води для поливу;

▪️зміна температурних умов, яка впливає на розвиток рослинності;

▪️підвищення чисельності шкідливих організмів та захворювань рослин;

▪️ерозія ґрунтів та зниження їх родючості.

Ці та подібні чинники спонукають фермерів шукати нові способи ведення сільського господарства, інтегрувати інноваційні рішення та пристосовуватися до змінюваних умов.

AgriTech-сектор України вже робить позитивний внесок у ВВП країни, але перебуває на нижчому рівні розвитку порівняно зі світовим. Дана галузь додала майже 3% до ВВП України у 2023 році. Український AgriTech є найбільш розвиненим за напрямами доставки, ПЗ для ресторанів та технологіями супутникової зйомки.

Нагадаємо, що в ніч з 21 на 22 січня 2025 року група невідомих хакерів здійснила масштабну кібератаку на агрокомпанію МХП, що належить бізнесмену Юрію Косюку. Цей холдинг є провідним виробником курячого м'яса в Україні. Внаслідок інциденту частина ІТ-інфраструктури компанії зазнала збою, а сама атака стала найзначнішою в історії холдингу. Здається, що питання кібербезпеки тепер набуває особливої ваги і в аграрній сфері.

Ми провели бесіди з українськими фахівцями в галузі AgriTech, а також з представниками агрокомпаній, обговорюючи новітні технології, тенденції, виклики та вплив війни на цю сферу.

Український бізнесмен Валерій Яковенко, який є співзасновником і керуючим партнером компаній DroneUA, поділився з нами, що його команда активно досліджує проблеми ефективності агросектору, враховуючи глобальні виклики та труднощі, з якими стикається суспільство в цілому.

"Ця проблема стосується не лише України, а є загальносвітовою. Інновації в агрономії сьогодні вирішують завдання зробити технологічні процеси на полях більш економічно вигідними та раціональними, зменшуючи потребу в людських ресурсах. Тому нашими основними нововведеннями є впровадження робототехніки в сільському господарстві для підвищення ефективності аграрних робіт", — підкреслив Валерій Яковенко.

За його словами, дрони, наземна робототехніка, автоматизація, моделі передбачення -- все це є предметом інвестицій, розробок та виведення нових продуктів на ринок.

"Україна посідає лідируючі позиції щодо використання робототехніки в агро і наша мета втримувати ці позиції та посилювати їх. Farmfleet, розширена мережа дистрибуції агродронів та технічного супроводу, власні рішення та платформи -- це величезний кластер роботи, яку сьогодні виконує наша команда", -- заявив фахівець. Він відмітив, що найголовнішою проблемою в AgriTech є відсутність спеціалістів.

Про масштабну кібератаку на агрохолдинг МХП фахівець сказав наступне: "Агро є стратегічною сферою економіки України, абсолютно всі гравці на ринку зазнали втрат чи були предметами різноманітних атак".

Інформація: DroneUA — це українська компанія, яка виступає міжнародним інтегратором систем безпілотних технологій, робототехніки та рішень для енергетичної незалежності, формуючи нові екосистеми у різних сферах. Заснована Валерієм Яковенком та Февзі Аметовим, група компаній надає широкий спектр послуг у таких областях, як геодезія та топографія, енергетика, інфраструктура, безпека, ринок нерухомості та видобувна промисловість. У аграрному секторі DroneUA має значний досвід та працює на міжнародному ринку, спеціалізуючись на обробці даних для іноземних клієнтів.

Щодо тенденцій, то Юрій Петрук -- AgriTech Evangelist та засновник асоціації AgTech Ukraine, повідав нам, що для України наразі дуже важливими є технології для розмінування. "Також доволі активно розвиваються рішення для управління земельним банком та купівлі-продажу землі. Багато аграріїв задумуються про можливості впровадження зрошення та диверсифікацію шляхом вирощування овочів. І тут дуже актуальне використання метеостанцій та софту для розрахунку ризиків розвитку хвороб та шкідників. Загалом розвиток внутрішнього ринку для технологій значно сповільнився", -- відмітив експерт.

AgriTech Evangelist також підкреслив низку важливих глобальних тенденцій:

▪️Автоматизовані рішення – обприскувальні системи для садів, універсальні платформи для навісного обладнання, безпілотники;

▪️Технології боротьби з бур’янами, що використовують комп'ютерне зору — механічні маніпулятори, лазерні системи, електричний вплив, а також точне застосування гербіцидів.

▪️модернізація функцій застарілої техніки -- вдосконалення обладнання в різних аспектах;

▪️нова хвиля розвитку CEA (Controlled Environment Agriculture) та vertical farming з фокусом на бізнес-моделях замість технологій.

Коментуючи кібернапад на агрохолдинг МХП, експерт підкреслив, що нині великий бізнес зобов'язаний вжити заходів для захисту від кіберзагроз, розробляючи ефективну архітектуру ІТ-рішень і бізнес-процесів. Важливим аспектом є також навчання співробітників, адже саме це може стати найслабшою ланкою в системі безпеки. "У випадку з МХП та іншими великими холдингами, їхні дані часто мають значно більшу цінність, ніж інформація з державних реєстрів", -- додав він.

А ось керівник IT-департаменту групи компаній VITAGRO Сергій Біліченко розповів нам, що його команда наразі впроваджує такі технології точного землеробства: агрохімічний аналіз ґрунтів; використання систем точного позиціювання для автоматизації управління технікою; використання розумних датчиків для аналізу щільності ґрунтів, щоб коригувати роботу техніки в режимі реального часу; використання техніки, яка дозволяє автоматично змінювати норми висіву насіння, внесення добрив на різних ділянках поля; використання супутникових технологій для отримання індексу NDVI, що сприяє вчасному виявленню проблем посівів.

Ці інноваційні технології надають можливість знижувати витрати і збільшувати обсяги врожаю. Наприклад, використання диференційованого внесення добрив, заснованого на ґрунтовому аналізі, дозволяє заощаджувати до 15% фосфорних і калійних добрив. Ми плануємо продовжувати інтеграцію нових рішень, зокрема, розширювати застосування штучного інтелекту для аналізу даних та прогнозування майбутніх врожаїв. Також маємо намір активніше впроваджувати технології Інтернету Речей (IoT) для збору даних у реальному часі та підвищення загальної продуктивності, -- зазначив фахівець.

На погляд керівника IT-відділу групи компаній VITAGRO, серед найбільш значущих трендів у сфері AgriTech можна виділити наступні:

▪️Штучний інтелект застосовується в наукових дослідженнях, аналізуючи дані та формуючи висновки для покращення агрономічних практик і боротьби з шкідниками. Крім того, він має значний вплив на оптимізацію процесів у ланцюгах постачання.

▪️ Інтернет речей (IoT) -- надає можливість збору та передачі даних у реальному часі, що сприяє моніторингу змін клімату, стану ґрунту, техніки та обладнання, а також дозволяє аналізувати врожайність кожного конкретного поля або рослини.

▪️RTK-системи (Real-Time Kinematic) — надають можливість досягти точності польових робіт до сантиметра, що є ключовим елементом для реалізації точного землеробства.

▪️Технології робототехніки та автономні системи застосовуються для обробки рослин, сівби та збору врожаю, що сприяє підвищенню продуктивності.

За його словами, у 2023 році відбулося відновлення впровадження технологій і, за результатами 2025 року, VITAGRO планує вийти на довоєнний рівень їх впровадження.

Інформація: VITAGRO є однією з провідних промислових груп в Україні, яка володіє активами в таких галузях, як агрокомплекс, енергетика, переробка, будівництво та хімія. Компанія була заснована в 1998 році і наразі має підприємства в Хмельницькій, Рівненській, Волинській, Івано-Франківській та Київській областях. VITAGRO обробляє близько 90 тисяч гектарів землі, займається тваринництвом, садівництвом, виробництвом відновлювальної енергії, добрив і комбікормів, а також будівництвом і виготовленням будматеріалів. Під час повномасштабного вторгнення Росії компанія успішно збудувала та запустила п’ять нових переробних підприємств. Головний офіс VITAGRO розташований у місті Хмельницький. Власником компанії є народний депутат від партії "За майбутнє" Сергій Лабазюк, який у 2023 році став учасником кримінального розслідування через підозри у спробі підкупу високопосадовців у сфері відновлення. VITAGRO також відзначається тим, що стала першим постачальником біометану до Європи. Компанія відкрила завод у період з 2022 по 2024 рік, а виробництво біометану з гною розпочнеться у вересні 2024 року. Очікується, що річний обсяг виробництва становитиме 30 000 МВт·год, що покриває потреби приблизно 2000 німецьких домогосподарств у газі.

Директор з IT у групі компаній Kernel Андрій Піший зазначив нам, що для його команди у пріоритеті залишаються рішення, які допомагають підвищувати урожай та економити ресурси. "Ми продовжуємо розвивати Digital AgriBusiness -- нашу фарм-менеджмент систему, яка дозволяє збирати, аналізувати та накопичувати інформацію про поле та технологію виробництва і, відповідно, про результати врожайності. Працюємо і над оптимізацією логістики та автоматизацією виробництва. У нас вже працює система TransitHub -- власна розробка, яка допомагає у комунікації із перевізниками, регулює черги на елеваторах, заводах чи портовій інфраструктурі. Щодо планів -- поглиблення інтеграції рішень на основі ШІ", -- повідомив фахівець.

На його думку, світові тенденції в агро збігаються з українськими, а відмінність полягає у тому, що до уваги беруться радше кліматичні фактори, аніж безпекові.

За словами спеціаліста, перший рік повномасштабного вторгнення через зрозумілі причини поставив на паузу активну фазу впровадження AgriTech-рішень. "З часом ми відновили свої проєкти. Війна змусила скоригувати фокус та навіть прискорила певні процеси реформування галузі, які, можливо, чекали б слушного часу. Наприклад, мова про розрахунок викидів CO2 й запровадження е-ТТН. Війна також показала важливість технологічних інновацій для збереження стабільності в аграрному секторі. У цей період стало очевидним, що автоматизація та цифровізація агробізнесу дозволяють знизити залежність від людського фактора, що стало важливим аспектом під час війни. Серед проблем -- загроза обстрілів, пошкодження обладнання, відсутності електроенергії", -- підсумував Андрій Піший.

Довідкова інформація: До початку повномасштабної війни агрохолдинг Kernel займав провідну позицію у світі з виробництва соняшникової олії, що становило близько 7% глобального виробництва, та експорту цієї продукції, який складав приблизно 12%. Компанія також була лідером у продажу бутильованої соняшникової олії в Україні. Окрім цього, Kernel займався вирощуванням та реалізацією різноманітних агропродуктів. Найбільшим акціонером холдингу через Namsen Ltd. є український підприємець Андрій Веревський. За підсумками фінансового року 2023, компанія отримала чистий прибуток у розмірі $299 млн, що є суттєвим покращенням у порівнянні зі збитком у $41 млн у аналогічному періоді минулого року. Також Kernel є найбільшим донором для Збройних сил України серед аграрних підприємств, надавши допомогу на суму понад 3,1 млрд грн.