Андрій Хливнюк: біографія фронтмена групи "Бумбокс", який тепер бореться за Україну на передовій - Hochu.ua

Досліджуємо шлях соліста "Бумбокс", його любовні пригоди та інші загадки приватного життя.

Професія: музикант з України, вокаліст, автор пісень та військовослужбовець.

Дата народження: 31 грудня 1979 року.

Вік: 45 років

Знак зодіаку: Козоріг

Місце народження: місто Черкаси, Україна.

Найвизначніші твори: композиції "Вахтерам", "Квіти у волоссі", "Злива", "Наодинці".

Сімейний статус: вільний після розриву шлюбу.

Нагороди: Орден "За відвагу" III ступеня, премії YUNA.

Соціальні мережі: Instagram, Facebook

Андрій Хливнюк — це знана постать у світі української музики, відомий як лідер гурту "Бумбокс". Його цінують не лише за видатні музичні здібності, а й за активну громадянську позицію. З початку 2022 року Андрій став на захист України, перетворившись із співака на військового та волонтера. У наступних рядках ви дізнаєтеся більше про його дитинство, кар'єру, особисте життя та військову службу в його досьє на Хочу!

Андрій Володимирович Хливнюк -- музикант, військовий та голос легендарного гурту "Бумбокс". Його ім'я не потребує гучних вступів. Пісні цього артиста вже давно стали знаковими для багатьох поколінь українців, а сам Хливнюк -- символом музичної свободи й громадянської сміливості.

Його важко визначити в контексті "українського шоу-бізнесу". Хливнюк оберігає своє особисте життя від зайвої уваги, не виставляє на показ свої досягнення, а натомість, замість розкішного способу життя, обирає боротися за незалежність України на фронті.

З раннього віку Андрій усвідомив, що його справжнє покликання полягає в музиці. Саме тому він незабаром почав активно займатися своєю пристрастю і здобув визнання на національному рівні.

Андрій Хливнюк з'явився на світ 31 грудня 1979 року в Черкасах. Він не любить ділитися подробицями про свою сім'ю, прагнучи уберегти близьких від зайвого публічного інтересу. Проте відомо, що з раннього віку хлопець виростав у підтримуючій родині, яка завжди вірила в його здібності. Ще в дитинстві він виявив захоплення музикою: навчався в музичній школі та освоював гру на акордеоні.

Окрім музики, Андрія також цікавило малювання. Це захоплення стало його улюбленим хобі і в дорослому житті. Однак його дитинство не було позбавлене труднощів. Андрій навчався в спеціалізованій школі, де зазнавав цькування. Його ображали та називали "другим сортом", і ці образливі слова залишили глибокий відбиток у пам'яті майбутнього артиста.

У підліткові роки майбутній соліст "Бумбокс" мріяв стати військовим перекладачем, тому вступив до Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Проте згодом він зрозумів, що його справжня пристрасть завжди була до музики. Після завершення музичної школи, де опановував акордеон, Андрій вирішив зайнятися співом. Саме вокал став його справжнім покликанням.

Музична кар'єра Андрія Хливнюка стартувала з участі в гурті "Мандариновий рай", який здобув призове місце на фестивалі "Перлини сезону" у 2001 році. Після цього молодий талант вирушив до Києва, де почав активно займатися вокалом. У столиці Андрій захопився джазом і свінгом, ставши частиною клубного колективу Acoustic Swing Band. Пізніше він об'єднав свої зусилля з музикантами ще двох груп — Dust Mix і "Тартак".

Заснування гурту "Бумбокс" у 2004 році стало справжнім сюрпризом. Андрій Хливнюк і Андрій Самойло, відомий як "Муха", які на той час проживали разом, навіть не мали наміру створювати музичний колектив. Проте одна випадкова імпровізація — гітарний риф від "Мухи" і спонтанний текст Хливнюка — призвела до появи пісні "День". З цього моменту розпочалася історія "Бумбокс". Незабаром до складу гурту приєднався діджей Валік з "Тартака", але з часом він і "Муха" вирішили залишити проект, а Андрій продовжив творчий шлях самостійно.

У квітні 2005 року колектив презентував свій перший альбом під назвою "Меломанія". Цей запис був створений всього за 19 годин! Наступного року вийшов альбом "Family Business", який здобув популярність і отримав статус золотої платівки в Україні, розійшовшись тиражем більше 100 тисяч копій.

"Бумбокс" швидко завоював серця слухачів, а трек "Вахтерам" став справжньою візитівкою гурту. До речі, ця пісня, як зізнавався сам Хливнюк, була написана під впливом особистих переживань.

У 2011 році вийшов альбом "Середній Вік", а у 2019-му -- подвійна робота "Таємний код: Рубікон. Частина 1" та "Частина 2". На сьогодні гурт має у своєму творчому багажі 7 студійних альбомів, 29 відеокліпів та незмінну любов фанатів, яка лише зростає з роками.

Ім’я Андрія Хливнюка завжди викликало асоціації не лише з музичним талантом, а й із його пристрасною особистістю. У ЗМІ його часто описували як романтика і навіть ловеласа. Серед його колишніх партнерок можна знайти знаменитостей: телеведучу Лідію Таран, письменницю Ірену Карпу та діджейку Яну Алтухову. Остання, до речі, зізналася, що їхні стосунки тривали чотири роки, поки вона не усвідомила, що більше не є важливою для артиста.

Про те, як Хливнюк познайомився зі своєю майбутньою дружиною -- Ганною Копиловою, донькою колишнього голови "Нафтогазу", широкому загалу майже нічого не відомо. У 2010 році пара одружилась, а вже за рік у них народився син Іван. У 2013 році Хливнюк вдруге став батьком. Дружина Ганна народила йому доньку Олександру.

Хливнюк неодноразово зізнавався, що його натхненням є саме Ганна. Безліч пісень колективу виникали під впливом їхніх стосунків, хоча сама Ганна не завжди впізнавала себе в цих творах. З цього приводу в родині навіть жартували.

Однак у листопаді 2021 року Андрій Хливнюк розлучився з дружиною. Офіційних коментарів з цього приводу не було, та подейкують, що саме Ганна ініціювала розрив.

Незабаром після цього почали ширитися чутки про нові стосунки музиканта. Відзначали, що він нібито мав роман з моделлю Наталією Гоцій. Пізніше вона підтвердила ці чутки, зізнавшись, що між ними дійсно виникли романтичні стосунки в той період, коли Андрій офіційно ще був одружений. Але не поспішайте засуджувати: Наталя запевнила, що зустріла артиста вже після того, як він фактично розлучився з дружиною.

Та цей роман не тривав довго. Щільні графіки та постійні роз'їзди взяли своє. Проте Наталя не виключала, що одного дня їхні шляхи можуть зійтися знову. А от чи вільне сьогодні серце Андрія Хливнюка -- залишається загадкою.

Після анексії Криму та агресії на Донбасі в 2014 році багато українських митців продовжували працювати на російському ринку. Проте Андрій Хливнюк вирішив піти іншим шляхом: він рішуче відмовився виступати як на території Криму, так і на території Росії. Як він зазначив, така позиція для нього не є героїзмом, а лише звичайною нормою людської гідності.

З початку масштабного вторгнення в лютому 2022 року музикант одразу ж вирішив стати частиною територіальної оборони. У перші дні війни він виконав пісню "Ой, у лузі червона калина" поблизу Софійського собору в Києві. Це відео миттєво розлетілося по всьому світу, ставши символом незламності та опору.

Хливнюк брав участь в обороні столиці, під час якої отримав поранення обличчя внаслідок мінометного обстрілу. Після проходження лікування він повернувся до служби та продовжив свою боротьбу на Східному фронті. Сьогодні Андрій поєднує дві важливі для себе діяльності: на фронті він виконує обов'язки командира бойового підрозділу та оператора ударного дрона Punisher, відповідаючи за стратегічне планування і виконання бойових завдань, а за межами країни він виступає як фронтмен гурту "Бумбокс", організовуючи благодійні концерти на підтримку Збройних Сил України.

Минулого року його зусилля у забезпеченні оборони країни були визнані. Андрій Хливнюк став лауреатом відзнаки Ради національної безпеки та оборони "Захиснику України". Ця нагорода вручається за видатну службу, відданість справі та значний внесок у підвищення національної безпеки.

У липні 2024 року музичний гурт "Бумбокс" взяв участь у фестивалі Atlas United. Цей виступ став їх першим публічним концертом в Україні з моменту початку великої війни. Наразі Андрій Хливнюк дотримується свого принципу: концерти за межами країни слугують способом збору коштів для армії, тоді як в Україні він переважно виконує свої обов’язки на фронті.

У листопаді 2024 року Хливнюк також продемонстрував принциповість у міжнародному просторі -- він відмовився приймати премію імені Сергія Магнітського, що присуджується за заслуги у сфері журналістських розслідувань і прав людини. Музикант пояснив свою відмову тим, що не може прийняти нагороду поруч із тими, хто досі не впевнений у доцільності військової підтримки України у боротьбі проти російської агресії.