Авторські права у музиці: шляхи монетизації пісень для артистів -- Delo.ua

Звертаємо вашу увагу, що цей матеріал є інформативним і не слід розглядати як юридичну пораду.

Коли з'являється право інтелектуальної власності на музичний твір?

Авторське право виникає безпосередньо в момент, коли створюється твір, а не лише після його публікації на стримінгових платформах або отримання певних документів. Закон "Про авторське право та суміжні права" забезпечує захист як зареєстрованих, так і незареєстрованих творів в однаковій мірі.

Захисту підлягають музичні композиції як з текстом, так і без нього, а також самі лірики, які вважаються літературними творами. Крім того, охороняються переклади та аранжування, якщо вони є результатом творчої діяльності. Окрім авторських прав, існують також суміжні права, які стосуються виконавців. Таким чином, особа, яка володіє правами на пісню, може не збігатися з її виконавцем.

Автору потрібне не саме право, а можливість довести його. Якщо пісню використають без дозволу, без свідоцтва довести авторство складніше. Тому реєстрація, хоч і необов'язкова, страхує інтелектуальну працю наперед.

Немайнові права: що не підлягає передачі

Немайнові права тісно пов'язані з особою автора. Вони не підлягають передачі, навіть якщо автор уклав угоду з лейблом, і їх захист триває без обмежень за часом. Ці права забезпечують можливість:

* вимагати вказівки власного імені на творі та під час будь-якого його публічного застосування;

* обрати псевдонім, зокрема сценічний, і вимагати його зазначення;

* підтримувати анонімність та забороняти використання свого імені;

* наполягати на дотриманні цілісності твору та запобігати його спотворенню чи перекручуванню, що може зашкодити гідності та репутації.

Автор самостійно обирає момент, коли презентувати свою композицію, а також вирішує, чи робити її доступною для широкої аудиторії.

Майнові права: на чому автор заробляє

Майнові права пов'язані з комерційним використанням творів. Автор виступає їх первісним володарем і має можливість їх продавати, передавати або ліцензувати. Це право є виключним і надає автору можливість контролювати використання свого твору, а також ухвалювати рішення щодо дозволу чи заборони його використання третіми особами. На практиці це право включає:

* Дистрибуція: реліз треку на платформах для стрімінгу (Spotify, Apple Music, YouTube Music) та на фізичних носіях.

* публічне виконання: концерти, радіо, телебачення, заклади на кшталт кафе, ресторанів і супермаркетів;

* синхронізація: застосування музичних творів у фільмах, телесеріалах, рекламних роликах та відеоіграх;

* адаптації, кавер-версії та нові аранжування;

* додавання до антологій;

* застосування в цифровому форматі.

Авторські права на твір залишаються чинними протягом життя його творця та протягом 70 років після його смерті. У цей період винагороду за використання твору отримують його спадкоємці. По завершенні цього терміну твір переходить у суспільне надбання, що дозволяє будь-кому використовувати його без обмежень.

У законодавстві не міститься термін "роялті", натомість використовується поняття "винагорода". Слово "роялті" з'явилося в музичній сфері завдяки міжнародному досвіду. Винагорода може бути двох типів: паушальна, що є фіксованою сумою за використання твору, та власне роялті, яке передбачає регулярні виплати у вигляді частини доходів від стримінгу треку, ротацій тощо. Водночас, платити не потрібно за пародійні версії та використання в освітніх цілях.

Як гроші зі стримінгів доходять до автора

Самостійно отримати роялті від стримінгових платформ не вдасться, адже необхідно мати дистриб'ютора або лейбл, який буде виконувати функції посередника. Деякі артисти співпрацюють безпосередньо з дистриб'ютором, завантажуючи свої треки та метадані через особистий кабінет, що дозволяє їм у будь-який момент переглядати звіти про прослуховування та отримані кошти. Інші ж делегують технічні та управлінські завдання лейблу за певний відсоток від доходу.

Виплати від стрімінгових сервісів виявляються нижчими за очікування багатьох. Згідно з приблизними підрахунками, український музикант може отримати близько $700 за мільйон прослуховувань на Spotify, близько $1000 на YouTube Music та приблизно $3000 на Apple Music. Варто зазначити, що ці суми значно варіюються залежно від країни, в якій перебувають слухачі, оскільки аудиторія зі США приносить більше доходу, ніж з України.

Зазвичай лейбл утримує від 20 до 30% прибутку, в залежності від наданих послуг. Це означає, що частка, яка йде на дистрибуцію, є меншою, тоді як у разі додаткових промоакцій та інших сервісів вона зростає. Коли артист співпрацює з лейблом, він фактично втрачає частину доходів двічі: спершу дистриб'ютор забирає свою частку з каталогу лейблу, а потім лейбл, у свою чергу, вираховує свою долю з доходу своїх артистів.

Договір із лейблом та що передає автор

Зазвичай, автор передає певні майнові права та отримує за це гонорар або роялті. Лейбл може отримати виключну ліцензію, що надає йому право на використання пісні в специфічний спосіб, або ж невиключну, яка дозволяє автору надавати ліцензії кільком сторонам. У ліцензійній угоді визначаються тип ліцензії, термін дії, способи використання, географічні межі розповсюдження та розмір компенсації.

Можна також зберегти всі права на майно за собою і вести переговори з дистриб'юторами, організаторами концертів та іншими користувачами самостійно.

Основні суперечки зазвичай виникають стосовно контрактів продюсерів, які накладають на артистів значно більше зобов'язань, ніж угоди про дистрибуцію. Ось на що варто звернути увагу:

* Які саме права ви передаєте? Якщо лейбл отримує права на твір, то пісня перестає бути власністю артиста.

* На який строк підписано угоду і чи є механізм розірвання.

* Авансування. Гроші, які лейбл виплатив наперед, потім повертають із вашого доходу, тож доки борг не погашено, артист фактично не заробляє.

* Обов'язки лейблу. Формулювання на кшталт "сприяти творчій діяльності" нічого не гарантують, їх треба розписувати конкретно.

* Санкції за дострокове розірвання. Вони повинні відповідати реальним витратам, які несе лейбл, і не повинні застосовуватися у випадку, якщо угоду порушила інша сторона.

Звітна інформація. Це означає, як часто лейбл надає звіти про роялті та з якою ступеню деталізації вони виконані.

Не передавайте всі права на свої пісні та бренд. Перед підписанням будь-якого контракту, особливо продюсерського, рекомендується проконсультуватися з юристом.

Колективне управління: публічне виконання й ОКУ

Збирати кошти за публічне виконання музичних творів у кафе, магазинах або на радіо самостійно неможливо, тому цю справу виконують організації колективного управління (ОКУ). Вони отримують роялті від імені авторів і за свої послуги беруть певний відсоток.

В Україні існує близько двох десятків організацій колективного управління, проте не всі з них функціонують стабільно. Особливо виділяється громадська організація "УААСП". Вона володіє найбільшим каталогом, збирає не лише кошти за публічне виконання, а й інші авторські винагороди, а також займається питаннями синхронізації. Однак варто зазначити, що в Україні досі немає жодної офіційно акредитованої організації колективного управління, що негативно впливає на імідж ринку.

Для власників закладів це означає важливе правило: просто увімкнути музику зі Spotify або з вінілових платівок у кафе не є достатнім для ліцензійного використання. Власнику потрібно підписати угоду з ОКУ та щомісяця сплачувати внесок, розмір якого залежить від площі закладу.

Артист має можливість безпосередньо узгоджувати умови синхронізації з телеканалом, продакшном або брендом, в такому випадку він зберігає повну винагороду. Якщо ж співпраця проходить через ОКУ чи лейбл, частина коштів залишиться у посередника. У випадку, якщо ОКУ не отримав виключних прав на синхронізацію, артист може самостійно укласти угоду.

Співавторство та патентування: два актуальних питання

Твір, розроблений у співавторському форматі, є спільною власністю всіх авторів, незалежно від того, хто з них написав конкретні частини. Один із співавторів може передати свої майнові права іншим особам лише за умови згоди решти або якщо це робиться спільно. Це особливо актуально в музичній індустрії, де музика й текст часто створюються різними особами, тому важливо чітко зафіксувати їхні частки в угоді перед випуском треку.

Ще одна неоднозначність виникає у сфері патентування. Патенти забезпечують захист для технологічних нововведень, корисних моделей та рішень після тривалої процедури експертизи, в той час як музичні твори не підлягають такому ж захисту. Авторське право на пісню виникає автоматично з моменту її створення, але для юридичного захисту можуть знадобитися додаткові заходи, такі як реєстрація.

Як оформити авторське право

Реєстрацію проводить Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ). До подання заявки необхідно включити:

* копію твору;

* прохання про державну реєстрацію;

* документ, що підтверджує факт і дату публікації, якщо такий існує;

* документ, що підтверджує оплату збору;

* документи, що підтверджують передачу майнових прав, у випадку, якщо заявку подає замовник;

* документи, що підтверджують службовий твір та трудову угоду, якщо заявку подає працедавець;

* згода на створення похідного твору або збірки, якщо це передбачено законодавством;

* документ, що підтверджує повноваження уповноваженого представника або свідоцтво, що засвідчує право на спадщину, у випадку, якщо заявка подається представником або спадкоємцем.

Заявку розглядають близько двох місяців. Якщо пакет неповний або є помилки, офіс протягом місяця з дати отримання документів надішле запит на їх усунення. Якщо збір не сплачено або кошти надійшли за помилковими реквізитами, заявку відхилять, але рішення можна оскаржити.

Навіщо автору свідоцтво

Свідоцтво виступає найвагомішим доводом у юридичних суперечках та судових розглядах. Воно відіграє ключову роль при укладанні ліцензійних угод з музичними лейблами, дистриб'юторами або організаціями колективного управління. Крім того, це документ може виявитися необхідним у контексті міжнародного права для країн-учасниць організацій, які займаються захистом інтелектуальної власності, а також значно спрощує спадкоємцям процес отримання майнових прав.

Автор самостійно вирішує, чи варто захищати свою пісню. Для демо-версій або чернеток на телефоні це, як правило, не є необхідним, але для треку, який має намір випустити, укласти угоду з лейблом або запропонувати для використання в кіно чи рекламі, реєстрація є доцільною.

Які дії вжити, якщо вашу пісню використали без вашої згоди?

Навіть маючи свідоцтво, важливо бути уважним до ситуації. В онлайн-просторі легше виявити піратські копії, випадки плагіату та використання треку без вказівки на автора. Якщо буде виявлено порушення, рекомендується:

* зібрати матеріали: знімки екрану, URL-адреси, переписка;

* звернутися до порушника;

* у разі необхідності залучити правника.

Загальна картина така, що авторське право на пісню у вже є з першого дня. А от реєстрація, договір із чітко прописаними умовами та уважність до того, як використовують трек реалізують це право у практичній площині.